Рішення

від 01.03.2012 по справі 32/200-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/200-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Справа №  32/200-А

01.03.12

                                                               12 год. 20 хв.                               

Господарський суд міста Києва у складі судді Домнічевої І.О.,

при секретарі судового засідання Скребець І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ліс –Україна»

ДоДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

Проскачування податкового повідомлення-рішення

Cуддя    Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача Куркіна Т.П.  

від відповідача Гучко В.В.

у судовому засіданні 01.03.2012р. відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2005р. № 1230/23-08/0 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2006р. порушено провадження у справі; ухвалою від 05.06.2006р. судом було закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 11.09.2006 року провадження у даній справі було зупинено до витребування відомостей від податкової міліції ДПА в Запорізькій області та від Запорізької митниці.

26.09.2006р. від Запорізької митниці надійшла відповідь на судових запит.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.09.2011р. справу № 32/200-А, з огляду на те, що Постановою Верховної Ради України №3336-VI від 12.05.2011р. суддю Хрипуна О.О. обрано на посаду судді Вищого господарського суду України, було передано для здійснення автоматичного розподілу, та за автоматичним розподілом передано судді Домнічевій І.О.

Через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва 31.10.11р. від ДПА в Запорізькій області також надійшла відповідь на судовий запит.

Ухвалою від 07.11.11р. суд  прийняв справу до свого провадження, поновив провадження у справі, розгляд справи призначив на 13.12.2011р. та зобов'язав сторін надати письмові пояснення по суті спору.

Від позивача 12.12.11р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Вимоги ухвали суду від 07.11.11р. сторонами не виконані.

Ухвалою від 13.12.2011р. суд відклав розгляд справи на 10.01.2012р., зобов'язав сторони в приміщенні Господарського суду міста Києва ознайомитись з наявними в матеріалах справи відповідями на запити до ДПА в Запорізькій області та до Запорізької митниці, та з врахуванням відомостей, що містяться в цих відповідях - надати письмові пояснення по суті спору.

Представником позивача в судовому засіданні 10.01.12р. надано суду додаткові пояснення на позов та копію пояснень для відповідача.

Від відповідача 10.01.12р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи; вимоги ухвали суду від 13.12.11р. відповідачем не виконані.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.12р. судом було відкладено розгляд справи на 24.01.12р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 24.01.12р. в зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Самсіну Р.І.

Ухвалою від 24.01.2012р. розгляд справи було призначено на 28.02.2012р.

В судовому засіданні 28.02.2012р. представником відповідача подані заперечення на позов; судом було оголошено перерву в засіданні на 01.03.2012р.

Представники позивача в судових засіданнях поданий позов підтримували повністю та просили його задовольнити, з врахуванням пізніше наданих пояснень, а саме –в позовній заяві позивачем було допущено описку в даті та номері оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, натомість вірно –податкове повідомлення-рішення від 16.12.2005р. № 1230/23-08/0 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, та саме його просить скасувати позивач в межах даного позову.

Представники відповідача в судових засіданнях проти позову заперечували, та просили в задоволенні позву відмовити з підстав, викладених в поданому суду відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

12.01.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліс –Україна»(Позивач) отримало податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (Відповідача) від 06.01.2006р. № 1/153 про наявність податкового боргу в розмірі 722978 грн. за узгодженими податковими зобов'язаннями.

28.03.2006р. Позивач отримав другу податкову вимогу від 02.03.2006р. №2/1359 на суму 723016,93грн.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі –Закон, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4 та п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.п. 5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач отримав оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.12.05р. №1230/23-08/0 лише 28.03.06р., тому не мав можливості у відповідності до чинного законодавства України оскаржити його шляхом подання описаної вище скарги.

17.06.2005р. Шевченківською районною в м. Києві адміністрацією було внесено зміни до державного реєстру юридичних осіб щодо Позивача у зв'язку із зміною його засновників та юридичної адреси, внаслідок чого Позивачу видано нове Свідоцтво про держреєстрацію.

Позивач повідомив Відповідача про проведені зміни, внаслідок чого 25.06.05р. Позивачу була видана нова Довідка за формою 4-ОПП №6913/28-107, де була вказана нова адреса Позивача.

Разом з тим, Відповідачем не надано суду доказів на спростовування тверджень Позивача, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.12.05р. №1230/23-08/0 було направлено Відповідачем не на адресу дійсного місцезнаходження Позивача у відповідної до його реєстраційних документів, а на стару адресу, на що посилається Позивач.

Згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.12.05р. №1230/23-08/0, яке прийняте на підставі Акту перевірки від 16.12.05р. №661/23-08/30972751 (Акт перевірки), Позивача зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 241 757 грн. у зв'язку з порушенням п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - завищенням бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 541 980 грн. у травні-червні 2004р., та/або провести зменшення завищеної суми бюджетного відшкодування у картці особового рахунку платника податків.

Відповідач дійшов таких висновків на підставі проведеної 16.12.05р. позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість Позивачем за травень-червень 2004 року, про що склав Акт перевірки, на підставі якого було прийняте оскаржуване повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позапланова невиїзна документальна перевірка, на підставі якої було складено Акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, була проведена з істотними порушеннями закону, вказані в Акті відомості не відповідають дійсності, що призвело до прийняття незаконного повідомлення-рішення про стягнення податкового зобов'язання з Позивача.

Так, в п.п. 1.1. Акту перевірки вказано неправильну юридичну адресу Позивача, при цьому в п.п. 2.13. Акту вказано, що було вжито відповідні заходи з розшуку підприємства Позивача, які ні до чого не призвели.

Як зазначалось вище, Позивач змінив своє місцезнаходження, про що  Шевченківською районною в м. Києві адміністрацією було видано Позивачу нове Свідоцтво про держреєстрацію, після чого Позивач повідомив Відповідача про проведені зміни і йому було видано Довідку за формою 4-ОПП №6913/28-107, де була вказана нова адреса.

При цьому, заходи з розшуку Позивача проводились Відповідачем за його старою адресою, а не за адресою дійсного місцезнаходження Позивача у відповідної до його реєстраційних документів, що призвело до того, що Позивач не отримав письмове повідомлення про проведення перевірки і як наслідок не мав можливості надати свої письмові докази пояснення, зауваження чи заперечення по суті перевірки.

Крім того, в п.п. 2.4. Акту перевірки вказано неправильний склад засновників товариства Позивача, в п.п. 2.5. Акту перевірки вказано про колективну форму власності підприємства Позивача, тоді як форма власності підприємства Позивача - приватна.

Окремо слід зазначити, що в п.п. 2.9. Акту перевірки в таблиці наведено дані про попередні документальні перевірки підприємства Позивача, так в п. 15-16 таблиці наведено дані про перевірки за травень-червень 2004 року та вказано, що у Позивача порушень не виявлено: державним податковим інспектором Шевченківської ДПІ м.Києва Ступ'як М.Т. була проведена тематична документальна перевірка підприємства Позивача від 20.07.04р. №2256/23-4 за травень місяць 2004р. – порушень не виявлено, і також згідно даних тематичної документальної перевірки підприємства Позивача від 04.08.04р. №2472/23-4 за червень місяць 2004р. тим же інспектором - порушень також не виявлено.

Результати вказаних перевірок є чинними та не скасованими; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Крім того, згідно п. 3.2. Акту перевірки вбачається, що до відділу контрольно-перевірочної роботи надійшла службова записка від Відділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 03.11.05р. з матеріалами висновку комплексної металознавчої експертизи металів та сплавів від 08.12.04р. №8325 по дослідженню «Заслонок для печей термообробки лиття та поковок із жаростійкої сталі»та здійснення експертизи було доручено експерту першого класу Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. Н.С. Боаріуса, при цьому на дослідження було надано два зразки заслонок для печей термообробки лиття та поковок із жаростійкої сталі.

Позивач зазначає, що будь-яка інформація про слідчі дії з боку податкової міліції з приводу діяльності його підприємства в Позивача відсутня; Відповідачем також не надано суду доказів (та не заявлено клопотання про їх витребування) проведення таких слідчих дій щодо підприємства Позивача.

На запит суду Харківським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз ім. Н.С. Боаріуса було надано суду на дослідження копію вказаного висновку від 08.12.04р. №8325 та протоколу випробувань до нього.

Разом з тим, з відповіді на судовий запит, наданий заступником начальника відділу КМВ СВ ПМ ДПА в Запорізькій області майором податкової міліції п. І.В. Бережним, вбачається, що в 2004 році в провадженні СВ ПМ ДПА у Запорізькій області знаходилась кримінальна справа № 4440412, порушена за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ВАТ «Енергодарське МППЗТ»при здійсненні операцій по придбанню та подальшому експорту товару «Скло оптичне БК-10»за ст. 212 ч. 3 КК України і Постановою Орджонікідзевського районного суду від 05.11.2004р. постанову про порушення кримінальної справи № 4440412 за фактом несплати податків службовими особами ВАТ «Енергодарське МППЗТ»за ознаками ст.212 ч.3 КК України було скасовано. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19.01.2005р. постанову Орджонікідзевського районного суду від 05.11.2004р. залишено без змін. На підставі вказаного рішення суду ВПМ Енергодарської ОДПІ винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та сформовано відмовний матеріал в 14 томах, який знаходиться на зберіганні у ВПМ ДПІ у м. Енергодар Запорізької області. При цьому у вказаному відмовному матеріалі відсутній висновок комплексної металознавчої експертизи металів та сплавів від 08.12.2004 року № 8325, а також будь-які матеріали, пов'язані з призначенням та проведенням такої експертизи.

При цьому, з наданої Харківським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз ім. Н.С. Боаріуса копії Висновку від 08.12.04р. №8325 та протоколу випробувань до нього вбачається, що 08.12.04р. була проведена судова металознавча експертиза, і на дослідження експертів було надано два зразки заслонок для печей термообробки лиття та поковок із жаростійкої сталі; Відповідач зазначає що вказані два зразки товару належать Позивачу.

Разом з тим, згідно:

1) видаткової накладної № РН-21-3/4 від 21.04.2004р. Позивач придбав у ПП «Медея»заслонки для печей термообробки лиття та поковок у кількості 85 шт., що відображено в податковій накладній від 21.04.2004р. №68 та задекларовано цей же товар в такій же кількості до вивозу до Нідерландів у ВМД №11200/4/202658 (37шт.), ВМД №11200/4/202669 (48шт.);

2) видаткової накладної № РН-27-2/4 від 27.04.2004р. Позивач придбав у ПП «Медея»заслонки для печей термообробки лиття та поковок у кількості 72 шт., що відображено в податковій накладній від 27.04.2004р. №74 та податковій накладній 27.04.2004р. №74/1 та задекларовано цей же товар в такій же кількості для вивозу до Нідерландів у ВМД №11200/4/202765 (36шт.), ВМД №11200/4/202766 (36шт.);

3) видаткової накладної №РН-27/5/4 від 27.05.2004р. Позивач придбав у ПП «Медея»заслонку для печей термообробки лиття та поковок у кількості 1 шт. та заслонки для печей термообробки у кількості 109 шт., що відображено у податковій накладній від 27.05.2004р. №107 та задекларовано цей же товар у такій же кількості для вивозу до Німеччини у ВМД №112000003/4/203762 (45шт.), ВМД №112000003/4/203761 (20шт.), ВМД №112000003/4/203763 (45шт.).

Позивач зазначає, що до нього за зразками товару для проведення комплексної металознавчої експертизи металів та сплавів, за результатами якої складено Висновок від 08.12.2004 року № 8325, ніхто не звертався, зразків свого товару Позивач нікому не надавав та від Позивача його товар на вказане дослідження не вилучався.

Судом встановлено, що відповідно до наведених вище та залучених до матеріалів справи видатковими накладними, у квітні-травні 2004р. Позивач отримав чітко визначену кількість товару, за податковими накладними від того числа, на таку ж суму і кількість товару та вантажно-митним деклараціями, що саме таку кількість товару, як вказано видаткових накладних, Позивачем було задекларовано на митниці і вивезено у травні-червні 2004р. за кордон України. Тобто станом на час проведення комплексної металознавчої експертизи металів та сплавів, за результатами якої складено Висновок від 08.12.2004 року № 8325, товар Позивача, який нібито був у експертів на дослідженні, фактично був вивезений за кордон України.

Вказане підтверджується відповіддю на судовий запит до Запорізької митниці, в якому остання підтверджує, що за наведеним вище вантажно-митними деклараціями Позивача №11200/4/202658, №11200/4/202669, №11200/4/202765, №11200/4/202766, №112000003/4/203762, №112000003/4/203761 та №112000003/4/203763 весь товар було вивезено за кордон України у вказані в деклараціях дати.

Враховуючи наведене вище, суд погоджується з доводами Позивача, що вказаний товар не міг бути предметом дослідження комплексної металознавчої експертизи металів та сплавів, за результатами якої складено Висновок від 08.12.2004 року № 8325; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Крім того, з Висновку від 08.12.2004 року № 8325 не вбачається, що перевірялись зразки товару саме Позивача, а не когось іншого.

Враховуючи наведене, Відповідач не довів суду, що висновки експертизи, вказані в Акті перевірки, стосуються саме товару Позивача, тоді як всі висновки Акту перевірки щодо завищення Позивачем податкового кредиту на суму 541 979,79грн. за травень-червень 2004р. повністю базуються на висновках вказаної вище судової експертизи.

Крім того має місце розбіжність в сумах, вказаних у податковому повідомленні-рішенні та обох податкових вимогах.

Згідно податкового повідомлення-рішення Позивач має сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 241 757 грн. у зв'язку з завищенням бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 541 980 грн. у травні-червні 2004р., та/або провести зменшення завищеної суми бюджетного відшкодування у картці особового рахунку платника податків.

При цьому згідно першої податкової вимоги від 06.01.2006р. № 1/153 Позивач має податковий борг в розмірі 722 978 грн., де 541 980 грн. основного платежу - ПДВ із вироблених в Україні товарів, 180 998 грн. штрафних санкцій, при цьому штрафні санкції Відповідачем зменшено, підстави зменшення не зазначено.

Згідно другої податкової вимоги від 02.03.06р. №2/1359 Позивач має податковий борг в розмір 723 016,93 грн., де 541 980 грн. + 38,92 грн. основного платежу - ПДВ із вироблених в Україні товарів + комунальний податок, 180 998 грн. штрафних санкцій, при цьому штрафні санкції зменшені, з'явився комунальний податок, тоді як в Акті перевірки про нього не йшлося, підстав зменшення не зазначено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу», органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами Україні іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема:

Прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення. Цей принцип вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування  яких вказує закон, так я інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації;

прийняття рішення, вчинення дій з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації. Метою цього критерію-принципу є запобігання та усунення несправедливої (безпідставної) дискримінації. Суб'єкт владних повноважень повинен забезпечити рівне ставлення до осіб під час прийняття рішення або вчинення дії за однакових (схожих) обставин. Несправедлива дискримінація буде відсутня, якщо орган надаватиме переваги певним категоріям осіб, виходячи із законних підстав та розумних об'єктивних обставин. Принцип рівності (недискримінації) тісно пов'язаний із принципом безсторонності (неупередженості), адже упереджене ставлення може виявлятися у дискримінації особи;

прийняття рішень, вчинення дій пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії), - цей критерій відображає принцип пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби. Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

В даному випадку, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.12.05р. №1230/23-08/0 з підстав, описаних вище в постанові, не відповідає зазначеним критеріям, не узгоджується з актами вищої юридичної сили та порушує права Позивача, що є підставою для висновку про його незаконність, та отже обґрунтованість вимог позивача про його скасування.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати, понесені Позивачем, відшкодовуються на його користь з Державного бюджету України; надлишково сплачена сума судових витрат повертається Позивачу з Державного бюджету України.       

Керуючись ст.ст.  69-71, 94, 158-167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс –Україна»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2005р. № 1230/23-08/0 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліс –Україна»(м. Київ, вул. Б. Хмельницького/М. Коцюбинського, 66/2, Н/П 51 в літ. А; ідентифікаційний код 30972751) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору з Державного бюджету України.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліс –Україна»(м. Київ, вул. Б. Хмельницького/М. Коцюбинського, 66/2, Н/П 51 в літ. А; ідентифікаційний код 30972751) 81 (вісімдесят одну) грн. 60 коп. судового збору з Державного бюджету України.

Дана постанова  набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України  апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                               І.О.Домнічева

Постанова складена в повному обсязі 06.03.12р.