Постанова

від 25.09.2008 по справі 6/84-08(1/33-08)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/84-08(1/33-08)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2008                                                                                   Справа № 6/84-08(1/33-08) 

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О.

при секретарі  Гунченко Ю.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Плотніков А.О., довіреність №228/10  від 29.12.07;

від  відповідача : Федоріна М.А., довіреність №2201  від 17.07.08

    розглянувши апеляційну скаргу міського комунального підприємства ”Дніпропетровські міські теплові мережі” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008р.   у справі №6/84-08(1/33-08)

за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до міського комунального підприємства ”Дніпропетровські міські теплові мережі”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 37 671 342,75грн.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008р. у справі №6/84-08(1/33-08) (суддя О.О.Коваленко) позов дочірньої компанії (далі-ДК)“Газ України” Національної акціонерної компанії (далі-НАК)“Нафтогаз України” задоволено частково, з міського комунального підприємства (далі-МКП) ”Дніпропетровські міські теплові мережі” стягнуто на користь позивача 1 146 021грн.05коп. пені, 5 526 546грн.52коп. інфляційних втрат та 1 531 772грн.12коп. трьох процентів річних, в решті в позові відмовлено, в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 28 320 982грн.01коп. провадження у справі припинено з підстав, передбачених п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України;

- при задоволенні позову господарський суд виходив з порушення відповідачем строків оплати отриманого на підставі договору №06/05-2193-ТЄ-3 від 30.12.2005р. природного газу;

- відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, господарський суд посилався на недосконалу   систему   укладення  та  підписання  договорів  на  поставку природного газу, а  також  на  скрутне фінансове становище  відповідача, у зв”язку  з чим, у відповідності  до п.3 ч.1ст.83 ГПК України знизив суму пені, яка підлягає стягненню з останнього, до 50-ти відсотків;

- не погодившись з прийнятим рішенням, МКП”Дніпропетровські міські теплові мережі” подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення ним норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати в частині стягнення пені, інфляційних і річних та відмовити в позові в цій частині;

- у поданій скарзі містяться посилання на відсутність правових підстав для стягнення з підприємства трьох процентів річних внаслідок наявності в матеріалах справи документів, які свідчать про використання природного газу виключно для вироблення теплової енергії переважно для

населення, а також про те, що встановлені відповідно до законодавства тарифи на сплату теплової енергії споживачами не покривають фактичних витрат підприємства на її вироблення і протягом 2005-2006р.р. воно не отримувало з місцевого бюджету відшкодування різниці в тарифах, на ненадання господарським судом відповідно до ст.614 ЦК України та ст.ст.217, 218 ГК України оцінки причинам несвоєчасного виконання підприємством зобов'язань щодо сплати природного газу, а також на відсутність у господарського суду правових підстав для стягнення інфляційних  збитків, оскільки позивач не надав належних доказів понесення будь-яких втрат, пов'язаних з інфляційними процесами;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2005р. ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”(постачальником) та МКП ”Дніпропетровські міські теплові мережі”(покупцем)  укладено договір №06/05-2193-ТЄ-3, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця в 2006 році природний газ, а  покупець - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно з п.1.3 договору газ, що постачається на його підставі використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

П.п.3.3, 3.4 договору встановлено, що приймання-передача газу, поставленого покупцеві у відповідному місяці оформлюються актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику два примірника акту приймання-передачі, погоджені газорозподільною або газотранспортною організацією.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

В розділі 6 договору сторонами узгоджено порядок та умови розрахунків.

Так, згідно з п.6.1 перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

П.7.2 договору передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати в строки, зазначені у п.6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

На підставі укладеного договору, додаткових угод від 15.03., 22.05., 16.06., 13., 23.10. та 24.11.2006р. поставка газу здійснювалася позивачем протягом січня-грудня 2006р.

Загальна вартість поставленого позивачем за вказаний період природного газу складає 109069225грн.13коп., про що свідчать надані в матеріали справи акти приймання-передачі газу.

Зобов'язання по оплаті вартості газу станом на момент звернення з позовом виконані відповідачем частково. Сума заборгованості на зазначену дату дорівнювала 28320982грн.01коп.

В процесі розгляду справи господарським судом сума заборгованості сплачена відповідачем, що не оспорюється позивачем та підтверджується представленими платіжними документами.

Тому висновки господарського суду, зроблені з посиланням на п.п.1-1, п.1 ч.1 ст.80 ГПК України щодо припинення провадження у справі внаслідок відсутності предмету спору є правомірними.

Рішення суду в цій частині слід залишити без змін.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо досліджуваної справи, то, як зазначено вище, предметом договору, укладеного сторонами, є постачання природного газу виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” тимчасово забороняється по розрахунках з 1 жовтня 1996р. стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги, у тому числі і теплову енергію, що зумовлює відмову в позові в цій частині.

Згідно з ст.1 Закону України ”Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” від 20.02.2003р. №554-ІV заборгованість з квартирної плати та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

Ст.5 названого Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року” від 20.12.2006р. №498-V заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги наймачів жилих приміщень  та  власників  житлових будинків або квартир,  яка  склалася  станом  на 1 грудня 2006 року, перед надавачами зазначених послуг реструктуризується у порядку, визначеному Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”.

Як вбачається з довідки, наданої відповідачем (т.1, а.с.89), станом на 31.01.2008 року заборгованість споживачів за теплову енергію складає 72 058, 43 тис. грн., у тому числі, населення –68 092,80тис.грн., бюджетні установи –1 834,10 тис. грн..

Таким чином, спірна заборгованість виникла у зв”язку з неналежною оплатою населенням вартості теплової енергії та наявності заборгованості бюджетних установ по сплаті такої вартості. В матеріали справи відповідачем надані договори реструктуризації заборгованості за використану теплову енергію, укладені з фізичними особами, документи щодо несвоєчасного отримання бюджетного фінансування на покриття різниці в тарифах, встановлених на теплову енергію, інформація щодо стягнення заборгованості з перелічених вище споживачів в судовому порядку, тощо.

Наведені обставини свідчать про відсутність вини відповідача у несвоєчасному виконанні зобов'язання.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 2 292 042грн.10коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є неправомірними. В цій частині в позові слід відмовити.

Отже, рішення місцевого господарського суду у відповідній частині прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Ст.ст.525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.625 названого Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний   сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

З огляду на наведені норми та враховуючи, що факт отримання природного газу відповідачем не спростовано, доказів оплати вартості цього газу в установлені договором строки ним не надано, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних місцевий господарський суд правильно визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008р.   у справі №6/84-08(1/33-08) скасувати частково;

- у позові в частині стягнення з міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські

теплові мережі” на користь дочірньої компанії “Газ України ”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”” пені в сумі 2 292 042грн.10коп. відмовити;

- в іншій частині рішення залишити без змін.

      Головуючий                                                                                        І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

Суддя                                                                                                   Т.А.Верхогляд

Суддя                                                                                                   Л.О.Чимбар