Рішення

від 10.07.2008 по справі 31/658-9/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/658-9/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/658-9/286

10.07.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційної фірми «Граніт»

Про                стягнення 183 487, 92 грн.

                                                                                        Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

В засіданнях приймали участь:

Від позивача     Вершков В.І. –представник за довіреністю      

Від відповідача Рогач В.К. –представник за довіреністю      

Рішення прийнято 10.07.08. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошенням в судових засіданнях перерв з 15.05.08. по 03.06.08., з 03.06.08. по 19.06.08., з 19.06.08. по 10.07.08.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційної фірми «Граніт»про стягнення з відповідача 183 487, 92 грн. (92 880, 76 грн. –основного боргу, 33 356, 82 грн. –збитків від інфляції, 9 004, 13 грн. –3 % річних. 48 246, 21 грн. –пені) заборгованості.  

В результаті розгляду справи № 31/658 позивач уточнив свої позовні вимоги, та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 192 746, 57 грн. (92 880, 76 грн. –основного боргу, 36 180, 40 грн. –збитків від інфляції, 9 882, 05 грн. –3 % річних. 53 803, 36 грн. –пені).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч» та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційної фірми «Граніт»договору відповідач свої зобов'язання зі сплати вартості виконаних робіт виконав лише частково.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.06. у справі              № 31/658 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційної фірми «Граніт»було задоволено частково, стягнуто з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційної фірми «Граніт»на користь позивача 22 428, 60 грн. –заборгованості, 2 056, 67 грн. –пені, 4 017, 88 грн. –збитків від інфляції, 1 343, 87 грн. –3 % річних, 298, 47 грн. –державного мита та 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову позивачу було відмовлено.

17.02.06. Господарським судом міста Києва на виконання рішення            № 311/658 від 06.02.06. було видано відповідний наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.06. рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.06. у справі № 31/658 було змінено, позов задоволено частково.

21.06.06. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.06.06. Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Постановою вищого господарського суду України від 20.07.06. постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.06 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.06. у справі № 31/658 було скасовано справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.08.06. справу № 31/658 було передано на новий розгляд судді Жирнову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.06. суддя                   Жирнов С.М. прийняв справу № 31/658 до свого провадження та присвоїв їй      № 31/658-9/286, розгляд справи було  призначено на 20.10.06. о 11-50.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.10.06., в зв'язку з перебуванням судді Жирнова С.М. на лікарняному, справу № 31/658-9/286було  передано на розгляд судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.06. на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України по справі № 31/658-9/286 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі          № 31/658-9/286 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено.

02.04.08. до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом з матеріалами справи № 31/658-9/286 надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 12263 від 20.03.08.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.08. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України було поновлено провадження у справі № 31/658-9/286, розгляд справи призначено на 15.05.08. о 10-00.

В судовому засіданні 15.05.08. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03.06.08. о 11-00.

У судовому засіданні 03.06.08. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 257 480, 23 грн. (92 880, 76 грн. –борг, 82 518, 58 грн. –збитків від інфляції, 16 378, 61 грн. –3 % річних, 62 702, 28 грн. –пеня).

Ухвалою Господарського суду міста Києва  на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору  у справі № 31/658-9/286.

У судовому засіданні 03.06.08. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 19.06.08. о 10-45

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що оплаті підлягає вартість фактично виконаних робіт, а не вартість робіт визначена договором. При цьому відповідач зазначає, що позивач не в повному обсязі та неналежним чином виконав підрядні роботи передбачені договором.

У судовому засіданні 19.06.08. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 10.07.08. о 09-45 для виготовлення повного тексту рішення по справі № 31/658-9/286.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

                                       ВСТАНОВИВ:

29.04.04. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»(Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційною фірмою «Граніт»(Генеральний підрядник) було укладено договір на виконання субпідрядних робіт № 29/04-04Ш (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Субпідрядник зобов'язується в межах договірної ціни виконати на свій ризик власними силами та з власних матеріалів комплекс робіт з виготовлення та монтажу алюмінієвих фасадних та віконно-дверних конструкцій зі склопакетами, відповідно до Технічного завдання, що є додатком № 1 до цього договору, а Генеральний підрядник зобов'язується оплатити і прийняти виконану роботу.

Відповідно до п. 3.1. Договору, договірна ціна робіт, доручених для виконання субпідряднику, включає в себе ціну проектування, виготовлення алюмінієвих фасадних та віконно-дверних конструкцій, вартість їх доставки на об'єкт та вартість монтажу, а також інші витрати згідно загального кошторису, що є додатком № 2 до договору і становить 981 075, 00 грн.

У відповідності до матеріалів справи, сторони передбачили можливість корегування ціни шляхом укладення додаткових угод (п. п. 3.5., 3.6. Договору).

12.11.04. сторони уклали додаткову угоду № 2-с/д до Договору № 29/04-04Ш від 29.04.04. на виконання субпідрядних робіт, відповідно до якої договірна ціна робіт становить 1 030 907, 00 грн.

Порядок розрахунків визначений п. 3.2.1. Договору та передбачає: 1) 686 760, 00 грн. Генеральний підрядник сплачує на протязі трьох календарних днів з моменту підписання договору; 2) 163 596, 00 грн. Генеральний підрядник сплачує на протязі трьох календарних днів з моменту початку монтажу конструкцій; 3) остаточний розрахунок здійснюється на протязі десяти календарних днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в та КБ-3), або в порядку, передбаченому п. 5.2. Договору (належним чином засвідчені копія договору та додаткових угод до нього містяться в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, листом від 16.06.04. № 16-1/06 позивач звернувся до відповідача з проханням надати дозвіл на монтаж алюмінієвих конструкцій в житловому будинку за адресою: м. Київ, б-р. Т.Шевченка, 11-а, б.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, сторонами були виконані всі дії щодо реалізації прав та обов'язків, які випливають із суті зобов'язання передбаченого ст. 837 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У матеріалах справи містяться акти (належним чином засвідчені копії) приймання виконаних робіт № 1/250с за липень 2004 р. на суму 373 789, 51 грн., № 2/250/1с за листопад 2004 р. на суму 216 209, 89 грн., № 3/299с за грудень 2004 р. на суму 84 747, 66 грн., № 4 за лютий 2005 р. на суму 105 156. 78 грн., підписані та скріплені печатками обох сторін та довідки по вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3: довідка № 1 за липень 2004 р. на суму 373 789, 51 грн., довідка № 2 за листопад 2004 р. на суму 216 209, 89 грн., довідка № 3 за грудень 2004 р. на суму 84 747, 66 грн. та довідка № 5 за лютий 2005 р. на суму 105 156. 78 грн., відповідно до яких, загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт становить 779 903, 84 грн.

Як підтверджується платіжними дорученнями № 2089 від 21.05.04.,          № 2172 від 26.05.04., № 2275 від 04.06.04., № 2321 від 07.06.04., № 2332 від 08.06.04.,     № 2398 від 09.06.04., № 2490 від 21.06.04., № 2546 від 22.06.04., № 2770 від 12.07.04., № 2864 від 14.07.04., № 2941 від 16.07.04., № 294 від 03.12.04., № 832.175 від 16.12.04., № 832.265 від 20.12.04., № 294 від 22.04.05., № 346 від 27.04.05., № 1581 від 09.08.05. копії яких містяться в матеріалах справи, відповідач перерахував на рахунок позивача 757 475, 24 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивуючи свої заперечення на позов відповідач зазначає, що позивач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо якості робіт.

Відповідно до Акту перевірки виконаних робіт Держархбудконтролю міста Києва від 23.03.05. в результаті обстеження стану будівництва житлового будинку за адресою: м. Київ, б-р. Т.Шевченка, 11-а,б виявлено ряд питань, що підлягають усуненню до введення об'єкта в експлуатацію, зокрема виконати гідро та пароізоляцію піноутеплювача з пінополіуретану віконних і балконних  блоків та вітражів з метою їх захисту від вологи, в місцях примикання металоконструкцій вітражів до чорного металу бетонних та цегляних стін, встановити ізоляційні прокладки, виконати захист всіх металоконструкцій від корозій.

Судом враховуються посилання відповідача на протікання води та інші недоліки конструкцій, засвідчені актами Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційної фірми «Граніт»від 22.08.05., 20.10.05. та 23.03.05., які представник позивача підписати відмовився.

Крім того, відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»згідно актів приймання виконаних робіт не в повному обсязі виконало роботи передбачені п. 1.1. договору – кількість алюмінієвих конструкцій та склопакетів виготовлених та встановлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч», згідно актів приймання виконаних робіт не відповідає кількості зазначеній в кошторисі, який є додатком № 2 до договору.

Як зазначає експерт, різниця між вартістю робіт зазначених в договорі та в актах приймання виконаних робіт виникла внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»передбачених договором робіт в повному обсязі.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач порушив умови Договору субпідряду № 29/04-04Ш, а також вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих  Кодексів, інших актів законодавства.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність –це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Таким чином, ст. 232 Господарського кодексу України встановлює строк, в межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.

Крім того, у відповідності до  ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, враховуючи те, що Договір було укладено 29.04.04., а позовну заяву було подано до суду 11.10.05., та з урахуванням того, що відповідач заявив про застосування норми матеріального права щодо спливу позовної давності, то суд вважає за необхідне визнати строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій визнати таким, що сплинув.

Разом з тим, судом розглянуто заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 22 428, 60 грн.

Відповідно до п. 3.7. Договору, Субпідрядник сплачує Генеральному підряднику за надання генпослуг  у розмірі 2,5% від виконаного об'єму робіт.

Виходячи з того, що загальна вартість виконаних робіт складає 779 903, 84 грн., то суму, яку Субпідрядник мав сплатити  Генеральному підряднику за генпослуги складає 19 497, 62 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що 23.02.05. представник позивача отримав у відповідача 107 відливів на суму 2 930, 48 грн., відповідно до накладної         № ВН-0032/сп, але документ про їх встановлення на об'єкті відповідачу не надав.

Враховуючи, що вартість генпослуг –19 497, 62 грн. та вартість відливів –2 930, 48 грн., складає суму – 22 428, 60 грн., яка недоплачена відповідачем, відповідач просить зарахувати зустрічні однорідні вимоги.

Розглянувши заяву відповідача, дослідивши докази, якими відповідач обгрунтовує свою заяву, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню оскільки доказів на підтвердження того, що відливи за накладною № ВН-0032/сп були придбані саме для всановлення на об'єкті по б-ру. Т.Шевченка, 11-а,б суду не надано.

З огляду на те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»Договір субпідряду був виконаний належним чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

                                В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»відмовити повністю.

2.          Рішення вступає в законну силу після спливу десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко