2/142-08
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2008 р. Справа № 2/142-08
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Бондаренка В.П., судді Камишевої Л.М., судді Лакізи В.В.
при секретарі –Ткаченко Н.І.
за участю представників:
позивача - Литвиненко В.О., за довіреністю № 13/01-68 від 21.03.2008 р.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з'явився
відповідача –Бохонько Н.А., за довіреністю б/н від 12.05.2008 р.
Петренко І.В., за довіреністю б/н від 31.12.2008 р.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Книш Н.В., за довіреністю № 1131 від 30.09.2008 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2031С/1-6)
на рішення господарського суду Сумської області від 01 серпня 2008 року у справі № 2/142-08
за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Сумська міська рада, м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара аптека», м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Комунальна установа «Сумська міська клінічна лікарня № 5», м. Суми
про визнання договору оренди недійсним, -
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 01 серпня 2008 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп*яненко О.Ю., суддя Моїсеєнко В.М., суддя Гудим В.Д.) позов задоволено. Визнано договір оренди нерухомого майна № УМКВ-0136 від 29 січня 2008 року, укладений між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стара аптека», недійсним з моменту його вчинення. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Стара аптека»передати Управлінню комунальної власності Сумської міської ради нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Суми, вул. М.Вовчок,2, загальною площею 49,3 кв. м. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара аптека» на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради 85 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні прозову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Стара аптека" орендує нежитлові приміщення в комунальному закладі «Сумська міська клінічна лікарня № 5»з 11 лютого 2002 року за договорами, укладеним між ТОВ фірмою «Стара аптека»і Комунальною установою «Сумська міська клінічна лікарня № 5»за погодженням з Сумським обласним управлінням охорони здоров'я та Сумською міською радою. З того ж часу був здійснений прийом-передача приміщень в оренду. При укладенні спірного договору фактично приміщення в оренду не передавались. Вважає, що суд неправильно застосував до спірних правовідносин Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік», оскільки спеціальним законом, що регулює відносини у сфері оренди державного та комунального майна, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна». В 2008 році конкурс на право оренди майна не проводився у зв'язку з тим, що на площу орендованого майна не претендувало більш ніж дві юридичні особи, а також предметом оспорюваного договору не є оренда цілісного майнового комплексу.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що не погоджується з висновком місцевого суду, оскільки оспорюваний договір оренди не суперечить пункту 2.5. рішення Сумської міської ради від 14 червня 2006 року № 42-МР «Про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Суми»та відповідає вимогам діючого законодавства, а саме Закону України «Про оренду майна державної та комунальної власності». Товариство з обмеженою відповідальністю «Стара аптека»- єдина юридична особа, що виявила бажання орендувати нежитлові приміщення, які є предметом договору. Просить рішення господарського суду Сумської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, проти апеляційної скарги заперечували, вважали її доводи необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що твердження апелянта стосовно існування факту переукладення договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 49,3 кв.м між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стара аптека» не відповідає дійсності; договір оренди № УМКВ-0136 від 29 січня 2008 року є новим договором оренди нежитлових приміщень, вперше укладеним між сторонами. Крім того, вважають, що місцевим господарським судом правильно застосовані норми діючого законодавства; суд не вправі тлумачити норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів». Посилаючись на те, що рішення господарського суду Сумської області є законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, у судове засідання не з'явилася, в наданих запереченнях на апеляційну скаргу просила здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника Сумської міської ради.
Враховуючи, що Сумська міська рада про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, судова колегія вважає за можливе розглядати справу за відсутності її представника, за наявними у справі матеріалами, що відповідає вимогам статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача, відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 29 січня 2008 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стара аптека»(орендар) укладено договір оренди нерухомого майна УМКВ-0136.
Відповідно до п.2.1 цього договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 49,3 кв.м (поверх приміщення № 2-4 -22,3 кв.м., № 9 –12,4 кв.м., № 12 –14,6 кв.м.) розміщені на VII поверсі у будинку № 2 по вул. М.Вовчок, у м. Суми, що знаходиться на обліку в управлінні майна комунальної власності Сумської міської ради (т.1 а.с.26-28).
Орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення на VII поверсі за адресою: м. Суми, вул. М.Вовчок, 2, загальною площею 49,3 кв.м, що підтверджується актом прийняття-передачі нерухомого майна від 29 січня 2008 року (т.1 а.с.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.
В матеріалах справи є наявними також договори оренди нежитлових приміщень, укладені між Сумською міською клінічною лікарнею № 5 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Стара аптека» (орендар), згідно яких орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення, розташовані за адресою : м. Суми по вул. М.Вовчок,2, а саме:
- по договору оренди б/№ від 19 липня 2001 року - площею 18 кв.м (т.1 а.с72-73);
- по договору оренди № 6 від 11 лютого 2002 року - площею 18 кв.м (т.1 а.с.80-82);
- по договору оренди № 25 від 11 лютого 2002 року - площею 18 кв.м (т.1 а.с.33-34);
- по договору оренди №26 від 11 лютого 2002 року - площею 18 кв.м (т.1 а.с.36-37);
- по договору оренди № 27 від 11 лютого 2002 року - площею 10 кв.м (т.1 а.с. 40-41);
- по договору оренди б/№ від 02 грудня 2003 року - площею 25 кв.м (т.1 а.с 77-79).
Аналізуючи ці договори оренди, слід зазначити, що вони укладені між Сумською міською клінічною лікарнею № 5 та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Стара аптека»та не містять даних щодо фактичного місця розташування об'єктів оренди в будинку № 2 по вул. М.Вовчок в м. Суми.
Крім того, площа орендованих приміщень не співпадає з розмірами площі об'єкту оренди за договором УМКВ-0136, укладеним 29 січня 2008 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стара аптека».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірний договір оренди № УМКВ-0136 від 29 січня 2008 року, укладений між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та ТОВ «Стара аптека», та договори оренди, які були укладені раніше між Сумською міською клінічною лікарнею № 5 та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Стара аптека», є різними за предметом договору та орендодавцями нерухомого майна, а тому оспорюваний договір не можна вважати переукладенням раніше існувавших договорів оренди.
Як зазначено в статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Статтею 85 Конституції України передбачено, що до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту його виконання.
Відповідно до ст. 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»передбачено, що у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам, музеям, підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв ( в тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні), Пенсійному фонду України та його органам, державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження (стаття 76).
Передача в оренду державного та комунального майна України також регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна»№ 2269-ХП від 10 квітня 1992 року (з наступними змінами та доповненнями).
Статтею 9 цього Закону визначено, що за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємств, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.
Ці Закони України є чинними, а тому суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин статтю 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд зобов'язаний був застосувати тільки положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки до нього не були внесені зміни у зв'язку з прийняттям Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», є безпідставними, оскільки порядок укладання договору оренди на конкурсних засадах передбачений як Законом України «Про оренду державного та комунального майна»№ 2269-ХП від 10 квітня 1992 року (з наступними змінами та доповненнями), так і Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про встановлення змін до деяких законодавчих актів України», які мають однакову юридичну силу.
Управління майна комунальної власності Сумської міської ради здійснює управління майном комунальної власності територіальної громади міста Суми в межах, визначених міською радою, Положенням про Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (затверджене рішенням Сумської міської ради V скликання VIII сесії від 27 грудня 2006 року № 333-МР) і є її уповноваженим органом з питань управління майном комунальної власності (т.1 а.с 14-17).
Відповідно до пунктів 2.15, 2.17 Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради управління укладає договори оренди майна комунальної власності, у тому числі на нежитлові приміщення, вносить до них зміни, продовжує термін їх дії у встановленому радою порядку, здійснює контроль за надходженням орендної плати, вживає заходи щодо ліквідації заборгованості з орендної плати, виконання орендарями договірних зобов'язань та дотримання ними умов договору оренди.
Порядок проведення конкурсу на право оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Суми затверджений рішенням Сумської міської ради від 28 листопада 2007 року № 972-МР. Згідно зазначеного Порядку договір оренди нерухомого майна укладається з переможцем конкурсу на умовах, визначених у конкурсній пропозиції, за проектом договору оренди, що готує Уповноважений орган на протязі 15 днів після засідання конкурсної комісії.
Відповідно до довідки Управління майна комунальної власності № 2635/01-08 від 12 серпня 2008 року конкурс на право оренди нежитлового приміщення загальною площею 49,3 кв.м, розміщеного на сьомому поверсі будинку № 2 по вул. М.Вовчок в місті Суми, не проводився.
Відповідно до ст.. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника повинне бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»від 28 квітня 1978 року № 3 (з наступними змінами та доповненнями) угода може бути визнана недійсною лише на підставах із наслідками, передбаченими законом. Тому у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків. Враховуючи те, що при укладенні оспорюваного договору сторонами були порушені вимоги Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо дотримання процедури передачі в оренду майна на конкурсних засадах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недійсність зазначеного договору на підставах, передбачених статтею 215 Цивільного кодексу України.
Так як договір оренди нерухомого майна УМКВ-0136 від 29 січня 2008 року, укладений між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стара аптека»визнається недійсним з моменту його вчинення, то відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України (правові наслідки недійсності правочину) відповідач зобов'язаний передати позивачу нежитлові приміщення загальною площею 49,3 кв.м (поверх приміщення № 2-4 -22,3 кв.м., № 9 –12,4 кв.м., № 12 –14,6 кв.м.) розміщені на сьомому поверсі у будинку № 2 по вул. М.Вовчок, у м. Суми, що знаходиться на обліку в управлінні майна комунальної власності Сумської міської ради.
Слід зазначити, що посилання відповідача в апеляційній сказі на порушення судом господарського суду Сумської області при розгляді справи процесуальних норм, а саме: на неодноразову зміну колегії суддів під час розгляду справи, є безпідставними, оскільки судом при здійсненні судового розгляду дотримані норми Господарського процесуального кодексу України; зміна колегіального складу суддів відбувалася у зв'язку з поважністю причин, про що зазначалось в відповідних ухвалах місцевого господарського суду; прийняте судове рішення відповідає вимогам статей 82-85 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 01 серпня 2008 року у справі № 2/142-08 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та у відповідності до чинного матеріального і процесуального права; підстави для скасування рішення відсутні, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 01 серпня 2008 року у справі № 2/142-08 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2008 |
Оприлюднено | 25.10.2008 |
Номер документу | 2174668 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Камишева Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні