Рішення

від 13.10.2008 по справі 9/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

13.10.2008                                                                                 Справа  № 9/112

За позовом Науково - виробничої фірми "Українська технологічна компанія" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

до відповідача Комунального підприємства Центральний аптечний склад Закарпатського обласного виробничого об"єднання "Фармація", м. Ужгород

про стягнення 29 410,05 грн.

                                                                                    Суддя Бобрик Г.Й.

 Представники:

від позивача -

від відповідача -

СУТЬ СПОРУ: Науково-виробнича фірма „Українська технологічна компанія” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса заявила позов до Комунального підприємства Центральний аптечний склад Закарпатського обласного виробничого об'єднання „Фармація”, м. Ужгород про стягнення 29 410,05 грн., з них 15000,29 грн. основного боргу, 10963,08 грн. інфляційних витрат, 1500 грн. три проценти річних та 1538,66 грн. пені.

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.  

          Позов мотивований тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов”язань за договорами № 2 від 10.03.2004 р. та від 01.01.2006 р. про постачання фармацевтичної продукції не провів своєчасно та у повному обсязі розрахунки за продукцію, отриману упродовж періоду з 01.01.2005 р. по 19.02.2007 р. За допущення прострочки виконання грошових зобов”язань позивач, окрім суми основного боргу 15 000,29 грн., просить суд стягнути з відповідача 10963,08 грн. інфляційних витрат, 1500 грн. три проценти річних та 1538,66 грн. пені.

Позивач, в порядку статті 22 ГПК України, надав суду уточнення позовних вимог від 24.09.2008 р., в якому наведено реєстр первинних документів по яких здійснювалось відвантаження фармацевтичної продукції відповідачеві та детальні розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних витрат від простроченої суми по кожній партії поставленого товару, починаючи з 28.09.2000 р. по 29.09.2008 р. та розрахунок суми пені за останній рік з 27.09.2007 р. по 30.04.2008 р. Водночас, позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму позову 29 410,05 грн., розраховану за останні три роки, тобто застосувавши строк позовної давності передбачений ст. 257 ЦК України.

Присутній у засіданнях суду по розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково в сумі 15 000,29 грн. основного боргу. При цьому, пояснила, що аптечний склад не має вільних обігових коштів, а ті кошти, що отримує від дебіторів періодично перераховує позивачу в рахунок погашення заборгованості. Окрім того,  повідомила суд, що на даний час в об”єднанні „Фармація” проходить реорганізація. Враховуючи, нараховану позивачем надмірну суму штрафних санкцій у порівнянні з основним боргом, просить суд обмежити спірний період та  позовні вимоги стягненням суми 15 000,29 грн. заборгованості по отриманій від позивача медичній продукції.

          Рішення виноситься 13 жовтня 2008 р. у зв”язку з оголошенням перерви, відповідно до ст. 77 ГПК України, за згодою сторін, до 09 жовтня 2008 р. до 14 год. та до 13 жовтня 2008 р. до 10 год., про що представникам сторін повідомлялось в судовому засіданні.

Після оголошення перерви 13 жовтня 2008 р. в 10 год. представники сторін в засіданні суду по розгляду справи не з”явилися.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в попередніх судових засіданнях, суд

ВСТАНОВИВ:

Сторони по справі –Науково виробнича фірма „Українська технологічна компанія” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та КП Центральний аптечний склад Закарпатського  обласного виробничого об'єднання „Фармація” уклали договір № 2 від 10.03.2004 р. та договір № 2 від 01.01.2006 р. про постачання фармацевтичної продукції і  продукції медичного призначення, за умовами яких позивач зобов'язаний відвантажити, а відповідач прийняти та своєчасно оплатити отриману продукцію.

Виконання позивачем договірних зобов'язань стосовно відвантаження відповідачеві фармацевтичної продукції підтверджується видатковими накладними, долученими до позовної заяви, реєстр яких наведений у змісті позовної заяви.

Відповідач повний розрахунок відвантаженої продукції згідно п. 6 зазначених договорів, повинен був здійснити на протязі 30 календарних днів від дати поставки.  

Однак, відповідач зобов”язання по оплаті вартості отриманої продукції своєчасно та в повному обсязі не виконав.

Враховуючи загальну суму поставленої позивачем продукції та оплаченої відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем складає 15 000,29 грн., яка визнана відповідачем атами звірки взаємних розрахунків від 01.02.2005 р. та від 09.01.2006 р. та гарантійним листом від 05.12.2007 р. № 402, які долучені до матеріалів справи. Представник відповідача присутня в засіданнях суду по розгляду справи, підтвердила наявність заборгованості перед позивачем в сумі 15 000,29 грн.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.  

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства.

Позивач з метою досудового врегулювання спору неодноразово звертався до відповідача з претензіями сплатити наявну заборгованість в добровільному порядку. Так як, відповідач не погасив наявну заборгованість, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в сумі 15 000,29 грн. в примусовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, законами або договором.

Оскільки, відповідач не виконав взяті на себе зобов”язання щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманої продукції, позивач правомірно заявив вимогу про стягнення на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається з розрахунків позивача, наведених у змісті позовної заяви та поданих на вимогу суду, позивач, враховуючи строк позовної давності у три роки, встановлений ст. 257 ЦК України, нарахував інфляційні витрати за період з березня 2005 р. по травень 2008 р., що складає суму 10 963,08 грн. та три проценти річних за період з березня 2005 р. по травень 2008 р., що складає суму 1 500 грн.

Проте, нарахування інфляційних витрат та три проценти річних, враховуючи строк позовної давності передбачений ст. 257 ЦК України та погоджений представниками сторін, повинно бути обмежене періодом з липня –місяця 2005 р.  по травень - місяць 2008 р., тобто, з дня звернення позивача з позовом до суду (14 липня 2008 р.) по визначений позивачем у розрахунку період нарахування (травень –місяць 2008 р.). Таким чином, стягненню підлягає сума інфляційних витрат за період з липня –місяця 2005 р. по травень - місяць 2008 р., що складає 9 576,49 грн., сума три проценти річних за період з липня –місяця 2005 р. по травень - місяць 2008 р., складає 862,50 грн. В решті позовних вимог відмовити.  

За несвоєчасну оплату отриманого товару позивач, на підставі п. 8 договору № 2 від 10.03.2004 р. та договору № 2 від 01.01.2006 р., просить суд стягнути з відповідача пеню, нараховану в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення платежу. Згідно поданого позивачем розрахунку сума пені, нарахована за період з 13.12.2007 р. по 12.06.2007 р. в сумі 1538,66 грн.

При оцінці вимоги в частині стягнення пені, суд вбачає підстави для застосування ст. 233 Господарського кодексу України, враховуючи особу відповідача (аптечний склад), яка постачає лікарські засоби в державні медичні заклади, важкий фінансовий стан, який викликаний реорганізацією комунального підприємства „Фармація”, та обмежує розмір нарахованої пені до суми 538 грн.     

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню частково, в сумі 15 000,29 грн. основного боргу, 9576,49 грн. інфляційних витрат, 862,50 грн. три проценти річних та 538 грн. пені. В задоволенні решти суми суд відмовляє.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за винятком суми пені. Відповідач повністю відшкодовує судові витрати від суми пені, заявленої до стягнення позивачем в сумі 1 538 грн.  

          Керуючись ст.ст.  257, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                    ВИРІШИВ :    

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства Центральний аптечний склад Закарпатського обласного виробничого об"єднання "Фармація", м. Ужгород, вул. Фогорашія, 17 (код 01981431) на користь Науково - виробничої фірми "Українська технологічна компанія" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70, корп. 2 (код 20945576) суму 25 977,28 грн. (з них 15 000,29 грн. основного боргу, 9576,49 грн. інфляційних витрат, 862,50 грн. три проценти річних та 538 грн. пені) та суму 374,28 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       Г.Й. Бобрик

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.10.2008 року.