Постанова

від 24.02.2012 по справі 25/47/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.02.2012 р.           справа №25/47/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Зубченко І.В.,

суддів:

Бойко І.А., Татенка В.М.

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 27.07.2011р.

від відповідача:

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Українсько-литовського Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпласт», м. Луганськ

на рішення господарського суду

Луганської області

від

27.12.2011р. (повний текст підписано 03.01.2012р.)

у справі

№25/47/2011 (суддя Л.В. Іноземцева)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Євросвітло», м. Луганськ

до

Українсько-литовського Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпласт», м. Луганськ

про

стягнення 24071,52грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Євросвітло», м. Луганськ, позивач, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Українсько-литовського Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпласт», м. Луганськ, про стягнення 24071,52грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.12.2011р. (повний текст підписано 03.01.2012р.) у справі №25/47/2011 позовні вимоги задоволено, стягнуто з УЛТОВ «Інтерпласт»на користь ТОВ «Торгівельна компанія Євросвітло»заборгованість в сумі 24071,52грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50грн.

Рішення суду мотивоване тим, що у період з 24.12.2010р. по 11.01.2011р. позивач поставив електроприлади в асортименті на загальну суму 24071,52грн., а відповідач, відповідно, прийняв цей товар; 27.09.2011р. позивач направив відповідачу вимогу №212 від 27.09.2011р. про оплату заборгованості в сумі 24071,52грн. за отриманий товар; у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару, за ним утворилась заборгованість у сумі 24071,52грн.; позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 24071,52грн. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені судом.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 27.12.2011р. у справі №25/47/2011 скасувати. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що позивач не надав договір купівлі-продажу товарів, а це суперечить вимогам діючого цивільного законодавства України. Крім того, позивач посилається на акт звірки взаєморозрахунків, але факт підписання сторонами цього акту не підтверджує заборгованість відповідача, оскільки акт звірки бухгалтерії є фінансовим документом, за яким простежується обіг коштів, і є неналежним доказом заборгованості покупця, а встановлення факту заборгованості повинне ґрунтуватися на результатах аналізу первинних (транспортних і платіжних) документів, що засвідчують передачу товару.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. у справі №25/47/2011 відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Приймаючи апеляційну скаргу до розгляду, судом апеляційної інстанції враховано, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У даному випадку судовою колегією було враховано, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2012р. повернуто апеляційну скаргу заявнику в порядку п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, після усунення встановлених недоліків відповідач 02.02.2012р. повторно подав до господарського суд Луганської області апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, вказана апеляційна скарга подана з додержанням вимог, викладених в статтях 94-95 ГПК України, а в доданому клопотанні змістовно викладено причини з яких пропущено строк. Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. Тому незначний пропуск строку внаслідок усунення стороною недоліків при поданні апеляційної скарги не може розглядатись як такий, що вчинений без поважних причин.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2012р змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі:         Зубченко І.В. (головуючий), Бойко І.А., Татенко В.М.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника та зазначив, що договір купівлі-продажу між сторонами був укладений у спрощений спосіб та рішення суду першої інстанції ґрунтується не на акті звірки взаєморозрахунків від 31.05.2011р., а на первинних документах, наданих до матеріалів справи - видаткових накладних, довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Представник скаржника у судове засідання 22.02.2012р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить вихідний штамп канцелярії на ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012р.

Враховуючи ті обставини, що явка представника відповідача у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні 22.02.2012р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у його відзиві.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Торгівельна компанія Євросвітло»та УЛТОВ «Інтерпласт»виникли фактичні взаємовідносини з поставки товару. Так, у грудні 2010 року та січні 2011 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято електроприлади в асортименті на загальну суму 24071,52грн., що підтверджується видатковими накладними №815 від 24.12.2010р. у сумі 420,41грн., №852 від 27.12.2010р. у сумі 21971,98грн., №15 від 06.01.2011р. у сумі 1478,27грн., №17 від 10.01.2011р. у сумі 101,07грн., №26 від 11.01.2011р. у сумі 99,79грн. (копії, арк. спр.12-14) з підписами в графі «Прийняв»уповноваженого представника відповідача Оначука Петра Андрійовича, який діяв на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №1172 від 24.12.2010р., №1156 від 23.12.2010р., №5 від 10.01.2011р., №8 від 11.01.2011р. (копії, арк. спр.12, 14, 15).

Слід зазначити, що у видаткових накладних №15 від 06.01.2011р. та №17 від 10.01.2011р. є посилання на довіреність №5 від 06.01.2011р., яка відсутня в матеріалах справи. З цього приводу, позивач під час розгляду справи місцевим господарським судом, надав пояснення від 27.12.2011р. (арк. спр.96), в яких зазначив, що в накладних №15 від 06.01.2011р. та №17 від 10.01.2011р. припущено описку щодо дати видачі довіреності №5 та вказана у цих накладних продукція була отримана представником відповідача ОСОБА_2 за довіреністю №5 від 10.01.2011р. Судовою колегією з'ясовано, що перелік товару, вказаний в накладних №15 від 06.01.2011р. та №17 від 10.01.2011р., співпадає з переліком товару, вказаного у довіреності №5 від 10.01.2011р. До того ж в накладних підставою поставок товару вказано замовлення покупця №32 від 06.01.2011р., а в довіреності підставою її видачі рахунок-фактуру №32 від 06.01.2011р.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують факт передачі продукції.

27 вересня 2011 року позивачем надіслано на адресу відповідача: 91011,                 м. Луганськ, вул. Сосюри, 42, письмову вимогу №212 від 27.09.2011р. про оплату заборгованості в сумі 24071,52грн. за одержаний товар за видатковими накладними №815 від 24.12.2010р. у сумі 420,41грн., №852 від 27.12.2010р. у сумі 21971,98грн., №15 від 06.01.2011р. у сумі 1478,27грн., №17 від 10.01.2011р. у сумі 101,07грн., №26 від 11.01.2011р. у сумі 99,79грн. До вимоги було додано акт звірення розрахунків від 31.05.2011р., підписаний та завірений сторонами, за змістом якого за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 24071,52грн. (копія, арк. спр.8, 10).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12243603 у період з 21.04.2005р. по 09.12.2011р. УЛТОВ «Інтерпласт»зареєстроване за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Сосюри, 42 (арк. спр. 87-90).

Вказана вимога отримана відповідачем 05.10.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням (копії, арк. спр.9), але залишена без задоволення, в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Наведені обставини стали предметом спору у господарському суді.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених в статті 11 ЦК України.

Відповідно до статті 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з частиною першої та частиною сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов‘язань щодо поставки продукції, а також виставлення вимоги в порядку ч.2 ст.530 ЦК України. Разом з цим, відповідач свої зобов‘язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, в результаті чого у відповідача перед позивачем виник борг у сумі 24071,52грн. Доказів у підтвердження відсутності боргу у сумі 24071,52грн. відповідачем надано не було. Судовою колегією досліджено копії видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжних доручень за попередній спірному період поставки позивачем відповідачу продукції та встановлено факт повного розрахунку відповідача за поставлений в цей період товар (арк. спр.14-64).

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача основного боргу у вказаній сумі.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Українсько-литовського Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпласт», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 27.12.2011р. (повний текст підписано 03.01.2012р.) у справі №25/47/2011 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 27.12.2011р. (повний текст підписано 03.01.2012р.) у справі №25/47/2011 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                                І.В. Зубченко

Судді:                                                                                                     І.А. Бойко

                                                                                                              В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 1 –позивачу; 2 –відповідачу; 1 –до справи; 1 – ДАГС; 1 –ГС