Постанова

від 22.02.2012 по справі 26/162-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2012 № 26/162-11

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Філ оненко М.В.

За участю представників:

Від прокуратури: Бобко І.В. (п ос. №133 від 02.11.2006);

Від позивача: не з' явився;

Від відповідача -1: ОСОБА_1 (дов. №11-13/1145 від 22.12.2011);

Від відповідача: ОСОБА_2 . (дов. б/н від 31.01.2012);

Розглянувши апеляційну ск аргу Приватного акціонерног о товариства «Білоцерківсіл ьрибгосп»

на рішення Господарс ького суду Київської області від 30.11.2011р.

у справі № 26/162-11 (суддя - Лилак Т.Д.)

за позовом Заступника прок урора Київської області в ін тересах держави в особі Фонд у державного майна України

до 1. Державного підприємств а «Укрриба» (далі - ДП «Укрри ба»)

2. Відкритого акціонерного т овариства «Білоцерківсільр ибгосп» (далі - ВАТ «Білоцер ківсільрибгосп»)

про визнання недійсним дог овору та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського с уду Київської області від 30.11.20 11р. у справі № 26/162-11 позов задовол ено повністю: визнано недійс ним Договір зберігання з пра вом користування № 04/11 від 01.02.2011 р оку, який укладений між Держа вним підприємством „Укрриба ” та Відкритим акціонерним т овариством „Білоцерківсіль рибгосп”; зобов' язано Відкр ите акціонерне товариство „Б ілоцерківсільрибгосп” пове рнути орендоване майно ДП „У крриба”, а саме, державне неру хоме майно вартістю 6 181 914,00 грн., зазначене в Акті приймання-п ередачі від 01.02.2011 року (додаток № 1 до договору зберігання з пр авом користування № 4/11 від 01.02.2011 року.); стягнуто з Державного п ідприємства „Укрриба” в Дохо д державного бюджету України судові витрати; стягнуто з Ві дкритого акціонерного товар иства „Білоцерківсільрибго сп” в Доход державного бюдже ту України судові витрати.

Не погодившись із прийняти м рішенням, Приватне акціоне рне товариство «Білоцерківс ільрибгосп» звернулося з апе ляційною скаргою до Київсько го апеляційного господарськ ого суду, в якій просить рішен ня Господарського суду Київс ької області від 30.11.2011р. у справ і № 26/162-11 частково скасувати та п рийняти нове, яким відмовити в позові в частині визнання н едійсним Договору зберіганн я з правом користування №04/11 ві д 01.02.2011, з підстав порушення нор м матеріального та процесуал ьного права.

Скаржник наполягає на тому , що позов пред' явлено в інте ресах неналежного позивача - Фонду державного майна Укра їни, а тому спірний Договір не може порушувати неіснуючі п рава та інтереси Фонду держа вного майна України.

Крім того, відповідач -2 напо лягає, що судом першої інстан ції невірно застосовано норм и ст.ст. 936, 944, 759 Цивільного кодекс у України.

Ухвалою від 03.01.2012 було призна чено справу до розгляду на 01.02.2 012р.

В судове засідання 01.02.2012 пред ставники прокуратури, позива ча та відповідача-2 з' явилис я, представник відповідача -1 н е з' явився, в зв' язку з чим р озгляд справи було відкладен о на 22.02.2012.

В судове засідання 22.02.2012 пред ставники прокуратури та відп овідачів з' явилися, предста вник позивача не з' явився, п ро причини неявки суд не пові домив.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз' яснення Президії В ищого Арбітражного суду Укра їни від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та д оповненнями станом на 19.07.2010р. „П ро деякі питання практики за стосування Господарського п роцесуального кодексу Украї ни”).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повід омлення всіх учасників судов ого процесу про дату, час та мі сце судового засідання (том 2 а .с. 2-5,21-23), по розгляду апеляційно ї скарги, судова колегія вваж ає можливим здійснити переві рку рішення Господарського с уду Київської області за ная вними у справі матеріалами б ез представника позивача.

Розглянувши в судових засі даннях апеляційну скаргу, за слухавши пояснення представ ників сторін, дослідивши мат еріали справи та зібрані у ні й докази, колегія суддів вста новила наступне:

До Господарського суду Киї вської області звернувся Зас тупник прокурора Київської о бласті в інтересах держави в особі Фонду державного майн а України про визнання недій сним Договору зберігання з п равом користування № 29 від 01.11.200 4 року, укладеного між ДП „Укрр иба” (відповідач-1) та ВАТ „Біл оцерківсільрибгосп” (відпов ідач-2) та зобов' язання ВАТ „Б ілоцерківсільрибгосп” пове рнути орендоване майно ДП „У крриба”, а саме, державне неру хоме майно вартістю 6 181 914,00 грн., зазначене в Акті приймання-п ередачі від 01.02.2011 (Додаток №1 до Д оговору зберігання з правом користування № 4/11 від 01.02.2011 року) .

Прокурор мотивує свої вимо ги тим, що передача відповіда чем-1 спірного державного май на відповідачу-2 згідно спірн ого Договору відбулась на пі дставі угоди, укладеної без у часті Фонду державного майна України та без його дозволу. П ри цьому, спірний Договір збе рігання з правом користуванн я майном є удаваним правочин ом, оскільки за своїм правови м змістом фактично є довгост роковим договором оренди. Ра зом з тим, правомочною особою на укладення договору оренд и державного майна є Фонд дер жавного майна України, а, отже , ДП „Укрриба” при укладенні с пірного Договору було переви щено свою компетенцію, як бал ансоутримувача майна.

Відповідач-1 у запереченнях на позовну заяву просить від мовити у задоволенні позовни х вимог повністю, в зв' язку з їх недоведеністю.

Відповідач-2 також проти поз ову заперечує, та просить в за доволенні позову відмовити.

Колегія суддів підтримує п равову позицію суду першої і нстанції щодо задоволення по зовних вимог з наступних під став:

За результатами перевірки , яка була здійснена прокурат урою Київської області щодо законності розпорядження де ржавним майном ДП „Укрриба”, встановлено, що ДП „Укрриба” створене на підставі Наказу Державного департаменту риб ного господарства України ві д 27.12.02 № 238, з метою забезпечення н агляду та контролю за техніч ною експлуатацією державног о майна встановлено, що підпр иємство підпорядковане Держ авному комітету рибного госп одарства України та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства Укр аїни та Статуту.

Відповідно до спільного на казу Міністерства аграрної п олітики України та Фонду дер жавного майна України № 126/752 ві д 06.05.03 на баланс ДП „Укрриба” бу ло передане майно (гідротехн ічні споруди рибницьких став ів), яке під час приватизації п ідприємств рибної галузі не увійшло до статутних фондів створених товариств як майно , що не підлягає приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону У країни „Про приватизацію дер жавного майна”.

В подальшому, між ДП „Укрриб а” (замовник) та ВАТ „Білоцерк івсільрибгосп” (зберігач) ук ладено Договір № 04/11 зберіганн я з правом користування від 01. 02.2011 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору з амовник передає, а зберігач п риймає на зберігання з право м користування згідно Акту п риймання-передачі, нерухоме державно майно (гідротехнічі споруди) вартістю 6 181 914,00 грн., зг ідно Додатку №1 „акт прийманн я - передачі державного майна ”, яке знаходиться на балансі ДП „Укрриба”, та розташоване за адресою: Київська область , м. Біла Церква, Білоцерківськ ий район, с. Глушки, Храпачі, Пі щана, Скрибиші, Васильківськ ий район, с. Лосятин, с. Салівон ки.

В п. 2.3 Договору сторони визна чили, що зберігач зобов' язу ється за користування майном щомісячно вносити плату в ро змірі, визначеному протоколо м узгодження цін (додаток № 2, щ о є невід' ємною частиною да ного договору), яка складає 7 500 ,00 грн., яку зберігач повинен вн осити до 15-го числа місяця, нас тупного за звітним.

Предметом вказаного догов ору є державне майно - гідроте хнічні споруди до спірного д оговору повинні застосовува тись норми ст. 287 ГК України та З акону України “Про оренду де ржавного та комунального май на України”, якими передбаче но, що єдиними орендодавцями державного майна - майна ці лісних майнових комплексів п ідприємств, їх структурних п ідрозділів та нерухомого май на, що є державною власністю, є Фонд державного майна Украї ни, його регіональні відділе ння і представництва.

Умовами спірного договору , зокрема п.п. 1.1, 2.3., 3.2, 3.4, передбачен о право зберігача користуват ися переданим на зберігання майном, за що справляється пл ата, крім того, зберігач має пр аво передавати частину майна в користування іншій особі.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобо в'язується передати наймачев і майно у користування за пла ту на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК У країни).

Згідно із ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язує ться зберігати річ, яка перед ана їй другою стороною (покла жодавцем), і повернути її покл ажодавцеві у схоронності. Зг ідно приписів ст. 944 Цивільног о кодексу України, зберігач н е має права без згоди поклажо давця користуватися річчю, п ереданою йому на зберігання, а також передавати її у корис тування іншій особі.

Тобто, як правило, договір з берігання укладається без пр ава користування річчю, прав о користування річчю зберіга ч може отримати за попереднь ою згодою поклажодавця, і в та кому разі виникають правовід носини найму (якщо користува ння платне).

За змістом приписів цивіль ного законодавства вбачаєть ся, що оскільки при вчиненні у даваного правочину настання його мети - приховати інший пр авочин, бажають досягти обид ві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються прави ла того правочину, якому відп овідала внутрішня воля сторі н і який вони насправді вчини ли.

Якщо буде встановлено, що пр авочин був вчинений сторонам и для приховування іншого пр авочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін ре гулюються правилами щодо пра вочину, який сторони насправ ді вчинили (ч. 2 ст. 235 ЦК України).

Як вбачається з п. 25 Постанов и Пленуму Верховного Суду Ук раїни „Про судову практику р озгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсн ими” від 06.11.2009 № 9, за удаваним пра вочином сторони умисно оформ ляють один правочин, але між н ими насправді встановлюютьс я інші правовідносини. За уда ваним правочином права та об ов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під ч ас розгляду справи, що правоч ин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підста ві ст. 235 Цивільного кодексу Ук раїни має визнати, що сторона ми вчинено саме цей правочин , та вирішити спір із застосув анням норм, що регулюють цей п равочин. Якщо правочин, який н асправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення п ро встановлення його нікчемн ості або про визнання його не дійсним. До удаваних правочи нів наслідки недійсності, пе редбачені ст. 216 Цивільного ко дексу України, можуть застос овуватися тільки у випадку, к оли правочин, який, сторони на справді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсни м як оспорюваний.

Приписами ст. 287 Господарськ ого кодексу України (далі - Г К України) та ст. 5 Закону Украї ни „Про оренду державного та комунального майна” передба чено, що єдиними орендодавця ми державного майна - майна ці лісних майнових комплексів п ідприємств, їх структурних п ідрозділів та нерухомого май на, що є державною власністю, є Фонд державного майна Украї ни, його регіональні відділе ння і представництва.

В свою чергу, передача спірн ого державного майна, а саме - гідротехнічні споруди відбу лась на підставі угоди, уклад еної без участі Фонду держав ного майна України та без йог о дозволу, то суд першої інста нції дійшов вірного висновку про те, що спірний Договір укл адено з порушенням вимог чин ного законодавства.

Крім того, місцевий господа рський суд у відповідності д о вимог ст. 43 ГПК України дійшо в обґрунтованого висновку, щ о умови спірного Договору св ідчать про наявність ознак т ого, що за своєю правовою прир одою цей договір є довгостро ковим договором оренди і, отж е, Договір зберігання з право м користування майном є удав аним правочином. Разом з тим, п равомочною особою на укладен ня договору оренди державног о майна є саме Фонд державног о майна України, а, отже, ДП „Ук рриба” при укладенні Договор у було перевищено свою компе тенцію, як балансоутримувача майна.

Аналогічна позиція містит ься і в постанові Вищого госп одарського суду України від 30.11.2011 у справі №55/87.

Так, п. 4 „Тимчасового положе ння про Фонд державного майн а України”, затвердженого По становою Верховної Ради Укра їни № 2558-ХП від 07.07.1992 визначено, що основними завданнями Фонду є, зокрема, здійснення повнов ажень орендодавця майна держ авних підприємств і організа цій, їх структурних підрозді лів.

Відповідно до норм ст. 203 ЦК У країни зміст правочину не мо же суперечити ЦК України та і ншим актам цивільного законо давства. Правочин має бути сп рямований на реальне настанн я правових наслідків, що обум овлені ним.

Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності право чину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встанов лені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, укладений між відповідачем- 1 та відповідачем-2 Договір №04/11 зберігання з правом користу вання від 01.02.2011 року суперечить вимогам законодавства, а том у позов про визнання недійсн им такого договору є обґрунт ованим.

Як визначено нормою ст. 216 ЦК України у разі недійсності п равочину кожна із сторін зоб ов'язана повернути другій ст ороні у натурі все, що вона оде ржала на виконання цього пра вочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема т оді, коли одержане полягає у к ористуванні майном, виконані й роботі, наданій послузі, - ві дшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існую ть на момент відшкодування. Н едійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім ти х, що пов'язані з його недійсні стю.

Враховуючи вказане, колегі я суддів погоджується з висн овком суду першої інстанції про те, що заявлена вимога про курора про зобов'язання відп овідача-2 повернути відповід ачу-1 гідротехнічні споруди, щ о були предметом Договору, як ий визнаний судом недійсним з підстав зазначених вище, та кож підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиці я викладена у постанові Вищо го господарського суду Украї ни від 19.08.2010 року у справі № 8/376/09.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Відповідно до ст. 34 ГПК Украї ни господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи. Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

Обов' язок доказування, ві дповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з тог о, хто посилається на певні об ставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосу ється і відповідача-2, який мав довести з посиланням на конк ретні письмові докази (ст..32 ГП К України), що ним не було пору шено, при укладанні спірного Договору, норми чинного зако нодавства.

Колегія суддів критично ві дноситься до доводів апеляці йної скарги, оскільки, як вбач ається з приписів ст.ст. 759, 936, 944 Ц К України, на відміну від дог овору оренди, який укладаєть ся для надання орендареві пр ава оплатного користування м айном для здійснення своєї п ідприємницької діяльності з метою отримання прибутку ві д використання майна за його цільовим призначенням, дого вір зберігання майна укладає ться в інтересах поклажодавц я з метою забезпечення схоро нності майна у тому вигляді, в якому його було передано на с хов і, за загальним правилом, н е допускає користування майн ом зберігачем, а тим більше, не передбачає права зберігача на передавання майна у корис тування іншим особам.

В той же час, умовами спірно го договору, передбачено пра во зберігача користуватися п ереданим на зберігання майно м, за що справляється плата.

Відповідно до ст. 235 ЦК Україн и удаваним є правочин, який вч инено сторонами для прихован ня іншого правочину, який вон и насправді вчинили. Якщо буд е встановлено, що правочин бу в вчинений сторонами для при ховання іншого правочину, як ий вони насправді вчинили, ві дносини сторін регулюються п равилами щодо правочину, яки й сторони насправді вчинили.

Ознакою удаваного правочи ну є те, що розбіжність між вол ею та її зовнішнім виявом ста є наслідком навмисних дій йо го учасників, які мають за мет у одержання певної користі у сіма або принаймні одним із н их.

З врахуванням вказаного, а т акож того, що предметом вказа ного договору є державне май но - гідротехнічні споруди до спірного договору повинні з астосовуватись норми ст. 287 ГК України та Закону України “П ро оренду державного та кому нального майна України”, яки ми передбачено, що єдиними ор ендодавцями державного майн а - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх с труктурних підрозділів та не рухомого майна, що є державно ю власністю, є Фонд державног о майна України, його регіона льні відділення і представни цтва.

Відповідно до п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 "Про методику розр ахунку і порядок використанн я плати за оренду державного майна" у разі, коли орендодавц ем є ФДМУ чи його регіональне відділення орендна плата за нерухоме майно державних пі дприємств спрямовується в ро змірі 70% до Державного бюджету , 30% державному підприємству, н а балансі якого знаходиться орендоване майно.

Недотримання вказаних нор м законодавства спричиняє зб итки державі у розмірі неотр иманої орендної плати (чи пла ти за користування вказаним майном), яка у випадку дотрима ння вимог законодавства з пи тань оренди та користування державним майном надходила б до Державного бюджету.

Враховуючи викладене, коле гія суддів дійшла висновку, щ о рішення Господарського суд у Київської області від 30.11.2011р. у справі № 26/162-11 відповідає чин ному законодавству, фактични м обставинам і матеріалам сп рави, підстав для його скасув ання або зміни не вбачається . Апеляційна скарга є необґру нтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст..ст. 99, 101, 103, 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приват ного акціонерного товариств а «Білоцерківсільрибгосп» з алишити без задоволення.

2. Рішення Господарського су ду Київської області від 30.11.2011р . у справі № 26/162-11 залишити без зм ін.

3. Матеріали справи № 26/162-11 пов ернути до Господарського суд у Київської області.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябу ха В.І.