Рішення

від 16.10.2008 по справі 12/534

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/534

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" жовтня 2008 р.                                                     Справа № 12/534

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецька-Байдюк Н.Я.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Слюсар М.О. - довіреність №108/10 від 15.07.2008р. (с/з від 09.10.08)

від відповідача Назарчук С.С. - довіреність №95/16 від 11.01.2008р. (с/з від 09.10.08)

Розглянув справу за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (м. Київ)  

до Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (м.Житомир)

про стягнення 16 662 746,96 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.10.08 до 16:30год. 16.10.08.

Подано позов про стягнення на користь позивача 16662746,66 грн., з яких        11611083,05 грн. - основний  борг, 1 178 455,26 грн. -  пеня, 3 356462,03 - інфляційні нарахування , 516 746,62 грн -   3% річних .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав  в частині стягнення 1 178 455,26 грн. -  пені, 3 356462,03 - інфляційних нарахувань, 516746,62 грн. -   3% річних. Повідомив, що в процесі вирішення спору основний борг відповідачем погашено в повному обсязі.

Представник відповідача  позовні вимоги визнав в частині стягнення  інфляційних нарахувань та 3% річних основного боргу. Вказав, що основний борг погашено в повному обсязі.

Крім того,  відповідач подав заяву про надання розстрочки виконання судового рішення (а.с. 74,75), проти якої позивач заперечує, про що виклав  письмово у своєму листі від  18.09.08 (а.с.77-79).

В частині стягнення пені за несвоєчасно проведені розрахунки відповідач вважає вимоги безпідставними, про що викладено у письмовому відзиві (а.с.37-39; 44-46).

Водночас, в судовому засіданні представник позивача подав заяву про  застосування до вимог щодо стягнення пені  строку позовної давності. (а.с. 90).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2006 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач) та Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (відповідач) був укладений договір  на постачання природного газу № 06/06-618 ТЕ-10 (надалі Договір) (а.с. 10-16), згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу  у 2006р. у власність природний газ для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а відповідач прийняти та оплатити його.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, передавши відповідачу протягом  листопада-грудня 2006 року природний газ в об'ємі 32607,524 тис.м.куб на суму 22368758,86 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 17- 18).

Відповідно до п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично спожитий  та протранспортований газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у сумі  10757675,81 грн. На момент звернення з позовом до суду основна заборгованість відповідача за розрахунками позивача становила 11611083,05 грн. (а.с. 3).

Згідно ст. 230 ГК УКраїни, ст.ст. 258, 549-551 ЦК України та  у відповідності до п. 7.2 Договору позивачем відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну оплату спожитого газу за період з 06.12.07р. по 06.06.08р. в розмірі 1178455,26  грн., про що свідчить розрахунок пені позивача (а.с.3).

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу обраховано борг з урахуванням інфляційних процесів (індексу інфляції) за період з грудня 2007 року по квітень 2008 року та  3% річних від простроченої суми за період з 11.12.06р. по 06.06.08. За обрахунками позивача інфляційні становлять 3356462,03 грн. (а.с. 3,4); 3% річних - 516746,62 грн. (а.с.4-5).

Відповідач не заперечив факт існування боргу  в заявленій позивачем сумі. Однак повідомив, що під час судового розгляду було проведено розрахунки з позивачем на всю суму основного боргу, тобто - 11611083,05 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 13 від 31.07.08р. (а.с.69, 87). Вказаний факт підтвердив і позивач.

Відповідач зазначив, що заборгованість виникла у зв'язку  із заборгованістю перед ним  Житомирської міської ради  в сумі 14314773,00 грн., що є різницею в тарифах між фактичними нарахуваннями за надані послуги  з теплопостачання  та  фактичними витратами, що в свою чергу є результатом недостатнього фінансування  Житомирської міської ради з Державного бюджету України.

Відповідач не заперечує проти нарахування інфляційних та 3% річних в порядку ст.625 ЦК України, однак заперечує нарахування пені за несвоєчасно проведені розрахунки, посилаючись на Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово - комунальні  послуги, спожиті  газ та  електроенергію" від 20.02.03 № 554-ІУ, згідно якого з населенням укладаються договори  на погашення  заборгованості.

Відповідно  до ч.1 ст.5 Закону на суму реструктуризованої заборгованості  не нараховується пеня  житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед  постачальниками  енергоносіїв.

Позивач  з позицією відповідача щодо  нарахування пені не погоджується, оскільки вважає, що дія  Закону України № 554-ІУ від 20.02.03 розповсюджується на  заборгованість, яка виникла станом на  01.07.03, а положеннями  Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, за житлово - комунальні  послуги, спожиті  газ та  електроенергію" від 20.12.06 № 498-У не передбачено звільнення  житлово-комунальних підприємств перед постачальниками енергоносіїв від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань.

В порядку ст. 121 ГПК України відповідач подав заяву про розстрочку  виконання судового рішення.  Вважає, що негайне виконання рішення господарського суду  буде неможливим, оскільки, відповідно до його пояснень,  має місце заборгованість перед ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" споживачів теплової енергії. Відповідно до приписів Закону України № 554-ІУ від 20.02.03  укладені договори із споживачами теплової енергії про реструктуризацію заборгованості. Крім того, на рахунки підприємства  органами державної виконавчої служби накладено арешт; також ведеться підготовка до нового опалювального сезону 2007-2008 рр. (а.с.74,75).

Позивач заяву про розстрочку виконання рішення вважає необгрунтованою з підстав відсутності у відповідачва  виняткових обставин, що ускладнюють виконання  рішення суду. Наголосив, що  ДК "Газ України" через низьку  несвоєчасну оплату спожитого природного газу  споживача не проводить своєчасні розрахунки з НАК "Нафтогаз України", що в свою чергу є результатом несвоєчасних розрахунків останнього  за зовнішньоекономічними договорами.

Позивач вказав, що  ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на  забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-ІУ від 23.06.05 включене до  реєстру  підприємств паливно-енергетичного комплексу, а тому цей факт, відповідно до ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження"   є підставою для зупинення виконавчого провадження.  

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши  в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення  позовних вимог на підставі слідуючого.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір № 06/06-618 ТЕ-10 від 31.10.06р.

Відповідно до ст.  626 ЦК України  договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання взятого на себе зобов'язання  позивач здійснив поставку газу  відповідачу.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого газу на день звернення з позовом до суду виконав частково, заборгувавши позивачу  11 611083,05 грн.

Під час розгляду справи, в порядку ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  та постанови КМ України від 25.04.08 № 440 відповідачем були перераховані кошти в сумі 11611083,04 грн. на рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням від 31.07.08р. (а.с. 69, 87). Оскільки на день розгляду справи основна сума боргу відповідачем погашена в повному обсязі, тому в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Згідно з п. 7.2. Договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1. даного Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що  неустойка нараховується  постачальником  протягом шести місяців, що передують моменту звернення  з позовом.

Оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі проводив  розрахунки  за постачання природного газу, позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню за несвоєчасно проведені розрахунки у вищевказаній сумі.

Суд вважає помилковою позицію відповідача стосовно звільнення від нарахування пені, яка грунтується на приписах Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово - комунальні  послуги, спожиті  газ та  електроенергію" від 20.02.03 № 554-ІУ.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону заборгованість   з  квартирної  плати  (плати  за утримання житла) та плати за комунальні  послуги  (водо-, тепло-, газопостачання,  послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот)  наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом  перед надавачами житлово-комунальних   послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми  боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

Частина 1 статті 6 Закону  вказує, що цей Закон набирає чинності з 1 липня 2003 року.

На  суму  реструктуризованої   заборгованості   не нараховується   пеня   житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками    енергоносіїв,    інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг (ст. 5 Закону).

Отже, дія вказаного Закону розповсюджується лише на заборгованість, яка виникла станом на 01.07.03, а позовні вимоги стосуються заборгованості, що виникла в 2006 році, тому  посилання на норми Закону  № 554-ІУ від 20.02.03 є недоречним.

Відповідно до  ч. 6 ст. 232 ГК України  нарахування штрафних санкцій  за прострочення виконання  зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється  через шість місяців  від дня, коли зобов'язання  мало бути  виконано.

Однак, в пункті 7.5 договору сторони передбачили, що пеня нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом, що не суперечить вказаній вище нормі.

Позивач нарахував пеню за період з 06.12.07 по 06.06.08 (06.06.08 - дата реєстрації вихідного номера позовної заяви). Однак, як вбачається з відтиску поштового штемпеля на конверті (а.с. 29), позовна заява до суду направлена 09.06.08, тому правомірним буде нарахування пені за період з 09.12.07 по 06.06.08 (кінцева дата, яка визначена позивачем), тобто за 180 днів, що за обрахунками суду становить 1163198,30грн.

Таким чином позивачем безпідставно заявлено до стягнення  сума  15256,96 грн. (1178455,26 грн. - 1163198,30 грн.), в задоволенні якої суд відмовляє.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, то вона є безпідставною і судом відхиляється, оскільки, враховуючи період нарахування пені (шість місяців до звернення до суду), відповідачем строк позовної давності не пропущено.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки позивача в частині стягнення інфляційних в сумі 3356462,03 грн. та 3% річних в сумі 516746,62 грн. є обгрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню в сумі 5 036 406,95 грн., а саме:   1 163 198,30 грн. пені, 3 356 462,03 грн. інфляційних та 516 746,62 грн. 3% річних.

В частині стягнення 11611083,05 грн. основного боргу провадження у справі суд припиняє на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

В частині стягнення пені в сумі 15256,96 грн. відмовляє.

Щодо заяви відповідача про  розстрочку виконання рішення суду слід вказати, що останнім, в порядку ст. 33, 34 ГПК України  не надано доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тому клопотання про розстрочку виконання рішення суд відхиляє як необгрунтоване.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, п.1-1 ст.80,ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд 

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Орендного підприємства теплових  мереж "Житомиртеплокомуненерго" (10000, м. Житомир, вул.Київська, 48, код 05478806):

- на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденко,1,  код 31301827)

= 1 163 198,30 грн. пені;

= 3 356 462,03 грн. інфляційних;

= 516 746,62 грн. 3% річних;

= 25474,50 грн. - витрати по сплаті держмита;

= 117,88 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Припинити   проваження  у справі в частині  стягнення  основного  боргу в сумі 11 611 083,05грн.

4. Відмовити  в  задоволенні  позовних   вимог  в  частині  стягнення  пені  в  сумі  15 772,04 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Терлецька-Байдюк Н.Я.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам.