38/368
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.06 р. Справа № 38/368
Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.
при секретарі судового засіданні Тулаіновій І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Донецьк
до відповідача: Комунального підприємства „Роника” м. Донецьк
про стягнення 19220грн.72коп.
за участю
представників сторін:
від позивача: Ращупкіна І.Т.- гол. спец. юрисконсульт за дов. № 05-19/3162 від 29.09.2006р.
від відповідача: Гладких О.М.- юрисконсульт за дов. № 57 від 03.03.2006р.
Суть справи:
Позивач, Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Донецьк, звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства „Роника” м. Донецьк про стягнення штрафу у розмірі 19220грн.72коп. за порушення п. 5. ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення”.
У зв'язку з набуттям чинності з 01.11.2005р. Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-1У від 06.10.2005р., яким пункти 6 та 7 розділу У11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружного адміністративного суду позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, розглядаються господарським судом в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, 20.09.2006р. судом було відкрито провадження в адміністративній справі № 38/368, оскільки у спірних правовідносинах виконавча дирекція Фонду соціального страхування, його робочі органи, виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідають вимогам, передбаченим ст. 3 КАС України.
У попередньому судовому засіданні 02.10.2006р. позивач підтримав адміністративний позов.
Відповідач у попереднє судове засідання з'явився та надав суду відзив на позов від 29.09.2006р. № 480, в якому повідомив, що розпорядженням Донецького міського голови № 748 від 06.07.2005р. КП „Роника” було реорганізовано шляхом приєднання до КП ЖЕК № 4 Ленінського району, тобто КП ЖЕК № 4 Ленінського району є правонаступником КП „Роника”. Але відповідач на теперішній час ще не виключений з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій.
Відповідач також пояснив, що позовні вимоги визнає частково у сумі 7750грн.14коп., оскільки із п'яти працівників, які були звільнені з підприємства відповідача та на яких не була подана позивачу інформація про їх фактичне вивільнення звернувся тільки один - Губська Н.В., тому центр зайнятості не поніс ніяких витрат щодо виплат.
Відповідач звернув увагу, що його підприємство є збитковим, тому просить суд дозволити виплачувати штраф на протязі шести місяців та стягнути з відповідальних осіб 10% штрафу за недобросовісне виконання роботи. Судом відзив на позов залучений до матеріалів справи.
Позивач на адресу суду надіслав листа від 17.10.206р. № 05-19/3367, в якому уточнив повне найменування відповідача та його банківські реквізити. Лист судом розглянуто судом та залучено до матеріалів справи.
31.10.2006р. у попередньому судовому засіданні сторони заявили суду клопотання, в якому надали згоду на початок судового розгляду справи в цей же день, яке судом розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи.
31.10.2006р. у судовому засіданні позивач надав суду доводи на заперечення відповідача, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
В своїх доводах позивач пояснив, що перерозподіл відповідальності за порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” між підприємством та його найманими працівниками – посадовими особами не передбачено. Тому відповідно вказаної статті штраф має бути сплачено саме підприємством з його розрахункового рахунку.
Позивач звернув увагу, що чинним законодавством не передбачено зменшення або скасування суми штрафних санкцій з будь-яких підстав, у тому числі за умови не звернення до центру зайнятості вивільнених працівників.
Крім цього, позивач вважає, що відповідачем не доведено той факт, що КП ЖЕК № 4 Ленінського району є правонаступником КП „Роника”.
Позивач заперечує щодо виплати штрафу на протязі шести місяців.
31.10.2006р. відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому повідомив, що позовні вимоги визнає повністю.
Сторонам у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки згідно вимог ст.ст. 49, 51 КАС України та вручені пам'ятки на виконання ст. 130 КАС України.
У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено.
Судом складений протокол судового засідання згідно вимог ст. 45 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, господарський суд , -
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство „Роника” м. Донецьк (далі – відповідач) 09.11.2001р. зареєстровано у Донецькому міському центрі зайнятості – робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі- позивач) як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за номером 52003373.
Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості 07.07.2006р. була проведена перевірка додержання законодавства про зайнятість населення за період з 07.07.2005р. по 07.07.2006р., внаслідок якої встановлений факт несвоєчасного надання відповідачем інформації про фактичне вивільнення працівників, а саме: Губської Н.В., яка звільнена 28.09.2005р. з посади начальника відповідно до наказу Управління житлового господарства Донецької міської ради № 26 від 28.09.2005р. , Василенка В.Н., Колбусова В.Ф., Шитікова М.І., Іванкова О.М. , які звільнені у зв'язку з реорганізацією підприємства за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 28.09.2005р. на підставі наказу № 28-ок.
Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”(далі- закон) при вивільненні працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повинні повідомити про це не пізніше як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників.
Відповідачем інформація про фактичне вивільнення працівників до позивача не направлялась, тобто відповідач порушив вимоги п. 5 ст. 20 Закону.
За вказане порушення на підставі Закону з відповідача належить стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
На підставі перевірки складено акт № 138 від 07.07.2006р., яким встановлено вказане вище порушення та відповідачу запропоновано сплатити у десятиденний строк штраф у розмірі річної заробітної плати за вказаного вивільненого працівника.
Акт відповідачем не підписаний.
Відповідно до довідок про середню заробітну плату від 07.07.2006р. Губської Н.В., Василенко В.Н., Шитикова Н.И, Івенкова А.М., Колбусова В.Ф. річна заробітна плата відповідно складає 7550грн.14коп., 3153грн.45коп., 2413грн.82коп, 2668грн.51коп, 3434грн.80коп., а всього 19220,72 грн.
На теперішній час штраф у сумі 19220грн.72коп відповідачем не сплачений, тому позивач і просить суд стягнути штраф з відповідача.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на акт перевірки № 138 від 07.07.2006р., довідки про середню заробітну плату від 07.07.2006р., наказ від 28.09.2005р. № 28-ок, додаток до наказу № 26 від 28.09.2006р., листи від 23.08.2006р. № 06-17/412, від 09.08.2006р. № 289, лист від 17.10.2006р. № 05-19/3367, довідку про зняття з обліку від 22.12.2005р. № 02-09/4917, доводи на заперечення, правоустановчі документи.
Відповідач посилається на клопотання від 02.10.2006р., лист від 14.09.2006р. № 05/1-793, наказ від 29.09.2006р. № 176-ос, відзиви на позов від 29.09.2006р. № 480, від 31.10.2006р., правоустановчі документи.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об”єктивному дослідженні відповідно ч. 1 ст. 86 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя відповідно до принципу верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України і законами. Відповідно до частини 1 ст. 6 цього самого Закону всім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до частини 3 ст. 6 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України “Про зайнятість населення” та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України ( ч. 1 ст. 3 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-Ш).
Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991р. (далі – Закон України № 803), тому судом при розгляді справи застосовані норми відповідного Закону, оскільки суд не має права самостійно змінювати підставу або предмет позову.
Відповідно до п. 1 ст.18 Закону України № 803 для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування .
У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями (п.4 ст. 18 Закону України № 803).
Відповідно до п.п.5,6 ст.20 Закону при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до державного фонду сприяння зайнятості і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
Згідно абз.2 п.3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості населення, що ліквідується.
Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.
Матеріалами справи підтверджений той факт, що відповідачем не надавалася інформація про фактичне вивільнення працівників. Цей факт підтверджує відповідач у своєму відзиві на позов.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що правонаступником його є КП ЖКЕ № 4 Ленінського району м. Донецька , оскільки відповідачем не надані відповідні докази та не доведений факт правонаступництва.
Крім цього, відповідно до листа із Головного управління статистики у Донецькій області від 26.09.2006р. № 22-2/2901 Комунальне підприємство „Роника” значиться як юридична особа у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 31714330).
Суд не приймає до уваги відзив КП ЖЕК № 4 Ленінського району м. Донецька на позовну заяву від 29.09.2006р. № 480, оскільки вказаний відзив підписаний директором КП ЖЕК № 4 Ленінського району м. Донецька, а КП ЖЕК № 4 Ленінського району не є відповідачем і відповідно стороною по справі.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо збитковості підприємства, оскільки відсутність прибутку не звільняє підприємства від сплати штрафу. Суд відхиляє клопотання відповідача щодо розстрочки сплати штрафу на протязі шести місяців, оскільки суду не доведено підстави щодо такої розстрочки.
Відповідно ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно вимог ч. 4 ст. 94 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.17, 48, 69, 71, 87, 89, 94, 112, 122—124, 126-128, 130, 133, 139, 143, 150-154 160, 162, 163, пунктів 2-1, 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України “Про зайнятість населення”, господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Донецьк до Комунального підприємства „Роника” м. Донецьк про стягнення штрафу у розмірі 19220грн.72коп. за порушення п. 5. ст.20 Закону України „Про зайнятість населення”, задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства „Роника” (83005, м. Донецьк, вул.. Пухова, 8, р/р 260093001137 у Ленінському відділення № 6111 ВАТ ДОБУ, МФО 394073, ЄДРПОУ 31714330) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (83086, м. Донецьк, вул. Ф. Зайцева, 46Д, р/р 37179305900004, банк УДК Донецької області, одержувач Донецький міський центр зайнятості, код платежу 50040500, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511) штраф у сумі 19220грн.72коп.
Текст постанови оголошений у судовому засіданні 31.10.2006р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Радіонова О.О.
Надруковано 3 примірника:
1 – до справи
2 – сторонам у справі
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 218072 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні