Вирок

від 29.04.2011 по справі 1-566/2011

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-566/2011

В И Р О К

іменем України

"29" квітня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Чаус М.О.

при секретарі Папенко Т.В.

за участю прокурора Постемської Ю.Ф.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червоноград, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого неповнолітню дитину, не зареєстрований, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 також проживає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України є таким, що не має судимості,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15 січня 2011 року, приблизно о 11 годині 20 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та знаходячись по запрошенню власника квартири гр.. ОСОБА_2 на кухні в приміщенні АДРЕСА_3. В цей час він побачив на кухонному столі мобільний телефон «НОКІА-5250», чорного кольору, який знаходився на підзарядці. В цей момент у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: мобільного телефона «НОКІА-5250», чорного кольору, вартістю 1369 гривень з карткою мобільного оператора «Лайф», матеріальної цінності яка не становить, без залишку грошових коштів на рахунку, який належить гр.. ОСОБА_2

Реалізуючи свої злочинні наміри ОСОБА_1, розуміючи, що його дії є незаконними та користуючись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, з корисливих намірів, взяв мобільний телефон «НОКІА-5250», чорного кольору, яка знаходилась на вішалці у коридорі. Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 таємно викрав вище вказаний мобільний телефон, після чого з місця вчинення злочину зник і розпорядився ним на власний розсуд, завдавши гр. ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 1369 гривень.

Допитаний судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, згоден з досудовим розслідуванням, розкаявся та показав, що він 15 січня 2011 року приблизно о 11 годині 20 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та знаходячись по запрошенню власника квартири гр.. ОСОБА_2 на кухні в приміщенні АДРЕСА_3. В цей час він побачив на кухонному столі мобільний телефон «НОКІА-5250», чорного кольору, який знаходився на підзарядці. В цей момент у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: мобільного телефона «НОКІА-5250», чорного кольору, вартістю 1369 гривень з карткою мобільного оператора «Лайф», матеріальної цінності яка не становить, без залишку грошових коштів на рахунку, який належить гр.. ОСОБА_2 він, розуміючи, що його дії є незаконними та користуючись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, з корисливих намірів, взяв мобільний телефон «НОКІА-5250», чорного кольору, яка знаходилась на вішалці у коридорі. Продовжуючи свої злочинні наміри, він таємно викрав вище вказаний мобільний телефон, після чого з місця вчинення злочину зник і розпорядився ним на власний розсуд, завдавши гр. ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 1369 гривень.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним допитувати свідків та досліджувати інші докази по справі.

Даючи юридичну оцінку, зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, своїми умисними діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), і їх слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину.

Суд приймає до уваги те, що підсудний вину визнав повністю, що є обставиною по справі, що помякшує його покарання, його характеристику, одружений, раніше не судимий.

Обставинами що обтяжують відповідальність підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Разом з тим судом враховано, що підсудний скоїв злочин середньої тяжкості.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд вважає, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства і міра покарання може бути повязана не з позбавленням волі, а із застосуванням до нього ст. ст.75, 76 КК України, звільнення від призначеного покарання з випробуванням.

Речові докази підлягають поверненню власнику.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст.76 КК України зобовязати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання, періодично зявлятися в ці органи на реєстрацію.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу залишити без змін, підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Речові докази по справі а саме: мобільний телефон «НОКІА-5220»серійний номер НОМЕР_1 чорного кольору повернути власнику ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти днів через Дніпровський районний суд м. Києва з моменту його оголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя: