Постанова

від 13.03.2012 по справі 19/150пд/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/150пд/2011

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.03.2012 р.           справа №19/150пд/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Манжур В.В.

суддів Будко Н.В., Москальової І.В.

при секретарі                   

Пеленовій О.О.

за участю представників сторін:

від позивачів: не з'явився

від відповідача (скаржника):від третьої особи:

не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Точномір», м.Луганськ

на рішення  господарського суду

Луганської області

від07.12.2011р. (повний текст підписано 12.12.2011р.)

по справі№ 19/150пд/2011 (суддя Косенко Т.В.)

за позовомВиконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ та Луганської міської ради, м.Луганськ

до

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Точномір», м.Луганськ

Управління Держкомзему у м.Луганськ, Луганської області

провнесення змін до договору,

В С Т А Н О В И В:

          Позивачі, Виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада, звернулися до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Точномір»про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 27.08.1997р.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.2011р. позовні вимоги Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради задоволені в повному обсязі, посилаючись на їх обґрунтованість та виходячи з приписів земельного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Точномір»звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 07.12.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, за умови недоведеності обставин, що мають значення для справи, з висновками суду, що не відповідають дійсним обставинам справи, та з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Подане скаржником клопотання від 29.02.2012р. про перенесення судового розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судового засіданні, що підтверджено долученою судовою повісткою, судовою колегією відхилено, оскільки явка представника скаржника не визнавалась обов'язковою, а його неявка не тягне за собою відкладення розгляду апеляційної скарги.

Виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганської міська рада у відзиві від 02.03.2012р. проти апеляційних вимог скаржника заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість, а тому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Представник Управління Держкомзему у м.Луганськ у судові засідання                     не з'явився, причину неявки до суду не повідомив, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки явка представника Управління Держкомзему у м.Луганськ                  не визнавалась обов'язковою та неявка без поважних причин у судове засідання його представника не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку,  встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 09.07.1997р. № 218/9 товариству з обмеженою відповідальністю Фірмі «Точномір»у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років була надана земельна ділянка площею 0,7801га за адресою: м.Луганськ, вул.Лугутинська, 133, під розміщення складу.

На виконання вказаного рішення, 27.08.1997р. між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою «Точномір»(землекористувач) був укладений договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) (далі за текстом –договір).

Договір зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 27.08.1997р. за № 2184.

Згідно пункту 2.1. договору, плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку щоквартально рівними частками.

В абзаці 11 пп. б) п.3.2. розділу 3 договору передбачено нарахування пені за несвоєчасне внесення плати за землю в розмірі 0,3 відсотка від суми недоїмки за кожен день прострочення.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008р. № 309-VI були внесені зміни до Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі”, згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 18 Закону України „Про оцінку земель” передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від цільового призначення  не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007р. № 28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності 01.03.2008р. В зв'язку з чим до усіх землекористувачів м.Луганська, в тому числі і до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірмою «Точномір», була застосована нова нормативна грошова оцінка землі.

Також Луганською міською радою було прийняте рішення від 25.04.2008р. № 33/13, яким були внесені зміни в рішення Луганської міської ради від 31.10.2007р. № 25/5, яким регулюється порядок встановлення розміру орендної плати за землю при передачі земельних ділянок в оренду та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати в залежності від видів діяльності, які здійснюються на земельній ділянці. Вказаним рішенням розмір річної орендної плати встановлено від 3 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.

Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12 встановлено, що в договорах оренди землі розмір річної орендної плати встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення.

Тобто, вказаним рішенням Луганської міської ради встановлені ставки орендної плати за землю відповідно до ст.632 Цивільного кодексу України.

З метою приведення спірного договору до вимог чинного законодавства, листом від 11.07.2011р. за № И 01/03-13/3993/0/2-11, за підписом Луганського міського голови, на адресу ТОВ Фірми «Точномір»була направлена пропозиція про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 27.08.1997р. До листа був доданий проект договору про внесення змін до договору.

У зв'язку з відсутністю відповіді на вищевказаний лист з пропозицією щодо внесення змін до договору, Виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада звернулися з позовом про внесення змін до договору.

           Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 ЦК України).

              Згідно ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

              Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі  недосягнення  згоди  щодо  зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому  порядку.

              Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість зміни умов договору (абз.4 п.п. а) п.3.1. договору),                       а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

          Що стосується доповнення договору пунктом 2.2. та внесення змін до пункту 3.2. договору, місцевий господарський суд при задоволенні позовних вимог в цій частині дійшов вірного висновку, з огляду на наступне:

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 129.4 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до положень ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування", до повноважень міського голови належить в т.ч. укладення від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договорів відповідно до законодавства з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подання їх на затвердження відповідної ради.

В пункті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

              Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. На даний час такі повноваження здійснюються Луганською міською радою на підставі п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.4 Закону України "Про оренду землі", в якій зазначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають в комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Саме відповідно до наведених положень Луганським міським головою підписано та направлено на адресу ТОВ фірми «Точномір»пропозицію про внесення змін до спірного договору.

              На час прийняття рішення про надання в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди та укладення спірного договору, такі повноваження здійснював Виконком Луганської міської ради, тому спірний договір оренди укладений між Виконкомом Луганської міської ради та ТОВ фірмою «Точномір».

          Таким чином, рішення господарського суду першої інстанції, яким внесено зміни в договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), є правомірним.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом повно встановлені обставини, що мають значення для справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого висновки суду, викладені в оспорюваному рішенні, відповідають обставинам справи,                      у зв'язку чим рішення господарського суду Луганської області від 07.12.2011р.      у справі № 19/150пд/2011 не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Точномір», м.Луганськ –залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 07.12.2011р. у справі № 19/150пд/2011 –без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий          В.В.Манжур

Судді:          Н.В.Будко

          І.В.Москальова

Повний текст постанови підписаний 06.03.2012р.

                                        Надруковано 7 примірників:

                                        2 –позивачам

                                        1 –відповідачу (скаржнику)

                                        1 –третій особі

                                        1 –у справу

                                        1 –ГСЛО

                                        1 –ДАГС