Постанова

від 15.05.2012 по справі 19/150пд/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р. Справа № 19/150пд/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача не з'явилися

від третьої особи не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ТОВ фірма "Точномір" на рішення господарського суду Луганської області від 07.12.11р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.12р.

у справі № 19/150пд/2011

за позовом Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради, м. Луганськ

до ТОВ фірма "Точномір", м. Луганськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області, м. Луганськ

про внесення змін до договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.11р. у справі № 19/150пд/2011 (суддя Косенко Т.В.) позов задоволено повністю, п. 2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору на право тимчасового користування землею (в т.ч. на правах оренди) від 27.08.97р., укладеного між ТОВ фірма "Точномір" та виконавчим комітетом Луганської міської ради, викладено у новій редакції, доповнено даний розділ пунктом 2.2, викладено абзац 11 пп. б) п. 3.2 розділу 3 "Права і обов'язки сторін" у новій редакції.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.12р. (головуючий Манжур В.В., судді Будко Н.В., Москальова І.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 07.12.11р. та постанову від 06.03.12р. скасувати. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 124 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 16, 23 Закону України "Про оренду землі", ст. 1 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

27.08.97р. між виконкомом Луганської міської ради та ТОВ "Точномір" укладено договір № 2184 на право тимчасового користування землею (у т.ч. на умовах оренди), зареєстрований 27.08.97р. у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею, за умовами якого Луганський міськвиконком на підставі рішення № 218/9 від 09.07.97р. надав, а ТОВ "Точномір" -прийняло в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,7801 га строком на 49 років для розміщення складу по вул. Лутугинській, 133.

Відповідно п. 2.1, плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі земельного податку щомісячно рівними частками.

Згідно пп. а) п. 3.1, виконком Луганської міської ради має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Абзацем 11 підпункту б) пункту 3.2 визначено, землекористувач повинен своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня у розмірі 0,3 відсотки від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Рішенням Луганської міської ради № 9/12 від 27.05.11р. "Про деякі питання щодо орендної плати на землю у м. Луганську" вирішено, що при прийнятті радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень і договорів оренди землі щодо зміни розміру орендної плати, розмір річної орендної плати на земельну ділянку встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (коефіцієнти) зазначені у додатку до рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який передбачений Податковим кодексом України та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

12.07.11р. листом № 01/03-13/3993/0/2-11 від 11.07.11р., підписаним Луганським міським головою, відповідачу було надіслано проект договору про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею від 27.08.97р. (а.с. 16-18).

21.09.11р. виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада звернулися з позовом до ТОВ фірма "Точномір", третьої особи - Управління Держкомзему у м. Луганськ про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у т.ч. на умовах оренди) від 27.08.97р., а саме, просили викласти п. 2.1 розділу 2 "Плата за землю" в редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 3"; доповнити даний розділ пунктом 2.2 такого змісту: "Річна орендна плата сплачується рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця"; абзац 11 п.п. б) пункту 3.2. розділу 3 "Права та обов'язки сторін" викласти в новій редакції: "У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором на право тимчасового користування землею (у т.ч. на умовах оренди), орендар повинен сплатити пеню за ставкою пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми орендної плати за кожний день прострочення платежу".

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.11р. у справі № 19/150пд/2011, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.12р., позовні вимоги задоволено повністю.

Законом України № 2756-VI від 02.12.10р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", що набрав чинності з 01.01.11р., змінено, зокрема, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" : слова "до Закону України "Про плату за землю" замінено словами "до Податкового кодексу України", частини четверту, п'яту і сьому виключено.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтями 288.5., 288.5.1. ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 2 і 4 ст. 188 ГК України).

В абзаці 4 п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11р. зазначено, що оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, Законом України № 2756-VI від 02.12.10р. були внесені зміни до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", частини 4 і 5 ст. 21 -виключені; рішенням ради № 9/12 від 27.05.11р. встановлено орендну плату у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки; 12 .07.11р. позивач супровідним листом за підписом Луганського міського голови надіслав відповідачу проект про внесення змін до договору від 27 .08.97р.; пунктом 3.1 договору сторін передбачено внесення змін до договору щодо орендної плати. За таких обставин, на думку колегії, суди дійшли правильного висновку, що законодавча зміна граничного розміру плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, погодженої сторонами в договорі, а тому обґрунтовано задовольнили позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржені рішення та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ фірма "Точномір" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.12.11р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.12р. у справі № 19/150пд/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова