Рішення

від 09.02.2012 по справі 18/004-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/004-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2012 р.                                                                  Справа № 18/004-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Альборз», м.Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Атма», м.Ірпінь

про стягнення 53 954,00 грн.

Суддя А.Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Ільїна В.Ю.

від відповідача: не з‘явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Альборз» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атма» (далі – відповідач) про стягнення 53954,00  грн.

Провадження у справі №18/004-12 порушено відповідно до ухвали суду від 06.01.2012 року та призначено справу до розгляду на 24.01.2012 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 24.01.2012 року без поважних причин не з‘явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався до 09.02.2012 року.

В судовому засіданні 09.02.2012 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 09.02.2012 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором поставки № 7/08 від 22.08.2008 року, укладеним між Приватним підприємством «Альборз»(далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атма»(далі - відповідач).

Відповідно до умов Договору позивач передав у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, що підтверджується наступними рахунками та накладними: видаткова накладна № ВН-0447 від 27.08.2008 року на суму 5004,00 грн.; рахунок-фактура № РФ-0472 від 26.08.2008 року на суму 5004,00 грн.; довіреність ЯОД № 751951 від 26.08.2008 року; видаткова накладна № ВН-0523 від 26.09.2008 року на суму 25800,00 грн.; рахунок-фактура № РФ-0550 від 24.09.2008 року на суму 51600,00 грн.;  видаткова накладна № ВН-0524 від 29.09.2008 року на суму 24390,00 грн.; рахунок-фактура № РФ-0555 від 25.09.2008 року на суму 11490,00 грн.; довіреність ЯОД № 751951 від 26.08.2008 року.

Згідно з п. 5.2 Договору відповідач проводить розрахунок з позивачем у строк 30 календарних днів з моменту поставки товару.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 1 240,00 грн. Решту зобов'язань з оплати товару своєчасно та в повному обсязі не виконав. Таким чином, заборгованість відповідача на день розгляду спору складає 53 954,00 грн., що ним незаперечно та не спростовано.

Відповідно до ст.  509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з правочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.   193  Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно  до  закону,   інших правових актів,  договору,  а  за  відсутності   конкретних  вимог  щодо   виконання   зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона  повинна вжити  усіх заходів, необхідних для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання  є підставою для застосування  господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, відповідач вважається таким,  що прострочив виконання зобов'язання, а відтак зобов'язаний сплатити на користь позивача 53 954,00 грн. боргу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМА» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, 152, оф. 321, код 31618925) на користь Приватного підприємства «Альборз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код 24932043) 53 954,00 грн. боргу та 1411,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

       Суддя                                                                                       КошикА.Ю.