Постанова

від 28.02.2012 по справі 5002-8/481-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2012 р. Справа № 5002-8/481-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії с уддів:

головуючий суддя Муравйов О.В.,

судді Полянський А.Г.,

Яценко О.В.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою в ідповідальністю

"Фоззі-Порт"

на постанову Севастопольсь кого апеляційного

господарського суду від 28.11.2 011 року

у справі № 5002-8/481-2011 Господарського с уду

Автономної Республіки Кри м

за позовом Спільного українсько-ні мецького підприємства

"Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальніст ю

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю

"Фоззі-Порт"

про про стягнення 8415,36 грн.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1. дов . від 27.02.2012 р.,

відповідача - ОСОБА_2. д ов. від 01.02.2012 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господа рського суду Автономної Респ убліки Крим від 03.10.2011 р. (суддя - Чумаченко С.А.) у задоволені по зову відмовлено.

Постановою Севастопольс ького апеляційного господар ського суду від 28.11.2011 р. (судді - Рибіна С.А., Гоголь Ю.М., Плут В.М .) рішення Господарського суд у Автономної Республіки Крим від 03.10.2011 р. скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволе но повністю. Стягнуто з Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Фоззі-Порт" на користь Спільного українсько-німець кого підприємства "Марком" у ф ормі Товариства з обмеженою відповідальністю 8 753,36 грн., з як их: 8 415,36 грн. - основний бо рг, 102 грн. - державне мито та 236 г рн. - витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу.

Не погоджуючи сь з постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Фоззі-Порт" зве рнулось до Вищого господарсь кого суду України з касаційн ою скаргою, в якій просить ска сувати постанову апеляційно го господарського суду, та за лишити в силі рішення місцев ого господарського суду, мот ивуючи скаргу доводами про п орушення апеляційним господ арським судом норм матеріаль ного та процесуального права .

Розглянувши матер іали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіри вши правильність застосуван ня судами норм матеріального та процесуального права, кол егія суддів Вищого господарс ького суду України прийшла д о висновку, що касаційна скар га підлягає задоволенню, вих одячи із наступного.

З матеріалів справи вбача ється, що між Спільним україн сько-німецьким підприємство м "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою в ідповідальністю "Фоззі-Порт" здійснювалась поставка това ру на загальну суму 146 102,90 грн., що підтверджено накладними: № № 3У000454 від 13.01.2007, 3У000471 від 13.01.2007; 3У000472 від 13.01.2007, 3У001023 від 23.01.2007, 3У001067 від 24.01.2007, 3У001958 в ід 07.02.2007, 3У002707 від 20.02.2007, 3У003216 від 28.02.2007, 3У 006057 від 18.04.2007, 3У006249 від 18.04.2007, 3У008246 від 23.05. 2007, 3У009858 від 05.06.2007, 3У009610 від 14.06.2007, 3У010027 ві д 20.06.2007, 3У012175 від 26.07.2007, 3У012572 від 01.08.2007, 3У0129 46 від 07.08.2007, 3У012949 від 07.08.2007, 3У012947 від 07.08.2007 , 3У013308 від 13.08.2007, 3У013923 від 21.08.2007, 3У015166 від 10.09.2007, 3У015173 від 10.09.2007, 8У001192 від 24.04.2009.

Відповідач повернув позив ачу товар згідно видаткових накладних про повернення то вару на суму 36 553,99 грн. та розрах увався за отриманий товар

частково на суму 101 133,55 грн.

Позивач 29.03.2010 р. звернув ся до відповідача з листом, в я кому просив здійснити протяг ом 7 (семи) календарних днів з м оменту отримання даної вимог и оплату заборгованості за т овар в розмірі 8 415,36 грн., який от риманий був відповідачем 06.04.201 1 р. та залишений без відповіді .

Вказані обставини ста ли підставою для звернення п озивача до суду про стягненн я 8 415,36 грн. - основного бо ргу.

Судом першої інстанції бу ло відмовлено у задоволенні позову, враховуючи заяву від повідача про застосування ст року позовної давності, оскі льки, на думку суду, право пред 'явити вимогу про оплату за по ставлений товар у позивача в иникло у 2007 році, і, строк позов ної давності згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, сплив 11 вересня 2010 рок у.

Разом з цим, апеляцій ний господарський суд дійшов протилежних висновків.

На думку апеляційног о господарського суду до дан их відносин підлягає застосу ванню ч. 2 статті 530 ЦК України, а відтак відсутні підстави вв ажати, що позивач звернувся д о суду з пропуском строку поз овної давності.

Колегією суду апеляційно ї інстанції відзначено, що по зивач звернувся до відповіда ча з вимогою про сплату боргу 30.03.2010 р., дана вимога була отрима на відповідачем 06.04.2010 р., тому ст рок виконання зобов' язань з і сплати боргу настав у відпо відача - 14.04.2010 р.

Відповідно до приписів ст . ст. 45, 47, 43 ГПК України судові ріш ення приймаються судом за ре зультатами обговорення усіх обставин справи та за умови з дійснення за своїм внутрішні м переконанням оцінки доказі в, що ґрунтується на всебічно му, повному і об' єктивному р озгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись за коном.

Стаття 692 ЦК України передб ачає, що покупець зобов'язани й оплатити товар після його п рийняття або прийняття товар орозпорядчих документів на н ього, якщо договором або акта ми цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Колегія суддів Вищого гос подарського суду України вва жає, що між сторонами мають мі сце правовідносини, що склал ися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору к упівлі - продажу, за яким сторо ни не визначали строк здійсн ення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв'язку з чим, покупець ( відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити то вар після його прийняття, чог о, як встановили суди, зроблен о не було. Тобто, накладні, за я кими відповідач отримав това р, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відпо відача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Колегія суддів Вищого го сподарського суду України вв ажає помилковим твердження а пеляційного господарського суду про те, що обов'язок відп овідача оплатити отриманий н им товар, виникає лише після з вернення позивача, як продав ця, з вимогою про виконання зо бов'язання - здійснити оплат у товару, та отримання даної в имоги відповідачем, посилаюч ись при цьому на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, з огляду на на ступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК Ук раїни, якщо строк (термін) вико нання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог и, кредитор має право вимагат и його виконання у будь-який ч ас. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення ви моги, якщо обов'язок негайног о виконання не випливає із до говору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріал ьного права розміщена у глав і 48 ЦК України "Виконання зобо в'язань" і носить загальний ха рактер, тобто, може бути засто сована до будь-яких видів дог овірних зобов'язань, які вини кають в цивільному обороті.

Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бу ти застосовані в даному випа дку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін вико нання зобов'язання, що виплив ає з правовідносин купівлі-п родажу, чітко встановлений с пеціальною нормою права - ст . 692 ЦК України, відповідно до як ої покупець зобов'язаний опл атити товар після його прийн яття або прийняття товаророз порядчих документів на нього .

Оскільки інший строк опл ати товару сторонами у видат кових накладних встановлени й не був, то відповідач мав роз рахуватись з позивачем після отримання товару.

Загальна позовна давніст ь встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг п озовної давності починаєтьс я зі спливом строку виконанн я.

За зобов'язаннями, строк ви конання яких не визначений а бо визначений моментом вимог и, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кр едитора виникає право пред'я вити вимогу про виконання зо бов'язання. Якщо боржников і надається пільговий строк для виконання такої вимоги, п еребіг позовної давності поч инається зі спливом цього ст року.

За таких обставин, місцев ий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що право пред'явити вимогу про оплату переданого товар у у позивача виникло у 2007 році, а тому строк позовної давнос ті згідно з приписами ч. 5 ст. 261 Ц К України для звернення до су ду з вимогою про захист свого цивільного права або інтере су у позивача закінчився 11 вер есня 2010 року.

Натомість, апеляційний г осподарський суд дійшов у св оїй постанові до помилкових висновків.

В зв'язку з цим, враховуючи межі перегляду справи в каса ційній інстанції (ст. 1117 ГПК Укр аїни) та положення п. 6 ст. 1119, ч. 1 с т. 11110 ГПК України, колегія судд ів дійшла висновку про те, що п останова апеляційного госпо дарського суду підлягає скас уванню, а законне та обґрунто ване рішення місцевого госпо дарського суду залишенню в с илі.

Вищим господарським судом здійснено розподіл господар ських витрат відповідно до с т. 49 ГПК України.

В судовому засіданні ого лошена вступна та резолютивн а частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Г ПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скарг у Товариства з обмеженою від повідальністю "Фоззі-Порт" за довольнити.

Постанову Севастопольсь кого апеляційного господарс ького суду від 28.11.2011 року у спра ві № 5002-8/481-2011 скасуват и, а рішення Господарського с уду Автономної Республіки Кр им від 03.10.2011 року у справі № 5002-8/481-2011 залишити в силі.

Стягнути з Спільного украї нсько-німецького підприємст ва "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальніст ю на користь Товариства з обм еженою відповідальністю "Фоз зі-Порт" 707,75 грн. судового збору за розгляд касаційної скарг и.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

Яценко О.В.