cpg1251 Комінтернівський районний суд Одеської області
Справа № 2-145/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2012смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
судді Рідник І.Ю.
при секретарях: Данько Т.В., Бочковській Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина саду» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення земельної ділянки в належний для використання стан, відшкодування шкоди,
в с т а н о в и в:
У лютому 2009 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача в якому просила зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку площею 1.56 га, кадастровий номер 5122786400:01:003:0141, що розташована на території Фонтаської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, передану їй у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, привести дану земельну ділянку у придатний для використання стан, а саме - знести за рахунок відповідача самовільно побудовані будівлі: парник та склад, знести насадження суниці та відновити прикордонні стовпчики, та стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 гривень та судові витрати.
В подальшому позивачем позов було уточнено та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору з боку відповідача залучено фірму «Сім'я» Колективне підприємство. Згідно уточнень позивач просить зобов'язати відповідача привести належну їй на праві власності земельну ділянку площею 1.56 га, кадастровий номер 5122786400:01:003:0141, що розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтер-нівського району Одеської області у придатний для використання за цільовим призначенням стан, а саме: за свій рахунок відновити зруйновані межові знаки, стягнути з відповідача на її користь вартість витрат щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в сумі 500 гривень, стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 гривень та понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2, позовні вимоги підтримала і в їх обґрунтування послалась на наступне.
Позивач, будучи власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1.56 га ріллі, яка розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, передала її 21.02.2005 року в оренду КП «Сім'я» для вирощування сільгосппродукції, уклавши з підприємством договір оренди землі строком на 3 роки. Орендна плата була визначена у натуральній формі. В грудні 2006 року позивач випадково дізналася, що орендарем в односторонньому порядку, без попередження, розірвано договір оренди, а її земельна ділянка, без її згоди, передана в суборенду ТОВ «Перлина саду». Виїхавши на місце позивач побачила, що на її земельній ділянці відповідач самовільно збудував приміщення складу та парник, засадив ділянку капустою та суницею, зруйнував межові стовпчики з сусідніми земельними ділянками. На неодноразові усні та письмові вимоги звільнити земельну ділянку та знести самовільні споруди і насадження, відповідач не реагував. Звернення позивача до прокуратури району та сільської ради про їх втручання та надання допомоги по відновленню її порушених відповідачем прав власника земельної ділянки, також залишилися без реагування з боку цих органів. Тільки після звернення з колективною скаргою власників земельних ділянок, переданих без їх відома в суборенду відповідачу, до Одеської облдержземінспекції співробітниками цієї інспекції з виїздом на місце була здійснена перевірка по скарзі та виявлено порушення ТОВ «Перлина саду» ст.ст.125,126 ЗК України, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки площею приблизно 0.36 га, за що директора товариства ОСОБА_3 2 жовтня 2008 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.531 КУпАП та надано припис щодо усунення у 30-денний термін протиправних дій по самовільному захвату землі, але на час звернення позивача до суду з даним позовом земельна ділянка ОСОБА_1 звільнена та повернута не була. Вже в ході розгляду справи відповідач звільнив земельну ділянку позивача та частково привів її у належний для використання стан, здійснивши демонтаж самовільно зведеної споруди під складське приміщення та видаливши насадження суниці. Однак до цього часу відповідачем не відновлені знесені ним межові знаки, що були зведені за замовленням позивачки СПД ОСОБА_4 у липні 2008 року, за що позивачкою підприємцю було сплачено п'ятсот гривень, які підлягають відшкодуванню їй відповідачем. Оскільки відповідачем земельна ділянка була повернута позивачці з частковим приведенням її в належний для використання стан, тому позивачем уточнено позовні вимоги в цієї частині, згідно яких вона просить суд зобов'язати відповідача привести її земельну ділянку у придатний для використання за цільовим призначенням стан, а саме: за власний рахунок відновити зруйновані межові знаки. Крім цього позивач просить стягнути з відповідача на її користь понесені витрати по відновленню меж земельної ділянки в розмірі 500 грн., згідно договору № ГФ 07-02/4 від 02.07.2008 року укладеному з СПД ОСОБА_4, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 20000 грн., яка причинена їй протиправними діями відповідача у зв'язку з самовільним захватом земельної ділянки, тривалий час її використовування без її згоди та створення їй перешкод щодо потрапляння та огляду ділянки, зруйнування межових знаків, позбавлення її можливості розпоряджатися своєю власністю за власним розсудом, що спричинило їй душевні страждання, приводило до нервових зривів, що потягнуло погіршення стану здоров'я, та вимусило тривалий час їздити у різні інстанції та правоохоронні органи зі скаргами на дії відповідача, що також вимагало від неї додаткових значних фізичних та моральних зусиль і матеріальних витрат. На підставі викладеного, просить позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Позивач позов підтримала в повному обсязі і просила його задовольнити по підставам, викладеним її представником.
Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_5 позов не визнали в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову ОСОБА_5 послалася на наступне.
Договір від 29.01.2006 року про передачу ТОВ «Перлина саду» в суборенду ряд земельних ділянок, у тому числі і позивача, розташованих на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, що знаходилися в оренді у КП фірма «Сім'я» було укладено за спільною домовленістю між підприємст-вами. Згідно з цим договором визначені в ньому земельні ділянки ТОВ «Перлина саду» отримало в суборенду строком на 3 роки. Доказів того, що ТОВ «Перлина саду» зруйнувало межові знаки на земельній ділянці позивача, суду не надано. Навпаки, листом облдержземінспекції від 22.01.2009 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, підтверджено наявність усіх межових знаків, а з технічного звіту СПД ОСОБА_4, на який посилається позивачка як на доказ, тільки убачається проведення за бажанням власника ділянки геодезії земельної ділянки без встановлення її меж в натурі, тому вимога про відшкодування витрат за проведення геодезії також є необґрунтованою. Відомості про те, що КП фірма «Сім'я» розірвало договір оренди земельної ділянки з позивачем орендарем землі товариству не надавались. Після закінчення 29.01.2009 року строку дії договору суборенди земельної ділянки, ТОВ «Перлина саду» земельну ділянку, належну позивачу, не використовує, звільнило її та не перешкоджає ОСОБА_1 у використанні цієї земельної ділянки за власним розсудом. Вважає, що відповідачем не було вчинено самовільного захвату спірної земельної ділянки, як про це стверджує позивач та її представник, а в даному випадку має місце використання земельної ділянки без правовстановлюючого документу. Однак, не заперечує, що директора ТОВ «Перлина саду» ОСОБА_3 Одеською облдержземіспекцією притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.531 КУпАП з чим тої погодився та сплатив призначений штраф.
Не підтверджено доказами, на думку представника відповідача, і моральна шкода, яку вона просить стягнути з відповідача, оскільки спричинення моральної шкоди, її розмір повинні доказуватися позивачем відповідними доказами. За таких обставин, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Представники третьої особи з боку відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7 вважають позов обґрунтованим по підставам, викладеним у письмових поясненнях на позов в яких зазначено, що фірмою «Сім'я» КП після укладення 21.02.2005 року договору оренди землі з позивачем та іншими пайщиками земельного масиву №6 на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ці земельні ділянки фірмою не оброблялися із запізненням оформлення договору оренди. У жовті 2006 року, в зв'язку з неможливістю використання цих земельних ділянок та їх самовільного захвату ТОВ «Перлина саду», фірмою договори оренди з пайщиками були розірвані. Однак, не зважаючи на це, розрахунок по орендної платі з орендодавцями підприємством було проведено відповідно до умов договору, але для того щоб повернути понесені витрати, фірма вимушена була підписати з ТОВ «Перлина саду» договір суборенди землі, якій ні якої юридичної сили не має. На підставі того, що договір оренди землі з позивачем розірвано, а за час його дії оренда плата орендарю сплачена, вважають необґрунтованим залучення фірми «Сім'я» до участі у справі.
Вислухавши позивача та її представника, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи суду прийшов до наступного.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення розміром 1.56 га, яка розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії РІ №477649, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №51, який видано на підставі розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 06.09.2002 року №499. У квітні 2007 року інформація про дану земельну ділянку внесена до АС ДЗК та їй присвоєно кадастровий номер 5122786400:01:003:0141 /а.с.7,8/.
Відповідно до ст.316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтями 317,321 ЦК, ст.41 Конституції передбачено, що права володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, установлених законом.
Згідно зі ст.373 ЦК, ст.14 Конституції земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується Конституцією України.
Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Статтями 125,126 ЗК, в редакції 2001 року, що діяла на час виникнення правовідносин, передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (а місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно зі ст.386 ЦК, ст.152 ЗК держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності, у тому числі і прав власності на землю.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Власник земельної ділянки або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушся не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений ст.11 ЦПК, суд розглядає дану справу в межах заявлених позивачем вимог.
Згідно ст.188 ЗК, ст.5 ч.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 року №963-ІУ, державний контроль за використанням та охоронною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Відповідно до п.1.2. «Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312, зареєстрованого в Мін'юсті України 25.12.2003 року за №1223/8544, що діяв на час виникнення правовідносин, державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (далі-Держземінспекція) та її територіальні органи.
Відповідно до ст.1 Закону №963-ІУ будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельної ділянки.
З матеріалів справи убачається, що 21.02.2005 року ОСОБА_1 укладено з фірмою «Сім'я» Колективне підприємство договір оренди вище зазначеної земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1.56 га, розташованої на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, для вирощування сільськогосподарської продукції строком на три роки - до 21.02.2008 року, з оплатою орендної плати у натуральній формі: пшениця - 400 кг, фуражне зерно - 333 кг, насіння сояшника - 33кг. Договір зареєстровано у Фонтанській сільській раді 12.04.2005 року.
Згідно помітки на договорі директора фірми «Сім'я» КП ОСОБА_6 від 12.10.2006 року: договір розірвано в односторонньому порядку у зв'язку з відсутністю можливості використовувати цю земельну ділянку /а.с.9-11/.
Враховуючи, що підставою позову є самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем, суд не надає правову оцінку договору оренди землі та діям сторін цього договору.
З договору від 29.01.2006 року, укладеному між директором КП фірма «Сім'я» ОСОБА_6 і директором ТОВ «Перлина саду» ОСОБА_3, убачається, що КП фірма «Сім'я» передала в суборенду ТОВ «Перлина саду» строком на три роки, тобто по 29.01.2009 року, орендовані у громадян земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку ОСОБА_1 Визначено, що орендну плату орендодавцям сплачує КП фірма «Сім'я» згідно умов договору, а ТОВ «Перлина саду» розрахунок з суборендодавцем проводить в грошовому виразі з розрахунку 1100 грн. за 1 пай /4.5 га/ /а.с.22/.
Проте, відповідно до вимог ст.8 Закону «Про оренду землі» від 06.10.1998 року №161-ХІУ - орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечить йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державної реєстрації.
Як убачається з договору оренди землі від 21.02.2005 року, укладеного між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та орендарем КП фірма «Сім'я», умови по суборенді даної земельної ділянки в договорі оренди не оговорені, письмової згоди, що підтверджено в судовому засіданні сторонами, орендодавцем земельної ділянки на
передачу її в суборенду не надавалось, строк дії договору суборенди земельної ділянки перевищує строк дії договору оренди та умови договору суборенди не відповідають умовам договору оренди. Крім цього, не проведено державну реєстрацію договору суборенди.
Факт самовільного зайняття відповідачем належної позивачці земельної ділянки, а саме використання її без правовстановлюючого документу під вирощування овочів (капусти) та розміщення тимчасових споруд, підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Перлина саду» від 02.10.2008 року, складеним державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області /а.с.77/.
Згідно матеріалів адміністративної справи, порушеної облдержземінспекцією за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Перлиа саду», директора товариства, ОСОБА_3, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.531 КУпАП, яка передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, за порушення ст.ст.125,126 ЗК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 350.00 грн., який сплачено правопорушником згідно квитанцій /а.с.73-80/.
Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господ-дарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.
Отже, ствердження представника відповідача про відсутність з боку ТОВ «Перлина саду» самовільного зайняття земельної ділянки позивача не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення за результатами розгляду якої директора ТОВ «Перлина саду» визнано винним у скоєнні правопорушення за ст.531 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Таким чином, з боку відповідача мале місце самовільне зайняття земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності, та у зв'язку з незаконним утриманням відповідачем цієї земельної ділянки, позивач вимушена була звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути також відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.9 ч.2 ст.16 ЦК).
Згідно з ч.2 ст.23 ЦК моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ст.1167 ЦК та роз'яснень, викладених в п.п.7,9 постанови Пленуму Верхового Суду України №4 від 31.03.1995 року, з наступними змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується у повному обсязі тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені противоправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При визначені розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає, що позивачем та її представником доведено та підтверджено доказами завдання їй відповідачем своїми протиправними діями моральної шкоди.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з глибини душевних страждань позивача, яких вона зазнала за час незаконного використання відповідачем належного їй на праві власності майна, порушення звичного способу її життя, оскільки позивач змушена була звертатися до різних державних органів за захистом своїх порушених прав.
Суд зазначає, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, страждань особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, але з урахуванням засад розумності, виваженості, справедливості суд вважає, що в даному випадку причинена позивачу моральна шкода підлягає частковому задоволенню в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Що ж стосується позовних вимог у частині приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, а саме відновлення відповідачем за свій рахунок зруйновані межові знаки та відшкодування понесених витрат по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки за договором №ГФ-07-02/4 від 02.07.2008 року, то ці позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки всупереч положенням ст.ст.10,60 ЦПК позивачкою не надано належних та допустимих, у розумінні ст.ст.58,59 ЦПК, доказів на їх підтвердження.
Навпаки, з матеріалів технічного звіту СПД ОСОБА_4, ліцензія серії НОМЕР_1 видана 17.07.2007 року Державною службою геодезії, картографії та кадастру, який виконаний на підставі договору №ГФ 07-02/4 від 02.07.2008 року убачається, що після проведення топографо-геодезичних вишукувань по земельній ділянці: визначення координат кутів повороту, математичної обробки матеріалів польових вимірювань, складання плану зовнішніх меж ділянки, розташованої на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, яка належить ОСОБА_1, межові знаки в натурі (на місцевості) не встановлювалися, оскільки все відповідало технічної документації на земельну ділянку /а.с.44-54,62-64,128-130/.
Станом на 02.10.2008 року на момент перевірки інспектором облдержземінспекції дотримання ТОВ «Перлина саду» вимог земельного законодавства, зруйнування межових знаків, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.56 КУпАП, також встановлено не було /а.с.12,77/.
Суд оцінює критично та не приймає до уваги акт обстеження земельних ділянок від 24.08.2010 року, складе-ного позивачем за участю інших 4 власників сусідніх земельних ділянок, в якому зазначено про зруйнування відповідачем межових знаків на земельній ділянці ОСОБА_1, оскільки цей доказ оформлений не належним чином та не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки земельна ділянка позивача на підставі угоди на обробку землі від 02.07.2009 року, яка укладена між нею та фермером ОСОБА_8, заходиться з цієї дати у тимчасовому користуванні фермера строком до 31.12.2010 року /а.с.41/.
Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК.
На підставі ст.ст.14,41 Конституції України, ст.ст.16,23,316,317,321,373,386,1167 ЦК України, ст. ст.125,126,152,188 ЗК України, ст.ст.1,5 Закону «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.8 Закону «Про оренду землі» і керуючись ст.10,11,60,61,88,209,212, 213, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Уточнений позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина саду», за участю третьої особи з боку відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, колективного підприємства «Сім'я» про приведення земельної ділянки у придатний до використання стан, стягнення матеріальної шкоди в розмірі 500 гривень, моральної шкоди в розмірі 20000 гривень та судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина саду» код ЄДРПОУ 33871633, юридична адреса: 67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт.Комінтернівське, вул.Київська, &39, кв.1, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ТОВ «Перлина саду» код ЄДРПОУ 33871633, юридична адреса: 67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт.Комінтернівське, вул.Київська, &39, кв.1, на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 17.00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя І. Ю. Рідник
Суд | Комінтернівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2012 |
Оприлюднено | 26.02.2014 |
Номер документу | 21868518 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні