Постанова

від 29.02.2012 по справі 11/355-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2012 м.Київ № 11/355-А

За позовом Державної податкової ін спекції у Шевченківському р айоні м. Києва

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Іл-Торг»

2. Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Інтехсерві с ЛТД»

Про визнання угоди недійсно ю та стягнення коштів

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар с/з Мостовенко М .В.

Представники

від позивача

від відповідачів Гучок В.В. - представник

1) не з' явились; 2) Гончарук М .П. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інсп екція у Шевченківському райо ні міста Києва звернулась з п озовом про визнання угоди на суму 13480,04 грн., укладеної між ві дповідачами шляхом обміну до кументами, недійсною на підс таві ст. 49 ЦК УРСР, а також зобов ' язання відповідача-1 Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Іл-Торг»повернути ві дповідачу-2 Товариству з обме женою відповідальністю «Інт ехсервіс ЛТД»грошові кошти в сумі 13480,04 грн. та стягнення з ві дповідача-2 в доход бюджету ва ртості отриманого за спірною угодою товару у розмірі 13480,04 гр н.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 29.02.2012 у даній справі провадження у справі по відношенню до відповідач а - 1 Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Іл-Торг»за крито на підставі п.5 ч. 1 ст. 157 КА С України.

Обґрунтовуючи позов позив ач вказує, що спірна угода укл адена відповідачами з метою, завідомо суперечною інтерес ам держави за наявності умис лу у відповідача-1, оскільки ус тановчі документи відповіда ча-1, свідоцтво про реєстрацію в якості платника ПДВ, всі пер винні бухгалтерські докумен ти визнані недійсними рішенн ям Святошинського районного суду м. Києва від 24.05.2004 у справі № 2-1719/2004; по спірній угоді відпові дачем-2 незаконно сформовано податковий кредит та заниже но податкові зобов' язання п о податку на додану вартість .

Відповідач-2 проти позову за перечує, посилаючись на те, що зобов' язання за угодою вик онав в повному обсязі і при ук ладенні угоди не мав мети, зав ідомо суперечної інтересам д ержави.

Відповідач-1 заперечень про ти позову не надав, явку повно важних представників у судов е засідання не забезпечив.

Відповідно до ч.6 ст. 71 КАС Укр аїни справа вирішується на о снові наявних доказів.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін, Господарс ький суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківськом у районі м. Києва проведено не виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодав ства Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтехсер віс ЛТД»при взаємовідносина х з Товариством з обмеженою в ідповідальністю «Іл-Торг», п ро що складено акт перевірки від 01.02.2006 №37/23-2/24918903.

За результатами перевірки відповідачу-2 по господарськ им операціям з відповідачем -1 донараховані податкові зоб ов' язання по податку на дод ану вартість за квітень 2003р. на суму 2707,50 грн. та зменшено бюдже тне відшкодування за червень 2003р. на 15596,74 грн. Підставою для до нарахування податкових зобо в' язань в акті визначено ві дсутність у відповідача-1 ста тусу платника податку на дод ану вартість, а також недійсн ість статутних документів та документів бухгалтерської з вітності відповідно до рішен ня Святошинського районного суду міста Києва від 24.05.2004 у спр аві №2-1719/2004.

До справи позивачем надані копії рахунку від 26.06.2003 №РФ-053/1, на кладної від 03.07.2003 №488/07 та податко вої накладної від 27.06.2003 №488, відпо відно до яких відповідач-1 пос тавив відповідачу-2 товар (рот анг горіх) вартістю 13480,04 грн., в т ому числі податок на додану в артість 2246,67 грн. Розрахунки за придбаний товар здійснено п ідприємствами у безготівков ій формі.

Зазначену угоду між відпов ідачами позивач вважає такою , що укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держав и. Позов заявлений позивачем на підставі ст. 49 ЦК УРСРС.

Відповідно до вказаної нор ми ЦК УРСР якщо угода укладен а з метою, завідомо суперечно ю інтересам соціалістичної д ержави і суспільства, то при н аявності умислу у обох сторі н - в разі виконання угоди обом а сторонами - в доход держави с тягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання у годи однією стороною з друго ї сторони стягується в доход держави все одержане нею і вс е належне з неї першій сторон і на відшкодування одержаног о. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержан е нею за угодою повинно бути п овернуто другій стороні, а од ержане останньою або належне їй на відшкодування виконан ого стягується в доход держа ви.

Відповідність чи невідпов ідність правочину вимогам за конодавства має оцінюватися судом відповідно до законод авства, яке діяло на момент вч инення правочину.

Угода може бути визнана нед ійсною лише з підстав і з насл ідками, передбаченими законо м.

Необхідними умовами для ви знання угоди недійсною на пі дставі ст. 49 ЦК УРСР є її укладе ння з метою завідомо супереч ною інтересам держави і сусп ільства; для прийняття рішен ня зі спору необхідно встано влювати, у чому конкретно пол ягала завідомо суперечна інт ересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконан о угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Таким чином, розглядаючи та кий спір, суд повинен визначи ти наявність наступних ознак :

а) вчинення дій об'єктивно п ризводить до порушення інтер есів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадк у повинно бути наявним поруш ення вимог саме норм законів та нормативних актів, які виз начають соціально-економічн і основи держави і суспільст ва;

б) такі угоди характеризуют ься суб'єктивним наміром сто рін (чи однієї сторони) поруши ти вимоги закону, оскільки ук ладаються з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, а тому для в изнання недійсними цих угод необхідно встановити вину ст орін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладе нні угоди;

в) факт наявності суб'єктивн ого чинника може мати місце з боку посадових осіб підприє мства, а не з боку самої юридич ної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повине н бути встановлений компетен тним державним органом і під тверджений законодавчо визн аченими засобами доказуванн я.

В обґрунтування позовних в имог про недійсність спірног о договору, а також про наявні сть умислу у відповідача-1 на у кладення договору з метою, за відомо суперечною інтересам держави, позивач посилаєтьс я на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.05. 2004 у справі №2-1719/2004, яким визнано н едійсними установчий догові р Товариства з обмеженою від повідальністю «Іл-Торг»від 0 1.07.2002 із моменту його укладення , статут Товариства з обмежен ою відповідальністю «Іл-Торг »від 01.07.2002 з моменту його реєстр ації, протокол №1 від 19.06.2002, №2 від 18.10.2002 загальних зборів учасник ів товариства з моменту їх ск ладання, свідоцтво про реєст рацію товариства як платника податку на додану вартість в ід 06.08.2002 з моменту внесення в ре єстр платників податку на до дану вартість, всі первинні б ухгалтерські документи, які підписані ОСОБА_1 як дирек тором товариства, а також виз нано непричетність до фінанс ово-господарської діяльност і товариства ОСОБА_1 та О СОБА_2.

Однак, вказане рішення суду скасовано. Під час нового роз гляду справи за позовом Держ авної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва д о ОСОБА_2., ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмежено ю відповідальністю «Фірма Кр онос-ЛТД»про визнання недійс ними установчих, бухгалтерсь ких документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Іл-Торг», а також свідоцтва п ро реєстрацію платником пода тку на додану вартість прова дження у справі закрито (ухва ла Святошинського районного суду м. Києва від 19.05.2006). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва ві д 21.09.2006 ухвалу Святошинського р айонного суду м. Києва від 19.05.2006 залишено без змін.

У зв' язку з цим, рішення, на яке посилається позивач в об ґрунтування позову, доказово ї сили не має. Інших належних д оказів того, що відповідач-1 за реєстрований та здійснював д іяльність з порушенням встан овленого законодавством пор ядку позивач суду не надав.

Позивач вказує, що укладена відповідачами угода супереч ить інтересам держави та сус пільства, оскільки укладена з метою приховування доходів від оподаткування.

Інтерес держави і суспільс тва у сплаті суб' єктами опо даткування податків виплив ає з обов' язку кожного спла чувати податки і збори, закрі пленому у ст. 67 Конституції Ук раїни.

Мета є суб' єктивною ознак ою, притаманною фізичним осо бам. Юридичні особи діють чер ез органи управління, і, як нас лідок, через фізичних осіб, що входять до складу таких орга нів управління.

Отже, для встановлення умис лу та мети в діях юридичної ос оби, необхідно довести наявн ість умислу та мети в діях фіз ичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи , на укладення угоди з метою, з авідомо суперечної інтереса м держави.

Відповідно до ст. 62 Конститу ції України особа вважається невинуватою у вчиненні злоч ину і не може бути піддана кри мінальному покаранню, доки ї ї вину не буде доведено в зако нному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ухилення від сплати податк ів є окремим складом злочину (ст. 212 Кримінального кодексу У країни) і, відповідно, потребу є окремої кваліфікації судом за наявності відповідних і д оведених у суді обставин.

Позивачем не надано належн их доказів на підтвердження того, що факт ухилення від спл ати податків конкретними пос адовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Іл-Торг» встановлений обви нувальним вироком суду, що на брав законної сили.

Порушення будь-якою юридич ною особою податкового закон одавства встановлюється пос адовими особами контролюючо го органу у результаті перев ірки фінансово-господарсько ї діяльності і фіксуються у а кті, складеному по результат ах вказаної перевірки, а тако ж зазначається у відповідном у рішенні податкової служби, яке повинно бути виконане уп родовж встановленого податк овим законодавством строку.

Таким чином, наслідком зани ження Товариством з обмежено ю відповідальністю «Іл-Торг» податкових зобов' язань мож уть бути відповідні донараху вання сум податків та застос ування штрафних санкцій, а не визнання недійсними угод.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Ко дексу адміністративного суд очинства України кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на яких ґрунтуються її ви моги та заперечення, крім вип адків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Своїх вимог позивач суду не довів, належних та допустими х доказів на підтвердження п озовних вимог не надав.

Враховуючи викладене, позо в задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 72, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Господарський суд м іста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ві дмовити.

Відповідно до ст. 254 КАС Украї ни постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарг и, встановленого цим Кодексо м, якщо таку скаргу не було под ано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з дня її складення в повному об сязі за правилами, встановле ними ст.ст. 185-187 КАС України, шлях ом подання через суд першої і нстанції апеляційної скарги .

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання постан ови: 01.03.2012