Рішення

від 12.03.2012 по справі 4/5014/262/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.12                                                                                 Справа № 4/5014/262/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства “ХІМТРАНСЗБУТ”, м. Луганськ

до відповідача-1  Товариства з обмеженою відповідальністю “БУСПОСТАЧ”,              м. Львів

    відповідача-2 Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1,                     м. Луганськ

про стягнення 148 182 грн. 09 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 27.01.2012;

-  ОСОБА_3, - директор, наказ ОК № -1, рішення власника б/н від 27.11.2008;

-  ОСОБА_4, довіреність б/н б/д;

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - не прибув.

             в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю “БУСПОСТАЧ”) на свою користь боргу за Договором про надання транспортно –експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №2/02 від 01.02.2011 в сумі 145700 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 147 грн. 20 коп. та 3% річних за прострочення платежу в сумі 834 грн. 89 коп., на загальну суму 146682 грн. 09 коп.; а також про стягнення з відповідача-2 (Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1) боргу за Договором поруки від 01.02.2011 в сумі 1500 грн. 00 коп. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів пропорційно судові витрати у справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 2963,64 грн. та витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 14000,00 грн. Ціна позову за даними позовними вимогами складає 148 182 грн. 09 коп.

Представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог від 29.02.2012 № б/н, здана у судовому засіданні 01.03.2012, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю “БУСПОСТАЧ”) боргу за Договором про надання транспортно –експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №2/02 від 01.02.2011 в сумі 145700 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 588 грн. 80 коп. та 3% річних за прострочення платежу в сумі 1086 грн. 85 коп., всього 147375 грн. 65 коп. та покласти витрати  зі сплати судового збору та витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 14000,00 грн.; стягнути з відповідача -2 (Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1) борг за договором поруки від 01.02.2011 в сумі  1500,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач  вправі  до  прийняття  рішення  по  справі   змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір  позовних  вимог  за умови  дотримання  встановленого  порядку  досудового врегулювання спору  у  випадках,  передбачених  статтею  5  цього Кодексу в цій частині,  відмовитись  від  позову  або  зменшити  розмір позовних вимог.

Заява позивача про збільшення позивних вимог судом прийнята, тому позовними вимогами у справі є вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог  від 29.02.2012  № б/н.

Представник позивача у судовому засіданні 01.03.2012 позовні вимоги з урахуванням  заяви про збільшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Відповідачі витребувані судом документи не представили, участь своїх представників у судовому засіданні не забезпечили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином: ухвали суду направлялись за адресою, які є офіційним місцезнаходженням підприємств та підтверджені довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Отримання ухвал відповідачами підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача у судовому засіданні 01.03.2012 подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів, у тому числі копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 15.02.2012 на суму 1500,00 грн.,  за якою відповідач-2  здійснив оплату вимоги за договором доручення від 01.02.2011. Надане клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору,  суд –

в с т а н о в и в :

Заява позивача щодо збільшення позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю “БУСПОСТАЧ”) боргу за договором про надання транспортно –експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №2/02 від 01.02.2011 в сумі 145700 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 588 грн. 80 коп. та 3% річних за прострочення платежу в сумі 1086 грн. 85 коп. та покласти витрати  зі сплати судового збору та витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 14000,00 грн.; стягнути з відповідача -2 (Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1) борг за договором поруки від 01.02.2011 в сумі  1500,00 грн. та витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 14000,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 01 лютого 2011 року між Приватним підприємством «Хімтрансзбут»(дачі –Перевізник, пози вач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буспостач»(далі —Замовник,  відпові дач-1) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 2/02 (далі - Договір).

Згідно предмету Договору (пункту 1) Перевізник (позивач) взяв на себе зобов'язання відповідно до належно оформленої та наданої факсимільним чи електронним зв'язком Замовником (відповідач-1) заявки про надання транспортно-експедиційних послуг, що є невід'ємною частиною даного договору, доставити автомобіль ним транспортом довірений йому Замовником (відповідач-1) вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на це особі, а Замовник (відповідач-1) взяв на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.

За домовленістю сторін (пункту 4.1. Договору) розрахунки між позивачем (Перевізни ком) та відповідачем-1 (Замовником) здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок позивача (Перевізника). Розрахунки по Договору між сторонами проводяться в гривнях.

Відповідно до пункту 4.2. Договору вартість перевезення вантажу та вартість послуг із транспортного експедирування зазначається у наданих Перевізником актах виконаних робіт.

В пункті 4.4 Договору сторони визначили, що Замовник (відповідач-1) зобов'язується оплатити надані відповідно до заявок Перевізником (позивач) послуги протягом 14 днів з моменту отримання вантажу (зарахування на склад) та не раніше 4 банківських днів після отримання Замовником оригіналів документів на оплату (заявка завірена печаткою, рахунок-фактура, акт виконаних робіт, податкова накладна, СМК, ТНН, тощо).

Згідно пунктів 8.1., 8.2. Договору строк дії Договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками і закінчується 31.12.2011.

Позивач у позовній заяві зазначив, що за період з 01.02.2011 по 20.10.2011 позивачем надані відпо відачу-1 транспортно-експедиційні послуги згідно до умов Договору на загальну суму 416 800 грн. 00 коп.,  що підтверджено актами наданих послуг, які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств.

Після виконання позивачем останньої заявки відповідача (20.10.2011) на адресу відповідача-1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення були направлені документи, згідно пункту 4.4. Договору, які були отримані відповідачем-1 -24.10.2011.

Відповідачем-1 умови Договору щодо оплати за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги виконані не в повному обсязі,  проведена часткова оплата на загальну суму 269 600 грн. 00 коп., тому  залишок заборгованості за надані послуги складає 147 200 грн. 00 коп.

Відповідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних в сумі 1086 грн. 85 коп. за період з 02.12.2011 по 01.03.2012, інфляційні нарахування в сумі 588 грн. 80 коп. за період з грудня 2011 року  по січень 2012 року включно ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позивачем на адресу відповідача-1, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, направлена претензія № 1 від 25.10.2011, яку відповідач-1 отримав 24.11.2011. У відповідь на вказану претензію листом від 06.12.2011 року за № 684-6 відпо відач-1 повідомив позивача про необхідність проведення звірки взаємних розрахунків між сторонами після чого відповідач-1 зобов'язується оплатити отримані послуги за Договором.

27 грудня 2011 року позивачем на адресу відповідача-1 був направлений поштою акт звірення взаємних розрахунків за Договором, що підтверджується квитанцією про відправлення рекомендованого листа, але відповідач-1 свої грошові зобов'язання за Договором не виконав та борг за надані транспортно-експедиційні послуги не сплатив.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що 01 лютого 2011 року між Приватним підприємством “ХІМТРАНСЗБУТ” (далі- Кредитор, позивач) та Фізич ною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі –Поручитель, відповідач-2), був укладений Договір поруки.

Пунктом 1.1. Договору поруки визначено, що Поручитель (відповідач-1) за да ним позовом, зобов'язується відповідати перед Кредитором (позивач) за належне виконання ТОВ «БУСПОСТАЧ»(далі- Боржник,відповідач-1), взятих на себе зобов'язань по Договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів авто мобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 2/02 від 01.02.2011, який укладений між Кредитором і Боржником.

Пунктом 3.1. Договору поруки встановлено, що відповідач-1 та відповідач-2 несуть солідарну відповідальність перед позивачем за неналежне виконання забезпеченого зобов'язання, але в будь-якому разі розмір відповідальності відпові дача-2 не може бути більше розміру, визначеного в пункті 4 Договору поруки, а саме: в розмірі 10 відсотків від суми оплати, але в будь-якому разі не більше 1500,00грн.

В п.7.1. Договору поруки зазначено, що договір набирає сили з моменту підписання його сторонами, а саме з 01.02.2011, та діє до повного виконання Боржником (відповідач-1) його зобов'язань перед Кредитором (позивач).

Відповідно до пункту 5.1.1 Договору поруки сторони визначили, що Поручитель (відповідач-2) за даним позовом, у разі порушення відповідачем-1 зобов'язання перед Кредитором (позивачем за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг по переве зенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №2/02 від 01.02.2011), зобов'язується виконати зобов'язання відповідача-1 в 5 денний строк з дня отримання вимоги від Кредитора (позивач).

З метою отримання оплати за Договором поруки, позивачем 16.01.2012 була направлена відповідачу-2 вимога, яка була отримана особисто відповідачем-2, про що зазначено на примірнику вимоги позивача, але зобов'язання відповідачем-2 за Договором поруки не виконане.

Позивач у позові зазначив, що  сума боргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач-2) за порушення ТОВ «БУСПОСТАЧ»(відповідач-1) своїх зобов'язань з оплати за отриманий транспортно-експедиційні послуги за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжмісько му сполученні № 2/02 від 01.02.2011 станом на 27.01.2012 склала 1500 грн. 00 коп.

В зв'язку з невиконанням відповідачем-1 та відповідачем-2 своїх обов'язків за Догово ром, позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 19.04.2007), про що був укладений Договір про надання правової допомоги № ЛУ-5/12 від 27.01.2012. Відповідно до умов даного Договору адвокат ОСОБА_2 взяв на себе зо бов'язання представляти та захищати інтереси позивача з питань збору доказів, підготовки, подачі та розгляду в господарському суді Луганської області позовної заяви позивача до відповідача-1 та відповідача-2 про стягнення суми боргу за договором про надання транс портно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в між народному та міжміському сполученні № 2/02 від 01.02.2011.За надані послуги позивачем сплачено адвокату 14000 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача-2 направлено вимогу про виконання зобов'язання поручителя від 16.01.2012 №7/01, але відповідач-2 оплату за даною вимогою не провів (а.с. 154 том 1).

Відповідачі відзивів на позовну заяву не надали, у судове засідання не прибули, хоча про час та місце проведення судового засідання були своєчасно повідомлені.

Відповідач-1 не виконав умови Договору щодо оплати вартості отриманих транспортних послуг, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю “БУСПОСТАЧ”) боргу за Договором про надання транспортно –експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №2/02 від 01.02.2011 в сумі 145 700 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 588 грн. 80 коп. та 3% річних за прострочення платежу в сумі 1086 грн. 85 коп., всього 147375 грн. 65 коп.; стягнути з відповідача -2 (Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1) борг за договором поруки від 01.02.2011 в сумі 1500,00 грн. та витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 14000,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору про надання транс портно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в між народному та міжміському сполученні № 2/02 від 01.02.2011 та заявки-договору та положення  ст.ст.525,530,546,599, 625 Цивільного кодексу України.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього Кодексу.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України (ст. 173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України (ст. 174 ГК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання (майнової) матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної  дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.  Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.  

Матеріалами справи підтверджено, що 01 лютого 2011 року між Приватним підприємством «Хімтрансзбут»(дачі –Перевізник, пози вач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буспостач»(далі —Замовник,  відпові дач-1) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 2/02 (далі - Договір).

Згідно предмету Договору (пункту 1) Перевізник (позивач) взяв на себе зобов'язання відповідно до належно оформленої та наданої факсимільним чи електронним зв'язком Замовником (відповідач-1) заявки про надання транспортно-експедиційних послуг, що є невід'ємною частиною даного договору, доставити автомобіль ним транспортом довірений йому Замовником (відповідач-1) вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на це особі, а Замовник (відповідач-1) взяв на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.

За домовленістю сторін (пункту 4.1. Договору) розрахунки між позивачем (Перевізни ком) та відповідачем-1 (Замовником) здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок позивача (Перевізника). Розрахунки по Договору між сторонами проводяться в гривнях.

Відповідно до пункту 4.2. Договору вартість перевезення вантажу та вартість послуг із транспортного експедирування зазначається у наданих Перевізником актах виконаних робіт.

В пункті 4.4 Договору сторони визначили, що Замовник (відповідач-1) зобов'язується оплатити надані відповідно до заявок Перевізником (позивач) послуги протягом 14 днів з моменту отримання вантажу (зарахування на склад) та не раніше 4 банківських днів після отримання Замовником оригіналів документів на оплату (заявка завірена печаткою, рахунок-фактура, акт виконаних робіт, податкова накладна, СМК, ТНН, тощо).

Згідно пунктів 8.1., 8.2. Договору строк дії Договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками і закінчується 31.12.2011.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.02.2011 по 20.10.2011 позивачем надані відпо відачу-1 транспортно-експедиційні послуги згідно до умов Договору на загальну суму 416 800 грн. 00 коп.,  що підтверджено актами наданих послуг, які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств.

Після виконання позивачем останньої заявки відповідача (20.10.2011) на адресу відповідача-1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення були направлені документи, згідно пункту 4.4. Договору, які були отримані відповідачем-1 -24.10.2011.

Відповідачем-1 умови Договору щодо оплати за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги виконані не в повному обсязі,  проведена часткова оплата на загальну суму 269 600 грн. 00 коп., тому  залишок заборгованості за надані послуги складає 147 200 грн. 00 коп.

Заявка-договір про надання транспортно- експедиційних послуг за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч. 2 ст. 307 ГК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Так, між позивачем та відповідачем-1 були укладені  заявки - договори про надання транспортно- експедиційних послуг (далі - заявка - договір). Заявки-договори, підписані   відповідачем-1, надходили  позивачу у вигляді факсимільної копії заявки-договору, і згідно із умовами такої заявки- договору, факсимільна копія має юридичну силу. Копії заявок-договорів на підтвердження вказаних обставин додані до позовної заяви (а.с.17-48,том 1, а.с.38-41,том 2).

На підставі підписаних та надісланих відповідачем-1 заявок - договорів, після їх погодження і підписання позивачем, останнім надавалися послуги перевезення.

Відповідно із ч.2 ст. 307 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Так, укладення між позивачем та відповідачем договору перевезення шляхом підписання заявки- договору, та виконання позивачем обов'язку щодо здійснення перевезення згідно із цими заявками - договорами, підтверджується також актами надання послуг до кожної заявки-договору, які підписані  між позивачем та відповідачем-1 без доповнень та заперечень, скріплені печатками їх підприємств (а.с.49-80, том 1).

Як свідчать матеріали справи, позивачем, згідно Договору та заявок-договорів (а.с.17-48,том 1, а.с.38-41,том 2) відповідачу-1 були надані послуги щодо перевезення вантажу за маршрутами, вказаними у в заявках-договорах, що підтверджено актом надання послуг (а.с.49-80, том 1).

Як свідчать матеріали справи, позивачем надані транспортно-експедиційні послуги відповідачу-1 згідно вищезазначених заявок-договорів та Договору. З боку відповідача-1 до позивача яких-небудь претензій щодо кількості та вартості наданих послуг не надходило.

          Але, відповідач-1 умови Договору та заявок-договорів (а.с.17-48,том 1, а.с.38-41,том 2) щодо оплати за надані транспортно-експедиційні послуги не виконав, оплату не провів.

Таким чином, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, але відповідач-1 за надані послуги оплату повністю не провів в порушення вимог ст. 903 ЦК України.

Відповідачем-1 умови Договору щодо оплати за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги виконані не в повному обсязі, проведена часткова оплата, тому залишок заборгованості відповідача-1 перед позивачем за надані послуги складає 145 700 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги у сумі 145 700 грн. 00 коп. нараховані позивачем обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі і передбачені ст. 625 ЦК України.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача-1  3% річних в сумі 1086 грн. 85 коп. за період з 02.12.2011 по 01.03.2012, інфляційних нарахувань в сумі 588 грн. 80 коп. за період з грудня 2011 року  по січень 2012 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), нараховані позивачем, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача-1 у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача-1, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, направлена претензія № 1 від 25.10.2011, яку відповідач-1 отримав 24.11.2011. У відповідь на вказану претензію листом від 06.12.2011 року за            № 684-6 відпо відач-1 повідомив позивача про необхідність проведення звірки взаємних розрахунків між сторонами, після чого відповідач-1 зобов'язується оплатити отримані послуги за Договором (а.с 146-148, том 1).

Позивачем на адресу відповідача-2 направлено вимогу про виконання зобов'язання поручителя від 16.01.2012 №7/01, але відповідач-2 оплату за даною вимогою не провів (а.с. 154 том 1).

Суд вважає вимоги позову в частині  стягнення з відповідача-1  заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги у сумі 145 700 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 1086 грн. 85 коп. за період з 02.12.2011 по 01.03.2012, інфляційних нарахувань в сумі 588 грн. 80 коп. за період з грудня 2011 року  по січень 2012 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорені та підлягають стягненню з відповідача-1 у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача -2 (Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1) боргу за договором поруки від 01.02.2011 в сумі  1500,00 грн., слід зазначити наступне.

Представник позивача надав у судовому засіданні 01.03.2012 клопотання від 01.03.2012 № б/н, у якому  останній повідомив  суд про сплату відповідачем-2 боргу за договором поруки від 01.02.2011 у повному обсязі, відповідно до долученої квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 15.02.2012 на суму 1500 грн. 00 коп., з вказанням призначення платежу: «оплата вимоги по договору поруки від 01.02.2011» (а.с.36, том 2).

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив, що вимога позивача до відповідача-2, викладена у позовній заяві, є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи.

Враховуючи те, що на час розгляду справи сума позовних вимог відносно до відповідача-2 перерахована відповідачем-2 повністю, відповідно наданої до матеріалів справи та долученої квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 15.02.2012 на суму 1500 грн. 00 коп., за таких обставин, провадження у справі  стосовно відповідача-2 підлягає  припиненню на підставі  п. 11 ст.80 ГПК України, у зв‘язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33, 34  ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, в тому числі витрати на послуги адвоката  покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат відноситься зокрема –судовий збір, оплата послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем надано докази звернення за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 19.04.2007 року), про що був укладений Договір про надання правової допомоги № ЛУ-5/12 від 27.01.2012 (далі- Договір). Відповідно до умов даного Договору адвокат ОСОБА_2 взяв на себе зо бов'язання представляти та захищати інтереси позивача з питань збору доказів, підготовки, подачі та розгляду в господарському суді Луганської області позовної заяви позивача до відповідачів про стягнення суми боргу за договором про надання транс портно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в між народному та міжміському сполученні № 2/02 від 01.02.2011. За надані послуги позивачем було сплачено адвокату 14 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру. Позивачем надана довіреність адвокату ОСОБА_2  від 27.01.2012. (а.с.152-166,том 1).

Відповідно до п. 10 Роз'яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України»від 04.03.1998 року № 02-5/78 із змінами, відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, ви даної стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого доку мента, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до частини третьої ст. 48 ГПК України витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об' єднанням чи адвокатом. Таким чином, чинне господарське процесуальне законодавство, на відміну від цивільного і адміністративного, не передбачає і граничного розміру відшкоду вання витрат на правову допомогу.

Слід зазначити, що у цивільних і адміністративних справах Законом України від 20.12.2011 № 4191-УІ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»встановлено граничний розмір компенсації судових витрат.

Однак господарські суди фактично застосовують такі обмеження відповідно до позиції Вищого господарського суду України, викладеної у роз'ясненні президії Вищого арбітражного [господарського] суду Украї ни від 4 березня 1998 року № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Го сподарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями). Так, пункт 12 цього Роз'яснення передбачає, що «вирішуючи питання про розподіл судових ви трат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обста вин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». Аналогічна позиція Вищого господарського суду України висловлена в Інформаційному листі від 13 лютого 2002 року № 01-8/155.

За правилами ділових відносин, які склалися в адвокатському колі, гонорар адвоката за надання правової допомоги з питань стягнення боргу визначається в розмірі не менше 10 відсотків від ціни позову.

Аналогічної думки притримується Вищий господарський суд України (далі- ВГСУ) при розгляді аналогічних питань, яка зазначена  у постанова ВГСУ від 16.11.2010 у справі № 2/209, в якій судова колегія ВГСУ зазначає: «судова колегія вважає правомірним та таким, що відпо відає приписам процесуального законодавства, а саме статтям 44, 49 ГПК України, висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо стягнення з ТОВ «ВУДПАК»3517,94 грн. витрат на послуги адвоката, що складає 10% від ціни позову та є співрозмірним обсягу отриманих юридичних послуг». Подібна позиція висловлена ВГСУ в постанові від 21.09.2010  у справі № 9/72.

За таких обставин суд вважає, що заявлені позивачем витрати на оплату послуг адвоката, пов'язаних з розглядом даної справи, в розмірі 14000,00 грн. є обґрунтованим та співрозмі рним заявленим в позові позовним вимогам.

У судовому засіданні 12.03.2012 оголошена  вступна  та резолютивна частини рішення.           

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-1 у сумі 2947,51 грн., з відповідача-2 у сумі 30,00 грн. відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики  застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                                  в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства “ХІМТРАНСЗБУТ” до  відповідача-1 -Товариства з обмеженою відповідальністю “БУСПОСТАЧ” задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “БУСПОСТАЧ”, вул. Антоновича,115-Б/3, м. Львів, код ЄДРПОУ 37277732 на користь Приватного підприємства “ХІМТРАНСЗБУТ”, вул. Остра Могила,149/17, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 36256011, борг за надані транспортно-експедиційні послуги в сумі 145700 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 588 грн. 80 коп., 3% річних за прострочення платежу в сумі 1086 грн. 85 коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 14000 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 2947 грн. 51 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі за позовними вимогами до відповідача-2 -Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором поруки від 01.02.2011 в сумі  1500,00 грн. припинити.

4. Стягнути з відповідача-2 Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства “ХІМТРАНСЗБУТ”, вул. Остра Могила,149/17, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 36256011 витрати зі сплати судового збору у сумі 30 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено і підписано – 14.03.2012.

Суддя                                                                                                    Г.М.Старкова