Постанова

від 06.10.2008 по справі 21/10-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/10-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            06.10.2008                                                                     Справа № 21/10-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Сизько І.А., Чоха Л.В.

при секретарі –Врона С.В.

        за участю представників

        позивача: Федоріна М.А.

відповідача-1: Деркунський К.Л.

відповідача-2: не з'явився  

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція”, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року у справі № 21/10-07

за позовом Новопільської сільської ради Криворізького району  Дніпропетровської області, с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області

до В-1 закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжсталь конструкція”, м. Кривий Ріг   Дніпропетровської області

    В-2 товариства з обмеженою відповідальністю „Новопілля”, с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області

про визнання договору недійсним,

та зустрічною позовною заявою

за позовом закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжсталь конструкція”, м. Кривий Ріг   Дніпропетровська область

до В-1 товариства з обмеженою відповідальністю „Новопілля”, с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області 

    В-2 Новопільської сільської ради Криворізького району  Дніпропетровської області, с. Новосілля Криворізького району Дніпропетровської області 

про визнання права власності,

                                                      ВСТАНОВИВ:

У червні 2007 року Новопільська сільська рада звернулася до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору №б/н/50 купівлі-продажу багаторічних насаджень плодоносного саду в кількості 9 014 шт. дерев на загальній площі 61,7га, укладеного між ТОВ „Новопілля” та ЗАТ "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція” 03.12.2004 року.

ЗАТ "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція” (надалі-ЗАТ "Криворіжстальконструкція”) в межах зазначеної справи подало зустріч ний позов про визнання за ним права власності на багаторічні насадження вказаного плодоносного саду на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2004 р. за №б/н/50.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року у справі № 21/10-07 (суддя Алмазова І.В.) в задоволенні позовних вимог по первинному та зустрічному позовах відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що спірний договір №б/н/50 від 03.12.2004р. не може вважатися укладеним внаслідок відсутності в договорі істотних умов, передбачених чинним законодавством; спірний об'єкт –багаторічний плодовий сад, як частка соціальної інфраструктури, був переданий у власність територіальної громади Новопільської сільської ради в 2003 році в межах ліквідаційної процедури сільськогосподарського виробничого кооперативу „Хлібороб”, визнаного банкрутом.

Не погоджуючись з рішенням суду,  ЗАТ "Криворіжстальконструкція” подало до апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким визнати за ЗАТ "Криворіжстальконструкція” право власності на багаторічні насадження плодоносного саду №1 в кількості 9 014 шт. дерев на загальній площі 61,7га та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

При цьому скаржник посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів, що були приєднані до матеріалів справи і не були прийняті судом до уваги при ухваленні рішення.

Новопільська сільська рада у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

ТОВ „Новопілля” відзиву на апеляційну скаргу не надало. Про час та місце розгляду справи ТОВ „Новопілля” повідомлене належним чином, однак, процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні не скористалося.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного:

          З матеріалів справи вбачається, що:

- у 2003 році на підставі заяви арбітражного керуючого Міхайліді П.М. від 23.04.03р. та рішення Новопільської сільської ради від 29.12.2003р у власність територіальної громади сільської ради були передані об'єкти соціальної інфраструктури (у тому числі багаторічні насадження саду відділку №1 в с. Новопілля в кількості 9014 шт.), що належали сільськогосподарському виробничому кооперативу „Хлібороб”,  визнаному в установленому порядку банкрутом; вказані багаторічні насадження перебували на балансі  Новопільської сільської ради як на момент укладання спірної угоди, так і на момент розгляду даної справи;

- рік поспіль,03.12.2004р., між ТОВ „Новопілля” та ЗАТ „Криворіжстальконструкція” був укладений договір купівлі-продажу №б/н/50, предметом якого являлися багаторічні насадження плодового саду в кількості 9014 шт. дерев на корисній площі 43,8 га, загальній площі - 61,7 га.

Сторони у справі не дійшли спільної думки щодо власника багаторічних насаджень плодового саду в с. Новопіллі Криворізького району Дніпропетровської області.

Відповідно до приписів чинного законодавства умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання (господарських договорів) визначаються Господарським кодексом України.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.  

В силу ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні  для договорів даного виду.

Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України, яким передбачено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, законодавець пов'язує укладання договору з фактичною наявністю в договорі істотних умов та досягненням згоди з цих умов між сторонами.

Предмет та ціна, відповідно до норм ЦК України, є істотними умовами для договорів купівлі-продажу, без узгодження яких договір не може вважатися укладеним. Зі змісту спірного договору убачається, що сторонами фактично не визначено предмету купівлі-продажу за вказаним договором, внаслідок відсутності в тексті договору вказівок на місцезнаходження плодового саду, багаторічні насадження якого придбаваються.

Окрім викладеного колегія суддів зважає на наступне:

І. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна відповідно до ч. 5 ст. 656 ЦК України встановлюються законом.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договори купівлі-продажу нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

До нерухомих речей в силу ч.1 ст. 181 ЦК України належать об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, багаторічні плодові насадження являються об'єктом нерухомості і договір про їх відчуження підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, що не було вчинено відносно оспорюваного договору.

ІІ. Купівля-продаж є правочином, що складається з низки передбачених законодавством двосторонніх дій його учасників. Такими діями є передача продавцем товару, визначеного договором купівлі-продажу, покупцеві (ст. 662 ЦК України) та оплата покупцем товару після його прийняття (ст. 692 ЦК України).

Доказів передачі багаторічних насаджень саду від ТОВ „Новопілля” до ЗАТ „Криворіжстальконструкція” (всупереч вимогам чинного законодавства та умовам договору (п.2.2, 2.3, 3.1,3.2,5.2,.5.3)) і оплати останнім їх вартості матеріали справи не містять, не надані вказані докази і на вимогу суду. Таким чином, докази того, що спірний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, як вимагає ч. 5 ст. 203 ЦК України, відсутні.

ІІІ. На момент укладання спірного договору багаторічні насадження знаходилися на балансі Новопільської сільської ради і перебували в комунальній власності.  

Таким чином, висновок господарського суду про те, що даний договір є неукладеним відповідає обставинам справи та приписам чинного законодавства.

Посилання скаржника на те, що факт належності йому права власності на спірний сад встановлено рішенням господарського суду від 17.08.2006р. у справі № 10/267-08 не відповідає дійсності і не може бути прийнято колегією суддів, оскільки факти встановлюються резолютивною, а не описовою, частиною рішення суду. В резолютивній частині рішення у справі № 10/267-08 не знайшов відображення висновок суду щодо належності спірного саду ЗАТ „Криворіжстальконструкція”, внаслідок чого вказаний факт не може сприйматися як встановлений вказаним рішенням. За викладених обставин підстави для застосування приписів ст. 35 ГПК України відсутні.

Натомість матеріалами справи посвідчується факт знаходження спірного саду у комунальній власності.

Право комунальної власності регламентується ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до якої:

- право комунальної власності на нерухоме майно (землю, природні ресурси, нерухомі об'єкти та інш.) належить територіальним громадам сіл, селищ тощо;

- підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою або іншими суб'єктами права власності в порядку, встановленому законом;

- органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності;

- право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.1996р. №1443 визначено, що  об'єкти підприємств, визнаних банкрутами в установленому порядку, пропонуються для передачі до комунальної власності у 1999 і наступні роки в першочерговому порядку.

Міністерством аграрної політики, Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України, Держбудом України, Фондом державного майна України спільно прийняті Рекомендації щодо здійснення безоплатної передачі недержавними сільськогосподарськими підприємствами об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність від 07.04.2000, № 37-20-13/2846|10-08/11-2764|23-33/626|5/15-153|10-30-4155, якими передбачено, що право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (п.3.6).

Спірний сад (нерухоме майно), як частка соціальної інфраструктури, що не увійшла до статутного фонду сільськогосподарського виробничого кооперативу „Хлібороб” (відповідно бухгалтерського обліку останнього), був переданий Новопільській сільській раді ліквідатором СВК „Хлібороб”, в межах ліквідаційної процедури в процедурі банкрутства даного кооперативу; зазначена обставина посвідчується матеріалами справи, а саме: листом ліквідатора СВК „Хлібороб” від 23.04.03р., актом приймання-передачі майна від 21.05.2003р. та рішенням Новопільської сільської ради від 29.12.03р. №174/1 та (т.І, а.с.5, 6, 125).

Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває права власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

В силу зазначеної норми юридична особа публічного права стає власником майна, набутого на законних підставах.

Таким чином, спірне майно перебуває в комунальній власності територіальної громади Новопільської сільської ради і дана обставина унеможливлює визнання права власності на багаторічні насадження плодоносного саду в кількості 9014 шт. дерев на загальній площі 61,7га за ЗАТ „НДВП „Криворіжстальконструкція”.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються безпідставними і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року у справі № 21/10-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція”, м. Кривий Ріг - без задоволення.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

              Головуючий                                                                             І.В. Тищик

              Судді:                                                                                        І.А. Сизько

                                                                                                                  Л.В. Чоха