Постанова

від 29.02.2012 по справі 1/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.12 Справа № 1/6

Львівський апеляці йний господарський суд у скл аді колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового зас ідання Куцик-Трускавец ькій О.Б.

за участю представників

від позивача - Гелетка О. В. - директор;

від відповідача - ОСОБА_ 1 (довіреність № 09/05-318 від 04.05.2011р.);

від третьої особи - не з'яви лись

розглянувши апеляційн у скаргу Публічного акціонер ного товариства "Енергобанк" , м. Київ, № 61/08-01 від 04.01.2012р.

на рішення Господарськ ого суду Чернівецької област і від 21.12.2011 р.

у справі № 1/6, суддя Паскар ь А.Д.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Юніс", м. Чернівці

до Публічного акціонер ного товариства "Енергобанк" , м. Київ

за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору, на сторон і відповідача - Чернівец ького комунального обласног о бюро технічної інвентариза ції, м. Чернівці

про визнання права влас ності на нерухоме майно та ви требування його з чужого нез аконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області ві д 10.03.2010р. у справі № 1/6 (суддя Желік Б.Є.) в позові ТзОВ ВКФ “Юніс” д о Акціонерного банку “Енерго банк” за участю третьої особ и на стороні відповідача - Чер нівецького комунального ОБТ І про визнання права власнос ті та витребування з чужого н езаконного володіння нерухо мого майна, зобов' язання Че рнівецького комунального об ласного бюро технічної інвен таризації скасувати реєстра ційний запис в Державному ре єстрі прав власності на неру хоме майно по нежитловому пр иміщенню (павільон для літнь ої торгівлі) в м. Чернівці, вул . Садова, 1 А за Акціонерним бан ком “Енергобанк”, здійснений 17.02.2006 р. на підставі договору ку півлі-продажу від 15.02.2006 р. за №353 т а забов?язання Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації за реєструвати в Державному реє стрі прав власності на нерух оме майно нежитлове приміщен ня (павільон для літньої торг івлі) в м.Чернівці, вул. Садова , 1 А за ТзОВ ВКФ “Юніс” на підст аві свідоцтва про право влас ності на спірне нежитлове пр иміщення - відмовлено.

Рішення місцевого господа рського суду мотивоване відс утністю правових підстав для задоволення позову, зокрема , чинністю договору купівлі-п родажу та державної реєстрац ії права власності на спірне майно за акціонерним банком “Енергобанк”.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 21.06.2010р. рішення Господар ського суду Чернівецької обл асті від 10.03.2010р. у справі № 1/6 зали шено без змін.

Постановою Вищого господа рського суду України від 27.10.2010р . рішення Господарського суд у Чернівецької області від 10.0 3.2010р. та постанову Львівського апеляційного господарськог о суду від 21.06.2010р. скасовано, спр аву № 1/6 направлено на новий ро згляд до Господарського суду Чернівецької області.

Рішенням Господарського с уду Чернівецької області від 12.01.2011р. у задоволенні позову в ч астині визнання за Товариств ом з обмеженою відповідальні стю виробничо-комерційна фір ма “Юніс”(м.Чернівці, вул.Сага йдачного, 17/3, код 14258104) права влас ності на нежитлове приміщен ня (павільйон для літньої то ргівлі) за адресою: 58000 м. Чернів ці, вул.Садова, №1-А загальною п лощею 215,4 кв. метри та в частині витребування з чужого неза конного володіння АБ “Енерг обанк”нежитлового приміщен ня (павільйон для літньої тор гівлі) за адресою: 58000 м. Чернівц і, вул. Садова,1-А загальною пло щею 215,4 кв. метри та передання й ого у користування, володінн я та розпорядження ТзОВ ВКФ “Юніс” - відмовлено, у решті позову провадження у справі припинено.

Рішення суду першої інстан ції мотивоване тим, зокрема, щ о позивачем доведено доданим и до позовної заяви доказами , що спірне майно вибуло з воло діння позивача поза його вол ею. Поряд з цим, відповідач не знав і не міг знати, що придбав майно в особи, яка не мала пра ва його відчужувати.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 16.06.2011р. рішення Господар ського суду Чернівецької обл асті від 12.01.2011р. у справі № 1/6 зали шено без змін.

Постановою Вищого господа рського суду України від 07.09.2011р . рішення Господарського суд у Чернівецької області від 12.0 1.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарськог о суду від 16.06.2011р. скасовано, спр аву № 1/6 направлено на новий ро згляд до Господарського суду Чернівецької області.

Рішенням Господарського с уду Чернівецької області від 21.12.2011р. у справі № 1/6 (суддя Паскар ь А.Д.) позов ТОВ ВКФ “Юніс” зад оволено частково. Визнано за Товариством з обмеженою від повідальністю виробничо-ком ерційна фірма “Юніс” (м.Черні вці, вул.Сагайдачного, 17/3, код 1425 8104) право власності на нежитло ве приміщення (павільйон дл я літньої торгівлі), розташо ване по вул.Садовій, 1-А, м. Черні вці, загальною площею 215,4 м2. У за доволенні решти позовних вим ог відмовлено за безпідставн істю. Позивачу відшкодовано судові витрати пропорційно р озміру задоволених позовних вимог.

Рішення суду мотивоване ти м, зокрема, що в силу вимог ст. 38 8 Цивільного кодексу України , якщо майно за відплатним дог овором придбане в особи, яка н е мала права його відчужуват и, про що набувач не знав і не м іг знати (добросовісний набу вач), власник має право витреб увати це майно від набувача л ише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особ и, якій він передав майно у вол одіння, не з їхньої волі іншим шляхом. За наведених обстави н, суд першої інстанції дійшо в висновку про те, що оскільки спірне майно вибуло з володі ння позивача поза його волею , у зв' язку з прийняттям судо вого рішення від 16.01.2006р. у справ і №8/838, яким зокрема визнано нед ійсним Свідоцтво про право в ласності на майно позивача т а визнано право власності на спірне майно за ВККП “Віраж” , а останній в процесі судової ліквідаційної процедури про дав майно Акціонерному банку “Енергобанк”, то позов в част ині визнання права власності за ТОВ «Юніс», є обґрунтовани ми та таким, що підлягає задов оленню. Крім того, судом першо ї інстанції встановлено відс утність правових підстав для застосування строку позовно ї давності, оскільки, на перек онання суду, перебіг строку п озовної давності для пред' я влення позову у даній справі почався з 07.03.2008р. (з дня набрання законної сили ухвалою Госпо дарського суду м. Києва про пр ипинення провадження у справ і № 8/838-12/166-18/442 від 26.02.2008р.), тобто в день , коли позивач дізнався про по рушення свого майнового прав а, оскільки лише після прийня ття ухвали суду по справі № 8/838- 12/166-18/442 можна було стверджувати про те, що ВКП «Віраж»незакон но заволоділо спірним майном на підставі рішення суду у сп раві № 8/838. У задоволенні решти позовних вимог місцевим госп одарським судом відмовлено з тих підстав, що позивачем у вс тановленому законом порядку не доведено, що спірне майно п еребуває у користуванні ПАТ «Енергобанк».

Не погоджуючись з да ним рішенням місцевого госпо дарського суду, ПАТ «Енергоб анк»звернулось до Львівсько го апеляційного господарськ ого суду з апеляційною скарг ою, в якій просить рішення суд у першої інстанції скасувати та прийняти нове судове ріше ння, яким у задоволенні позов них вимог ТОВ ВКФ «Юніс»відм овити в повному обсязі, мотив уючи свої доводи тим, що рішен ня місцевого господарського суду у даній справі прийняте з порушенням норм матеріаль ного та процесуального права , а висновки суду не відповіда ють фактичним обставинам та наявним у справі матеріалам. Зокрема, скаржник стверджує про безпідставність висновк ів суду першої інстанції про те, що перебіг строку позовно ї давності для пред' явлення позову у даній справі почавс я з 07.03.2008р. На переконання скарж ника, строк позовної давност і, в межах якого ТОВ ВКФ «Юніс» , могло звернутись за судовим захистом щодо права власнос ті на спірне майно розпочавс я 17.11.2006р. (з моменту винесення ВГ СУ постанови у справі №8/838) та з акінчився 17.11.2009р.

