Рішення

від 20.02.2012 по справі 52/538

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/538

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/538

20.02.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліас-Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК»  про стягнення 115 871, 45 грн., за участю представників позивача –не з'явився, відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача  про стягнення 108 280, 32 грн. боргу,  6 360, 13 грн. пені та 1 231, 00 грн. 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором № К 79-07-11 від 27.07.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.01.2012 року.

24.01.2012 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

14.02.2012 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник позивача у судове засідання 20.02.2012 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 20.02.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліас-Україна»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК»  (покупець) було укладено договір № К 79-07-11, за умовами якого продавець зобов'язався поставити наступну продукцію: гравій керамзитовий, а покупець –прийняти і оплатити її на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.3. загальна сума по даному договору становить сукупність сум вартості відвантаженої продукції протягом строку дії даного договору відображу у видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.4. договору порядок оплати встановлюється наступний: передоплата 100%.

Сторони дійшли згоди, що товар повинен бути переданим покупцеві за адресою: смт. Шкло, вул. Промислова, 2, Яворівського р-ну, Львівської обл. (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.3. договору приймання –передача товару за кількістю та якістю здійснюється у місці, зазначеному у п. 4.2. цього договору та посвідчується підписанням товарно-транспортної накладної.

Отже, відповідно до умов договору факт приймання –передачі товару посвідчується товарно-транспортними накладними.

Проте, позивачем не надано суду підписаних обома сторонами товарно-транспортних накладних, які б посвідчували факт передачі позивачем відповідачу товару на спірну суму.

В якості доказів поставки товару вартістю 108 280, 32 грн. позивачем надано суду залізничні накладні.

Разом з тим, з зазначених залізничних накладних не вбачається, що товар було відправлено позивачем відповідачу саме на виконання умов договору № К 79-07-11 від 27 липня 2011 року, а також не вбачається підтверджень отримання товару уповноваженою особою відповідача, оскільки пункти 53 (підтвердження одержання вантажу) залізничних накладних не містять жодних відміток.

Крім того, відповідно до 4.2. договору сторони дійшли згоди, що товар повинен бути переданим покупцеві за адресою: смт. Шкло, вул. Промислова, 2, Яворівського р-ну, Львівської обл., в той час як з залізничних накладних вбачається, що станцією призначення поставки товару є Київ-Петрівка.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В розумінні зазначеної правової норми позивачем не надано суду належних доказів поставки товару відповідачу відповідно до умов договору № К 79-07-11 від 27 липня 2011 року, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                               С.О. Чебикіна