14/593-07
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" жовтня 2008 р. Справа № 14/593-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.
при секретарі Чудновській І.І.
за участю представників сторін:
позивача - Ємець В.М.
відповідача - Суяров В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2115С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 04.03.08 р. по справі № 14/593-07
за позовом ВАТ "Укртелеком" м. Київ в особі Сумської філії ВАТ "Укртелеком", м. Суми
до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України, м. Суми
про визнання недійсним рішення
та за зустрічним позовом - Сумськогообласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України, м. Суми
до - ВАТ "Укртелеком" м. Київ в особі Сумської філії ВАТ "Укртелеком", м. Суми
про стягнення 17 000 грн.
встановила:
У серпні 2008 року ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії, м. Суми звернулось в суд з позовом до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення від 26.06.2007 року № 42 по справі № 03-06.1/32-2006 мотивуючи тим, що вказане рішення “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” по справі № 03-06.1/32-2006 було прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.
Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірне рішення було прийнято у відповідності з вимогами чинного законодавства та в межах компетенції територіального відділення.
03.10.2007 року Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить суд стягнути з ВАТ “Укртелеком” до державного бюджету штраф в сумі 17000,00 грн. на підставі рішення адміністративної колегії територіального відділення від 26.06.2007 року № 42, яке є предметом спору по даній справі, мотивуючи тим, що відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, сплачують його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Враховуючи те, що термін сплати штрафу позивачем закінчився 10.09.2007 року, територіальне відділення, відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, просило суд стягнути штраф в розмірі 17000,00 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 04.03.2008 р. по справі № 14/593-07 (суддя - Миропольський С.О.) первісний позов задоволено та постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Укртелеком»в особі Сумської філії ВАТ “Укртелеком” 85,00 грн. сплаченого державного мита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову було відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що товариство не порушувало вимоги ч. 3 ст. 64 ЗУ «Про телекомунікацію», а лише діяло згідно вимог ч. 4 ст. 64 ЗУ «Про телекомунікацію».
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, вважає рішення прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Укртелеком»в особі Сумської філії та задовольнити зустрічний позов територіального відділення про стягнення з ВАТ «Укртелеком»17000 штрафу.
У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що висновок суду, що відповідач належним чином не проаналізував та ретельно не дослідив ту обставину, що у м. Конотоп телекомунікаційні послуги надає не лише центр електрозв'язку № 3 Сумської філії «Укртелеком», а й ДТГО «Південно - Західна залізниця»в особі Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку, відповідачем не дана оцінка тій обставині, що заявники мали змогу звернутися із заявою про встановлення телефону до Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку, не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідач не погоджується з висновком суду, що відповідач, визнаючи територіальні межі ринку, не врахував вимоги Методики, а саме п. 6.1, згідно якого територіальні межі ринку певного товару визнаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів, що належать до групи взаємозамінних товарів, є неможливим або недоцільним.
Відповідач вважає, що судом не надано правової оцінки доказам територіального відділення про те, що керівником підприємства зв'язку не приймалось письмових розпоряджень щодо визначення, з яким терміном подання заяви не встановлення телефонів підлягають задоволенню, як то передбачено п. 4 Інструкції.
Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з посиланням на те, що факт зайняття позивачем монопольного становища на ринку фіксованого телефонного зв'язку не доведено, та за таких обставин відсутні правові підстави для накладення штрафу, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, встановила, що 26.06.2007 року адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було винесено рішення № 42 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” по справі № 03-06.1/32-2006, відповідно до якого: визнано, що ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії, відповідно до частини 2 статті 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” займало монопольне (домінуюче) становище на ринку фіксованого телефонного зв'язку із часткою 100 % у межах власних мереж, розташованих на території м. Конотоп Сумської області у 2003, 2004 та 2005 роках та визнано, що дії ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії, що полягали у встановлені телефонів під час задіяння номерних ємкостей станції в районі “7 вітрів - Порт” у м. Конотоп без дотримання вимог Інструкції про порядок обліку та розгляду заяв на надання послуг місцевого телефонного зв'язку, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку України від 12.12.1997 року № 45 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.12.1997 р. № 627/2431 та порядку надання телекомунікаційних послуг, передбаченого частиною 3 статті 64 Закону України “Про телекомунікації”, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч.1 та п. 1 ч. 2 ст. 13 ЗУ “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку фіксованого зв'язку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів в частині встановлення таких умов реалізації товару (послуг), які були б неможливими за умов існування конкуренції на ринку. За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення на ВАТ “Укртелеком” накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень.
Суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що відповідачем не доведено порушення норм антимонопольного законодавства позивачем. Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з розглядом справи за ознаками порушення ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії законодавства про захист економічної конкуренції територіальним відділенням було проведено дослідження ринку фіксованого телефонного зв'язку у відповідності до вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р та реєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605, (надалі - Методика) за результатами якого встановлено, що в м. Конотоп телекомунікаційні послуги надає центр електрозв'язку № 3 Сумської філії ВАТ "Укртелеком" та ДТГО "Південно-Західна залізниця" в особі Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку.
Послуги фіксованого телефонного зв'язку є специфічним товаром, який не має замінників, основним критерієм вибору споживачем оператора є наявність технічної можливості у останнього надання доступу до його мереж (тобто наявність телекомунікаційних мереж, вільних номерів, тощо. Конкуренція між зазначеними суб'єктами господарювання на ринку надання послуг фіксованого телефонного зв'язку в частині підключення заявників до телефонної мережі, може мати місце лише за наявності в будинках паралельних телекомунікаційних мереж, тобто наявності технічної можливості підключення до мережі споживачів). Отже, надавати послуги фіксованого телефонного зв'язку в межах своїх мереж на даний час може лише оператор телекомунікаційних послуг, якому належать мережі.
Листом від 04.07.2006 р. за № 61/4-225 Сумська філія ВАТ "Укртелеком" повідомила, що з моменту введення ЦЕЗ № 3 номерних ємностей у м. Конотоп (станція “7 вітрів-Порт”) існувала технічна можливість підключення телефонів 650 споживачам, що мешкають в 17 будинках по вул. Клубній та 8 будинках по вул. Рябошапко (вул. Клубна буд.: №№ 119, 1196, 119а, 121а, 103, 137, 121, 127, 105, 111, 113, 115, 99, 109, 131, 97, 107; вул. Рябошапки: буд. №№ 9, 11, 12, 13, 14, 15, 20, 24).
Листом від 20.03.2007 № 12 ДТГО "Південно - Західна залізниця" в особі Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку повідомила, що станом на 30.09.2003 р., на 01.01.2004 р., на 01.01.2005 р. та 01.01.2007 р. остання мала на балансі телекомунікаційні мережі по вул. Клубній у будинках: №№ 2, 6, 9, 11, 19, 21, 78, 85, 87, 89, 99, 117. По вул. Рябошапко телекомунікаційні мережі відсутні.
Відповідно до п. 1.3 Методики територіальні (географічні) межі ринку - територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинам, а п. 6.1. Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним. При цьому, зокрема, можуть враховуватися: фізичні і технічні характеристики товару (товарної групи); технологічні зв'язки між виробниками і споживачами; можливості щодо технічного, гарантійного, абонентського обслуговування; співвідношення цін, зокрема рівень співвідношення цін на певні товари (товарні групи) в межах цього ринку, прийнятний для виробників чи споживачів; можливості щодо переміщення попиту на товар (товарну групу) між територіями, які за припущенням входять до одного географічного ринку, зокрема можливість збереження рівня якості і споживчих властивостей товару (товарної групи) при транспортуванні; наявність на відповідній території та рівень бар'єрів на вивезення чи ввезення товару (товарної групи), а саме: адміністративних бар'єрів; економічних й організаційних обмежень; впливу вертикальної (горизонтальної) інтеграції; бар'єрів, що пов'язані ефектом масштабу виробництва; бар'єрів, що базуються на абсолютній перевазі рівня витрат; бар'єрів, пов'язаних з розмірами капітальних витрат або обсягів інвестицій, що необхідні для вступу на певний товарний ринок; обмежень щодо попиту; екологічних обмежень; бар'єрів, що перешкоджають виходу з ринку, тощо; місце розташування специфічних груп споживачів; рівень цін на певні товари (товарні групи) на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару (товарної групи) між цими територіями.
При остаточному визначенні територіальних (географічних) меж ринку визначальною є менша здатність до переміщення або попиту, або пропозиції.
З урахуванням зазначених норм, територіальне відділення правомірно визначило адміністративно-територіальний район та мінімізувало цю територію мережами ВАТ “Укртелеком”, які знаходяться у відповідних будинках та по відповідним вулицям, оскільки відсутність таких мереж в тій чи іншій частині адміністративно-територіального району унеможливлює задоволення споживачем попиту у вигляді підключення до мережі.
Матеріали справи підтверджують відсутність конкуренції між ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії та ДТГО "Південно-Західна залізниця" в особі Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку, оскільки споживачі, заяви на надання послуг місцевого телефонного зв'язку (встановлення телефону), яких були зареєстровані Сумською філією ВАТ "Укртелеком", мали змогу отримати зазначену послугу лише від останньої.
Отже, територіальним відділенням правомірно визнано, що ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії, відповідно до частини 2 статті 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” є суб'єктом господарювання, що займало монопольне (домінуюче) становище на ринку фіксованого телефонного зв'язку із часткою 100% у межах власних мереж, розташованих на території м. Конотоп, у 2003, 2004 та 2005 роках.
Суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що територіальне відділення при визначенні монопольного становища ВАТ “Укртелеком, не врахувало, що приєднання мережі оператора (Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку) до телефонної мережі загального користування (ТМЗК) на підставі договору від 11.02.03 р. № 229 створило останньому умови для використання мереж ВАТ “Укртелеком” при наданні послуг зв'язку.
Як свідчать матеріали справи, договір від 11.02.2003 р. № 229 про взаємовідносини підприємства зв'язку МТФЗК і власника відомчої телефонної мережі, укладений між ВАТ “Укртелеком”в особі Сумської філії та державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно - Західна залізниця" в особі Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку на підставі Правил взаємодії місцевих телефонних мереж загального користування з місцевими телефонними мережами відомств та інших власників, затверджених наказом Головного Управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України від 05.09.95 р. № 39 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 вересня 1995 р. за № 336/872 .
Відомчі телефонні мережі, які надають послуги зв'язку на умовах ліцензування іншим підприємствам, установам, організаціям та громадянам, відносяться до телефонних мереж подвійного призначення. Для відомчих місцевих телефонних мереж, як правило, організовується вихід на мережу телефонного зв'язку загального користування (МТфЗЗК). Кількість абонентів власника цих мереж, які мають право виходу на МТфЗЗК, встановлюється в залежності від потреб відомства та технічних можливостей МТфЗЗК. При наявності вільної ємності відомчих телефонних мереж, крім мереж спецспоживачів (Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки, Національна Гвардія, Штаб Цивільної оборони, Держкомкордон України), вона може використовуватися підприємствами зв'язку для розвитку МТфЗЗК на договірній основі. Справи таких абонентів зберігаються на підприємствах зв'язку МТфЗЗК та відомствах - власниках. Режим роботи відомчих телефонних мереж залежить від їх призначення та режиму роботи підприємств. В залежності від режиму роботи підприємств та відомчих телефонних мереж (крім телефонних мереж спецспоживачів) дозволяється переключення окремих телефонів у вечірній час, вихідні та святкові дні на квартири громадян, які стоять в черзі на встановлення телефонів. Зазначене переключення регулюється окремим договором між підприємством зв'язку та власником відомчої телефонної мережі. Керівникам відомств дозволяється підключення до телефонної розмови абонентів у межах своїх мереж при умові попередження їх акустичним сигналом.
Отже, договір свідчить про вихід Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку, як власника відомчих телефонних мереж подвійного призначення на мережі зв'язку загального користування (МТфЗЖ) з метою можливості надавати послуги фіксованого телефонного зв'язку іншим підприємствам, установам, організаціям та громадянам. При цьому, укладення такого договору не дає державному територіально - галузевому об'єднанню "Південно - Західна залізниця" в особі Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку технічної та будь-якої іншої можливості підключати інших споживачів, які проживають в будинках з телекомунікаційними мережами ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії.
В зв'язку з чим, територіальним відділенням з урахуванням вищезазначеного договору правомірно було зроблено висновок про те, що надавати послуги фіксованого телефонного зв'язку в межах власних мереж може лише оператор, якому належать ці мережі, оскільки з моменту введення ЦЕЗ № 3 номерних ємностей у м. Конотоп (станція “7 вітрів –Порт” існувала технічна можливість підключення телефонів споживачам, що мешкають в 17 будинках по вул. Клубній та 8 будинках по вул. Рябошапко (вул. Клубна буд.: №№ 119,1196, 119а, 121а, 103, 137, 121, 127, 105, 111, 113, 115, 99, 109, 131, 97, 107; вул. Рябошапки: буд. №№ 9, 11, 12, 13, 14, 15, 20, 24 (лист від 04.07.2006 р. № 61/4-225 наявний в матеріалах судової справи)) лише у Сумської філії ВАТ "Укртелеком", а у державного територіально-галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" в особі Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку така технічна можливість була відсутня внаслідок відсутності у цих будинках телекомунікаційних мереж (лист від 20.03.2007 р. № 12 наявний в матеріалах судової справи), станом на 30.09.2003 р., 01.01.2004 р., 01.01.2005 р. та 01.01.2007 р. остання мала на балансі телекомунікаційні мережі по вул. Клубній у будинках: №№ 2, 6, 9, 11, 19, 21, 78, 85, 87, 89, 99, 117. По вул. Рябошапко телекомунікаційні мережі відсутні.
Матеріали справи підтверджують, що ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії відповідно до частини 2 статті 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” є суб'єктом господарювання, що займало монопольні (домінуюче) становище на ринку фіксованого телефонного зв'язку із часткою 100% у межах: власних мереж, розташованих на території м. Конотоп у 2003, 2004 та 2005 роках.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України „Про захист економічної конкуренції" монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Пунктом 10.2 Методики передбачено, що монопольним (домінуючим) становищем суб'єкта господарювання визнається становище, коли: частка одного суб'єкта господарювання на ринку перевищує 35 відсотків; якщо він не довів, що має конкурента (ів) на ринку; якщо він не довів, що зазнає значної конкуренції внаслідок відсутності обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, відсутності бар'єрів для вступу на ринок інших суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 1 ЗУ “Про захист економічної конкуренції” економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Суд першої інстанції не врахував, що позивач не надав документів, підтверджуючих наявність конкурента або значної конкуренції, не врахував, що під час за діяння ВАТ “Укртелеком в особі Сумської філії номерних ємностей станції в районі „7 вітрів –Порт " у м. Конотоп протягом 2004 - 2005 років між позивачем та Конотопською дистанцією сигналізації та зв'язку не існувало конкуренції, оскільки: було відсутнє змагання між зазначеними суб'єктами господарювання внаслідок відсутності телекомунікаційних мереж Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку в будинках по вул. Клубна та вул. Рябошапка, розташованих на території міста Конотоп (вул. Клубна буд.: №№ 119, 1196, 119а, 121а, 103, 137, 121, 127, 105, 111, 113, 115, 99, 109, 131,97, 107; вул. Рябошапки: буд. №№ 9, 11, 12, 13, 14, 15, 20, 24) з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг одних над іншими суб'єктами господарювання;(споживачі) мешканці вищезазначених будинків не мали можливості вибирати між кількома операторами внаслідок відсутності технічної можливості у Конотопської дистанції сигналізації та зв'язку доступу до своїх мереж (відсутність телекомунікаційних мереж в вищезазначених будинках, тобто, споживачі, заяви на надання послуг місцевого телефонного зв'язку (встановлення телефону), яких були зареєстровані ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії, мали змогу отримати зазначену послугу лише від останньої; окремий суб'єкт господарювання (ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії) мав можливість визначити умови обороту товару на ринку.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та п. 10.2 Методики передбачений обов'язок ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії довести, що він зазнає значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання.
На виконання п. 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції подання про попередні висновки про результати розгляду справи № 03-06/32-2006 від 11.06.2007 року за № 151 листом від 12.06.2007 р. за № 03-10/1925 було надіслано відповідачу.
Відповідно до ст.ст. 40, 41 Закону України “Про захист економічної конкуренції” ВАТ “ Укртелеком ” в особі Сумської філії, як сторона у справі № 03-06/32-2006 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції”, було наділено правами надавати докази, усні й письмові пояснення (заперечення), а відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та пункту 10.2 Методики зобов'язане доводити (надати докази), що зазнає значної конкуренції, а відтак не займає монопольного становища. Натомість ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії не надано доводів і належних доказів значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання, про що свідчить відповідь ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії від 21.06.2007 р. № 01/61-959 (Додаток № 10 до відзиву територіального відділення).
Таким чином, адміністративною колегією територіального відділення правомірно було прийнято рішення, яким визнано ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії таким, що займало монопольне (домінуюче) становище на ринку фіксованого телефонного зв'язку із часткою 100% у межах власних мереж розташованих на території м. Конотоп, у 2003, 2004 та 2005 роках.
Позивачем порушені норми єдиного порядку приймання, обліку, оформлення та розгляду заяв на надання послуг місцевого телефонного зв'язку визначені Інструкцією про порядок обліку та розгляду заяв на надання послуг місцевого телефонного зв'язку, затвердженою наказом Державного комітету зв'язку України від 12.12.1997 р. № 45 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.12.1997 р. № 627/2431 (надалі - Інструкція).
Пунктом 4 Інструкції передбачено, що у разі введення у дію нових або розширення діючих АТС керівник підприємства зв'язку письмовим розпорядженням визначає, з яким терміном подання (місяць, рік) заяви на встановлення телефонів підлягають задоволенню. Після розгляду керівником підприємства зв'язку заяви у „Вулично-будинковій картці" зазначається прийняте рішення. При позитивному вирішенні питання записується номер телефону, що встановлюється, та дата.
Пунктом 5 Інструкції визначено порядок щодо письмового повідомлення фізичних та юридичних осіб про результати розгляду заяв на послуги місцевого телефонного зв'язку. У разі позитивного вирішення питання про надання послуг підприємствам, установам, організаціям та громадянам надсилається повідомлення (за формою додатку 13 до Інструкції) з проханням з'явитися на підприємство зв'язку для укладання договору на надання послуг та одержання рахунку на оплату.
Інструкцією передбачено, що у випадку невикористання протягом місяця з будь - яких причин (не оплата, відмова абонента та інше) номерів телефонів начальник цеху (групи) розвитку повідомляє в групу технічного обліку про розбронювання цих номерів та їх лінійних даних.
Отже, Інструкцією передбачено, що з моменту прийняття позитивного рішення питання щодо встановлення телефону підприємство зв'язку зобов'язане забронювати номер телефону (на один місяць) та надіслати повідомлення споживачам, заяви на послуги місцевого телефонного зв'язку (установлення телефону), яких були зареєстровані на момент введення у дію нових або розширення діючих АТС, щодо позитивного вирішення питання про надання послуг.
Як свідчать матеріали справи, під час задіяння номерних ємностей телефонної станції в районі „7 вітрів -Порт" в м. Конотоп, Сумською філією ВАТ „Укртелеком" розпорядження щодо визначення терміну подання (місяць, рік) заяв на встановлення телефонів, які підлягають задоволенню, не приймались, повідомлення щодо позитивного вирішення питання про надання послуг фізичним та юридичним особам, заяви на послуги місцевого телефонного зв'язку, яких було зареєстровано на момент введення у дію нових або розширення діючих АТС, не надсилались, що підтверджується листом Сумської філії від 19.09.2006 р. за № 62/4-34/6 (Додаток № 3 до відзиву територіального відділення) (відповідь на вимогу голови територіального відділення від 04.09.2006 р. № 03-10/1951 (Додаток № 4 до відзиву територіального відділення).
Сумською філією, керуючись правами передбаченими статтею 40 Закону України “Про захист економічної конкуренції” не надано інших (належних) доказів, які б спростовували вищезазначені факти.
Зазначене підтверджує недотримання позивачем норм Інструкції, внаслідок чого споживачі (фізичні та юридичні особи, заяви на послуги місцевого телефонного зв'язку, яких було зареєстровано на момент введення у дію нових або розширення діючих АТС у м. Конотоп) були позбавлені можливості укласти договір про надання послуг електрозв'язку у порядку, передбаченому частиною 3 статті 64 Закону України „Про телекомунікації".
За інформацією, наданою Сумською філією (лист від 04.07.2006 р. за № 61/4-225 та лист 18.09.2006 р. за № 62/4-34/5), по вулиці Клубній (будинок 113), де мешкала громадянка Панченко В.В., на момент задіяння номерних ємностей у 2004 - 2005 роках ВАТ „Укртелеком" (станції в районі „7 вітрів - Порт") було зареєстровано 28 заяв на встановлення телефонів, а наявна технічна можливість могла задовольнити потребу у доступі до телефонної мережі 40 споживачів. Заява на встановлення телефону громадянки Панченко В.В. перебувала на обліку з січня 1984 року (третя у порядку послідовності реєстрації заяв на момент введення номерних ємностей), що за умови дотримання ВАТ „Укртелеком" Інструкції в частині визначення термінів встановлення телефонів та повідомлення у письмовому вигляді заявника надавало останній право на встановлення телефону за граничним тарифом.
Сумською філією ВАТ „Укртелеком" встановлювались телефони споживачам у м. Конотоп за умови придбання опціонів ВАТ „Укртелеком" класу V серії Р, базовим активом яких є право власника опціону на позачергове встановлення основного телефонного апарата за граничним тарифом, який діє на момент виконання опціону, що призвело до збільшення витрат абонентів на отримання послуг фіксованого телефонного зв'язку (встановлення телефону).
Внаслідок цього заявником, при встановленні телефону за адресою: м. Конотоп, вулиця Клубна, 113 було додатково сплачено 336,0 грн. (базова ціна опціону - 300,0 грн. та курсова надбавка в розмірі 12% від базової вартості опціону - 36,0 грн.), що перевищує витрати, які повинен був понести останній при отриманні послуги у встановленому Законом України „Про телекомунікації" та Інструкцією порядку.
Таким чином, дії ВАТ „Укртелеком" в особі Сумської філії, що полягали в позбавленні споживачів можливості встановлювати телефони у відповідності до послідовності, передбаченої частиною 3 статті 64 Закону України „Про телекомунікації" та у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обліку та розгляду заяв на надання послуг місцевого телефонного зв'язку, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку України від 12.12.1997 р. № 45 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.12.1997 р. № 627/2431, в частині не дотримання порядку: прийняття розпорядження щодо визначення, з яким терміном подання (місяць, рік) заяви на встановлення телефонів підлягають задоволенню; надсилання повідомлень фізичним та юридичним особам, заяви на послуги місцевого телефонного зв'язку яких було зареєстровано на момент введення у дію нових або розширення діючих АТС, щодо наявності технічної можливості; задоволення заяв на встановлення телефонів, призвели до ущемлення прав споживачів на отримання загальнодоступних телекомунікаційних послуг за Граничними тарифами.
З метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин, територіальне відділення звернулося до Сумської філії ВАТ “Укртелеком” з вимогами про надання інформації: щодо технічної можливості підключення громадян з моменту введення нових номерних ємностей (лист від 08.06.2006 р. № 03-10/1391 (Додаток № 5 до відзиву територіального відділення) з терміном надання інформації до 30.06.2006 р.. Інформація надана позивачем листом від 04.07.2006 р. № 61/4-225 (Додаток № 1 до відзиву територіального відділення), що свідчить про достатність часу для підготовки і надання повної та достовірної інформації, щодо кількості заяв на встановлення телефонів (в тому числі пільгових категорій) на момент введення нових номерних ємностей (лист від 29.08.2006 р. № 03-10/1891 (Додаток № 6) з терміном надання інформації до 11 вересня 2006 року. 6 вересня 2006 року Сумська філія ВАТ “Укртелеком” листом від 06.09.2006 р. № 62/4-34/3 (Додаток № 7 до відзиву територіального відділення) звернулася до територіального відділення з проханням подовжити термін надання інформації до 19.09.2006 р. (що свідчить про достатність часу для підготовки і надання позивачем повної та достовірної інформації). Інформація надана позивачем листом від 18.09.2006 р. № 62/4-34/5 (Додаток № 8 до відзиву територіального відділення).
Позивача було попереджено, що відповідно до пунктів 13, 14, 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" дії з неподання інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації Сумському територіальному відділенню визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 52 цього Закону (а саме накладення штрафу у розмірі до 1 відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф).
Надана Сумською філією ВАТ “ Укртелеком ” інформація свідчить про наявність технічної можливості на встановлення телефонів, що перевищувала кількість заяв на встановлення телефонів на момент введення нових номерних ємностей.
Отже, мало місце порушення Сумською філією ВАТ “Укртелеком ” законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку фіксованого телефонного зв'язку, що призвело до ущемлення інтересів споживачів в частині встановлення таких умов реалізації товару (послуги), які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Суд першої інстанції неправомірно задовольнив первісний позов про визнання недійсним рішення та необґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову про стягнення штрафу у сумі 17 000,00 грн.
В зв'язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню, позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, не відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 101-105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 04.03.2008 р. по справі № 14/593-07 скасувати та прийняти нове рішення.
В задоволенні первісного позову відмовити.
Зустрічний позов задовольнити.
Стягнути з ВАТ «Укртелеком»в особі Сумської філії ВАТ «Укртелеком»(40030, м. Суми, вул. Червоногвардійська, 2, п/р 260063096 в СОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Суми, МФО 337483, код 23825401) до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106 - штраф в розмірі 17 000 грн.
Наказ доручити надати господарському суду Сумської області.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписано 13.10.2008 р.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2008 |
Оприлюднено | 25.10.2008 |
Номер документу | 2175092 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Могилєвкін Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні