Рішення

від 14.10.2008 по справі 20/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"14" жовтня 2008 р.                                                                            Справа  № 20/100

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

до відповідача Приватної науково-проектно-виробничої фірми «Моноліт»

про стягнення в сумі 473 грн. 15 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Корицька І.А. (дов. серії ВКК № 143167 від 25.07.2008р.);

відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

          В судовому засіданні від 7 жовтня 2008 року оголошувалася перерва до 14 жовтня 2008 року до 16 години 40 хвилин, про що присутні представники Позивача та Відповідача повідомлені під розписку (а.с. 54).

ВСТАНОВИВ:

          Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»(надалі –Позивач) в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»звернулося в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з Приватної науково-проектно-виробничої фірми «Моноліт»(надалі – Відповідач) на свою користь 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 99 коп. заборгованості за телекомунікаційні послуги, 13 (тринадцять) грн. 02 коп. нарахованої пені та 9 (дев'ять) грн. 14 коп. збитків від інфляції. Представник Позивача в судових засіданнях від 7 жовтня 2008 року та від 14 жовтня 2008 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві (а.с. 2-3), клопотанні від 6 жовтня 2008 року (а.с. 29-30) та клопотанні від 13 жовтня 2008 року (а.с. 56-57).

Представник Відповідача в судовому засіданні від 7 жовтня 2008 року заперечив проти позовних вимог Позивача з підстав, вказаних у відзиві на позов (а.с. 44).

14 жовтня 2008 року в господарський суд Рівненської області надійшла заява Відповідача (а.с. 58), в якій представник Відповідача вказав на неможливість своєї участі в судовому засіданні від 14 жовтня 2008 року, та просить суд провести судове засідання без участі представника Відповідача.

14 жовтня 2008 року в господарський суд надійшов додатковий відзив на позов (а.с. 59), в якому Відповідач заперечив проти позовних вимог Позивача, з підстав вказаних у даному відзиві.

Враховуючи те, що Відповідачем надані заперечення проти позову, а також враховуючи наявність у матеріалах справи заяви Відповідача про розгляд справи без участі представника Відповідача, господарський суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі № 20/100 матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

          Відповідно до типового договору про надання електрозв'язку № 2023122 від 14 грудня 2006 року (надалі –Договір; а.с. 9-14) Позивачем в особі Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії Позивача Відповідачу надавалися послуги зв'язку на основний телефонний номер 22-25-01 та сервісний телефонний номер 10-55-00 (055), які не оплачені Відповідачем у повному обсязі. Сума заборгованості, за період з березня місяця 2008 року по серпень місяць 2008 року (включно), згідно розрахунку суми позову (а.с. 7-8) та інших матеріалів справи складає 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 99 коп..

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.6 Договору Позивач та Відповідач погодились на авансову систему оплати, згідно до якої, Відповідач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 (двадцятого) числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до десятого числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.  

Згідно частини 1 статті 68 Закону України «Про телекомунікації»: розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

У відповідності до пункту 184 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 9 серпня 2005 року, оплата за телефонні розмови, інші послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, алее не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, якщо інше не передбачено Договором.

Згідно пункту 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, у разі коли розрахунки здійснюються без застосування квитанцій або у разі ненадходження рахунка до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму за надані послуги.

У відповідності до статті 27 Закону України «Про телекомунікації», право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію телекомунікаційних мереж може належити будь-якій фізичній особі –суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, які є резидентами України.

В свою чергу, право власності на телекомунікаційні мережі (де встановлене кінцеве обладнання, що забезпечує доступ до телекомунікаційних послуг по телефону 10-55-00) належить Позивачу, який здійснює технічне обслуговування і експлуатацію телекомунікаційних мереж. Управління телекомунікаційними мережами загального користування здійснюється оператором телекомунікацій (Позивачем), який експлуатує ці мережі, на основі єдиних стандартів, норм та правил.

Суд критично оцінює доводи Відповідача наведені у відзиві (а.с. 44) про те, що телефон Відповідача (055) з початку 2004 року почали регулярно відключати, а з червня 2004 року даний номер не працює по сьогоднішній день, оскільки: при переукладанні 14 грудня 2006 року Договору (а.с. 9-14) Відповідач, по суті, підтвердив замовлення на подальше отримання телекомунікаційних послуг за сервісним телефонним номером 10-55-00 (055); доповідна записка, заява, довідка та наказ (а.с. 45-46; 48-49) є внутрішніми документами Відповідача, які в силу статті 34 Господарського процесуального кодексу України які є неналежними доказами в підтвердження обставин, які доводить суду Відповідач.

Крім того, суд критично оцінює посилання Відповідача на неодноразові звернення до Позивача про відновлення роботи телефону 055, оскільки дані твердження не підтверджуються належними і допустимими доказами. Суд не може прийняти, як доказ неодноразового звернення в 2004 році Відповідача до Позивача (посилання у відзиві на а.с. 44) лист Державного комітету зв'язку України № 4830 від 30 серпня 1998 року. Що ж до листа на якому вказано, що він адресований директору Рівненської філії Позивача (а.с. 53), то у справі № 20/100 відсутні будь-які докази направлення даного листа Рівненській філії та отримання даного листа Рівненською філією Позивача.

Також суд наголошує на тому, що у відповідності до першого речення пункту 2.2.3 Договору: Позивач має право надсилати Відповідачу у разі несплати заборгованості понад один місяць письмове попередження про призупинення послуг, якщо заборгованість не буде погашена протягом місяця.

Згідно першого речення пункту 2.2.5 Договору: якщо Відповідач у місячний термін після одержання письмового попередження або тимчасового відключення телефону, через його відсутність, не погасив заборгованості, Позивач має право призупинити йому надання послуг.

З даного суд вбачає, що у відповідності до даних умов Договору в Позивача відсутній саме обов'язок призупиняти надання послуг електрозв'язку в разі наявності у Відповідача заборгованості понад один місяць та у разі направлення Відповідачу письмового попередження. Дане є правом Позивача. Відповідно, саме Позивач у даному разі вирішує скористатися чи не скористатися йому своїм правом щодо призупинити надання послуг електрозв'язку. У випадку ж призупинення надання послуг електрозв'язку, дія Договору не припиняється.

Водночас, у випадку, коли сторона що отримує послуги зв'язку не хоче більше їх отримувати, в силу пункту 3.1.2 Договору, вона має право відмовитись від отримання послуг електрозв'язку та припинити дію Договору. Дату відмови такий споживач повідомляє оператора зв'язку письмовою заявою про таку відмову не пізніше, ніж за десять днів до відмови.

Суд наголошує на тому, що Відповідач не звертався з початку дії Договору (14 грудня 2006 року) по серпень місяць 2008 року [включно] (за період з березня місяця 2008 року по серпень місяць 2008 року Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість), до Позивача із заявою про відмову від отримання послуг електрозв'язку та припинення дії Договору.

Також суд наголошує на тому, що у відповідності до пункту 2.1.3 Договору: Позивач зобов'язаний здійснювати перевірку відповідності абонентських пристроїв технічним нормам підключення телефонних апаратів та інших абонентських пристроїв, пломбувати діодні приставки (розетки). Водночас, з урахуванням усього вищевказаного, в матеріалах справи відсутні докази безпосереднього звернення Відповідача до Позивача про усунення пошкоджень телефонного зв'язку, якщо такі дійсно мали місце.

Інші доводи Відповідача є необґрунтованими та безпідставними, і до уваги судом не беруться.

З врахуванням вищевказаного, на основі  статтей 509, 525-527, 530 Цивільного Кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України,  вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 99 коп. правомірні, ґрунтуються на Договорі та законі і підлягають до задоволення.

Згідно частини 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації»: у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Сума нарахованої Відповідачу пені, згідно розрахунку суми позову (а.с. 7-8), складає 13 (тринадцять) грн. 02 коп..

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до пункту 5.8 Договору, у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

З врахуванням вищевказаного, на основі пункту 5.8 Договору, статтей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частини 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації», статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та статтей 193, 198, 230-233 Господарського кодексу України, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені 13 (тринадцять) грн. 02 коп. правомірні, ґрунтуються на Договорі та законі і підлягають до задоволення.

У відповідності до пункту статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно розрахунку суми позову (а.с. 7-8), загальна сума збитків від інфляції за період з квітня місяця 2008 року по червень місяць 2008 року (включно) склала 9 (дев'ять) грн. 14 коп..

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків пов'язаних з інфляційним процесом в сумі 9 (дев'ять) грн. 14 коп.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватної науково-проектно-виробничої фірми «Моноліт», 33028,                  м. Рівне, вул. Соборна, 3, кв. 11, рахунок № 26005301586380 в АКБ «Промінвестбанк»                м. Рівне, МФО 333335, код 25320964 на користь на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», 01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, на рахунок Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»№ 2603425 в «Райффайзен Банк Аваль»м. Рівне, МФО 333227, код 01187526 –450 (чотириста п'ятдесят) грн. 99 коп. заборгованості, 13 (тринадцять) грн. 02 коп. нарахованої пені, 9 (дев'ять) грн. 14 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 17.10.2008р.

   Суддя                                                                Василишин А.Р.