Рішення

від 13.02.2012 по справі 2-5104/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ВІННИЦІ



Дата документу 13.02.2012

                                                            Справа № 2-5104/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

13.02.2012 р.                                                                                                                   м. Вінниця

          Ленінський районний суд м. Вінниці в складі

головуючого судді Борисюк І.Е.

за участю секретаря Жовтун М.А. ,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до приватного підприємства «Євро Дім-11»про стягнення коштів та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Вінниці звернулась з позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Євро Дім-11»про стягнення коштів та моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що 27 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та відовідачем був укладений договір про надання послуг, за яким відповідач зобов'язався до 12 вересня 2011 року оздобити балкон позивача, а саме: здійснити виготовлення та монтаж металопластикової конструкції з москітною сіткою та утеплити його на зиму, а позивач зобов'язалась оплатити вартість таких послуг в сумі 6 861 грн. Зобов'язання за договором були забезпечені завдатком в сумі 5 500 грн., про що 27.08.2011р. була укладена письмова угода. Про сплату завдатку позивачу була надана квитанція. 19 вересня 2011 р. працівники відповідача здійснили демонтаж дерев'яної конструкції балкону позивача, а згодом, підготували каркас для обшивки балкону. З того часу, жодних робіт виконано не було, керівник відповідача щоразу давав обіцянку завершити роботи до кінця тижня. В зв'язку з цим, позивач звернулась до правоохоронного органу. Керівник відповідача, ОСОБА_2, пояснив працівникам міліції, що робота не завершена внаслідок фінансових проблем з підрядником, який виготовляє металопластикові вікна. Проте, позивач вважає, що проблеми з іншими особами не звільняли відповідача від виконання своїх зобов'язань, крім того, за умовами договору, відповідач зобов'язався виготовити металопластикові конструкції, договором не було обумовлено виготовлення конструкцій іншими особами від яких залежало виконання обов'язку відповідачем. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у нервуванні з приводу того, що оскільки балкон став зовсім відкритий, в її кімнаті стало холодніше, в неї потрапляє сирість, габаритні речі, які вона раніше зберігала на балконі та винесла звідти тимчасово, зараз знаходяться в самій квартирі, позивач не може просушити випрану білизну в дощову погоду, домашні заготівлі (капуста, огірки), які повинні зберігатись в холодному приміщенні, де немає морозу (утепленому балконі) зараз зберігаються в теплій квартирі та псуються. Все це завдало позивачу додаткових незручностей. Домовляючись з відповідачем, позивач дуже хотіла до 12 вересня цього року мати теплий та охайний балкон, а в зимній період вона залишилась без балкону та без грошей. Між завданою позивачеві моральною шкодою та порушенням відповідачем її прав існує прямий причинний зв'язок. Суму завданої позивачу моральної шкоди вона оцінює в 2 000 грн. Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення на користь позивача з відповідача подвійного завдатку в сумі 13 722, 00 гривень  та 2 000, 00 гривень моральної шкоди, а також судових витрат.

В судовому засіданні позивача позовні вимоги підтримала, аргументуючи їх мотивами, викладеними в позовній заяві, просила вимоги задовольнити.

Представник відповідача повторно не з'явився в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, не повідомлено причини неявки.

Суд, врахувавши думку позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.  

По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Євро Дім-11»було укладено договір на виконання робіт, надання послуг б/н. (а.с. 17-18)

Згідно умов договору б/н від 27.08.2011 року, відповідач зобов'язався здійснити наступну роботу, надати послуги, а саме: виготовити та встановити (монтаж) металопластикову конструкцію, оздоблювальні роботи, москітну сітку.

          Згідно п. 7.1. договору б/н від 27.08.2011 року, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 12.09.2011 року або до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Розділом 5 договору б/н від 27.08.2011 року передбачена відповідальність за неналежне виконання умов даного договору.

27.08.2011 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Євро Дім-11»було укладено додаткову угоду про завдаток, згідно якої позивач передала відповідачу завдаток в сумі 5 500, 00 гривень. (а.с. 19)

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 122 від 27.08.2011 року, позивач оплатила відповідачу завдаток в сумі 5 500, 00 гривень. (а.с. 8)

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.10.2011 року, в ході перевірки було встановлено, що у ПП «Євро Дім-11» виникли проблеми з підрядником, який виготовляє металопластикові вікна і як тільки заборгованість перед підрядником буде ліквідована вони виконають усі умови договору із ОСОБА_1, як пояснив директор ПП «Євро Дім-11». (а.с. 9)

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана   вчинити  на користь другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу, надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до положень ст. 530 ЦК України, зобов'язання підлягають виконанню у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.  

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме  майно,  що  видається кредиторові  боржником  у  рахунок  належних  з нього за договором платежів,  на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено,  що сума,  сплачена в рахунок належних з  боржника  платежів,  є  завдатком,  вона   вважається авансом.

Згідно ч. 1 ст. 570 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора,  він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та  додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору б/н від 27.08.2011 року, а саме: замовлення та роботи в повному обсязі не виконано. Також, встановлено, що позивачем відповідачу було передано завдаток в сумі 5 500, 00 гривень.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 13 722, 00 гривень, оскільки, поверненню, враховуючи положення ч. 1 ст. 570 ЦК України, підлягає сума в розмірі подвійного завдатку - 11 000, 00 гривень. В стягненні 2 722, 00 гривень слід відмовити, оскільки дана сума є необґрунтованою і недоведеною.

Однією з позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2 000, 00 гривень, яка задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, на що звернув увагу Верховний Суд України в п. 5 постанови Пленуму від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Під моральною  шкодою  слід  розуміти  втрати  немайнового характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ, заподіяних фізичній  чи   юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до  чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі,  гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку  з  незаконним  перебуванням  під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження  активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідальність за завдану моральну шкоду відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала.

Судом не встановлено наявність спричинення моральної шкоди позивачу, в тому числі відсутній причинний зв'язок між шкодою і протиправним діянням заподіювача, позивачем не зазначено в чому саме полягає ця шкода, і не зазначено з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, не зазначено якими доказами це підтверджується.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки (шкоди); 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. Тобто, відповідальність наступає лише в разі наявності всіх вище названих чотирьох складових. Так судом не було встановлено, що саме відповідачем були вчинені протиправні дії. Відповідно, відсутній склад правопорушення, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, відсутні підстави для відповідальності відповідача за завдану моральну шкоду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними  є докази,  які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність  конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу на підставі доказів, поданими сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві  пропорційно  до  розміру  задоволених позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно  до  тієї  частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові  витрати  складаються  з  судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 188, 20 гривень, що підтверджується квитанцією від 11.11.2011 року та 300, 00 гривень за надання правової допомоги (підготовка позовної заяви до суду), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 18 від 10.11.2011 року. (а.с. 2, 10).

Враховуючи вище викладене, а також положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно  до  розміру  задоволених позовних вимог (69, 96 %) підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 131, 66 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 209, 88 гривень. Решту судових витрат в сумі 146, 66 гривень –залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 15, 23,  509, 525, 526, 530, 570, 627, 629, 901, 1166, 1167 ЦК України, ч. 1 ст. 3, ст.ст. 10, 11, 57-60, 79, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 208, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд -                            

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Євро Дім-11»(місцезнаходження: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 37357503) на користь ОСОБА_1 подвійний завдаток в сумі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача подвійного завдатку в сумі 2 722, 00 гривень та 2 000, 00 гривень моральної шкоди –відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Євро Дім-11»на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 131, 66 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 209, 88 гривень. Решту судових витрат в сумі 146, 66 гривень –залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому  ЦПК України.