Товариство з обмеженою ві дповідальністю виробничо-ко мерційна фірма “Юніс” у відз иві на апеляційну скаргу та в доповненні до нього запереч ує доводи скаржника. Зокрема , стверджує, що початком переб ігу строку позовної давності слід вважати 26 лютого 2008 року, я к дату, яка пов' язана із оста точним закінченням розгляду справи № 8/838. Саме 26.02.2008р. Господар ським судом м. Києва у справі № 8/838-12/166-18/442 було винесено остаточн е судове рішення, яким провад ження у цій справі було припи нено. Обгрунтувуючи свою поз ицію відносно того, що строк п озовної давності слід розрах овувати саме з 26.02.2008р., позивач в ідзначив, що саме з цієї дати Т ОВ ВКФ “Юніс” стало відомо пр о порушення свого права. Ухва ла Господарського суду м. Киє ва від 26.02.2008р. у справі № 8/838-12/18-442 над ала можливість стверджувати про те, що ВККП “Віраж” незако нно заволодів спірним нежитл овим приміщенням на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 16.01.2006р. по справі № 8/83 8 та в подальшому здійснив від чуження спірного майна ПАТ “ Енергобанк” на підставі дого вору купівлі-продажу від 15.02.2006р . і у зв' язку з цим банк став н езаконним володільцем спірн ого майна.

В даному судовому засіданн і представники сторін підтри мали доводи, викладені в апел яційній скарзі, у відзиві на н еї та в доповненні до відзиву та висловили свої міркуванн я з питань, що викли в ході роз гляду справи.

Третя особа в судовому засі данні участі свого представн ика не забезпечила, подала на розгляд суду клопотання про розгляд справи без участі її представника. Крім того, у вка заному клопотанні зазначила , що реєстрацію права власнос ті на спірні приміщення за ві дповідачем було проведено у встановленому законом поряд ку, на підставі чинного догов ору купівлі-продажу від 15.02.2006р.

З врахуванням викладеног о, судова колегія вважає за мо жливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності предс тавника третьої особи.

Розглянувши матеріали спр ави, перевіривши юридичну оц інку обставин справи та повн оту їх встановлення місцевим господарським судом, дослід ивши правильність застосува ння судом першої інстанції п ри винесенні оскаржуваного с удового рішення норм матеріа льного та процесуального пра ва, колегія суддів дійшла вис новку про те, що вимоги апеляц ійної скарги підлягають задо воленню, оскаржуване судове рішення у даній справі - скасу ванню, з огляду на наступне.

19 лютого 2010р. ТОВ ВКФ “Юніс” зв ернулося до господарського с уду з позовом до ПАТ “Енергоб анк” про визнання права влас ності на нежитлове приміщен ня (павільйон для літньої то ргівлі) за адресою: 58000 м. Чернів ці, вул.Садова, №1-А загальною п лощею 215,4 кв. метри та витребув ання з чужого незаконного в олодіння ПАТ “Енергобанк” н ежитлового приміщення (павіл ьйон для літньої торгівлі) за адресою: 58000 м. Чернівці, вул. Са дова,1-А загальною площею 215,4 кв . метри та передання його у кор истування, володіння та розп орядження ТОВ ВКФ “Юніс” (з врахуванням заяви про зменше ння позовних вимог від 09.12.2011р, а .с 68, т ІІ).

