Постанова

від 27.02.2012 по справі 20/30

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/30

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.02.2012 р.           справа №20/30

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:суддів:Склярук О.І.Богатиря К.В., Дучал Н.М.

за участю представників сторін:  

від позивача:не з'явилися

від відповідача:не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Багіра", м.Оріхів Запорізької області

на рішення господарського суду

Запорізької області

від18.08.2011р. (повний текст рішення підписаний 23.08.2011р.)

по справі№20/30 (суддя –Гандюкова Л.П.)

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра", м.Оріхів Запорізької області

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіта", м.Запоріжжя

проусунення перешкод у здійсненні права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Багіра", м.Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіта", м.Запоріжжя про усунення  перешкод  у користуванні майном, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2.   

Заявою вих.№01.02/1 від 01.02.2006р. позивач змінив позовні вимоги та  просив  усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ТОВ “Багіра” нежилою адміністративною будівлею, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 2, зі сторони ТОВ “Евіта” та вселення ТОВ “Багіра” у нежилу адміністративну будівлю, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 2.

Вказана заява  прийнята  господарським судом Запорізької області до розгляду.

27.02.2006р. ухвалою господарського суду Запорізької області по справі №20/30 було зупинено провадження у справі до вирішення господарським судом Запорізької області справи №15/400д і набрання рішенням у зазначеній справі законної сили.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2011р. провадження у справі №20/30 було поновлено з 18.08.2011р.

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі №20/30                                                            від 18.08.2011р., повний текст якого підписаний 23.08.2011р. (суддя: Гандюкова Л.П.)  в задоволенні позовних вимог відмовлено, у зв'язку з недоведеністю вчинення відповідачем ТОВ “Евіта”  самого факту порушення  прав позивача щодо  володіння та користування нерухомим майном - будівлею за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 2.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Багіра", м.Оріхів Запорізької області звернулося  до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою  та просило скасувати зазначене рішення, позовні вимоги ТОВ "Багіра" залишити без розгляду.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на те, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, яке відбулося 18.08.2011р.   

        На адресу суду 22.02.2012р. від представника ТОВ "Евіта" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Посилається, що  на даний час позивач не є власником спірного майна.  Право власності на нежитлову адміністративну будівлю по вул. Перемоги,2 зареєстровано в ОП ЗМБТІ  за Запорізьким колективним будівельним управлінням "Машбуд".

Представники позивача та відповідача в судове засідання (22.02.2012р.) не з'явилися. Про наявність поважних причин  неявки  у судове засідання апеляційної інстанції  не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Зокрема , ухвала про порушення апеляційного провадження  надсилалася  позивачу на 3 адреси, а саме:

1. 69114, м.Запоріжжя, вул. Воронежська,14/59, а/с 6757;

2. 70502, Запорізька область, м.Оріхів, вул. Овчаренко, б.2к  

3. на адресу: Котелевець В.М.- 69097, м.Запоріжжя,    вул. Будьонного, б.6,кв.18.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, останнє отримане Котелевець 30.01.2012р.   

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. про порушення апеляційного провадження, явка сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що апеляційна інстанція, згідно  до приписів ст. 101 Господарського процесуального  кодексу України, переглядає  справу за наявними  в  ній  доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши  матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Нестор-М” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Багіра” (Покупець, позивач у справі), 07.02.2003р. було укладено договір купівлі-продажу №07.02/1.

Відповідно до п.1.1. договору "Продавець" зобов'язується передати у власність "Покупця", а "Покупець" (позивач у справі) -  прийняти у власність та оплатити нерухоме майно - нежитлову адміністративну будівлю вцілому, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги,буд.2 (а.с.9-11 том справи 1).

07.02.2003р. сторони підписали між собою акт приймання-передачі, яким підтвердили передачу  зазначеного нерухомого майно  ТОВ “Багіра” (а.с.12 том справи 1).

12.05.2004 р. Орендним підприємством “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”  за ТОВ “Багіра”  було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ А-3, яка розташована у м. Запоріжжя, вул.Перемоги, б.2, ( витяг №3558643 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий 12.05.2004р.  (а.с.78 том справи 1).

14.05.2004р. між ПП «Агенство Мегрє-1»та позивачем укладено договір охорони адміністративної будівлі.

Як зазначено у тексті позовної заяви, 20.05.2004р. співробітники охоронного підприємства та ТОВ “Багіра”  були витиснені з будівлі і з того часу позивач  позбавлений можливості розпоряджатися своїм майном.  

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 22/228-17/173 від 29.06.2004 р.  задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра» та зобов'язано Запорізьке колективне будівельне управління «Машбуд»звільнити на користь ТОВ «Багіра» нежитлову адміністративну будівлю, розташовану за адресою м. Запоріжжя, вул.Перемоги, 2. Зазначене рішення  залишено без змін Запорізьким апеляційним господарським судом 19.08.2004 р.

Під час проведення державним виконавцем дій з примусового виконання зазначеного вище рішення,   встановлено,  що  ЗКСУ “Машбуд” в адміністративній будівлі не знаходиться.

В травні 2005 року позивачу стало відомо, що  частину приміщень у  спірній будівлі займає   ТОВ “Евіта” на підставі   договору оренди нежитлового приміщення №0301-01 від 01.03.2002р., укладеного між Запорізьким колективним будівельним управлінням “Машбуд” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Евіта” (Орендар, відповідач у справі). Згідно зазначеного договору  ТОВ «Евіта» прийняло у строкове платне користування нежитлове приміщення в адміністративній будівлі загальною площею                   409,1 кв.м. з прилеглими територіями (коридори, холи, санвузли). Строк дії договору встановлений з 01 березня 2002 року по 01 березня 2027 року (п.8.3).

Відповідно до  пояснень Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України  №10-80 від 29.04.2005р. охорону приміщення розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пл.Перемоги,2  здійснювало ТОВ "Бліц" на підставі договору, укладеного 28.12.2004р. з ТОВ "НПО Континент".

У зв'язку з тим, що охорона разом з ТОВ “Евіта” чинить позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому майном, позивач звернувся до суду з даним позовом.

         17.04.2007р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №5/186-07 про банкрутство ТОВ “Багіра”. Як вбачається  із ухвали суду від 17.08.2010р. у справі №5/186-07 та постанови Вищого господарського суду України від 19.05.2010р. по даній справі, постановою господарського суду Вінницької області від 26.04.2007р.                     ТОВ “Багіра” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Як було зазначено вище, рішенням господарського суду Запорізької області по справі №20/30 від 18.08.2011р., повний текст якого підписаний 23.08.2011р. (суддя:                        Гандюкова Л.П.)  в задоволенні позовних вимог відмовлено, у зв'язку з недоведеністю вчинення відповідачем ТОВ “Евіта”  самого факту порушення ним прав позивача щодо  володіння та користування нерухомим майном - будівлею за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 2.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Частина 1 ст.316 ЦК України  встановлює, що правом власності є право особи на річ                  (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України закріплює, що власникові належить права володіння, користування, розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце знаходження майна.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України).

В підтвердження факту чинення перешкод з боку відповідача,  позивач до матеріалів справи надав листування №19/2-535/Кн від 28.02.2005р., №19/2-Ш-10/Пш від 06.04.2005р., скарги вих.№31.03/3 від 31.03.2005р., вих.№31.03/2 від 31.03.2005р., вих.№05.04/1 від 05.04.2005р., вих.№06.04/2 від 06.04.2005р., вих.№22.04/3 від 22.04.2005р., вих.№22.04/4 від 22.04.2005р., вих.№04.06/1 від 04.06.2005р., вих.24/1 від 24.05.2004р.   щодо неправомірних дій установ та організацій, які надають охоронні послуги  (а.с.26-27, 48, 49, 50, 51, 53, 54, 55, 56, 58 том справи 1).  

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, зазначене листування свідчить про те,  що  організації, які надають охоронні послуги,  перешкоджають  користуватися позивачу  спірним майном.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що  кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  та заперечень.

В даному випадку позивач має довести, що саме він є власником спірного майна і відповідач заважає  йому   їм користуватися.

Рішенням господарського суду від 30.08.2010р. у справі №15/400д-10/68/07-10/232/10 (а.с. 127-129 т.с.І) було відмовлено у задоволенні позову Запорізького колективного будівельного управління "Машбуд" м.Запоріжжя та ТОВ "Блюз" до відповідачів –сторін договору про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 07.02/1 від 07.02.2003р., укладеного між ТОВ “Нестор-М” і ТОВ “Багіра”. Зазначене рішення набуло чинності, згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. та постанови Вищого господарського суду України від 06.04.2011р. (а.с.130-131 т.с.І) .

Як встановлено судом першої інстанції, право позивача у здійсненні його права користування чи розпорядження майном оспорювалось протягом тривалого часу в судовому порядку і позивач мав претензії щодо чинення йому перешкод іншими особами, а не відповідачем, про що свідчить  надані позивачем   листування та судові рішення у справах №22/228-17/273, №15/400д –10/68/07-10/232/10, №2а-0870/4242/11 (а.с.20-24,68-72,115-121,127-131 том справи І )

Відповідач по цій справі займає частину спірних приміщень на підставі договору оренди нежитлового приміщення №0301-01 від 01.03.2002р., укладеного між Запорізьким колективним будівельним управлінням “Машбуд” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Евіта” (Орендар, відповідач у справі).  Докази, що цей договір припинив свою дію  в матеріалах  справи відсутні.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги, про його не повідомлення  належним чином про час та місце судового засідання, судова колегія зазначає наступне.

        Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими  судом про час і місце розгляду  справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

        Статті 64 та 87   ГПК України встановлюють, що ухвали надсилаються сторонам по справі  рекомендованим листом з повідомленням про вручення,   за повідомленою    ними господарському суду поштовою адресою.

У разі не надання сторонам інформації щодо їх поштової адреси, ухвала надсилається за адресою місцезнаходження ( місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена належним чином.

Відповідно штампу канцелярії господарського суду Запорізької області на зворотній стороні ухвали господарського суду від 27.07.2011р. (а.с.140 том справи 1) ухвала місцевого суду на адресу сторін була надіслана вчасно.  Ухвала позивачу надсилалася на дві адреси, які зазначені  у витягах   з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (а.с. 29, 98 том справи 1), а саме:  69114, м.Запоріжжя, вул. Воронежська,14/59, а/с 6757;  та  70502, Запорізька область, м.Оріхів,  вул. Овчаренко, б.2к).

Ухвалу було повернуто у зв'язку з закінчення терміну зберігання (а.с.140-143                       том справи 1).

У випадках, коли  ухвалу  було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо,  вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.   (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Господарський суд   може повідомити фізичних осіб - представників сторін про час та місце судового засідання за іншою адресою,  у разі подання ними  заяви про надіслання поштової кореспонденції на їх адресу.

Як вбачається з матеріалів справи,  з відповідною  заявою арбітражний керуючий Котелевець В.М. до господарського суду Запорізької області не звертався.

Стосовно вимоги скаржника про  залишення позову без розгляду судова колегія зазначає, що  перелік підстав,  з яких суд залишає позов без розгляду, визначено у                     статті 81 ГПК України. Цей перелік   є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з пунктом 3 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Наведене положення  кореспондується з приписами статті 81 ГПК України, і в разі залишення апеляційною інстанцією позову без розгляду (повністю або частково) вона  посилається на відповідний припис як пункту 3 статті 103, так і  статті 81 ГПК України.

Виходячи зі змісту ст.81 ГПК України скаржник,  вимагаючи залишити позов без розгляду,  зобов'язаний навести ті обставини, з яких господарський суд повинен залишити позов без розгляду та  надати  докази їх існування.

Заявником апеляційної скарги не наведено з яких саме підстав, суд повинен залишити позов без розгляду та не надано жодного доказу.

З огляду на наведене, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні                     ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються матеріалами справи.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2011р., повний текст якого підписаний 23.08.2011р. у справі   № 20/30.

Результати апеляційного провадження у справі №20/30 оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра", м.Оріхів Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2011р., повний текст якого підписаний 23.08.2011р. у справі  № 20/30- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2011р., повний текст якого підписаний 23.08.2011р. у справі  № 20/30- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:                                                                                                О.І. Склярук

Судді:                                                                                                           К.В. Богатир

                                                                                                                                 Н.М. Дучал

Надруковано  9 примірників: 3- позивачу; 3- відповідачу; 1-до справи; 1- ГСЗО; 1 - ДАГС