Рішення

від 23.02.2012 по справі 5016/4272/2011(3/252)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/4272/2011(3/252)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "23" лютого 2012 р.                                   Справа №  5016/4272/2011(3/252)

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Вознесенський

спецагропромтранс”

                    56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої

революції, 254

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мібія”

56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої  революції, 256

про стягнення заборгованості в сумі 4160,16 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Косогов О.М. –керівник;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви  від 13.02.12р.) стягнути з відповідача 715,16 грн. в порядку стягнення заборгованості за договором оренди майна від 04.01.2010 р. та 3445 грн. штрафу.

          Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору оренди від 04.01.10року, претензій на адресу відповідача від 06.10.11р. та від 17.11.11р., норм Цивільного та Господарського законодавства України та мотивовані тим, що в порушення умов договору відповідачем зобов'язання зі щомісячного перерахування на користь орендодавця орендних платежів належним чином не виконувався, внаслідок чого за орендарем утворилась заборгованість з орендної плати перед позивачем по вказаному договору за період з січня 2010 р. по листопад 2011 р. на суму 715,16грн., яку відповідач до теперішнього часу у добровільному порядку не погасив.

Відповідач двічі свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, вимоги ухвал суду від не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать як відмітка канцелярії на зворотніх сторонах судових ухвал, так і поштові повідомлення.  

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

          23.02.12р. суд, за результатами дослідження справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2010 року між сторонами був укладений договір «оренди майна ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс»згідно з умовами якого позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове користування трансформаторну підстанцію КТП-10/04 кВ-63 кВа№105 (надалі - майно) ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс»розташовану на його території за адресою: м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 258.

Відповідно до умов п. 5.1 договору орендодавець зобов'язався передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту прийому-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Розділом 7 договору сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати складає 30 грн. на місяць. Оплата за оренду здійснюється орендарем як в готівковій так і у безготівковій формі не пізніше-5 числа наступного місяця. За кожен день просрочки платежу орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі (п' ять) грн. за кожен день просрочки.

За умовами пунктів 9.2 та 9.3 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Спірні правовідносини які склались між сторонами регулюються положеннями Цивільного й Господарського законодавства України про найм (оренду).

Так, згідно приписам ст.ст. 759, 760 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору 04.01.10р. позивач передав, а відповідач прийняв у користування вищевказане майно без зауважень, про що свідчить акт прийому-передачі майна від 04.01.10 р.

Відповідно до змісту частини 1 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно наданих позивачем доказів, відповідач жодної оплати за оренду (на день звернення до суду) не здійснив. Так, за розрахунком позивача заборгованість відповідача по орендній платі за договором в період з 04.01.10 року по 26.11.11р. складає в розмірі 715,16 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України  одностороння відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 32,33 господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються  сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не зазначив суду обставин, які спростовують вимоги позивача, взагалі не висловив заперечень на позов, отже не скористався наданим йому правом на доказування і подання доказів.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ст.ст. 546, 547 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони узгодили в пункті 7.3 договору, що за кожен день просрочки платежу орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 5 (п'ять) грн. за кожен день просрочки.

Відповідно ж до змісту ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, виходячи з наведених норм,  беручи до уваги вищевикладені обставини, умови п. 7.3 договору, розрахунок здійснений позивачем господарських санкцій, зміст заяви від 13.02.12 року, суд вважає за можливе задовольнити позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 3 445,00 грн.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України докази надані позивачем, суд дійшов висновку що позовні вимоги заявлені обґрунтовано, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мібія” (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої  революції, 256 А, код ЄДРПОУ 25373788) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вознесенський спецагропромтранс” (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 254, код ЄДРПОУ 02126403) - 715,16 грн. боргу з орендної плати, 3445,00 грн. штрафу та 1411,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.          

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова

Рішення підписано 24.02.2012 року.