Рішення

від 15.02.2012 по справі 32/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/255

15.02.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом  Львівської обласної державної телерадіокомпанії, м.  Львів

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерл», м. Київ 

про стягнення 77 600, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув    

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

   Львівська обласна державна телерадіокомпанія звернулася до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерл»про стягнення  з останнього майна ( грошових  коштів)  в сумі 77 600, 00 грн., придбаних без достатньої правової підставі, які утворилися  при  розрахунках  між сторонами за Договором на  виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт  №1137-01 від 20.11.2008року, під час  перевірки ревізійним управлінням у  Львівської області, та встановлення різниці між фактичними витратами та перерахованими грошовими коштами.

  Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

На адресу суду надійшло повідомлення  від 20.01.2012року з позначкою „ за закінченням строку зберігання” і те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

             З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача зазначені у позовній заяві, суд встановив:

              Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.11.2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шерл», далі  Виконавець, та  Львівською обласною Державною телерадіокомпанією, далі Замовник, було укладено Договір підряду № 1137, предметом якого є проведення  дослідно-конструкторської розробки та виготовлення базового комплекту телевізійної станції супутникового зв'язку для Львівської обласної державної телерадіокомпанії згідно специфікації та  додатків до  Договору. Факт виконання робіт підтверджено актом приймання-передачі виконаних робіт, підписаного сторонами  без пропозицій та зауважень, рахунками –фактурами, які передбачають поетапну  оплату обсягу робіт.

              20 травня 2011року  Головним контрольно-ревізійним управлінням у Львівської області  була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності Львівської обласної Державної телерадіокомпанії. Під час проведеної перевірки було здійснено зустрічну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерл»щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з Львівською обласною Державною телерадіокомпанією та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України за період з 01.01.2008року по 01.05.2011року. Контрольно-ревізійним органом були  досліджені документи, що стосується укладеного між сторонами Договору підряду № 1137-01 від 20.11.2008року.  Результати перевірки відображені у довідці за № 03-22/93 від 28.05.2011року  за змістом якої вбачається, що різниця між фактичними витратами Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерл»та перерахованими Львівською обласною Державною телерадіокомпанією коштами склала 77 600,00 грн. Так, документально підтверджено, що  із перерахованих Замовником на виконання умов Договору підряду № 1137-01 від 20.11.2008року грошових коштів на  загальну суму  2000,0 тис. грн.

                 Відповідачем використано 1 922,4 тис. грн., або на 767,6 тис. грн. менше від отриманого обсягу  коштів.   Під час звернення до відповідач з претензією, останнім було надано відповідь, що  різниця між фактичними  витратами та перерахованими позивачем грошовими коштами в сумі 77,6 тис. грн. була витрачена відповідачем на покриття затрат по виплаті працівникам зарплати, оренди приміщення, оплати комунальних послуг, прибуток підприємства тощо.

             Факт достовірності розрахунків між сторонами, та утворення витрат підтверджено органом контролю на підставі наданих сторонами первинних документів , а тому позивач з посиланням на вимоги статті 1212 ЦК України намагається стягнути з відповідача грошові кошти, які отримані остатнім без достатньої правової підставі.                                      

                Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. Так, стаття 1212 ЦК України визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми коментованої статті мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

               Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

                По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. Наприклад, продавець надав покупцеві здачу в більшому розмірі, ніж потрібно, або передав неоплачений товар.

                  По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

                  По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

                 До відсутності правової підстави коментована стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа користувалася майном, тощо.

                 Друга частина коментованої статті передбачає, що підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

                  Третя частина коментованої статті передбачає розповсюдження положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями ЦК. Встановивши такі положення, законодавець не надав визначення характеру такого додаткового застосування. Як мають застосовуватися норми коментованої статті до правовідносин із повернення виконаного за недійсним правочином або в разі витребування майна із чужого незаконного володіння: субсидіарно, альтернативно на вибір кредитора або завжди разом?

                Судова практика на сьогодні іде таким шляхом, що, наприклад, для повернення набутого за недійсним правочином достатнім є подання відповідних позовів на підставі положення ст. 216 ЦК. Так само й у випадку, якщо пред'являється вимога про відшкодування шкоди, спір вирішується за правилами Глави 82 ЦК.

                Разом з тим у випадках, коли на підставі положень спеціальних норм ЦК якісь вимоги задовольнити не можна, є підстава для застосування коментованої статті.

             Так, наприклад, якщо майно, що підлягає поверненню у разі визнання правочину недійсним, виявилося пошкодженим або зменшилася його вартість, компенсація таких втрат може бути здійснена за правилами Глави 83 ЦК. Якщо за правилами ст. 387 ЦК подається віндикаційний позов про повернення майна із чужого незаконного володіння, то на підставі положень коментованої статті власник може вимагати стягнення доходів від користування річчю або відшкодування вартості речі в разі погіршення її якості під час незаконного володіння нею. Аналогічно можливо застосувати положення коментованої статті до ситуації, коли в разі завдання недоговірної шкоди заподіювач шкоди сам збагачується внаслідок вчинених дій (наприклад, в разі крадіжки майна і використання вкраденого майна з метою отримання прибутку тощо).

            Отже, в цілому можна зробити висновок, що положення коментованої статті можуть застосовуватися до відносин, передбачених у частині третій, субсидіарно, якщо на підставі положень спеціальних норм потерпіла особа не в змозі захистити якесь із своїх порушених прав.

              Перелік ситуацій, при виникненні яких допускається застосування норм коментованої статті, не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення (привласнення особою скарбу (ст. 343 ЦК) тощо.

             Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

           Позивачем доведено  безпідставне отримання відповідачем майна ( грошових коштів в сумі 77,6 тис. грн. без достатньої правової підстави). Прийняття рішення відповідачем про використання грошових коштів на  покриття затрат по виплаті працівникам зарплати, оренди приміщення, оплати комунальних послуг, на прибуток підприємства суперечить  умовам  Договору на  виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт  №1137-01 від 20.11.2008року та вимогам Закону.

За такими обставинами позовні вимоги   Львівської обласної державної телерадіокомпанії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерл»про стягнення  з останнього  грошових  коштів  придбаних без  достатньої  правової підстави в сумі  77 600, 00 грн., які утворилися  при  розрахунках  між сторонами за Договором на  виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт №1137-01 від 20.11.2008року, під час  перевірки ревізійним управлінням у  Львівської області, та встановлення різниці між фактичними витратами та перерахованими грошовими коштами, є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

                   Витрати по державному миту в сумі 776,00 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю «Шерл»згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                   У судовому засіданні, яке відбулося 15.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 1212 ЦК України ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3,  22, 33, 34, 36, ч.3 ст. 43,  ст. ст. 44, 49, 77,  82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    1.  Позовні вимоги   Львівської обласної державної телерадіокомпанії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерл»задовольнити.

    2.     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерл», 03127, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна,  2, код ЄДРПОУ 21540539, на користь:

    -  Львівської обласної державної телерадіокомпанії, 79008, Львівська область, м. Львів, вул. Високий Замок, буд. 4, код ЄДРПОУ 22333937,  майно ( грошові кошти в сумі 77 600,00 грн.) придбане без достатньої правової підстави,  витрати по державному миту в сумі 776,00 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

                 3.   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

            Суддя                                                                                 Ю.О.Підченко      

Повне рішення складено - 20.02.12р.