Постанова

від 13.02.2012 по справі 967/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 13 лютого 2012 р.                                                                                 № 2а- 967/12/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  Чудних С.О.,   

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача -Загребельний Г.С.,  

представника відповідача - Буряківський О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехноконсалтинг" до Державної податкової інспекції   у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з врахуванням уточнень просив суд визнати дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання свідоцтва платника податків на додатку на додану вартість №100268113, дата початку дії 08.02.10 видане ТОВ «Опттехноконсалтинг»(код ЄДРПОУ 36815629) неправомірними; скасувати рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 25.01.12 за №3/15-02-36 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за №100268113, дата початку дії свідоцтва 08.02.10 видане ТОВ «Опттехноконсалтинг»(код ЄДРПОУ 36815629);  зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ «Опттехноконсалтинг»(код ЄДРПОУ 36815629, юридична адреса: 61020, м. Харків, пров. Метизний, 5) платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації, тобто з 25 січня 2012 року; зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість  ТОВ «Опттехноконсалтинг»(код ЄДРПОУ 36815629, юридична адреса: 61020, м. Харків, пров. Метизний, 5) платником податку на додану вартість з 25 січня 2012 року.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що оскаржуване в даній справі рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, оскільки позивачем звітність за результатами своєї діяльності подається до податкових органів вчасно.

За таких обставин позивач зазначає про відсутність у відповідача підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване в даній справі рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є цілком обґрунтованим та законним у зв‘язку з тим, що податковим органом відносно позивача було складено акти невиїзних позапланових документальних перевірок вимог податкового законодавства якими було встановлено відсутність трудових ресурсів та неможливість здійснювати фінансово –господарську діяльність, а також посилається на акти про неможливість проведення зустрічних звірок позивача.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Так, судом встановлено, що 01.02.10 Виконавчим комітетом Харківської міської ради було видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Опттехноконсалтинг». 08.02.10 ТОВ «Опттехноконсалтинг»було видано свідоцтво платника податку на додану вартість за №100268113.

25.01.12  ДПІ у Жовтневому районі м. було прийнято рішення №3/15-02-36  про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Опттехноконсалтинг».

Як встановлено судом та підтверджено у судовому засіданні представником відповідача, підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ в оскаржуваному рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зазначено п.п. “г” п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України, який передбачає, що таке свідоцтво анулюється в разі коли особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Проте, суд з такими висновками відповідача не погоджується та зауважує, що анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав передбачених статтею 184 розділу V Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 978.

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись безпосередньо за заявою платника податку на додану вартість на підставах, визначених у підпунктах “а”,“и” пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України, та за ініціативою відповідного податкового органу на підставах, визначених у підпунктах “б”-“и” пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Відповідно до положень абзацу “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: особа зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів, які зазначені у підпункті 5.2 пункту 5 розділу V Положення № 978.

Так, згідно з пп. 5.2.3 п. 5.2. розділу V Положення № 978 такими документами, якщо підставою анулювання є підпункт “г” пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України, є: акт або довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців. Також складаються відповідні реєстри. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду , вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.

Проте, відповідачем не надано до суду акту/довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та реєстрів (переліків) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів.

Крім цього, відносно посилань відповідача як на підставу для анулювання свідоцтва платника податків на додану вартість позивача на акти невиїзних позапланових документальних перевірок та на акти про неможливість проведення зустрічних звірок позивача, суд зауважує на наступному, що вказані акти не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки в жодному акті не визначено про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів чи про те, що подана податкова звітність позивача до ДПІ не була визнана податковим органом як податкова звітність.

Оглянута у судовому засіданні та залучена до матеріалів справи податкова звітність позивача складена відповідно до вимог діючого законодавства України та містить докази отримання ДПІ у Жовтневому районі податкової звітності з додатками.

Згідно з п. 5.4 Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 за № 978, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 6). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, приймаючи рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника ПДВ на підставі п."г" ст.184.1 Податкового кодексу України, відповідачем було взято подані позивачем декларації за 12 послідовних місяців починаючи з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року.

Однак, суд звертає увагу на те, що у 2010 році правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були врегульовані пунктом 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону; особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Вказаною нормою визначався вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника ПДВ. При цьому, у Законі України “Про податок на додану вартість” відсутня норма, яка б дублювала приписи п.п. “г” п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Суд враховує, що згідно з п.1 розділу XIX “Прикінцеві положення” Податкового кодексу України, він набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, органи ДПІ мають право враховувати обсяги постачання товарів/послуг платника ПДВ з метою анулювання його реєстрації як платника ПДВ на підставі ст.184 Податкового кодексу України за період, починаючи з січня 2011 р., коли положення даної норми набрали чинності, по грудень 2011р., але цей період на момент прийняття оскаржуваного рішення ще не настав.

Виходячи із вищевикладених положень суд зазначає, що не можуть мати зворотної дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони. Анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням суб'єкта владних повноважень суд розцінює як новий вид відповідальності платника податків, що встановлюється нормативним актом, при цьому, до набрання чинності Податковим кодексом України, дії позивача в даному випадку мали оцінюватись на підставі інших нормативно - правових актів, на підставі яких податковий орган зобов'язаний був прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Суд вважає, що прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ з підстав, передбачених п.п. “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, можливо лише при виникненні та існуванні вказаних обставин після 01.01.2011 року, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 6.2. п. 6 розділу V Положення № 978 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

В зв'язку із встановленим суд відзначає, що частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши дії та рішення відповідача відповідно до згаданої норми, суд відзначає, що його відповідачем як суб'єктом владних повноважень, прийнято за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

За таких обставин рішення відповідача є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Правомірність такого рішення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, суду не доведено.

Враховуючи встановлену невідповідність оскаржуваного рішенням вимогам чинного законодавства, суд також вважає за необхідне задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника ПДВ, оскільки вчинення таких дій забезпечить поновлення порушених прав позивача.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехноконсалтинг" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій незаконними - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання свідоцтва платника податків по податку на додану вартість ТОВ "Опттехноконсалтинг" (код ЄДПРОУ 36815629) неправомірними.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 25.01.2012 р. за № 3/15-02-36 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 100268113.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ "Опттехноконсалтинг" (код ЄДРПОУ 36815629, 61020, м.Харків, пров. Метизний,5) платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації, тобто з 25 січня 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Опттехноконсалтинг"(код ЄДРПОУ 36815629, 61020, м.Харків, пров. Метизний,5)  платн

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено 17.02.2012 р.

Суддя                                                                                                                 С.О. Чудних