Ухвала

від 13.02.2012 по справі 2а-5459/11/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5459/11/0170/15

13.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄФ" - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.12.11 року;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 08.09.11 року по справі № 2а-5459/11/0170/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄФ" (вул. Польова, 4, с. Фонтани, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97573)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК (вул. Белова, 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 08.09.2011 року у справі № 2а-5459/11/0170/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄФ" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК №0000541502 від 20.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄФ" на 4721,25 грн., у тому числі 3777,00 грн. основного зобов'язання та 944.25 грн. штрафних фінансових санкцій. Стягнено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄФ" судовий збір у розмірі 3.40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддів Омельченко В.А, та Горошко Н.П. у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддів Ілюхіну Г.П. та Кукту М.В.

У судове засідання 13.02.2012 року представник Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ДЄФ»з питань відносин з Фірмою «Олівер»за період - грудень 2010 року.

За результатами вищевказаної перевірки був складений акт № 48815-2/35514943 від 06.04.2011 року, за висновками якого встановлено порушення ТОВ «ДЄФ»відносно взаємовідносин з Фірмою «Олівер»ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ДЄФ»з Фірмою «Олівер»; пп. 3.11 п 3.1. ст. З, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3. пп. 7.4.1, 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-ХІУ, дані відображені у декларації з податку на додану вартість про обсяги придбання: податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсними в частині завищення податкового кредиту за перевіряємий період по Фірмі «Олівер»на суму 3777,26 гривень; пп. 7.4.4 п. 7.4., пп. 7.4.5 п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3777,26 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не погодившись з висновками акту перевірки надав заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду яких, зазначені заперечення податковим органом не були прийняти до уваги, а висновки за актом перевірки залишені без змін.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000541502 від 20.04.2011 року про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4721,25 грн.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій на час виникнення спірних правовідносин були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Закону, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, зазначена в податковій накладній, яка входить в -ціну придбаних товарів (робі, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся ТОВ «ДЄФ»мав господарські відносини з Фірмою «Олівер»на підставі договору №01/06-19 купівлі-продажу від 01.06.2010 року. Відповідно до умов договору продавець був зобов'язаний передати у власність покупцю кондитерські вироби в асортименті та обсягу згідно накладних на час передачі.

На підставі договору продавцем були виписані рахунок-фактура б/н від 01.12.2010 року на загальну суму 22663,54 гра, в тому числі ПДВ 3777,26 грн. та позивачем здійснена оплата вартості товару в тому числі ПДВ, про що свідчать виписки з банківського рахунку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем від Фірми «Олівер»згідно видаткової накладної №0-120119 від 01.12.2010 року був отриманий товар - кондитерські вироби в асортименті на загальну суму 22663,54 грн., в тому числі ПДВ 3 777,26 грн.

У відповідності до вимог податкового законодавства позивачем від постачальника отримана податкова накладна №120119 від 01.12.2010 року на суму 22663,54 грн., в тому числі ПДВ 3777,26 грн.

Зазначені суми податку на додану вартість, згідно отриманої податкової накладної, були включені ТОВ «ДЄФ»до складу податкового кредиту у Деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Матеріалами справи встановлено, що Фірма «Олівер»у період, коли ним були виписані податкові накладні, була зареєстрована платником податку на додану вартість.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що на момент складання податкових накладних Фірма «Олівер»була юридичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Згідно положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Отже, право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримана податкова накладна, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкової накладної було б безпідставним.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про додержання позивачем вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. " ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим №0000541502 від 20.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄФ»на 4721,25 грн., у тому числі 3777,00 грн. основного зобов'язання та 944,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 08.09.11 року по справі № 2а-5459/11/0170/15, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 08.09.11 року по справі № 2а-5459/11/0170/15, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська