Рішення

від 13.05.2008 по справі 33/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

13.05.08                                                                                                            

Справа № 33/132

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому

засіданні матеріали справи :

за позовом :

Львівського дочірнього

підприємства «Фарлеп»(м. Львів)

до відповідача :

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів)

про :

стягнення 1 593 (одна тисяча

п'ятсот дев'яносто три) грн. 28 коп.

Суддя :                             Цікало А.І.                                                                                           При

секретарі :              Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:

Ніколенко Г.Ф. -представник

(довіреність б/н від 07.05.2008 р.)

Відповідача:

не з'явився

Представникам сторін, присутнім в

судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК

України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в

судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної

фіксації судового процесу.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області Львівським дочірнім

підприємством «Фарлеп»(м. Львів) подано позов до Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) 

про стягнення  1 593 (одна тисяча

п'ятсот дев'яносто три) грн. 28 коп.

Ухвалою господарського суду

Львівської області  від 18.04.2008 року

порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.05.2008 року.

Позивач вимоги ухвали суду про

порушення провадження у справі від 18.04.2008 р. виконав, явку повноважного

представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов

підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав

наведених  у заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвали суду про

порушення провадження у справі від 18.04.2008 р. не виконав, відзив на позов не

представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України

порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не

забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений

про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про

вручення поштового відправлення.

Суду представлено достатньо

матеріалів, що дає можливість, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянути

справу при відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали,

подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях,

з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно

оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

12.10.2005 р. між Львівським

дочірнім підприємством «Фарлеп»та Суб'єктом підприємницької діяльності

-фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір № 6852 (копія в матеріалах

справи) про надання доступу до глобальної мережі Інтернет по виділеній лінії

(ADSL).

Позивач свої зобов'язання по

договору виконав надавши послуги зв'язку згідно з діючими Граничними тарифами,

затвердженими КМ України.

31.10.2006 р. позивач виставив

вимогу відповідачу про оплату наданих послуг.

Оскільки відповідач, своїх

зобов'язань, по оплаті послуг не виконав, позивач 30.11.2006 р., на підставі п.

4.1 „Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”, в односторонньому

порядку розірвав договір.

Позивач неодноразово звертався до

відповідача з претензіями (копії в матеріалах справи) про оплату отримання

послуг, але такі останнім були залишені без належного реагування.

Станом на день звернення з позовом

до суду сума заборгованості Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1 (м. Львів) перед Львівським дочірнім підприємством «Фарлеп»(м. Львів)

за надані послуги становить 1 593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 28

коп.

На час розгляду справи відповідач

не представив доказів погашення боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК

України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами

господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами

- юридичними особами на підставі господарських договорів, є

господарсько-договірними зобов'язаннями. 

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України,

господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним

кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими

нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 193 ГК

України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону,

інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних  

вимог  щодо  виконання 

зобов'язання  - відповідно до

вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона, повинна

вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,

враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського

інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських

санкцій.

Відповідно до ст.ст. 526 та 530 ЦК

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  в межах строків, встановлених

для їх виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України,

боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним

грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти

річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники

господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за

правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників

господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом,

іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно

гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави,

в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих

внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК

України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне

виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення

господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього

заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено

законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського

зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що

належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної

сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення

господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення

зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для

виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України,

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи відповідач

доказів погашення заборгованості не представив, відзив на позов не подав, проти

позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не

заперечив,  явку повноважного

представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно

до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем

представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження

своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення

заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і

повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені

докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають

застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,

вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові

рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Львівського дочірнього

підприємства «Фарлеп»(м. Львів) до Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 1 593 (одна тисяча п'ятсот

дев'яносто три) грн. 28 коп. обґрунтована та підлягає до задоволення.

Судові витрати, відповідно до ст.

49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись

ст.ст. 526, 530, 548, 625 ЦК України, ст.ст. 179, 193, 216, 218, 232 ГК

України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80,

82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -  

ВИРІШИВ:

1.          Позов Львівського дочірнього

підприємства «Фарлеп»(м. Львів) до Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 1 593 (одна тисяча п'ятсот

дев'яносто три) грн. 28 коп. -задоволити повністю.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ДРФО НОМЕР_1) на користь

Львівського дочірнього підприємства «Фарлеп»(вул. Дорошенка, 44/2, 15, м.

Львів, 79000; код ЄДРПОУ 30275194) -1 593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три)

грн. 28 коп. -боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. -державного мита та 118 (сто

вісімнадцять) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК

України, після набрання рішенням законної сили. 

Суддя