Постанова

від 08.09.2011 по справі 2а-5459/11/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Севастопольська, 4 3, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2011 р. 16:56 Справа №2а-5459/11/0170/15

Окружний адміністрат ивний суд Автономної Республ іки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секре тарі Рульовій О.О., за участю:

представників позивача - Ібрагімова Р.Н..

представника відповідача - не з' явився;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом

Товариства з обмеженою від повідальністю «ДЄФ»

до Державної податкової ін спекції в Сімферопольському районі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового п овідомлення-рішення С уть спору: до Окружного адмін істративного суду Автономно ї Республіки звернулось з ад міністративним позовом Това риство з обмеженою відповіда льністю «ДЄФ» (далі - позива ч) до Державної податкової ін спекції в Сімферопольському районі АР Крим (далі - відпов ідач) про визнання протиправ ним та скасування податковог о повідомлення-рішення Держа вної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим №0000541502 від 20.04.2011 року, яким зб ільшено суму грошового зобов ' язання Товариства з обмеже ною відповідальністю «ДЄФ» н а 4721,25 грн., у тому числі 3777,00 грн. ос новного зобов' язання та 944,25 г рн. штрафних (фінансових) санк цій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією в Сімферопольськ ому районі АР Крим була прове дена документальна позаплан ова невиїзна перевірка ТОВ « ДЄФ» з питань відносин з Фірм ою «Олівер» за період - груд ень 2010 року. За результатами п еревірки був складений акт № 48815-2/35514943 від 06.04.2011 року, яким встано влено порушення низки положе нь Закону України «Про подат ок на додану вартість», в резу льтаті чого встановлено зани жено податок на додану варті сть в періоді, що перевірявся , на загальну суму 3777,26 грн. На пі дставі зазначеного акту відп овідачем було прийнято подат кове повідомлення-рішення №0 000541502 від 20.04.2011 року про визначенн я суми податкового зобов' яз ання з ПДВ у розмірі 4721,25 грн. Поз ивач зазначає, що спірне пода ткове повідомлення-рішення п рийнято з порушенням норм ді ючого законодавства, відпові дачем невірно застосовані но рми Закону України «Про пода ток на додану вартість». Пози вач зазначає, що висновки від повідача про нікчемність пра вочину, укладеному між позив ачем та постачальником позив ача, не відповідає фактичним обставинам справи, реальніс ть господарської операції пі дтверджується первинними бу хгалтерськими документами т а наступним використанням от риманого товару в господарсь кої діяльності позивача з ме тою отримання прибутку, тому спірні рішення є протиправн ими та підлягають скасуванню .

Ухвалами Окружного адміні стративного суду АР Крим від 13.05.2011 року було відкрите провад ження в адміністративній спр аві, закінчено підготовче пр овадження та справу призначе но до судового розгляду.

Представник позивача в суд овому засіданні 08.09.2011 року напо лягав на задоволенні позовни х вимог у повному обсязі з під став, наведених у адміністра тивному позові, надав поясне ння по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 08.09.2011 року не з' явився, про місце, день та ч ас слухання справи був спові щений належним чином, про при чини неявки суд не повідомив . Під час розгляду справи пред ставник відповідача надав пи сьмові заперечення на адміні стративний позов, в яких зазн ачив, що податкове повідомле ння - рішення, оскаржуване п озивачем, прийнято за резуль татами проведеної перевірки у зв' язку з виявленими пору шеннями податкового законод авства з боку позивача, на під ставі та в межах закону, тому п ідстав для їх скасування не м ає.

В обґрунтування правової п озиції представник відповід ача зазначив про встановленн я під час перевірки взаємові дносин позивача з Фірмою «Ол івер». Разом з тим під час пере вірки не виявлено первинних бухгалтерських документів, я кі підтверджують рух товарів від продавця до перевізника , до покупця, а також документі в, які підтверджують прийнят тя, оприбуткування та відван таження товарів, не встановл ено факт передачі товарів ві д продавця до покупця. Під час перевірки також встановлена відсутність необхідних умов для здійснення господарсько ї операції, а саме: відсутні тр удові ресурси та необхідні м ашини, механізми та обладнан ня для здійснення господарсь кої діяльності у постачальни ка товарів - Фірми «Олівер» , у зв' язку з чим операції між Фірмою «Олівер» та ТОВ «ДЄФ» носять фіктивний характер т а не спрямовані на реальне на стання правових наслідків, а здійснені з метою отримання податкової вигоди шляхом фо рмування «штучного» податко вого кредиту.

Вислухавши пояснення пред ставника позивача, дослідивш и матеріали справи та оцінив ши доказі по справі в їх сукуп ності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою від повідальністю «ДЄФ» є юриди чною особою (ЄДРПОУ 35514943), зареєс трованою Сімферопольською р айонною державною адміністр ацією АР Крим 30.10.2007 року, про що с відчить Свідоцтво про держав ну реєстрацію юридичної особ и серії А01 №116263, є платником пода тків і зборів, в тому числі под атку на додану вартість.

Судом встановлено, що посад овими особами Державної пода ткової інспекції в Сімферопо льському районі АР Крим була проведена документальна поз апланова невиїзна перевірка ТОВ «ДЄФ» з питань відносин з Фірмою «Олівер» за період - грудень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт № 48815-2/35514943 від 0 6.04.2011 року, за висновками якого в становлено порушення ТОВ «ДЄ Ф» відносно взаємовідносин з Фірмою «Олівер» ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в част ині недодержання зазначених статей в момент вчинення пра вочинів, які не спрямовані на реальне настання правових н аслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТО В «ДЄФ» з Фірмою «Олівер»; пп. 3.11 п 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3. пп. 7.4.1, 7.4. 2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, п. 2 с т. 3 Закону України «Про бухгал терський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р оку №996-ХІV, дані відображені у д екларації з податку на додан у вартість про обсяги придба ння: податковий кредит за пер евіряємий період - не є дійс ними в частині завищення под аткового кредиту за перевіря є мий період по Фірмі «Олівер » на суму 3777,26 гривень; пп. 7.4.4 п. 7.4., п п. 7.4.5 п. 7.4. Закону України «Про п одаток на додану вартість», в результаті чого занижено по даток на додану вартість в пе ріоді, що перевірявся, на зага льну суму 3777,26 грн.

Судом встановлено, що позив ач не погодився з висновками акту перевірки та надав запе речення на акт перевірки, за р езультатом розгляду яких, за значені заперечення податко вим органом не були прийняти до уваги, а висновки за актом перевірки залишені без змін.

На підставі зазначеного ак ту відповідачем було прийнят о податкове повідомлення-ріш ення №0000541502 від 20.04.2011 року про визн ачення суми податкового зобо в' язання з ПДВ у розмірі 4721,25 г рн.

Перевіряючи обґрунтованіс ть нарахування податкового з обов' язання з податку на до дану вартість та штрафних са нкцій ТОВ «ДЄФ», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конс титуції України органи держ авної влади та органи місцев ого самоврядування зобов' язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС Украї ни передбачено, що суд при вир ішенні справи керується прин ципом законності, відповідно до якого органи державної вл ади, органи місцевого самовр ядування, їхні посадові і слу жбові особи зобов'язані діят и лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та закон ами України.

Платники податку на додану вартість, об' єкти, базу та ст авки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільн ених від оподаткування опера цій, особливості оподаткуван ня експортних та імпортних о перацій на час виникнення сп ірних правовідносин були виз начені в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Подальше посилання на Зако н України «Про податок на дод ану вартість», який втратив ч инність з 01.01.2011 року у зв' язку з набранням чинності Податко вого кодексу України, є цілко м правомірним, оскільки норм и зазначеного закону діяли н а час виникнення спірних пра вовідносин.

Суд зазначає, що згідно з пі дпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість», сума податк у, що підлягає сплаті (перерах уванню) до бюджету або бюджет ному відшкодуванню, визначає ться як різниця між сумою под аткового зобов'язання звітно го податкового періоду та су мою податкового кредиту тако го звітного податкового пері оду.

Відповідно до пункту 1.6 стат ті 1 Закону України «Про подат ок на додану вартість» подат кове зобов' язання - загаль на сума податку, одержана (нар ахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на дода ну вартість» податковий кре дит - сума, на яку платник под атку має право зменшити пода ткове зобов' язання звітног о періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. стат ті 7 Закону України «Про подат ок на додану вартість» зазна чено, що податковий кредит зв ітного періоду визначається виходячи із договірної (конт рактної) вартості товарів (по слуг), але не вище рівня звичай них цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної цін и на такі товари (послуги), та с кладається із сум податків, н арахованих (сплачених) платн иком податку за ставкою, вста новленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього З акону, протягом такого звітн ого періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів , у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вки товарів (послуг) для опода тковуваних операцій в межах господарської діяльності та кого платника податку, виник ає виключно по факту нарахув ання (уплати) такого податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися у опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку опода тковані операції протягом та кого звітного податкового пе ріоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 п ункту 7.5 статті 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість» датою виникнення права платника податку на податко вий кредит вважається дата з дійснення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку і оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з в икористанням кредитних дебе тових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання пода ткової накладної, яка засвід чує факт придбання платником податку товарів (робіт, послу г) є підставою для виникнення права платника податку на по датковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту нав едених норм Закону, до податк ового кредиту підлягає включ енню частина податку, зазнач ена в податковій накладній, я ка входить в ціну придбаних т оварів (робі, послуг).

З матеріалів справи вбачає ться, що у періоді, що перевіря вся ТОВ «ДЄФ» мав господарсь кі відносини з Фірмою «Оліве р» на підставі договору №01/06-19 к упівлі-продажу від 01.06.2010 року. В ідповідно до умов договору п родавець був зобов' язаний п ередати у власність покупцю кондитерські вироби в асорти менті та обсягу згідно накла дних на час передачі.

На підставі договору прода вцем були виписані рахунок-ф актура б/н від 01.12.2010 року на зага льну суму 22663,54 грн., в тому числі ПДВ 3777,26 грн.

Матеріалами справи підтве рджується, що позивач здійсн ена оплата вартості товару в тому числі ПДВ, про що свідчат ь виписки з банківського рах унку.

Судом встановлено, що позив ачем від Фірми «Олівер» згід но видаткової накладної №0-120119 від 01.12.2010 року був отриманий то вар - кондитерські вироби в асортименті на загальну сум у 22663,54 грн., в тому числі ПДВ 3777,26 гр н.

У відповідності до вимог по даткового законодавства поз ивачем від постачальника отр имана податкова накладна №12011 9 від 01.12.2010 року на суму 22663,54 грн., в т ому числі ПДВ 3777,26 грн.

Зазначені суми податку на д одану вартість, згідно отрим аної податкової накладної, б ули включені ТОВ «ДЄФ» до скл аду податкового кредиту у Де клараціях з податку на додан у вартість за листопад 2010 року .

Відповідно до пункту 9.8 стат ті 9 Закону України «Про подат ок на додану вартість» реєст рація осіб як платників пода тку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що Фірма «Олівер» у період, коли ним бу ли виписані податкові наклад ні, була зареєстрована платн иком податку на додану варті сть.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд дійшов висновку, що на момент складання податкових наклад них Фірма «Олівер» була юрид ичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість і тому відповідно д о вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 с татті 7 Закону України «Про по даток на додану вартість» ма ло право на нарахування пода тку на додану вартість та скл адання податкових накладних .

Суд зазначає, що згідно поло жень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону Украї ни “Про податок на додану вар тість” датою виникнення прав а у позивача на податковий кр едит є дата фактичного отрим ання ним податкових накладни х.

Сукупний аналіз вищезазна чених норм Закону України “П ро податок на додану вартіст ь” свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише післ я одержання податкової накла дної, оскільки це єдиний доку мент первинного бухгалтерсь кого та податкового обліку, я кий містить в собі суму ПДВ, як у можливо відобразити в пода ткових деклараціях з ПДВ.

Позивачем суми ПДВ були вкл ючені у склад податкового кр едиту у тому звітному період і, у якому були отримана подат кова накладна, оскільки вклю чення таких даних позивачем без наявності податкової нак ладної було б безпідставним.

Крім того, за змістом підпун кту 7.4.5 пункту 7.4. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до с кладу податкового кредиту су ми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбання м товарів (послуг), не підтверд жені податковими накладними чи митними деклараціями (інш ими подібними документами зг ідно з підпунктом 7.2.6 цього пун кту). Таких обставин судом не в становлено.

Таким чином, суд приходить д о висновку про додержання по зивачем вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Зак ону України “Про податок на д одану вартість” щодо періоду формування податкового кред иту та, як слідство, про відсут ність порушення позивачем по ложень цієї норми Закону.

Посилання відповідача у ак ті перевірки та запереченнях на адміністративний позов н а відсутність у контрагенту позивача необхідних умов для здійснення відповідної госп одарської, економічної діяль ності, а саме: трудових ресурс ів (персоналу), основних фонді в, виробничих активів, складс ьких приміщень та транспортн их засобів, та на проведення т ранзитних фінансових потокі в, спрямованих на здійснення операцій з надання податков ої вигоди покупцям переважно за допомогою контрагента, як і не виконують свої податков і зобов'язання, зокрема, у випа дках, коли операції здійснюю ться через посередників з ме тою штучного формування вало вих витрат та податкового кр едиту, що, на думку представни ка відповідача, свідчить про нікчемність договору купівл і-продажу, суд вважає необґру нтованим виходячи з наступно го.

З аналізу пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закон у України «Про податок на дод ану вартість» вбачається, що визначальним фактором для ф ормування податкового креди ту платником податку на дода ну вартість є подальше викор истання таких товарів (основ них фондів) в оподатковувани х операціях у межах господар ської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльні стю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів госпо дарювання у сфері суспільн ого виробництва, спрямована на виготовлення та реалізац ію продукції, виконання робі т чи надання послуг вартісно го характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визн ається зобов'язання, що виник ає між суб'єктом господарюва ння та іншим учасником (учасн иками) відносин у сфері госпо дарювання з підстав, передба чених цим Кодексом, в силу яко го один суб'єкт зобов'язаний в чинити певну дію господарськ ого чи управлінсько-господар ського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єк т має право вимагати від зобо в'язаної сторони виконання ї ї обов'язку. Господарські зоб ов'язання можуть виникати з г осподарського договору та ін ших угод. Суб'єкти господарсь кого зобов'язання - це учасник и господарських відносин, як і здійснюють господарську ді яльність, реалізуючі господа рську компетенцію (сукупніст ь господарських прав та обов 'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом не дійсним повністю або в части ні.

Як вбачається із вищевикла деного, загальні вимоги, доде ржання яких є необхідним для дійсності господарського зо бов'язання та для дійсності у годи (правочину), співпадають .

Виходячи з положень розділ у IV ГК України, господарські з обов'язання виникають на під ставі угод, фактично складаю чи їх суть, тобто ці два понятт я співвідносяться як форма т а зміст.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподатку вання прибутку підприємств" господарська діяльність - бу дь-яка діяльність особи, напр авлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або н ематеріальній формах, у разі , коли безпосередня участь та кої особи в організації тако ї діяльності є регулярною, по стійною та суттєвою.

Отже, обов'язковими ознакам и господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу Укра їни, пункту 1.32 статті 1 Закону У країни "Про оподаткування пр ибутку підприємств" є здійсн ення її суб'єктами господарю вання у сфері суспільного ви робництва; вона спрямована н а виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт ч и надання послуг; результати зазначеної діяльності - прод укція, роботи чи послуги - мают ь вартісний характер і цінов е вираження.

В даному випадку між Фірмою «Олівер» та позивачем були у кладений договір купівлі-про дажу товару (кондитерських в иробів), відповідно до умов як ого останній отримував конди терські вироби в асортименті . Доказом виконання умов дого вору є видаткова накладна, , по даткова накладна, а також та о бставина, що в подальшому при дбаний товар був реалізовани й третім особам, що підтвердж ується копіями довіренні сті й на отримання товару. видатк овими, податковими накладним та іншими документами, яки бу ли досліджені під час розгля ду справи. Таким чином, матері алами справи підтверджено фа ктичне отримання товару за д оговорами, тобто наявність м атеріального результату гос подарської діяльності.

Зазначене свідчить про те, щ о укладення договору було сп рямовано на реальне настання правових наслідків і при вик онанні цього договору, зокре ма, позивач діяв в межах діючо го законодавства України.

Таким чином, викладене спро стовує висновок відповідача , що даний правочин є нікчемни м та суперечить інтересам де ржави та суспільства.

Суд також зазначає, що полож ення статей 207 та 208 Господарськ ого кодексу України, застосо вується з урахуванням того, щ о правочин, який вчинено з мет ою завідомо суперечною інтер есам держави і суспільства, в одночас суперечить моральни м засадам суспільства, а згід но з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України (в редакції на час виникнення с пірних правовідносин) є нікч емним, і визнання правочину н едійсним судом не вимагаєтьс я.

Згідно ст. 228 ЦК України право чин вважається таким що пору шує публічний порядок, якщо в ін був спрямований на поруше ння конституційних прав і св обод людини і громадянина, зн ищення, пошкодження майна фі зичної або юридичної особи, д ержави, Автономної Республік и Крим, територіальної грома ди, незаконне заволодіння ни м.

Таким чином, умовою визнанн я правочину нікчемним, у дано му випадку, є встановлення фа кту здійснення діяльності бе з мети реального настання пр авових наслідків, з метою зан иження об'єкту оподаткування , несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призв ели до втрат дохідної частин и Державного бюджету України . Але у даному випадку було вст ановлено наявність матеріал ьного результату укладеного договору - отримання товар у для подальшої реалізації, щ о, на думку суду, виключає визн ання правочину нікчемним.

Виходячи з встановлених су дом обставин, суд дійшов висн овку про недоведеність відпо відачем факту здійснення дія льності позивачем без мети р еального настання правових н аслідків, з метою заниження о б'єкту оподаткування, неспла ти податків, а відтак не має пі дстав вважати договір купівл і-продажу, які укладені між Фі рмою «Олівер» та позивачем, н ікчемним.

Відповідно до ст. 71 КАС Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на яких ґру нтуються її вимоги та запере чення, крім випадків, встанов лених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'яз ок щодо доказування правомір ності свого рішення, дії чи бе здіяльності покладається на відповідача, якщо він запере чує проти адміністративного позову.

На вимогу суду, викладену в ухвалах про закінчення підго товчого провадження і призна чення справи до судового роз гляду та про відкриття прова дження в адміністративній сп раві відповідачу було запроп оновано надати суду письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є.

Відповідачем не надано нал ежних, допустимих доказів, що позивач та контрагент позив ача діяли узгоджено протипра вно, товар був отриманий пози вачем від інших постачальник ів, суми податкового кредиту за господарськими операціям и, були фіктивними, що діяльні сть має ознаки фіктивного пі дприємництва, не надані дока зи протиправного характеру д оговору. Таким чином, відпові дачем не наведено жодних дов одів та не подано будь-яких до казів, які б могли свідчити пр о наявність обставин, що викл ючають обґрунтованість заяв леної позивачем податкової в игоди: безтоварний та/або фік тивний характер здійснених о перацій, постійне придбання позивачем товару у посередни ків, контрагенти яких систем атично протиправно не сплачу вали ПДВ до бюджету або мали о знаки фіктивного підприємни цтва тощо.

Податковий орган також не п одав жодних доказів на підтв ердження того, що платник под атку (позивач у справі) діяв бе з належної обачності й обере жності і йому мало бути відом о про порушення, які допускав його контрагент, або що самос тійною діловою метою здійсне ння названої операції з пост авки товару було одержання п озивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б св ідчити про недобросовісніст ь платника (позивача у справі ).

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підстав ою для зменшення суми податк ового кредиту з ПДВ за листоп ад 2010р. згідно спірного податк ового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимо г підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи зазначене, суд д ійшов висновку, що у відповід ача не було правових підстав для нарахування податкового зобов' язання з податку на д одану вартість та, як слідств о, штрафних санкцій, нарахова них у зв' язку із виключення м цієї суми з податкового кре диту, який був сформований ві дповідно до податкових накла дних у період їх фактичного о тримання позивачем.

Статтею 3 КАС України встано влені основні принципи адмін істративної юстиції, дотрима ння яких суб' єктом владних повноважень є складовою част иною демократичного суспіль ства у державі.

Вивчивши надані позивачем документи, вислухавши поясн ення представника позивача, суд дійшов висновку, що відпо відачем прийнято рішення з п орушення основних принципів адміністративної процедури .

На підставі викладеного су д вважає, що позовні вимоги пі длягають задоволенню у повно му обсязі, а податкове повідо млення-рішення Державної под аткової інспекції в Сімфероп ольському районі АР Крим №00005415 02 від 20.04.2011 року, яким збільшено с уму грошового зобов' язання Товариства з обмеженою відп овідальністю «ДЄФ» на 4721,25 грн. , у тому числі 3777,00 грн. основного зобов' язання та 944,25 грн. штра фних (фінансових) санкцій є пр отиправним та підлягає скасу ванню.

Відповідно до частини 1 стат ті 94 КАС України, якщо судове р ішення ухвалене на користь с торони, яка не є суб' єктом вл адних повноважень, суд прису джує всі здійснені нею докум ентально підтверджені судов і витрати з Державного бюдже ту України.

Під час судового засідання , яке відбулось 08.09.2011 року, були о голошені вступна та резолюти вна частини постанови. Відпо відно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 13.09.20 11 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС Укр аїни, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції в Сімферопол ьському районі АР Крим №0000541502 ві д 20.04.2011 року, яким збільшено сум у грошового зобов' язання То вариства з обмеженою відпові дальністю «ДЄФ» на 4721,25 грн., у то му числі 3777,00 грн. основного зоб ов' язання та 944,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «ДЄФ» судовий збір у р озмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законно ї сили через 10 днів з дня її про голошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну части ну постанови або справу розг лянуто у порядку письмового провадження, постанова набир ає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі непо дання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Апеляційна скарга подаєть ся до Севастопольського апел яційного адміністративного суду через Окружний адмініс тративний суд Автономної Рес публіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі прог олошення вступної та резолют ивної частини постанови або розгляду справи у порядку пи сьмового провадження, апеля ційна скарга подається протя гом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги о дночасно надсилається особо ю, яка її подає, до Севастополь ського апеляційного адмініс тративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.