Рішенням Господарського с уду Чернівецької області від 21.12.2011р. у справі № 1/6 позов ТОВ ВКФ “Юніс” задоволено частково. Визнано за Товариством з обм еженою відповідальністю вир обничо-комерційна фірма “Юні с” (м.Чернівці, вул.Сагайдачно го, 17/3, код 14258104) право власності н а нежитлове приміщення (пав ільйон для літньої торгівлі ), розташоване по вул.Садовій, 1-А, м. Чернівці, загальною площ ею 215,4 м2. У задоволенні решти по зовних вимог відмовлено за б езпідставністю.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення В иконавчого комітету Черніве цької міської ради від 19 грудн я 2000 року № 941/24, позивачу було ви дано Свідоцтво про право вла сності від 28 грудня 2000 року на с пірний павільйон для літньої торгівлі, літ “А”, загальною п лощею 215,4 кв. м, що знаходиться з а адресою: м. Чернівці, вул. Сад ова, №1-А та зареєстроване за н им в Чернівецькому обласном у бюро технічної інвентари зації 04.04.2001р. за № 655 (а.с.22, т І).

Рішенням від 16 січня 2006 року у справі №8/838 Господарський суд м. Києва задовольнив зустрі чний позов АК “Енергобанк” до ВК КП “Віраж” і ТОВ ВКФ “Ю ніс” та визнав недійсним ви щезгадане Свідоцтво про пра во власності ТОВ ВКФ “Юніс” на павільйон для літньої тор гівлі. Цим же рішенням господ арський суд визнав право вл асності на зазначене майно за ВК КП “Віраж” (а.с.а.с.23-25, т І).

15 лютого 2006 року між ВК КП “Вір аж”(продавцем) і АК “Енергоба нк”(покупцем) було укладено д оговір купівлі-продажу, за як им спірне майно перейшло у вл асність АК “Енергобанк”, про що в Реєстр прав власності 17 л ютого 2006 року було внесено зап ис за порядковим номером 655, що підтверджується відміткою Чернівецького КОБТІ на дого ворі (а.с.26, т І).

Вказаний договір укладени й у межах ліквідаційної проц едури, застосованої до ВК КП “ Віраж” відповідно до постано ви Господарського суду Черні вецької області від 18.03.2003р. у сп раві про банкрутство №4/216/б.

Постановою Вищого господа рського суду України від 16.11.2006р . у справі № 8/838 рішення Господа рського суду міста Києва від 16.01.2006р. в частині зустрічного п озову скасовано, справу напр авлено на новий розгляд.

При цьому, підставою для ска сування рішення у справі № 8/838 б уло порушення судом першої і нстанції норм процесуальног о права (а.с.29, т І).

26 лютого 2008 року у справі № 8/838-1 2/166-18/442 Господарським судом міст а Києва винесено ухвалу, якою припинено провадження у спр аві за позовом ВКП “Віраж”до АБ “Енергобанк” про визнанн я недійсним договору застави від 21.01.1998р. та за зустрічним поз овом АБ “Енергобанк” до ВКП “ Віраж” та ТОВ ВКП “Юніс” про в изнання недійсними передачі в статутний фонд майна, що зна ходиться в заставі, установч ого договору та свідоцтва пр о право власності.

Таким чином, можна дійти вис новку про те, що спірне майно, що належало позивачу на підс таві Свідоцтва про право вл асності від 28 грудня 2000 року, ви було з його володіння відпов ідно до рішення Господарсько го суду м. Києва від 16 січня 2006 ро ку у справі №8/838, яке скасовано у касаційному порядку 16.11.2006р., а відтак не набрало законної с или.

Згідно зі ст. 392 Цивільного Кодексу України власник ма йна може пред'явити позов пр о визнання права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою осо бою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує йо го право власності.

Статтею 388 Цивільного кодек су України встановлено, що як що майно за відплатним догов ором придбане в особи, яка не м ала права його відчужувати, п ро що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач ), власник має право витребува ти це майно від набувача лише у разі, якщо, зокрема, майно в ибуло з володіння власника а бо особи, якій він передав май но у володіння, не з їхньої вол і іншим шляхом.

За наведених обставин, спір не майно вибуло з володіння п озивача поза його волею у зв' язку з прийняттям судового р ішення від 16.01.2006р. у справі №8/838, як им, зокрема, визнано недійсни м Свідоцтво про право власно сті на майно позивача та визн ано право власності на спірн е майно за ВКП “Віраж”, а остан ній в процесі судової ліквід аційної процедури продав май но Акціонерному банку “Енерг обанк”.

В той час, як було зазначено вище, 15 лютого 2006 року між ВК КП “Віраж”(продавцем) і АК “Енер гобанк”(покупцем) було уклад ено договір купівлі-продажу, за яким спірне майно перейшл о у власність АК “Енергобанк ”.

Відповідно до п.4.9. договору к упівлі-продажу від 15.02.2006р. право власності у покупця виникає з моменту державної реєстра ції та повного розрахунку по купця за цим договором.

Матеріали справи свідчать про те, що державна реєстраці я зазначеного договору прове дена 17.02.2006р. в Чернівецькому ком унальному обласному бюро тех нічної інвентаризації, а роз рахунок в сумі 1 260 000 грн. здійсн ено на підставі платіжного д оручення від 16.02.2006р. №5 (а.с.154).

Позивач звертався з позово м про визнання договору купі влі-продажу від 15.02.2006р. недійсни м, однак у зв' язку з ліквідац ією ВКП “Віраж”ухвалою Госпо дарського суду Чернівецької області від 14.09.2007р. провадження у справі 9/120 припинено (а.с.181).

Відтак, фактичні обставини справи свідчать про те, що дог овір купівлі-продажу спірног о майна, на підставі якого за в ідповідачем зареєстроване п раво власності, є дійсним.

В силу вимог ч. 1 ст. 334 ЦК Украї ни право власності у набувач а майна за договором виникає з моменту передання майна, як що інше не встановлено догов ором або законом.

Поряд з цим, фактичні обстав ини справи свідчать й про те, щ о спірне майно вибуло з волод іння позивача поза його воле ю. Однак, відповідач не знав і не міг знати, що придбав майно в особи, яка не мала права йог о відчужувати, оскільки судо ве рішення про визнання прав а власності продавця (ВКП “Ві раж”) на майно в подальшому, пі сля продажу майна відповідач еві, було скасоване в касацій ному порядку. Тобто, правова п ідстава визнання права власн ості на спірне майно за ВКП “В іраж” та відчуження такого м айна згодом відпала, про що ві дповідач не знав і не міг знат и на час придбання спірного м айна.

Конституція України визна чає, що виключно законами Укр аїни визначається правовий р ежим власності (ст. 92). В свою че ргу, Закон визначає способи н абуття майна тими чи іншими о собами у власність. Майно, наб уте особою за вказаними у зак оні підставами, вважається н алежним цій особі. Майно може належати лише власнику, який має право володіти, користув атися та розпоряджатися свої м майном, а також вимагати від інших осіб, аби ті не перешкод жали йому у здійсненні його п рава.

Відповідно до ст. 328 Цивільно го кодексу України право вла сності набувається на підста вах, що не заборонені законом , зокрема із правочинів, і вваж ається набутим правомірно, я кщо інше прямо не випливає із закону або незаконність наб уття права власності не вста новлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК Україн и, власник майна може пред'яви ти позов про визнання його пр ава власності, якщо це право о спорюється або не визнається іншою особою, а також у разі в трати ним документа, який зас відчує його право власності.

Зазначена норма узгоджуєт ься з положеннями ст. 20 ГК Укра їни, згідно якої права та зако нні інтереси суб'єкта господ арювання у разі їх порушення можуть бути захищені шляхом визнання наявності права.

Потреба у пред' явленні по зову про визнання права влас ності виникає тоді, коли наяв ність суб' єктивного права в ласника піддається сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Відповідно до норм ст. 392 ЦК У країни предметом позову про визнання права власності є в имога позивача про визнання його права власності на майн о. Підставою позову є обстави ни, що підтверджують право вл асності позивача на майно та ст. 16 ЦК України, яка визначає в изнання права як один із спос обів захисту цивільних прав та інтересів особи.

Відповідно до ст. 387 ЦК Україн и власник має право витребу вати своє майно від особи, як а незаконно, без відповідної правової підстави заволоділ а ним.

В той час, згідно зі ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України п озовна давність - це строк, у м ежах якого особа може зверну тися до суду з вимогою про зах ист свого цивільного права а бо інтересу; загальна позовн а давність встановлюється тр ивалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивіль ного кодексу України перебіг позовної давності починаєть ся від дня, коли особа довідал ася або могла довідатися про порушення свого права або пр о особу, яка його порушила.

Згідно з ч.ч. 2- 5 ст. 267 Цивільн ого кодексу України заява пр о захист цивільного права аб о інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давност і; позовна давність застосов ується судом лише за заявою с торони у спорі, зробленою до в инесення ним рішення; сплив п озовної давності, про застос ування якої заявлено стороно ю у спорі, є підставою для відм ови у позові; якщо суд визнає п оважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач 20.12.2006р. звернув ся до Чернівецького обласног о комунального бюро технічно ї інвентаризації з заявою пр о скасування реєстрації прав а власності за ВККП “Віраж” у зв' язку з тим, що справу №8/838 н аправлено на новий розгляд д о місцевого господарського с уду.

Натомість позивач отримав відповідь від 10.01.2007р. про те, що п раво власності на павільйон для літньої торгівлі зареєс тровано за АБ “Енергобанк”на підставі договору купівлі-п родажу від 15.02.2006р.

Після цього позивач зверта вся з позовом (позовна заява в ід 03.08.2007р.) до ВКП “Віраж” та АБ “Е нергобанк” про визнання дого вору купівлі-продажу від 15.02.2006р . недійсним, однак у зв' язку з ліквідацією ВКП “Віраж” ухв алою Господарського суду Чер нівецької області від 14.09.2007р. пр овадження у справі 9/120 припине но, а відтак відсутні підстав и для перереєстрації права в ласності ТОВ ВКФ “Юніс” за Св ідоцтвом про право власності від 28.12.2000р. з врахуванням поста нови ВГСУ від 16.11.2006р. (а.с.157,180).

Крім того, позивач подавши с вій позов до ВКП “Віраж”та АБ “Енергобанк” про визнання д оговору купівлі-продажу від 15.02.2006р. недійсним, посилався, зо крема, на постанову Вищого го сподарського суду України ві д 16.11.2006р. у справі № 8/838, якою було с касовано рішення Господарсь кого суду м. Києва від 15.01.2006р. у ці й же справі.

При цьому, подаючи цей позов у справі № 9/120, позивач не чекав закінчення провадження у сп раві № 8/838, а з позовної заяви вб ачається, що позивач був озна йомлений із змістом договору купівлі-продажу спірного не рухомого нежитлового приміщ ення від 15.02.2006р., реєстровий ном ер 353.

З огляду на викладене безпі дставним є твердження позива ча про те, що початок перебігу строку потрібно вести з дня, к оли Господарський суд м. Києв а прийняв ухвалу про припине ння провадження у справі № 8/838-1 2/166-18-442.

На переконання суду апеляц ійної інстанції, право на пре д' явлення позову у позивача виникло саме з моменту прийн яття Вищим господарським суд ом України постанови від 16.11.2006р . у справі № 8/838.

Отже, позовні вимоги щодо сп ірного майна позивачем пред' явлено за межами трирічного строку позовної давності.

Таким чином, позивач, маючи процесуальну можливість под ати позовну заяву до закінче ння передбаченого законом ст року, був зобов'язаний вжити в сіх заходів для вчинення ціє ї процесуальної дії, проте, ві дповідних заходів для цього не вжив, звернувся до суду за з ахистом своїх прав з пропуще нням строку позовної давност і, поважних причин пропуску с троку давності не навів.

У випадку, коли суд на підст аві досліджених у судовому з асіданні доказів установить , що право позивача, про захист якого він просить, відповіда чем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задово ленні позову саме з цих підст ав, а не через пропуск строку д авності. Якщо ж буде встановл ено, що таке право позивача по рушено і строк позовної давн ості пропущено без поважних причин, суд на підставі статт і 80 Цивільного кодексу Україн и ухвалює рішення, яким відмо вляє в позові у зв'язку із закі нченням строку давності. (Пос танова Верховного Суду Украї ни від 25.03.2003р. № 3-275к03).

За таких обставин, суд першо ї інстанції дійшов безпідста вного висновку про наявність підстав для задоволення поз ову про визнання за ТОВ ВКФ “Ю ніс” (м.Чернівці, вул.Сагайдач ного, 17/3, код 14258104) права власност і на нежитлове приміщення (п авільйон для літньої торгів лі), розташоване по вул.Садові й, 1-А, м. Чернівці, загальною пло щею 215,4 м2, а тому рішення в цій ча стині слід скасувати та прий няти нове судове рішення про відмову у задоволенні позов них вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Згідно із ст.34 ГПК України го сподарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають значен ня для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК Украї ни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мают ь для господарського суду за здалегідь встановленої сили .

Оцінивши наявні в матеріал ах справи докази в їх сукупно сті, судова колегія Львівськ ого апеляційного господарсь кого суду дійшла висновку пр о те, що рішення Господарсько го суду Чернівецької області підлягає скасуванню в части ні визнання за позивачем пра ва власності на спірне примі щення у зв' язку з неповним з 'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцево го господарського суду, обст авинам справи.

Судовий збір за перегляд с удового рішення в апеляційно му порядку в розмірі 536, 50 грн. по класти на позивача.

В порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону Ук раїни «Про судовий збір»з де ржавного бюджету скаржнику - Публічному акціонерному тов ариству "Енергобанк" підляга є поверненню зайво сплачений ним судовий збір в розмірі 169, 5 0 грн., оскільки на момент звер нення з апеляційною скаргою відповідно до ст. 4 вказаного З акону розмір судового збору за перегляд рішення в апеляц ійному порядку, який підляга в сплаті становив 536, 50 грн., в той час як фактично скаржником с плачено 706 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скарг у задоволити.

2. Рішення Господарськ ого суду Чернівецької обл асті від 21.12.2011 р. у справі № 1/6 ск асувати в частині задоволенн я позовних вимог Товариств а з обмеженою відповідальніс тю виробничо-комерційної фір ми "Юніс" про визнання права вл асності на нежитлове приміще ння (павільйон для літньої то ргівлі), розташоване по вул. Са довій 1-А, м. Чернівці, загально ю площею 215, 40 кв.м. та прийняти в цій частині нове судове ріш ення про відмову у задоволен ні позовних вимог.

3. В решті судове рішенн я залишити без змін.

4. Витрати по сплаті суд ового збору за перегляд ріше ння в апеляційному порядку п окласти на позивача, стягнув ши з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційної фірми "Юніс" (58000, м. Чернівці, вул. Сагайдачного, 17 /3, код 14258104) на користь Публічног о акціонерного товариства "Е нергобанк", м. Київ (04071, м. Київ, ву л. Воздвиженська, 56, код 19357762) 536, 50 гр н.

5. На виконання постано ви місцевому господарському суду видати наказ.

6. Повернути Публічном у акціонерному товариству "Е нергобанк", м. Київ (04071, м. Київ, ву л. Воздвиженська, 56, код 19357762) з де ржавного бюджету зайво сплач ений судовий збір в розмірі 169 , 50 грн.

Постанова набирає зако нної сили з дня її прийняття т а може бути оскаржена в касац ійному порядку.

Матеріали справи повернут и місцевому господарському с уду.

Головуючий суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.