Постанова

від 25.09.2008 по справі 31/658-9/286

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/658-9/286

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.09.2008                                                                                           № 31/658-9/286

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Григоревський В.В.,

 від відповідача - Рогач В.К.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Технолуч"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.07.2008

 у справі № 31/658-9/286  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Технолуч"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт"

 про                                                  стягнення 183487,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Технолуч” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційної фірми „Граніт” заборгованості у сумі 183487,92 грн. з них 92880,76 грн. – основного боргу, 33356,82 грн. – збитків від інфляції, 9004,13 грн. – 3 %річних, 48246,21 грн. – пені.

Під час розгляду справи № 31/658 позивач уточнив свої позовні вимоги, в результаті просив суд стягнути з відповідача на свою користь 192 746, 57 грн. з них 92880,76 грн. – основного боргу, 36180,40 грн. – збитків від інфляції, 9882,05 грн. – 3 % річних, 53803,36 грн. – пені., мотивував своє уточнення тим, що порушений договір укладений між ТОВ „Торговий дім „Технолуч” та ТОВ будівельно-комерційної фірми „Граніт”, а саме відповідач свої зобов'язання зі сплати вартості виконаних робіт виконав лише частково.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Технолуч” відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Технолуч” (позивач) звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем в якості субпідрядника та відповідача в якості генерального підрядника було укладено договір на виконання субпідрядних робіт № 29/04-04Ш від 29.04.2004 (далі -Договір). Відповідно до умов договору, субпідрядник зобов'язується в межах договірної ціни виконати на свій ризик власними силами та з власних матеріалів комплекс робіт з виготовлення та монтажу алюмінієвих фасадних та віконно-дверних конструкцій зі склопакетами, відповідно до Технічного завдання, що є додатком № 1 до цього договору, а генеральний підрядник зобов'язується оплатити і прийняти виконану роботу, згідно п. 3.1 договору, договірна ціна робіт, доручених для виконання субпідряднику, включає в себе ціну проектування, виготовлення алюмінієвих фасадних та віконно-дверних конструкцій, вартість їх доставки на об'єкт та вартість монтажу, а також інші витрати згідно загального кошторису, що є додатком № 2 до договору і становить 981075,00 грн.

Також, сторони передбачили можливість корегування цін шляхом укладання додаткових угод (п.п. 3.5., 3.6 договору).

Відповідно до договору № 29/04-04Ш від 29.04.2004. на виконання субпідрядних робіт, сторони уклали додаткову угоду № 2-с/д від 12.11.2004 відповідно до якої договірна ціна робіт становить 1 030 907, 00 грн.

Пункт 3.2.1. Договору передбачає порядок розрахунків: 1) Генеральний підрядник сплачує на протязі трьох календарних днів з моменту підписання договору суму 686 760, 00 грн.; 2) Генеральний підрядник сплачує на протязі трьох календарних днів з моменту початку монтажу конструкцій суму 163 596, 00 грн.; 3) остаточний розрахунок здійснюється на протязі десяти календарних днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в та КБ-3), або в порядку, передбаченому п. 5.2. договору.

Листом від 16.06.2004. № 16-1/06 позивач звернувся з проханням до відповідача надати дозвіл на монтаж алюмінієвих конструкцій в житловому будинку за адресою: м. Київ, б-р. Т.Шевченка, 11-а, б.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, сторонами були виконані всі дії щодо реалізації прав та обов'язків, які випливають із суті зобов'язання передбаченого ст. 837 Цивільного кодексу України, тому суд апеляційної інстанції погоджуючись з судом першої інстанції що подані позивачем докази є необґрунтованими.

Як вбачається в матеріалах справи Акти приймання виконаних робіт № 1/250с за липень 2004 р. на суму 373789,51 грн., № 2/250/1 с за листопад 2004 р. на суму 216209,89 грн., № 3/299с за грудень 2004 р. на суму 84747,66 грн., № 4 за лютий 2005 р. на суму 105156,78 грн., підписані та скріплені печатками обох сторін та довідки по вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3: довідка № 1 за липень 2004 р. на суму 373789,51 грн., довідка № 2 за листопад 2004 р. на суму 216209,89 грн., довідка № 3 за грудень 2004 р. на суму 84747,66 грн. та довідка № 5 за лютий 2005 р. на суму 105156,78 грн., загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт становить 779903,84 грн.

Також, копії платіжних доручень № 2089 від 21.05.2004, №2172 від 26.05.2004, № 2275 від 04.06.2004, № 2321 від 07.06.2004, № 2332 від 08.06.2004, № 2398 від 09.06.2004, № 2490 від 21.06.2004, № 2546 від 22.06.2004, № 2770 від 12.07.2004, № 2864 від 14.07.2004, № 2941 від 16.07.2004, № 294 від 03.12.2004, № 832.175 від 16.12.2004, № 832.265 від 20.12.2004, № 294 від 22.04.2005, № 346 від 27.04.2005, № 1581 від 09.08.2005 підтверджують перерахування відповідачем на рахунок позивача 757475,24 грн.

Згідно Акту перевірки виконаних робіт Держархбудконтролю міста Києва від 23.03.2005 в результаті обстеження стану будівництва житлового будинку за адресою: м. Київ, б-р. Т.Шевченка, 11-а,б виявлено ряд питань, що підлягають усуненню до введення об'єкта в експлуатацію, зокрема виконати гідро та пароізоляцію піноутеплювача з пінополіуретану віконних і балконних блоків та вітражів з метою їх захисту від вологи, в місцях примикання металоконструкцій вітражів до чорного металу бетонних та цегляних стін, встановити ізоляційні прокладки, виконати захист всіх металоконструкцій від корозій.

Відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи № 12263 від 20.03.2008 зазначено, що різниця між вартістю робіт зазначених в договорі та в актах приймання виконаних робіт виникла внаслідок невиконання ТОВ „Торговий дім „Технолуч” передбачених договором робіт в повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Тому враховуючи вищезазначене та погоджуючись з висновком суду першої інстанції, що позивач порушив умови Договору субпідряду № 29/04-04Ш, а також вимоги ст. 626 ЦК України, та ст. 193 ГК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Щодо вимог в частині стягнення з відповідача пені, то суд першої інстанції правомірно врахував те, що Договір було укладено 29.04.2004., а позовну заяву було подано до суду 11.10.2005., та з урахуванням того, що відповідач заявив про застосування норми матеріального права щодо спливу позовної давності, також погоджуючись з думкою суду першої інстанції про визнання строку позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій визнав таким, що сплинув.

Також судом першої інстанції було розглянуто заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 22428,60 грн. посилаючись на п. 3.7. Договору, Субпідрядник сплачує Генеральному підряднику за надання генпослуг у розмірі 2,5% від виконаного об'єму робіт тобто із загальної вартості виконаних робіт що складає 779903,84 грн. то Субпідрядник мав сплатити Генеральному підряднику за генпослуги що складає 19497,62 грн., а також посилається на те, що 23.02.2005 позивач отримав у відповідача 107 відливів на суму 2930,48 грн., відповідно до накладної № ВН-0032/сп, але документ про їх встановлення на об'єкті відповідачу не надав.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо заяви яка не підлягає задоволенню оскільки доказів на підтвердження того, що відливи за накладною № ВН-0032/сп були придбані саме для встановлення на об'єкті по б-ру. Т.Шевченка, 11-а,б не надано, а також погоджується з тим, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що ТОВ „Торговий дім „Технолуч” Договір субпідряду був виконаний належним чином.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Технолуч” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 - відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Технолуч” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 - без змін.

Матеріали справи № 31/658-9/286 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді