Постанова

від 10.07.2012 по справі 5016/4272/2011(3/252)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р.Справа № 5016/4272/2011(3/252) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мібія"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 23 лютого 2012 року

у справі №5016/4272/2011(3/252)

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Вознесенський спецагропромтранс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Мібія"

про стягнення 4160,16 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Вознесенський спецагропромтранс" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мібія" про стягнення 4160,16 грн., з яких: 715,16 грн. заборгованості за орендну плату за договором оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р. та 3445 грн. пені.

13.02.2012р. ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" надало до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначило що позивач просить стягнути з ТОВ „Мібія" 4160,16 грн., з яких: 715,16 грн. заборгованості за орендну плату за договором оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р. та 3445 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23 лютого 2012 року у справі №5016/4272/2011(3/252) (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено у повному обсязі: з ТОВ „Мібія" на користь позивача стягнуто 715,16 грн. заборгованості за орендну плату за договором оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р., 3445 грн. штрафу та 1411,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" є обґрунтованими, законними, та такими що підлягають задоволенню, оскільки позивачем у встановленому порядку доведено поданими доказами факт невиконання ТОВ „Мібія" умов договору оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р., посилаючись при цьому на п.7.3 договору оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р. та на ст.ст. 546, 547, 549, 231.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ТОВ „Мібія") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" в повному обсязі та припинити провадження у справі, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 05.07.2012р. представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (Відкритого акціонерного товариства „Вознесенський спецагропромтранс") у судовому засіданні 05.07.2012р. надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „Мібія", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 05.07.2012р. за вх.№1535/12/Д1.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 04.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „Вознесенський спецагропромтранс" (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мібія" (відповідач, орендар) було укладено договір оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" (надалі - договір), згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове користування трансформаторну підстанцію КТП-10/04 кВА №105 (надалі -майно) ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" розташовану на його території за адресою: м. Вознесенськ, Миколаївської області, вул.. Жовтневої революції, 258. Майно передавалося з метою взаємного використання технічних потужностей підприємства.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендар вступає у строкове користування майном у термін, указаний у договорі, після підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі майна.

Відповідно до п.5.1 договору орендодавець зобов'язався передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту прийому-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Згідно з п.п.7.1-7.3 розмір орендної плати складає 30 грн. на місяць. Оплата за оренду здійснюється орендарем як в готівковій так і у безготівковій формі не пізніше 5 числа наступного місяця. За кожен день прострочки платежу орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 5 грн. за кожен день прострочки.

За п.п.9.2-9.3 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

З наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі КТП-10/04 кВ-63кВА №105 до договору оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р. вбачається, що 04.01.2010р. на виконання вищевказаного договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове користування трансформаторну підстанцію КТП-10/04 кВ-63кВА №105 розташовану за адресою: м. Вознесенськ, Миколаївської області, вул. Жовтневої революції, 254.

Матеріалами справи встановлено, що 06.10.2011р. ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди, направило ТОВ „Мібія" претензію, в якій позивачем було зазначено, що відповідачем постійно порушувались умови договору оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р. в частині сплати коштів за орендоване майно, та просило погасити заборгованість в розмірі 630 грн. в термін до 12.10.2011р. Окрім того у вищезазначеній претензії позивач вказав, що у разі невиконання претензії ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" буде вимушений в односторонньому порядку розірвати зазначений договір та звернутися до господарського суду Миколаївської області.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вважаючи, що відповідачем неналежно виконано умови договору оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р. в частині сплати коштів за орендоване майно, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Приписами ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується, та не спростовується відповідачем, що за ТОВ „Мібія" у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р. з'явилась заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 715,16 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" у частині стягнення з ТОВ „Мібія" 715,16 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р.

Щодо стягнення з ТОВ „Мібія" 3445 грн. штрафу, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Також, відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За умовами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Матеріалами справи не встановлено, а позивачем не доведено в розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України, що порушенням відповідачем умов договору оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р., в частині несплати орендної плати, позивачу було завдано збитків.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин справи, а також розумності, добросовісності та справедливості, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру штрафу до 700 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав та необхідність задоволення позовних вимог ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" в частині стягнення з ТОВ „Мібія" 715,16 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди майна ВАТ „Вознесенський спецагропромтранс" від 04.01.2010р. та в частині стягнення з ТОВ „Мібія" 700 грн. штрафу, в решті позовних вимог - відмовити.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ „Мібія" та часткового скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду як такого, що винесене з неповним з'ясуванням обставин справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мібія" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Миколаївської області від 23 лютого 2012 року у справі №5016/4272/2011(3/252) скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Відкритого акціонерного товариства „Вознесенський спецагропромтранс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мібія" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 256-А, ЄДРПОУ 25373788) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вознесенський спецагропромтранс" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 254, код ЄДРПОУ 02126403) 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 16 коп. заборгованості по орендній платі, 700 (сімсот) грн. штрафу та 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити."

3.Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 11 липня 2012 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош