Постанова

від 16.10.2008 по справі 15/441-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/441-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 жовтня 2008 р.                                                                                    № 15/441-07  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Мамонтової О.М.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиВАТ "Броварське шляхово-будівельне управління №50"

на постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.04.2008 року  

у справі господарського судуКиївської області

за позовомВАТ "Броварське шляхово-будівельне управління №50"

доБроварського виробничого управління комунального господарства

простягнення 319673,00 грн.,

за участю представників від:

позивача       Смірнов О.С.,

відповідача не з"явився,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2007 року ВАТ "Броварське шляхово-будівельне управління №50" звернулось до господарського суду з позовом до Броварського виробничого управління комунального господарства про стягнення за контрактом №16 від 25.04.2006 року 40 000,00 грн. основного боргу, 44 640,00 грн. –інфляційних втрат, 11 942,00 грн. –3% річних, 223 091,00 грн. пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.12.2007 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 28 117,95 грн. інфляційних втрат, 7 481,50 грн. –3% річних, 4 445,17 грн. пені та 1 244,76 грн. судових витрат. Припинено провадження у справі в частині стягнення 40 000,00 грн. боргу. В іншій частині позову відмовлено.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Рішення мотивовано тим, що оскільки акт приймання-передачі виконаних робіт за травень 2006 року по контракту №16 від 25.04.2006 року не містить дату його підписання, то враховуючи п.4.2 контракту, датою підписання є 31.05.2006 року і відповідно до 21.06.2006 року відповідач був зобов"язаний провести оплату вартості виконаних робіт в розмірі 238601,00 грн.  Суд з урахуванням того, що відповідачем належним чином не було виконано зобов"язання щодо своєчасної оплати вартості робіт посилаючись на ст. ст. 525, 526, 625, 258 ЦК України та ч.6 ст. 232 ГК України стягнув з відповідача 28 117,95 грн. інфляційних втрат, 7 481,50 грн. –3% річних за період з 21.06.2006 року по 31.10.2007 року та пеню в розмірі 4 445,17 грн. за період з 12.11.2006 року по 21.12.2006 року.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.04.2008 року рішення місцевого господарського суду від 18.12.2007 року змінено частково. Стягнуто з відповідача 10 140,00 грн. інфляційних втрат, 1 434,24 грн. –3% річних, 7 280,40 грн. пені та 610,28 грн. судових витрат. В іншій частині рішення господарського суду Київської області залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що оскільки акт приймання-передачі виконаних робіт за травень 2006 року по контракту №16 від 25.04.2006 року не містить дату його підписання, то враховуючи приписи ст. 530 ЦК України, і те, що претензія з вимогою сплати суму заборгованості була направлена відповідачу 27.04.2007 року, тому обов"язок оплатити вартість підрядних робіт у відповідач виник 14.05.2007 року. У зв"язку з цим, судом апеляційної інстанції було змінено рішення місцевого господарського суду в частині розміру стягнення штрафних санкцій та збитків з підстав зміни періоду для їх нарахування.  

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ВАТ "Броварське шляхово-будівельне управління №50" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.04.2008 року скасувати, рішення господарського суду Київської області від 18.12.2007 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25.04.2006 року між ВАТ "Броварське шляхово-будівельне управління №50" (субпідрядник) та Броварським виробничим управлінням комунального господарства (генпідрядник) був укладений Контракт №16 на виконання робіт по поточному ремонту дорожнього покриття по вул. Кірова в м. Бровари, відповідно до якого генпідрядник доручає субпідряднику в межах договірної ціни виконувати власними і залученими силами та засобами всі передбачені контрактом роботи, здати в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію генпідряднику, ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт, а генпідрядник –прийняти та здійснити оплату виконаних робіт у відповідності до умов Контракту.

Пунктом 12.1 Контракту сторони погодили, що здавання приймання робіт після закінчення будівництва об'єкту здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється відповідним актом.

Згідно з п.2.1 Контракту, загальна сума контракту на виконання робіт складає 238601 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.2 Контракту, оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником протягом 20 календарних днів після підписання Акта. При цьому, Акт виконаних робіт готує позивач і передає для підписання уповноваженому представнику відповідача у строк не пізніше 1 числа слідуючого за звітним місяцем. Відповідач протягом 3-х днів перевіряє реальність Акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору підряду позивач належним чином виконав свої зобов"язання щодо виконання підрядних робіт, що підтверджується Актом приймання-передачі за травень 2006 року, однак відповідач в порушення умов Контракту лише частково оплатив вартість виконаних підрядних робіт в результаті чого утворилась заборгованість. На момент подання позову сума заборгованості становила 40000,00 грн.

Оскільки під час розгляду справи позивачем було перераховано відповідачу за платіжним дорученням 40000,00 грн. заборгованості, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов"язань по Контракту, а також приписи ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Судова колегія також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність застосування в даному випадку положень ст. 530 ЦК України, оскільки акт приймання-передачі за травень 2006 рік не містить дати підписання його сторонами, а тому, з урахуванням п.4.2. Контракту, не можна встановити момент виникнення зобов"язання у відповідача протягом 20 днів оплатити вартість підрядних робіт.

Судова колегія зазначає, що сторонами під час розгляду справи не було надано будь-яких належних доказів, які б давали можливість встановити момент підписання акту за травень 2006 року, а відповідно і встановити момент  виникнення зобов"язання у відповідача.

Згідно з приписами ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що позивачем 27.04.2007 року була направлена на адресу відповідача претензія із вимогою сплатити заборгованість в розмірі 200000,00 грн. за виконані підрядні роботи протягом 15 днів з дня отримання вимоги, судова колегія погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що строк виконання грошового зобов'язання відповідачем сплинув 14.05.2007 року, а оскільки остаточний розрахунок був здійснений лише 26.11.2007 року, то до стягнення за неналежне виконання грошового зобов"язання підлягають інфляційні втрати та 3% річних, з урахуванням позовних вимог, за період з 15.05.2007 року по 31.10.2007 року.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч.1 ст. 548 ЦК України передбачено, що неустойка може встановлюватись законом або договором.

Згідно з п.14.4 Контракту, в разі затримання сплати відповідачем виконаних робіт більше ніж на 20 календарних днів після підписання ними ф.КБ-3, він сплачує позивачу пеню за кожен день затримки у перші два місяці розміром –0,1% від договірної ціни робіт за Контрактом і розміром –0,2% за кожний наступний день до фактичного виконання зобов'язань.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Враховуючи  приписи зазначених вище норм, а також враховуючи, що розмір пені, обумовлений Контрактом є таким, що значно перевищує подвійну облікову ставку НБУ, тому  суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що розмір пені в даному випадку повинен визначатись з урахуванням положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тобто в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

          З урахуванням зазначеного, а також ст.258 ЦК України та ст. 232 ГК України і враховуючи, що період прострочення грошового зобов"язання, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, становить з 15.05.2007 року по 31.10.2007 року, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зміни рішення місцевого господарського суду щодо періоду та суми стягнення пені з відповідача.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова є такою, що винесена при повному, об"єктивному дослідженні всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.04.2008 року у справі № 15/441-07 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      Н. Кочерова

Судді                                                                                                    О. Мамонтова

М. Черкащенко