Постанова

від 08.12.2011 по справі 2а-13417/11/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2011 р. (10:00)

Справа №2а-13417/11/0170/15

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Рульовій О.О., за участю

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим     

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Манебор"     

про стягнення

          Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим   звернулася з позовом Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим  (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манебор"  (далі-відповідач) про стягнення  податкового боргу в розмірі 340,00 грн. з податку на прибуток.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам податкового законодавства відповідачем  несвоєчасно було подані декларації з податку на прибуток за 3 кварталу 2010 та за 2010 рік, у зв'язку з чим у відповідності до вимог податкового законодавства до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.10.2011 року  було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача та підтримання позивних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за  його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -    

                                                ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Манебор" являється юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 37058407.

Судом встановлено, відповідач узятий на облік як платник податків  у ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим 30.04.2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Манебор" є юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

29.11.2010 року податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої було складено акт №2434/15-01/37058407 від 29.11.10 р.

За наслідками перевірки були встановлені порушення пп «б» пп. 4.1.4. п. 4.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 27.12.2000 року №2181,  а саме: не надання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 3 кварталу 2010 року (граничний строк подання 09.11.2010 року).

На підставі акту перевірки №2434/15-01/37058407 від 29.11.10 р. податковим органом винесено податкове повідомлення – рішення № 0000221501/0 від 21.01.2011 р., яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій по податку на прибуток на суму 170,00 гривень. зазначене податкове повідомлення рішення отримане відповідачем, про що свідчить копія поштового повідомлення.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині стягнення заборгованості за податковим повідомленням рішенням № 0000221501/0 від 21.01.2011 р., суд зазначає наступне.

До спірних правовідносин в частині зобов'язань платників податків надавати до податкового органу податкову звітність, строки надання такої звітності   за 3 квартал 2010 рр. підлягають застосуванню норми Закону України “Про систему оподаткування” від  25 червня 1991 року N 1251-XII, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 27.12.2000 року №2181, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року N 333/94.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від  25 червня 1991 року N 1251-XII, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 27.12.2000 року №2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності були встановлені Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року N 333/94, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 11.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач зобов'язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до  податкового органу декларації з податку на прибуток.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем порушені норми податкового законодавства щодо своєчасності надання податкових декларацій з податку на прибуток, а саме: з матеріалів справи вбачається, що відповідачем декларація з податку на прибуток 3 кварталу 2010 року - не подана.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, тому до спірних правовідносин, в тому числі, щодо порядку узгодження податкового зобов'язання, порядку та підстав для звернення податкового орану до суду підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів справи вбачається, що вказане податкове повідомлення – рішення було спрямовано на адресу відповідача та повернуто поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.             Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що  встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття “податковий борг”, встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму  податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в               п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-          після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-          сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення).

Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до   п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків –це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної   діяльності.

Судом встановлено, що 16.02.2011 року податковим органом виставлена вимога №107 на суму 170,00 грн. (код платежу 11021000), яка спрямована на адресу відповідача та повернута поштою.

Матеріали справи свідчать, що станом на день розгляду справи податковий борг з податку на прибуток у розмірі 170 грн. за податковим повідомленням рішенням № 0000221501/0 від 21.01.2011 р. відповідачем не сплачений.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що податкова вимога прийнята з порушенням вимог діючого законодавства, а заборгованість з податку на прибуток сплачена підприємством, у зв'язку з чим, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позивних вимог про стягнення податкового боргу за податковим повідомленням рішенням № 000155101 від 12.04.2011 р., яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій по податку на прибуток на загальну суму 170,00 гривень, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2011 року податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої було складено акт №421/15-01/37058407 від 25.03.11 р.

За наслідками перевірки були встановлені порушення п. 49.2 ст.49, пп. 49.18.2 ст. 49 Податкового кодексу України,  у зв'язку з неподанням відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік у строки, визначені законодавством, а саме до 09.02.2011 року.

На підставі акту перевірки №421/15-01/37058407 від 25.03.11 р. податковим органом винесено податкове повідомлення – рішення № 000155101 від 12.04.2011 р., яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій по податку на прибуток на суму 170,00 гривень, яке було спрямовано на адресу відповідача та повернуто поштою з відміткою «за закінчення терміну зберігання».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно  до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010р. платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Таким чином, до спірних правовідносини в частині зобов'язань платників податків надавати до податкового органу податкову звітність з податку на прибуток, строки надання такої звітності за 2010 р. підлягають застосуванню в тому числі норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року N 333/94.

Відповідно до п.п. 11.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач зобов'язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до  податкового органу податкову звітність з податку на прибуток.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надана податкова декларація з податку на прибуток за 2010 рік (граничний строк подання 09.02.2011 року), у зв'язку з чим за податковим повідомленням-рішенням до відповідача застосовані штрафні санкції на підставі п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України у розмірі 170,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем порушені норми податкового законодавства щодо своєчасності надання податкової декларації з податку на прибуток.

Разом з тим суд вважає необґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України в розмірах, встановлених зазначеною нормою, виходячи з наступного.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо розміру штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань слід враховувати таке.

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, штрафні санкції в розмірі не більше 1 гривні застосовуються за порушення податкового законодавства, яке вчинене платником податків з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Слід зазначити, що пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведені норми діючого законодавства, у даному випадку, податковий орган при визначені розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відповідачем, зокрема, за ненадання податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік, яка повинна була надана до 09.02.2011 року, зобов'язаний був керуватися п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України, ані нормами статті 120 Податкового кодексу України.

Таким чином, виходячи з дії нормативно-правових актів у часі, в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, підлягає застосуванню спеціальна норма Податкового кодексу України, яка встановлює розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, допущене до 30.06.2011 року у розмірі 1 грн.

Суд підкреслює, що звітність за 2010 рік відповідач зобов'язаний був надати у 2011 році, тобто спірні правовідносини виникли у 2011 році, у зв'язку з чим підлягають застосуванню саме норми п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що визначення розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відноситься до виключеної компетенції податкового органу, а відтак, суд не має повноважень щодо втручання в діяльність податкового органу та самостійно визначати розмір штрафної санкції, яка підлягає застосуванню за ненадання податкової звітності у встановлені строки.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, податкове повідомлення-рішення №000155101 від 12.04.2011 р., яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій з податку на прибуток  в розмірі  170,00 гривень, прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України та основних принципів адміністративної процедури, визначених ч. 2 ст. 3 КАС України, тому є протиправним, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу у сумі 170,00 грн. за податковим повідомленням рішенням № 000155101 від 12.04.2011 р. не підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд частково задовольняє адміністративний позов.

На підставі викладеного, керуючись статтями п. 2 ч. 1 ст. 157, 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

                                         ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Манебор" являється юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 37058407), податковий борг з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн.

3.          В іншій частині позову відмовити.

 Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Тоскіна Г.Л.