Постанова

від 15.02.2012 по справі 5015/6016/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/6016/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.12                                                                                           Справа  № 5015/6016/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Судді-доповідача                                                           Дубник О.П.

суддів                                                                               Скрипчук О.С.

                                                                                          Процика Т.С.

при секретарі                                                                 Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру в Західному регіоні “Західгеодезкартографія”  №1/07  від  17.01.2012р.  (вх.№214 від 24.01.2012р.)

на рішення  Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року

у справі № 5015/6016/11

за позовом    Прокурора Франківського р-ну м. Львова в інтересах Держави в особі

Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру в Західному регіоні “Західгеодезкартографія”, м. Львів

про   стягнення 60625,16 грн.    

          Представники сторін:

від прокуратури –не зявився (належно повідомлений);

від позивача –не зявився (належно повідомлений);

від відповідача –Середенко А.С. (належно повідомлений).

Судом розґяснено присутньому представнику відповідача права та обов»язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України).

Відводів складу суду сторонами в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року у цій справі (суддя Гоменюк З.П.) задоволено позов, поданий Прокурором Франківського району міста Львова в інтересах Держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру в Західному регіоні “Західгеодезкартографія”: стягнено з відповідача на користь позивача 50213,65 грн. заборгованості та відшкодовано судові витрати по справі: 502,13 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Не погоджуючись з цим рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство геодезії, картографії та кадастру в Західному регіоні “Західгеодезкартографія” (надалі –ТОВ, апелянт, скаржник) оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В обгрунтування наведених підстав для скасування оскарженого рішення, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем було підтримано рішення комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади міста від 27.01.2009 року про відмову відповідачу продовжити дію договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-2771-5 від 06.05.2005 року, оскільки орендовані приміщення є одноквартирним житловим будинком, в якому прописані та проживають громадяни. Також вказує на те, що місцевим господарським судом не дано оцінки поданим ним доказам щодо статусу будівлі по вул. Замковій, 11 в місті Львові. За наведеного, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року у цій справі та постановити нове рішення, яким в поданому до нього позові відмовити.

Прокурор Франківського р-ну міста Львова та Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради письмових заперечень на апеляційну скаргу суду не подали, представники від вказаних учасників судового процесу в судове засідання не зґявились.

Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи повідомлення сторін та прокурора належним чином про час та місце розгляду справи, необовґязковість явки  їх представників в судове засідання згідно ухвали суду від 27.01.2012 року, вважає, що апеляційним судом забезпечено їх право на участь в судовому засіданні, а тому, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

06 травня 2005 року між Управлінням комунального майна Львівської міської ради, функції та повноваження якого у сфері управління майном територіальної громади м.Львова на даний час виконує позивач (орендодавець) та Державним підприємством геодезії, картографії та кадастру в західному регіоні “Західгеодезкартографія” (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-2771-5 (надалі –Договір), відповідно до п. 1 якого, позивачем на підставі наказу управління комунального майна № 196-0 від 07.06.2004 року та договору на оренду нежитлових приміщень № 4023 від 18.01.1994 року передано відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП “Старий Львів”, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Замкова, 11, загальною площею 107,1 кв.м.

Відповідно до п. 7.2 Договору, відповідач зобовязувався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування орендованим майном.

Враховуючи вказані умови Договору, та норми ст.ст. 174, 193, ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд першої інстанції зробив висновок про те, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по Договору щодо сплати орендної плати, у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 50213,65 грн. за період з 01.09.2009 року по 13.04.2011 року.

Однак, вказані висновки зроблені судом першої інстанції за неповного зґясування фактичних обставин справи, та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, судом першої інстанції не було враховано, що договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-2771-5 від 06 травня 2005 року укладено терміном з 06 травня 2005 року по 05 травня 2006 року (п. 4.1).

Окрім цього, враховуючи додаток № 1 до Договору від 30.06.2006 року та п. 4.3 Договору, строк дії Договору було продовжено до 05.05.2007 року, та в подальшому –до 05.05.2008 року.  

04.06.2008 року позивачем було вручено відповідачу повідомлення № 2302-3366 від 29.05.2008 року про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди, в якому вказувалось на те, що Договір оренди № Г-2771-5 від 06 травня 2005 року припинив свою дію з 05.05.2008 року, а тому відповідачем повинен протягом 15 днів повернути орендоване приміщення по акту приймання-передачі балансоутримувачу.

Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»також передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

За таких обставин, враховуючи заперечення орендодавця, висловлені в повідомленні № 2302-3366 від 29.05.2008 року щодо продовження дії договору оренди № Г-2771-5 від 06 травня 2005 року, отримане відповідачем в межах місячного строку, встановленого ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в суді першої інстанції були відсутні правові підстави для висновку про чинність договору після 05.05.2008 року.

При цьому, не можуть бути такою підставою для висновку про поновлення Договору обставини щодо сплати відповідачем коштів за користування орендованим майном після спливу строку дії Договору оренди, тобто  - 05.05.2008 року, оскільки вказані факти не є підставою для висновку про пролонгацію Договору після 05.05.2008 року при наявності заперечень орендодавця щодо його продовження, висловлених у строки, передбачені вищевказаними нормами матеріального права.

Відповідно до ст.ст. 11, 202, 509, 629, 762 Цивільного кодексу України,  ст. 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для сплати орендної плати є виключно укладений між сторонами договір.

За таких обставин, враховуючи, що з 05.05.2008 року договір оренди № Г-2771-5 від 06 травня 2005 року є припиненим, в суду першої інстанції не було правових підстав для стягнення з відповідача орендної плати на підставі вказаного Договору за період з 01.09.2009 року по 13.04.2011 року.

За наведеного, рішення Господарського суду Львівської від 20.12.2011 року у цій справі слід скасувати як незаконне та необґрунтоване та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Також, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що судові витрати по розгляду справи в апеляційному суді покласти на позивача, а саме: стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на користь Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру в Західному регіоні “Західгеодезкартографія” 804 грн. 75 коп. в відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

           Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Львівської від 20.12.2011 року у цій справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на користь Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру в Західному регіоні “Західгеодезкартографія” 804 грн. 75 коп. в відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

суддя-доповідач                                                                      Дубник О.П.

судді                                                                                          Скрипчук О.С.

                                                                                                   Процик Т.С.

Повне рішення складено

22.02.2012 року