Постанова

від 08.10.2008 по справі 10/103-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/103-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 жовтня 2008 р.                                                                                    № 10/103-07  

Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Михайлюк М.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Сільськогосподарського відкритого

акціонерного товариства "Скадовське

ремонтно-транспортне підприємство"

на постанову           Запорізького апеляційного господарського

суду від 14.05.2008 року

у справі                                                  № 10/103-07

господарського суду                              Херсонської області

за позовом                                                  Сільськогосподарського товариства з

обмеженою відповідальністю "Агротех"

до                                                            Сільськогосподарського відкритого

акціонерного товариства "Скадовське

ремонтно-транспортне підприємство"

про                                                             стягнення 45 152,51 грн.

та за зустрічним позовом                     Сільськогосподарського відкритого

акціонерного товариства "Скадовське

ремонтно-транспортне підприємство"

до                                                             Сільськогосподарського товариства з

обмеженою відповідальністю "Агротех"

про                                                            визнання договору недійсним

за участю представників:

позивача

(за первісним позовом) –          не з"явились

відповідача

(за первісним позовом) –          не з"явились

позивача

(за зустрічним позовом) –          не з"явились

відповідача

(за зустрічним позовом) –          не з"явились

ВСТАНОВИВ:

          У березні 2007 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Скадовське ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення заборгованості у розмірі 28 480 грн., штрафу у розмірі 14 240 грн., пені у розмірі 2 432,51 грн. та судових витрат.

Також позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, яке задоволено судом та ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.02.2008 року накладено арешт на грошові кошти Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Скадовське ремонтно-транспортне підприємство" в межах суми заявлених вимог у розмірі 45 152,51 грн.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.05.2008 року (судді: Федоров І.О., Зубкова Т.П., Колодій Н.А.) ухвалу господарського суду Херсонської області від 19.02.2008 року про вжиття заходів до забезпечення позову скасовано.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду від 14.05.2008 року, Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Скадовське ремонтно-транспортне підприємство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити зазначену постанову апеляційної інстанцій в частині передачі даної справи для розгляду тому ж складу суду та передати справу для розгляду до місцевого господарського суду в іншому складі суду. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового акту.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права,  вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів.

          Ухвалою місцевого господарського суду вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позивачем вимог. При цьому, ухвалу мотивовано тривалим розглядом справи, здійсненням відповідачем дій, які свідчать про навмисне затягування судового процесу з метою уникнення виконання господарського зобов'язання, несплатою відповідачем вартості, призначеної за його клопотанням, експертизи, а також тим, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею ст.66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суддя дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає.

Як встановлено апеляційним господарським судом, виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову, місцевий господарський суд не обґрунтував яким чином невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що є порушенням ст. ст. 66, 86 ГПК України. Крім цього,  наведені господарським судом Херсонської області мотиви щодо забезпечення позову, зокрема, тривалий розгляд господарської справи, навмисне затягування відповідачем судового процесу з метою уникнення виконання господарського зобов'язання, не свідчать про можливість зникнення, зменшення або погіршення майна відповідача та про утруднення чи неможливість виконання рішення суду про стягнення коштів в разі задоволення позову.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства в частині не передачі справи для розгляду іншому складу суду не заслуговують на увагу, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено, у разі скасування ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову, передачу справи для розгляду іншому складу суду.

З даними висновками апеляційного господарського суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, а тому постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Скадовське ремонтно-транспортне підприємство" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.05.2008 року у справі № 10/103-07 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська

СуддіН.І. Мележик

М.В. Михайлюк