Постанова

від 28.02.2012 по справі 32/5005/15200/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2012 року Справа № 32/5005/15200/2011

Дніпропетровський апеля ційний господарський суд у с кладі колегії суддів:

головуючого судді: Кузне цової І.Л. (доповідача),

суддів: Широбокової Л.П., Сиз ько І.А.

при секретарі судового зас ідання: Турбуєвій А.О.

за участю представників ст орін:

від позивача: не з' яви вся, про час та місце судового засідання повідомлений нале жним чином;

від відповідача: не з' я вився, про час та місце судово го засідання повідомлений на лежним чином;

від третьої особи: не з' явився, про час та місце судов ого засідання повідомлений н алежним чином,

розглянувши апеляційну с каргу товариства з обмеженою відповідальністю "Імпакт Но во" на рішення господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 08.12.2011р. у справі №32/5005/15200/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська торгова ком панія", м.Новомосковськ

до товариства з обмежен ою відповідальністю "Імпакт Ново", м.Полтава

третя особа: Новомоск овська об'єднана державн а податкова інспекція, м.Но вомосковськ

про визнання недійсною угоди

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 08.12.2011р. у справі №32/5005/15200/2011 ( суддя Васильєв О.Ю.) позов тов ариства з обмеженою відповід альністю (далі-ТОВ) "Придніпро вська торгова компанія" задо волено, визнано недійсним до говір купівлі-продажу товару №ДГ-0000078 від 02.11.2010р., укладений між ТОВ“Імпакт Ново” та ТОВ“При дніпровська торгова компані я”;

- приймаючи рішення, гос подарський суд виходив з тог о, що надані сторонами видатк ові та податкові накладні, ви писки з банківського рахунку позивача не є достатніми док азами в підтвердження того, щ о договір реально виконувавс я його сторонами, а відповідн о, при його укладенні останні мали намір створити правові наслідки, які ним обумовлюва лися, у зв' язку з чим вказани й договір є фіктивним і на під ставі ст.234 Цивільного кодексу України має бути визнаний не дійсним

- не погодившись з рішенням суду, ТОВ“Імпакт Ново” подал о апеляційну скаргу, в якій пр осить це рішення скасувати, п рийняти нове рішення та відм овити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться п ро те, що спірний договір не су перечить актам цивільного за конодавства, не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договору не відпові дає дійсним намірам сторін т а правочин вчинено без намір у створення правових наслідк ів, які ним обумовлюються, про те, що на час укладання догово ру між сторонами останні зна ходилися в Єдиному державном у реєстрі юридичних осіб та ф ізичних осіб-підприємців, пр о те, що позивачем та третьою о собою не надано доказів наяв ності підстав, з якими закон п ов' язує настання наслідків недійсності договору, перед бачених ст.215 Цивільного кодек су України, а також про те, що є диним документом, на який пос илався суд як на доказ нікчем ності правочину є акт переві рки податкової інспекції, пр и цьому, з боку інспекції прет ензії до відповідача відсутн і;

- у судове засідання предст авник скаржника не з' явився , про час та місце судового зас ідання повідомлений належни м чином;

- позивач відзив на апеляцій ну скаргу не надав, його предс тавник в судове засідання не з' явився, про час та місце су дового засідання повідомлен ий належним чином;

- третьою особою на адресу а пеляційного суду направлено клопотання про розгляд спра ви без участі представника і нспекції;

- у запереченнях на апеляцій ну скаргу третя особа просит ь залишити рішення господарс ького суду без змін, посилаюч ись на проведення невиїзної перевірки позивача по взаємо відносинах з ТОВ”Імпакт Но во”, результати якої зафікс овані актом №79/233/36399359 від 24.03.2011р. та невиїзної документальної пе ревірки з питань правомірнос ті формування податкового кр едиту та податкових зобов' я зань ТОВ”Імпакт Ново”, як а оформлена актом №599/152/34893747 від 16. 02.2010р., а також на встановлення ц ими перевірками обставин щод о нездійснення ТОВ”Імпакт Ново” реальних операцій з придбання товарів (робіт, пос луг) від ПП”Техкомплектресур с” у зв' язку з чим фінансово -господарські відносини між вказаними суб' єктами є нікч емними, наявності в діях поса дових осіб ТОВ”Імпакт Ново ” ознаків ведення діяльнос ті, спрямованої на надання по даткової вигоди для третіх о сіб шляхом штучного формуван ня валових витрат та податко вого кредиту за рахунок опер ацій, які не мають реального т оварного характеру;

- за наслідками перевірок по датковою інспекцією зроблен о висновок про порушення ч.5 ст .203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216 та ст.228 ЦК Україн и в частині недодержання вим ог зазначених статей в момен т вчинення правочину, які не с прямовані на реальне настанн я наслідків, що обумовлені ни ми по правочину, здійснених ТОВ”Імпакт Ново” з контраг ентами постачальниками та по купцями за період серпень-гр удень 2010р.

Дослідивши матеріали спра ви, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляці йна скарга підлягає задоволе нню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2010 р. між ТОВ “Імпакт Н ово”( продавецем ) та ТОВ “При дніпровська торгова компані я”( покупецем ) укладено догов ір купівлі-продажу товару № Д Г-0000078, відповідно до п.1.1 якого пр одавець зобов' язався перед ати у власність покупця олію соняшникову (товар) у кількос ті, згідно рахунку-фактури та накладних, а покупець зобов' язався прийняти цей товар та сплатити за нього суму згідн о накладних .

Відповідно до п.п.2.1, 2.3 цього д оговору орієнтовна сума за д оговором повинна відповідат и накладним з відвантаження товару. Якість товару повинн а відповідати існуючим держа вним стандартам.

Згідно з п.п.3.1.1, 3.2.2 договору пр одавець зобов' язаний перед ати покупцю товар належної я кості в обумовленому місці. П окупець, в свою чергу, зобов' язаний здійснити перевірку п ри прийманні товару по кільк ості та якості, скласти та під писати відповідні документи (акт-приймання, накладні, і т.п .) .

П.4.1 договору передбачено, що гроші за проданий товар пови нні бути перераховані на рах унок продавця на протязі трь ох календарних днів після ви ставлення рахунку-фактури.

Виходячи з умов договору, ві дповідач поставив позивачу т овар на загальну суму 852082грн.80к оп., що підтверджується видат ковими накладними №РН-1101/05 від 01.11.2010р., №РН-115/02 від 15.11.2010р. та РН-1119/03 ві д 19.11.2011р.

Зобов' язання по оплаті ва ртості отриманого товару вик онані позивачем шляхом перер ахування на розрахунковий ра хунок відповідача грошових к оштів в сумі 852082грн.80коп. на підс таві платіжних документів, в ідомості про які містяться у виписках відділення №953 АТ”Ук рсиббанк” за 10., 15., 19.11.2010р. та листі відповідача №23 від 22.11.2010р., напра вленому на адресу позивача з пропозицією вважати відпові дні платежі як оплату за дого вором №ДП-0000078 від 02.11.2010р.

31.10.2011р. ТОВ”Придніпровська то ргова компанія” звернулося д о господарського суду Дніпро петровської області з позово м до ТОВ”Імпакт Ново” про визнання договору №Д2-0000078 від 02 .11.2010р. недійсним.

В обґрунтування прозову бу ли покладені обставини щодо порушення відповідачем п.п.1.1, 2.3 договору, які полягають у з дійсненні ним поставки товар у без надання документів, під тверджуючих якість товару та товаро-транспортних накладн их, що свідчить про недійсніс ть угоди як такої, що не була с прямована на реальне настанн я правових наслідків, які обу мовлювалися цією угодою.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст.202 Цивільн ого кодексу України правочин ом є дія особи, спрямована на н абуття, зміну або припинення цивільних прав та обов' язк ів.

Згідно з ч.1 ст.215 названого Ко дексу підставою недійсності правочину є недодержання в м омент вчинення правочину сто роною (сторонами) вимог, які вс тановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою стат ті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Кодексу містить за гальні вимоги, додержання як их є необхідним для чинності право чинів.

Так, зокрема, ч.ч.1 та.5 ст.203 Коде ксу визначено, що зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також і нтересам держави і суспільст ва, його моральним засадам. Пр авочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

У даному випадку, звертаючи сь з позовом про визнання дог овору недійсним позивач поси лається на порушення відпові дачем положень ст.ст.662, 664 Цивіл ьного кодексу України в част ині ненадання останнім одноч асно з товаром документів, що стосуються товару та підляг ають переданню разом з товар ом.

Між тим, позивачем не зазнач ено норму матеріального прав а, яка була порушена сторонам и на момент укладення спірно го договору, а порушення вимо г закону, допущені стороною п ісля укладення договору не м ожуть спричиняти його недійс ність.

При цьому факт поставки тов ару та його отримання позива чем не заперечується.

Крім того, вирішуючи спори п ро визнання правочинів (дого ворів) недійсними, суд повине н встановити наявність тих о бставин, з якими закон пов' я зує визнання угод недійсними та настання відповідних нас лідків: відповідність угоди вимогам закону, додержання в становленої форми угоди, пра воздатність сторін за угодою , у чому конкретно полягає неп равомірність дій сторони та інші обставини, що мають знач ення для правильного вирішен ня спору.

Щодо досліджуваної справи , то з договору №ДГ-0000078 від 02.11.2010р. в бачається, що він підписаний уповноваженими на це особам и, підписи перших керівників на договорі скріплені печат ками товариств, за своїм зміс том договір відповідає вимог ам законодавства.

Видаткові накладні на пост авку товару підписані уповно важеними особами товариств т а скріплені печатками підпри ємств.

Вартість поставленого за ц ими накладними товару сплаче на в повному обсязі, що не спро стовується відповідачем.

Отже, дії сторін у справі св ідчать про те, що їх було спрям овано на виконання спірного договору.

У цьому зв' язку підстави д ля визнання такого договору недійсним відсутні.

Доводи позивача визнані ко легією суддів не обґрунтован ими, оскільки, як зазначено ви ще, невиконання договору в ча стині надання супровідних до кументів на товар не робить й ого фіктивним.

Позивач, в порядку ст.ст.33, 34 Го сподарського процесуальног о кодексу України не довів об ставини щодо відсутності у с торін договору наміру створи ти юридичні наслідки та неві дповідності його вимогам ст. 203 ЦК України.

З огляду на викладене висно вки господарського суду про фіктивність укладеного між с торонами договору є помилков ими тому, що зроблені при непо вному з' ясуванні обставин, що мають значення для справи та при неправильному застос уванні норм матеріального пр ава.

Доводи третьої особи колег ією суддів не прийняті до ува ги.

Так, відповідно до ч.2 ст.215 ЦК У країни перелік правочинів, я кі є нікчемними як такі, що пор ушують публічний порядок, ви значений статтею 228 ЦК України :

правочини, спрямовані на по рушення конституційних прав і свобод людини і громадянин а;

правочини, спрямовані на зн ищення, пошкодження майна фі зичної або юридичної особи, д ержави, Автономної Республік и Крим, територіальної грома ди, незаконне заволодіння ни м.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об'єктами права власності українського наро ду - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її надрами, іншими при родними ресурсами (стаття 14 Ко нституції України); правочин и щодо відчуження викраденог о майна; правочини, що порушую ть правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права то що.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок. (постанова Плену му Верховного суду України "П ро судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними " від 6 листопада 2009 року № 9).

При кваліфікації правочин у за статтею 228 ЦК України має в раховуватися вина у формі ум ислу, яка виражається в намір і порушити публічний порядок сторонами правочину або одн ією зі сторін.

Наявність умислу у сторін (с торони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин сп рави, усвідомлювали або пови нні були усвідомлювати проти правність угоди і суперечніс ть її мети інтересам держави та суспільства і прагнули аб о свідомо допускали настання протиправних наслідків. Уми сел юридичної особи визначає ться як умисел тієї посадово ї або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це н алежні повноваження.

Доказом вини може бути виро к суду, постановлений у кримі нальній справі, щодо знищенн я, пошкодження майна чи незак онного заволодіння ним тощо.

Акт Новомосковської об' єднаної державної податково ї інспекції №79/233/36399359 від 24.03.2011р. не може бути прийнятий як належ ний доказ вчинення сторонами нікчемного правочину тому, щ о Закон України “Про державн у податкову службу (ст.ст.8-10) не надає право податковим орга нам встановлювати юридичні ф акти, як то відсутність у стор ін договору наміру на реальн е настання наслідків, які обу мовлені ними по спірному дог овору.

Керуючись ст.ст.101 - 105 Госп одарського процесуального к одексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської обла сті від 08.12.2011р. у справі №32/5005/15200/2011 ск асувати;

- у позові відмовити;

- стягнути з товариства з об меженою відповідальністю "Пр идніпровська торгова компан ія" на користь товариства з об меженою відповідальністю "Ім пакт Ново" 470грн.50коп. судового збору за апеляційною скаргою , видати наказ;

- видачу наказу доручити гос подарському суду Дніпропетр овської області

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя Л.П.Широбокова

Суддя І.А.Сизько

Повна постано ва складена 05.03.2012р