Рішення

від 31.01.2012 по справі 12/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/308

31.01.12

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Созідатель-2004"

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.М."

Про          стягнення 118 634,79 грн.

              Суддя           Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    ОСОБА_1 –представник (дов. б/н від 18.07.2011)

Від відповідача                      не з'явився

Суть спору:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Созідатель-2004" (далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.М." (далі –відповідач) про стягнення 118 634,79 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2011 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі  № 12/308 та призначено розгляд справи на 12.10.2011 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 12.10.2011 не направив.

За таких обставин, а саме в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою суду від 12.10.2011 справу було відкладено на 23.11.2011.

В судовому засіданні 23.11.2011 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволені стягнення неустойки в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В судовому засіданні 23.11.2011 представник відповідача надав клопотання про застосування строку позовної давності.

Представником відповідача будо надано заяву на продовження строку розгляду спору.

Відповідно до приписів ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору по справі.

В судовому засіданні 23.11.2011 оголошено перерву до 07.12.2011.

В судовому засіданні 07.12.2011 представник позивача надала додаткові документи по справі, а саме,: копію претензії, копії витягу з реєстрової книги ТОВ «Будівельна компанія «Созідатель-2004», докази направлення документів.

В судовому засіданні 07.12.2011 оголошено перерву до 13.12.2011.

В судовому засіданні 13.12.2011 суд відкладає розгляд справи з метою отримання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 13.12.2011 відкладено розгляд справи на 31.01.2012.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 21/09-2008 на виконання робіт.

Предметом зазначеного Договору є оздоблення та утеплення виробничої бази ТОВ «Т.М.М.»в м. Харкові.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав повністю.

Відповідач прийняв роботи, претензій щодо якості та строків виконання робіт позивачу не пред'являв.

Відповідач розрахувався частково, а саме не оплатив виконані позивачем роботи згідно з договором на загальну суму 47 572,80 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 29.09.2008 на суму 34 786 грн.80 коп. та актом від 30.10.2008 на суму 12 786 грн.00 коп.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача 4 084,39 грн. –3% річних, 17 275,93 грн. –збитків від інфляції та 49 701,67 грн. –неустойка, що передбачено п. 7.2. договору (у що у разі невиконання або неналежного виконання  Замовником обов'язків щодо порушення строків виконання зобов'язання, він сплачує підряднику неустойку у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення).

Відповідач проти позову заперечив в частині стягнення неустойки, оскільки, сплив строку позовної давності.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно розрахунку позивача сума основного боргу згідно договору підряду №21/09-2008 від 04.09.2008 становить 47 572,80 грн.

Розрахунки суми боргу відповідають матеріалам справи, а отже, загальна сума боргу в розмірі 47 572,80 грн. підлягає  стягненню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку  платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки п. 7.2. договору передбачено, що у що у разі невиконання або неналежного виконання Замовником обов'язків щодо порушення строків виконання зобов'язання, він сплачує підряднику неустойку у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, то сума пені підлягає до стягнення у повному обсязі.

Стосовно стягнення з відповідача 4 084,39 грн. –3% річних, 17 275,93 грн. –збитків від інфляції, то слід зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції  підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.М." (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-б, код. 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Созідатель-2004" (03164, м. Київ, вул. Олевська, 3, корп. "А", код 33154332) 47 572 (сорок сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 80 коп. –основного боргу, 4 084 (чотири тисячі вісімдесят чотири) грн. 39 коп. –3% річних, 17 275 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 93 коп. –збитків від інфляції, 49 701 (сорок дев'ять тисяч сімсот одна) грн. 67 коп. – неустойки, 1 186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 35 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

       Суддя                                                                                               Л.В. Прокопенко