Постанова

від 01.03.2012 по справі 36/127пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2012 р. Справа № 36/127пд

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого судді Добролюбової Т.В.

суддів Гоголь Т.Г.

Швеця В.О.

розглянувши касаційну ска ргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Балтіка"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.11

у справі № 36/127пд Господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Балтіка"

до Краматорської міської ра ди

про визнання окремих частин ( умов) договору недійсними

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_1 (дов. в ід 04.05.11),

відповідача: не з'явився , належно повідомлений про ча с та місце розгляду касаційн ої скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтіка" з вернулось з позовом до Крама торської міської ради про ви знання в пункті 8 договору оре нди землі № 550 від 02.08.10 частину (ум ову), а саме: "(з 29.10.2008 р. - дати ріш ення Краматорської міської р ади)" та в пункті 9 цього ж догов ору частину (умову) - "з 29.10.2008 р. (з дати прийняття рішення)" неді йсними. Позовні вимоги обґру нтовані приписами статей 203 та 215 Цивільного кодексу України з огляду на те, що спірні умов и договору суперечать Цивіль ному кодексу України та акта м цивільного законодавства, у зв' язку з чим повинні бути визнанні недійсними.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 31.10.11 , ухваленим суддею Грин ик М.М., в задоволенні позовних вимог відмовлено. Вмотивову ючи рішення, суд виходив з тог о, що при укладенні договору п озивач не заперечував проти його умов, протокол розбіжно стей сторонами не складався та не підписувався. Суд устан овив, що позивачем не доведен о наявності тих підстав, з яки ми закон пов'язує визнання не дійсним договору чи окремих його положень, а також врахув ав те, що правовідносини між с торонами припинились за вказ аним договором і на момент зв ернення до суду врегульовані іншим договором, за яким пози вач користується тією ж земе льною ділянкою. При цьому, суд керувався приписами статті 627 Цивільного кодексу України , статей 33, 34 Господарського про цесуального кодексу України .

Донецький апеляційний гос подарський суд, колегією суд дів у складі: Малашке вича С.А. - головуючого, Кулеб якіна О.С., Азарової З.П., постан овою від 21.12.11 перевірене рішен ня місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесени ми у справі судовими актами, Т овариство з обмеженою відпов ідальністю "Балтіка" звернул ося з касаційною скаргою до В ищого господарського суду Ук раїни, в якій просить скасува ти їх частково і прийняти нов е рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання частини (умови) пункту 9 догов ору оренди землі № 550 від 02.08.10, а с аме "з 29.10.2008 р. (з дати прийняття р ішення)" - недійсною. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо порушення судами попер едніх інстанцій приписів ста тей 6, 526 Цивільного кодексу Укр аїни, статей 1, 2 Закону України "Про оренду землі", статті 2 Зак ону України "Про плату за земл ю", вказуючи на те, що дана умов а спірного договору оренди з емельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавст ва, що має наслідком визнання її недійсною. Крім того, скарж ник зауважив, що зобов'язань у сторін по оренді земельної д ілянки до укладення договору не існувало, відтак у скаржни ка виникає обов' язок сплачу вати орендну плату лише післ я набрання спірним договором чинності та підписання акту приймання-передачі земельно ї ділянки.

Відзив на касаційну скаргу до Вищого господарського су ду не надходив.

Вищий господарський суд У країни, заслухавши доповідь судді Швеця В.О, пояснення пр едставника позивача, перегля нувши матеріали справи і дов оди касаційної скарги, перев іривши правильність застосу вання судами попередніх інст анцій приписів чинного закон одавства, відзначає наступн е.

Оскаржувана постанова пер еглядається колегією суддів в межах касаційної скарги, в ч астині відмови в задоволенні позову Товариства з обмежен ою відповідальністю "Балтіка " до Краматорської міської ра ди про визнання в пункті 9 дого вору оренди землі № 550 від 02.08.10 не дійсною його умови, а саме: "з 29. 10.2008 р. (з дати прийняття рішення Краматорської міської ради) ".

Судами попередніх інстанц ій установлено та підтверджу ється матеріалами справи, що 02.08.10 на підставі рішення Крама торської міської ради від 29.10.08 № 22/V-28 між Краматорською міськ ою радою (орендодавець) та Тов ариством з обмеженою відпові дальністю "Балтіка" (орендар) б уло укладено договір оренди землі № 550 (далі - договір), за у мовами якого орендодавець пе редає, а орендар приймає в стр окове платне користування зе мельну ділянку несільського сподарського призначення, ка дастровий номер 1412900000:00:016:0304, що зна ходиться за адресою: м. Крамат орськ, вул. Бикова, в районі бу динків № 13, 15. Даний договір зар еєстрований 02.08.10 у Краматорськ ому міському відділі Донецьк ої регіональної філії Держав ного підприємства "Центр Дер жавного земельного кадастру при Державному комітеті Укр аїни по земельних ресурсах" з а № 041015800550. Пунктом 8 договору сто рони визначили, що договір ук ладено на 2 роки (з 29.10.2008 р. - дати рішення Краматорської міськ ої ради). Пунктом 9 цього догов ору сторони узгодили, що орен дна плата за землю сплачуєть ся орендарем з 29 жов тня 2008 року (з дати прийняття рі шення) виключно у грошовій фо рмі в розмірі 5 відсотків від н ормативної грошової оцінки з емлі. Отже, предметом спору у д аній справі є вимога Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Балтіка" до Краматорськ ої міської ради про визнання недійсними пунктів 8, 9 догово ру оренди землі № 550 від 02.08.10 в ча стині встановлення стр оків дії договору і оплати ор енди землі з тих підстав, що сп ірні умови договору супереча ть чинному законодавству, а т ому мають бути визнанні неді йсними. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із спо собів захисту судом цивільни х прав та інтересів може бути , зокрема, визнання правочину недійсним. Згідно статті 215 Ци вільного кодексу України під ставою недійсності правочин у є недодержання в момент вчи нення правочину стороною вим ог, які встановлені частинам и першою - третьою, п'ятою та шо стою статті 203 цього Кодексу. Я кщо недійсність правочину пр ямо не встановлена законом, а ле одна із сторін заперечує й ого дійсність на підставах, в становлених законом, такий п равочин може бути визнаний с удом недійсним. За приписами частин 1 - 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також м оральним засадам суспільств а; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності; во левиявлення учасника правоч ину має бути вільним і відпов ідати його внутрішній волі; п равочин має вчинятися у форм і, встановленій законом; прав очин має бути спрямований на реальне настання правових н аслідків, що обумовлені ним. В ідповідно до статті 13 Констит уції України земля є об'єктом права власності Українськог о народу. Від імені Українськ ого народу права власника зд ійснюють органи державної вл ади та органи місцевого само врядування в межах, визначен их цією Конституцією. Стаття ми 124, 125 Земельного кодексу Укр аїни визначено, передача в ор енду земельних ділянок, що пе ребувають у державній або ко мунальній власності, здійсню ється на підставі рішення ві дповідного органу виконавчо ї влади або органу місцевого самоврядування шляхом уклад ення договору оренди земельн ої ділянки; право на оренду зе мельних ділянок виникає післ я укладення договору оренди і його державної реєстрації. Згідно статті 21 Закону Україн и "Про оренду землі" розмір, фо рма і строки внесення орендн ої плати за землю встановлюю ться за згодою сторін у догов орі оренди (крім строків внес ення орендної плати за земел ьні ділянки державної та ком унальної власності, які вста новлюються відповідно до Зак ону України "Про плату за земл ю"). Приписами статей 627, 628 Цивіл ьного кодексу України унорм овано, що відповідно до статт і 6 цього Кодексу сторони є віл ьними в укладенні договору, в иборі контрагента та визначе нні умов договору з урахуван ням вимог цього Кодексу, інши х актів цивільного законодав ства, звичаїв ділового оборо ту, вимог розумності та справ едливості. Зміст договору ст ановлять умови (пункти), визна чені на розсуд сторін і погод жені ними, та умови, які є обов 'язковими відповідно до акті в цивільного законодавства. Відповідно до частини 7 статті 180 Господарського коде ксу України, строком дії госп одарського договору є час, уп родовж якого існують господа рські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього дого вору; на зобов'язання, що виник ли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеног о договору, якщо договором не передбачено інше. Згідн о з частиною 3 статті 631 Цивільн ого кодексу України сторони можуть передбачити , що умо ви договору застосовуються д о відносин між ними, які виник ли до його укладення. Як ус тановлено судами попередніх інстанцій, при укладенні дог овору позивач не заперечував проти його умов, протокол роз біжностей сторонами не склад ався, сторони дійшли згоди вс іх істотних умов договору, у т ому числі умови, визначеної о скаржуваним пунктом 9 догово ру, в частині встановлення ст року оплати оренди земельної ділянки, зазначена умова на ч ас укладання договору не суп еречила чинному законодавст ву. Окрім того, судами встанов лено, що договір оренди землі за № 550 від 02.08.10 втратив чинність , у зв'язку з укладенням сторон ами на цю саму земельну ділян ку нового договору оренди зе млі № 233 від 19.07.11. Згідно частини 1 статті 32 Господарського проц есуального кодексу України д оказами у справі є будь-які фа ктичні дані, на підставі яких господарський суд у визначе ному законом порядку встанов лює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуютьс я вимоги і заперечення сторі н, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення господарського спору. Приписами статті 34 Гос подарського процесуального кодексу України зазначено, щ о господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи, обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування. Враховуючи те, що я к установлено судами поперед ніх інстанцій та підтверджує ться матеріалами справи, поз ивачем не доведено належними доказами наявність підстав з якими закон пов'язує можлив ість визнання договору чи ок ремих його положень недійсни ми, колегія суддів касаційно ї інстанції погоджується з в исновками судів про відсутні сть підстав для задоволення позову. Доводи касаційної ск арги, не можуть бути підставо ю для скасування судових ріш ень у справі, оскільки спрост овуються встановленими суда ми попередніх інстанцій обст авинами. Крім того, скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання які, стосуються оц інки доказів. Проте, оцінка до казів, на підставі яких суди п ершої та апеляційної інстанц ій дійшли висновку про вст ановлення тих чи інших обст авин справи, не віднесена до компетенції касаційної інс танції. Отже, з урахуванням ме ж перегляду справи в касацій ній інстанції, колегія судді в визнає, що апеляційним судо м правильно застосовані норм и матеріального та процесуал ьного права, тому підстави дл я скасування переглянутої по станови апеляційної інстанц ії відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуал ьного кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю "Балтіка" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апе ляційного господарського су ду від 21.12.11 у справі Господарсь кого суду Донецької області № 36/127пд залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбо ва

Судді: Т. Гоголь

В. Швець