Рішення

від 08.10.2008 по справі 2/107-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/107-Д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" жовтня 2008 р.                                                     Справа № 2/107-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - суддіТимошенка О.М.

при секретарі Стародуб Л.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача - Мельничук Л.П. (сільський голова), Ясюнецький О.О. (представник за довіреністю)

від відповідачів - Костюкевич-Тарнавська О.В. (довіреності від 03.03.08 та від 20.09.08)

за участю прокурора Сивець А.М. (посвідчення №86)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом В.о. прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради (с. Тетерівка Житомирський район)

до Приватного підприємства "Канпол і К" (м. Житомир),

до Приватного підприємства "Фірма SKF" (м.Житомир)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, про застосування правових наслідків недійсності правочину.

Прокурор 12.08.08 звернувся з позовом в інтересах позивача, просить визнати недійсним укладений між відповідачами договір купівлі продажу земельної ділянки площею 15,0341 га, яка знаходиться в селі Тетерівка Житомирського району по вул. Кооперативній. При цьому прокурор зазначає, що рішенням господарського суду визнано недійсним договір купівлі продажу, за яким позивач продав Приватному підприємству «Фірма SKF» (далі Другий відповідач) вказану земельну ділянку, а отже Другий відповідач не був власником земельної ділянки, а тому не мав права відчужувати цю ділянку Приватному підприємству «Канпол і К» (далі Перший відповідач). В зв'язку з цим прокурор також просить застосувати реституцію, а саме, зобов'язати Першого відповідача повернути земельну ділянку  Другому відповідачу, а останнього зобов'язати повернути земельну ділянку позивачу. Прокурор в позовній заяві звертає увагу, що заявлена вимога не є вимогою про витребування майна (віндикація), а є вимогою саме про повернення сторін у первісний стан (реституція).

24.09.08 позивач надав додаткові письмові пояснення, в яких підтримав позов з тих самих підстав.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримав з тих самих підстав.

Крім того, представником позивача заявлено клопотання про витребування у відділі РАГС інформації про наявність родинних стосунків між керівниками Першого та Другого відповідачів.

Виходячи з правової підстави заявленого позову Господарський суд відхиляє клопотання позивача.

Представник відповідачів надав письмовий відзив, в якому позов не визнає, зазначає, що Перший відповідач є добросовісним набувачем, наслідки недійсності угоди стосуються сторін угоди і не поширюються на позивача.

В судовому засіданні представник відповідачів позов не визнав з підстав викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши прокурора, представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.06 між позивачем та Другим відповідачем укладено договір купівлі продажу земельної ділянки, за яким позивач продав, а Другий відповідач купив земельну ділянку площею 15,0341 га, яка розташована в межах села Тетерівка Житомирського району Житомирської області по вул. Кооперативній.

11.07.06 укладено договір, за яким Другий відповідач продав цю ж земельну ділянку Першому відповідачу.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.11.07, яке набрало законної сили 17.04.08, по справі №5/104-Д визнано недійсним вищевказаний договір купівлі продажу від 29.03.06.

Прокурор вважає, що оскільки договір купівлі продажу від 29.03.06 визнано недійсним, то як наслідок, договір від 11.07.06 також підлягає визнанню недійсним, а між сторонами має бути проведено реституцію.

Така позиція прокурора не ґрунтується на законі.

Права особи, яка вважає себе власником спірного майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216 ч.1 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

Проаналізувавши норми ст. 658, ст. 215 ч.1, ст. 216 ч.1 ст. 387, ст. 388 ЦК України господарський суд приходить до висновку, що захист прав позивача при наявних обставинах можливий лише шляхом пред'явлення віндикаційного позову, тобто позову про витребування земельної ділянки у Першого відповідача.

Такої ж позиції дотримується Верховний суд України, про що викладено в постанові від 02.11.04 по справі № (17/4пд)18/367пд та в постанові від  25.07.06 по справі №69/8-05.

До того ж господарський суд звертає увагу, що в позовній заяві прокурором не зазначено норми закону, за якою договір від 11.07.06 має бути визнано недійсним.

Враховуючи викладене господарський суд відмовляє в задоволенні позову прокурора, який обрав неправильний спосіб захисту порушеного права позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85  ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                                              Дата підписання 13.10.08

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.