Ухвала

від 13.02.2012 по справі 2а-2938/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2938/11/2670 Голо вуючий у 1-й інстанції: Федорч ук А.Б.

Суддя-доповідач: Межеви ч М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адм іністративний суд у складі: г оловуючого - судді Межевича М.В., суддів Бужак Н.П. та Василе нка Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження в за лі суду в м. Києві апеляційну с каргу Державної податкової і нспекції у Солом'янському ра йоні міста Києва на постанов у Окружного адміністративно го суду міста Києва від 27 кві тня 2011 року у справі за адмініс тративним позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Будівельна компанія «Сол ід»до Державної податкової і нспекції у Солом'янському ра йоні міста Києва про скасува ння повідомлення-рішення № 0004 592308/0, № 0004602308/0 від 13.12.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адм іністративного суду міста Ки єва від 27 квітня 2011 року позов ні вимоги задоволено.

Відповідач просить скасув ати постанову суду першої ін станції та прийняти нову пос танову про відмову в задовол енні позовних вимог, посилаю чись на порушення норм матер іального та процесуального п рава.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави, обговоривши доводи ска рги, колегія суддів дійшла ви сновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задо волення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшо в висновку, що податкові пові домлення-рішення ДПІ у Солом 'янському районі міста Києва № 0004592308/0, № 0004602308/0 від 13.12.2010 року є прот иправними та підлягають скас уванню, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноваже нь, не довів правомірності їх прийняття.

З таким висновком суду не мо жна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органо м було проведено невиїзну до кументальну перевірку ТОВ «Б удівельна компанія «Солід»з питань правомірності формув ання податкового кредиту з п одатку на додану вартість та валових витрат по податку на прибуток підприємства при в заємовідносинах з ТОВ «С.Дж.Р .Груп»за період з 01.05.2009 р. по 30.06.2010 р оку.

Під час перевірки були вста новлені порушення п.5.1, ч. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств», в результаті чого зан ижено податок на прибуток пі дприємства в період, що перев ірявся, на суму 1289 206, 00 грн., в тому числі по періодам: за піврічч я 2009 р. - 186 853,80 грн.; за 9 місяців 2009 р. - 456 134,50 грн.; за 2009 рік - 737 055,00 грн.; з а 1 квартал 2010 р. - 547 711 грн.; за півр іччя 2010 р. - 552 150,80 грн. та пп. 7.2.3, пп.7.2. 6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвел о до заниження податку на дод ану вартість в період, що пере вірявся на загальну суму 1031365 г рн., зокрема, в травень 2009 р. - 74662, 30 грн., в червень 2009 р. - 74820,70 грн., в липні 2009р. - 22375,70 грн., в серпні 2009 р . - 75660,00 грн.; в вересні 2009 р. - 116403,00 г рн.; в жовтні 2009 р. - 105245,00 грн.; в гру дні 2009 р. - 120478,00 грн.; в січні 2010 р. - 32622,70 грн.; в лютому 2010 р. - 10285,00 грн.; в березні 2010 р. - 395261,00 грн.; в квітні 2010 р. - 3551,89 грн.; завищення сум за лишку від' ємного значення в сумі 6682,00 грн. за період травен ь 2009 р. - 671 грн.; в жовтні 2009 р. - 986 г рн.; в листопаді 2009 р. - 1266,00 грн.; в лютому 2010 р. - 3759 грн., про що скла дено акт від 02.12.2010 р. за № 19366/23-08/36158057

За наслідком складення вищ езазначеного акту відповіда чем винесено податкове повід омлення-рішення від 13.12.2010р. №000459230 8/0, яким позивачу визначено су му податкового зобов' язанн я з урахуванням штрафних (фін ансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 1547049,00 гр н. з них за основним платежем 1 031366,00 грн. податок на додану варт ість та нараховані штрафні с анкції у розмірі 515683,00 грн. та по даткове повідомлення-рішенн я від 13.12.2010р. № 0004602308/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов' язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкці й з податку на прибуток у сумі 1813528,00 грн. з них за основним плат ежем 1289528,00 грн. податок на додан у вартість та нараховані штр афні санкції у розмірі 524322,00 грн .

За результатами оскарженн я прийнятих рішень в адмініс тративному порядку рішенням №4207/10/25-010 від 18.02.2011р. було залишено п одаткові повідомлення-рішен я від 13.12.2010р. №0004602308/0 та №0004592308/0, без змі н, скаргу - без задоволення.

Спеціальним законом, який в изначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, пер елік неоподатковуваних та зв ільнених від оподаткування о перацій, особливості оподатк ування експортних та імпортн их операцій, поняття податко вої накладної, порядок облік у, звітування та внесення под атку на додану вартість до бю джету на час виникнення прав овідносин є Закон України «П ро податок на додану вартіст ь»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у подальшом у - Закон України №168).

Відповідно до пункту 1.7 стат ті 1 Закону України №168 податко вий кредит - це сума, на яку пла тник податку має право зменш ити податкове зобов'язання з вітного періоду, визначена з гідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону У країни №168 податковий кредит з вітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податк у за ставкою, встановленою пу нктом 6.1 статті 6 та статтею 81 ць ого Закону, протягом такого з вітного періоду у зв'язку з: пр идбанням або виготовленням т оварів (у тому числі при їх імп орті) та послуг з метою їх пода льшого використання в оподат ковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку; придбанням (б удівництвом, спорудженням) о сновних фондів (основних зас обів, у тому числі інших необо ротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні кап італьні активи), у тому числі п ри їх імпорті, з метою подальш ого використання у виробницт ві та/або поставці товарів (по слуг) для оподатковуваних оп ерацій у межах господарської діяльності платника податку .

Закон України №168 визначає л ише два випадки, за яких немож ливе включення витрат по спл аті податку на додану вартіс ть до податкового кредиту зв ітного періоду. Так, відповід но до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного За кону, якщо платник податку пр идбаває (виготовляє) матеріа льні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаютьс я для їх використання в госпо дарській діяльності такого п латника, то сума податку, спла ченого у зв'язку з таким придб анням (виготовленням), не вклю чається до складу податковог о кредиту.

А згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього За кону, не підлягають включенн ю до складу податкового кред иту суми сплаченого (нарахов аного) податку у зв'язку з прид банням товарів (послуг), не під тверджені податковими накла дними чи митними деклараціям и (іншими подібними документ ами згідно з підпунктом 7.2.6 цьо го пункту).

У разі коли на момент переві рки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо вкл ючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними цим п ідпунктом документами, платн ик податку несе відповідальн ість у вигляді фінансових са нкцій, установлених законода вством, нарахованих на суму п одаткового кредиту, не підтв ерджену зазначеними підпунк том документами.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 За кону України №168, датою виникн ення права платника податку на податковий кредит вважаєт ься дата здійснення першої з подій: або дата списання кошт ів з банківського рахунку пл атника податку в оплату това рів (робіт, послуг), або дата от римання податкової накладно ї, що засвідчує факт придбанн я платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168 пла тник податку зобов'язаний на дати покупцю податкову накла дну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпункт ом.

За змістом підпункту п.п.7.4.5 п .7.4 ст. 7 Закону №168 не дозволяєтьс я включення до податкового к редиту будь-яких витрат по сп латі податку, що не підтвердж енні податковими накладними чи митними деклараціями, а пр и імпорті робіт (послуг) - акт ом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, яки й засвідчує перерахування ко штів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 За кону №168 бюджетному відшкодув анню підлягає частина такого від' ємного значення, яка до рівнює сумі податку, фактичн о сплаченій отримувачем това рів (послуг) у попередніх пода ткових періодах постачальни кам таких товарів (послуг).

Отже, з наведених законодав чих приписів випливає, що над ання податковому органу всіх належним чином оформлених д окументів, передбачених зако нодавством про податки та зб ори, з метою одержання бюджет ного відшкодування є підстав ою для його одержання, якщо по датковим органом не встановл ено та не доведено, що відомос ті, які містяться в цих докуме нтах, неповні, недостовірні т а (або) суперечливі, є наслідко м укладання нікчемних правоч инів або коли відомості ґрун туються на інших документах, недійсність даних яких уста новлена судом.

Податковий орган, в свою чер гу, не подав жодних доказів на підтвердження того, що платн ик податку (позивач у справі) д іяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які доп ускали його постачальники по другому ланцюгу, або що діяль ність платника податку спрям ована на здійснення операцій , пов' язаних з податковою ви годою, переважно з контраген тами, які не виконують своїх п одаткових зобов' язань, зокр ема й у випадках, коли такі опе рації здійснюються через пос ередників.

Отже, на момент укладання до говору та видачі податкових накладних, контрагент позива ча був зареєстрований як пла тник ПДВ, йому було видане від повідне свідоцтво, а тому від сутні підстави для того, щоб в важати податкові накладні, н а підставі яких позивачем сф ормований податковий кредит , такими, що не відповідають ви могам чинного законодавства та є недійсними.

При цьому, суд апеляційної і нстанції вважає за необхідне зазначити, що відсутність до казів сплати постачальникам и позивача по ланцюгу ПДВ до б юджету не може слугувати дос татньою підставою для відмов и позивачеві в одержанні бюд жетного відшкодування при ві дсутності обставин, які б сві дчили про недобросовісність позивача, як платника ПДВ.

Посилання апелянта на те, щ о платником податку надано д окументи, які є наслідком нік чемного правочину, колегією суддів не приймається до ува ги, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 час тини 2 статті 215 Цивільного код ексу України недійсним є пра вочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчем ний правочин).

В силу ст. 228 Цивільного кодек су України правочин вважаєть ся таким, що порушує публічни й порядок, якщо він був спрямо ваний на порушення конституц ійних прав і свобод людини і г ромадянина, знищення, пошкод ження майна фізичної або юри дичної особи, держави, Автоно мної Республіки Крим, терито ріальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, як ий порушує публічний порядок , є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Пост анови Пленуму Верховного Суд у України від 06 листопада 2009рок у № 9 «Про судову практику розг ляду цивільних справ про виз нання правочинів недійсними »при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу Ук раїни має враховуватися вина , яка виражається в намірі пор ушити публічний порядок стор онами правочину або однією з і сторін. Доказом вини може бу ти вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо з нищення, пошкодження майна ч и незаконного заволодіння ни м тощо.

Таким чином, колегія судді в зазначає, що апелянтом не на дано докази що підтверджують факт недійсності чи нікчемн ості договорів між ТОВ «С.ДЖ.Р .ГРУП»та ТОВ «Будівельна ком панія «СОЛІД»

Отже, з наведених законода вчих приписів випливає, що на дання податковому органу всі х належним чином оформлених документів, передбачених зак онодавством про податки та з бори, з метою одержання бюдже тного відшкодування є підста вою для його одержання, якщо п одатковим органом не встанов лено та не доведено, що відомо сті, які містяться в цих докум ентах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслід ком укладання нікчемних прав очинів або коли відомості ґр унтуються на інших документа х, недійсність даних яких уст ановлена судом.

Аналіз наведених правових норм дає підстави колегії су ддів погодитись з висновком суду першої інстанції, що при йняті податковим органом под аткові повідомлення-рішення є необґрунтованими та безпі дставними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інста нції не спростовують і апеля ційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ух валене судом першої інстанці ї відповідно до норм матеріа льного права при дотриманні норм процесуального права, н а підставі повно і всебічно з ' ясованих обставин в справі , підтвердженими доказами, а д оводи апеляційної скарги вис новків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційн ої інстанції підстав для йог о скасування не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч . 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС Украї ни, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволе ння, а постанову Окружного ад міністративного суду міста К иєва від 27 квітня 2011 року - бе з змін.

Ухвала апеляційної інстан ції за наслідками її перегля ду, набирає законної сили чер ез п' ять днів після направл ення її копії особам, які беру ть участь у справі та може бут и оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного су ду України протягом двадцяти днів після набрання законно ї сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Бужак Н.П.

Васи ленко Я.М