Постанова

від 04.12.2008 по справі 2/142-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/142-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 грудня 2008 р.                                                                                    № 2/142-08  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Дерепи В.І.

суддів                                                 Грека Б.М.                                                            Стратієнко Л.В.

з участю представників:позивача: відповідача:3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Корнієнко А.В.Бохонько Н.А.Корнієнко А.В.

Книш Н.В.

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Стара аптека"

на рішення

та постановугосподарського суду Сумської області від 01 серпня 2008 р.Харківського апеляційного господарського суду від 01жовтня 2008 р.   

у справі№ 2/142-08

за позовомуправління майна комунальної власності Сумської міської ради

до

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Стара аптека"Сумська міська рада

комунальна установа "Сумська міська клінічна лікарня № 5"

про визнання договору оренди недійсним

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна УМВК- 0136 від 29.01.2008 р., укладеного між  управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та ТОВ фірми "Стара аптека", посилаючись на його невідповідність вимогам закону, та зобов'язання відповідача повернути займані приміщення.

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.08.2008 р. (головуючий –Соп'яненко О.Ю., судді –Моїсеєнко В.М., Гудим В.Д.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 р. (головуючий –Бондаренко В.П., судді –Камишева Л.М., Лакіза В.В.), позов задоволено.

Визнано недійсним з моменту вчинення договір оренди нерухомого майна № УМКВ-0136 від 29.01.2008 р., укладений між управлінням майна комунальної власності ТОВ фірмою "Стара аптека".

Зобов'язано ТОВ фірму "Стара аптека" передати управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради за актом приймання-передачі нежитлові приміщення за адресою: м.Суми, вул. М. Вовчок,2, загальною площею 49,3 м2 протягом 3-х днів х дня набрання рішенням законної сили.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у позові відмовити. У відзивах на касаційну скаргу позивач та 3-я особа на стороні позивача просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення –без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, 3-іх осіб, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 29.01.2008 р. між управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та ТОВ фірмою "Стара аптека" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна УМКВ-0136.

Об'єктом оренди згідно п.2.1 договору є нежитлові приміщення загальною площею 49,3 м2, розташовані на сьомому поверсі у будинку №2 по вул. М. Вовчок у м.Суми, що знаходиться на обліку в  управлінні майна комунальної власності Сумської міської ради.

Вказані приміщення були передані орендарю за актом приймання передачі від 29.01.2008 р.

До укладення оспорюваного договору відповідач орендував приміщення за вказаною адресою на підставі укладених з комунальною установою "Сумська клінічна лікарня №5" договорів оренди від 19.07.2001 р., 11.02.2002 р., 02.12.2003 р., дія яких станом на 29.01.2008 р. не закінчилась.

Задовольняючи позов та визнаючи вказаний договір недійсним, суд виходив з того, що  при його укладенні  не дотримано вимог ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якою передбачено, що у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім випадків передбачених даною нормою.

Аналогічне за змістом правило міститься і в ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Тобто, не було дотримано процедури укладення договору, визначеної законом.

Проте, погодитися з такими висновками  неможливо, оскільки суд дійшов до них внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, ч.1 ст. 1 ГПК України передбачає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі – підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Задовольняючи позов суд не встановив яке ж право або охоронюваний законом інтерес позивача порушені внаслідок укладення вказаного договору.

Також судом не враховані висновки, що містяться  в рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 р у справі за № 10-рп/2008, згідно яких Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів, а тому законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Стаття ж 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає визначення орендаря на конкурсних засадах у випадку, коли надійшло кілька заяв про оренду нерухомого майна.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності інших претендентів, крім відповідача, на спірні приміщення.

Крім того, згідно п.1.1 Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, затвердженого сьомою сесією Сумської міської ради від 27.12.2006 р. № 333-МР, управління утворюється Сумською міською радою відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування", є її виконавчим органом, тобто є органом публічної влади.

Відповідно до пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини"Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 р. майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 р., вважається законне та обгрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Уклавши договір оренди з управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та сумлінно виконуючи покладені на нього договором обов'язки, відповідач мав право очікувати на набуття права користування орендованим майном на строк визначений договором –до 29.12.2010 р. і не  повинен нести будь-які негативні наслідки у зв'язку з недотриманням саме позивачем, як органом публічної влади, процедури укладення договору оренди комунального майна, оскільки відповідно до п.2 Порядку проведення конкурсу на право оренди майна комунальної власності територіальної громади м.Сум, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 28.11.2007 р. № 972-МР, конкурс оголошується саме з ініціативи орендодавця, яким у даному випадку є позивач.  

В порушення вимог ст. ст. 99, 101 ГПК України суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущені судом першої інстанції  порушення закону та залишив рішення місцевого господарського суду без змін, а тому постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними та обгрунтованими.

Враховуючи, що господарськими судами всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані обставини справи, проте неправильно застосовані норми матеріального права, внаслідок чого помилково задоволені безпідставні вимоги позивача, суд вважає можливим скасувати судові рішення та постановити нове, яким  позові відмовити у зв'язку з тим, що він не грунтується на вимогах закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Стара аптека" задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 01 серпня 2008 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2008 р. у справі за № 2/142-08 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог управління майна комунальної власності Сумської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Стара аптека" про визнання договору оренди недійсним відмовити.     

Головуючий                                                                     В.І.Дерепа

Судді                                                                                 Б.М. Грек

                                                                                                      Л.В. Стратієнко