Рішення

від 16.05.2011 по справі 2-5378/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

cpg1251

Справа № 2-5378/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 травня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого -судді: Трещов В.В.

при секретарі - Горбатенко Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкар 10», ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»про стягнення майнових збитків, завданих неоплатою за векселем, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкар 10», ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»про стягнення майнових збитків, завданих неоплатою за векселем.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням їх уточнень, позивач у позовній заяві посилався на те, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»відповідно до Договору врахування векселів №D22-08VKI від 21.05.2008 р. та індосаменту Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К»є законним держателем простого векселя серії АА №1214719, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Анкар 10" у м. Києві 05.05.2008 р., номінальною вартістю 982 000 гривень. Після настання строку оплати за векселем (20.02.2009р.) вексель було пред'явлено до оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Анкар 10". Через неоплату векселя ТОВ "Анкар 10" 24.02.2009 р. вексель було опротестовано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Однак, відповідачі - векселедавець ТОВ "Анкар 10" та індосант ТОВ "Мобіль-К" від оплати заборгованості по векселю ухиляються, що завдало позивачу майнові збитки, які складаються з суми по векселю, належної до сплати позивачу у розмірі 982 000 гривень та вартості протесту векселя нотаріусом - 500 гривень, - всього: 982 500 гривень. ОСОБА_1 є учасником ТОВ "Анкар 10" й відповідає за зобов'язаннями цього товариства в межах неоплаченої частки у статутному капіталі, розмір якої складає 17 500 гривень.

Відповідно до Договору поруки від 12.05.2010 р., укладеного між позивачем та ТОВ "УФА "Верус", останнє є поручителем за виконання грошових зобов'язань ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у розмірі 17 500 гривень. В порушення норм актів чинного законодавства відповідачі ОСОБА_1 та ТОВ "УФА "Верус" свої зобов'язання перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" також не виконують.

Тому позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкар 10», ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»суму у розмірі 17 500 гривень; а також - стягнути солідарно з відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкар 10»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К»суму у розмірі 965 000 гривень, судові витрати покласти на відповідачів.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву, в якій позов підтримав з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити та розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача ТОВ "УФА "Верус", у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позов визнав у повному обсязі, про причини неявки суд не повідомив.

Інші відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (правонаступником якого є позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К»був укладений Договір врахування векселів №D22-08VKI від 21.05.2008 р., відповідно до п. 1.1. якого позивач придбав простий вексель серії АА №1214719, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Анкар 10" Товариству з обмеженою відповідальністю "Мобіль-К" 05.05.2008 р. у м. Києві, номінальною вартістю 982 000 гривень зі строком платежу 20.02.2009 р.

21 травня 2008 року зазначений вексель було передано позивачу за актом прийому-передачі векселів.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К»на векселі було вчинено індосамент на користь позивача.

Судом також було встановлено, що 24 лютого 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідно до ст. 92 Закону України «Про нотаріат»та ст. 44, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі був здійснений протест про неоплату векселя АА №1214719, зареєстрований в реєстрі за №951.

27 квітня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі вищезазначеного протесту про неоплату векселя був здійснений виконавчий напис на користь позивача на суму 982 500 гривень (982 000 гривень -сума за векселем та 500 гривень -витрати, пов'язані з опротестуванням векселя), зареєстрований в реєстрі за № 2358.

Докази оплати суми за векселем у матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Анкар 10" ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкар 10".

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Мобіль-К" це господарське товариство є припиненим. Згідно з ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2009 р. по справі № 23/257-б заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкар 10" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіль-К" була залишена без розгляду. В ухвалі не міститься вказівки про направлення копії даної ухвали Державному реєстратору боржника, ТОВ "Мобіль-К".

Також суд установив, що 12.05.2010 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агенство «Верус»був укладений Договір поруки, згідно з п. 1 якого предметом цього Договору є надання поруки поручителем, ТОВ "УФА "Верус", перед кредитором, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", за виконання громадянкою ОСОБА_1 зобов'язань зі сплати останньою на користь позивача суми заборгованості у розмірі 17 500 гривень.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Згідно з ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською Конвенцією від 7 червня 1930 р. (Закон України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 6 липня 1999 р. N 826-XIV) власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Відповідно до ст. 35 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі строк платежу за переказним векселем, що підлягає сплаті у визначений строк від пред'явлення, визначається або датою акцепту, або датою протесту.

Згідно з ст. 43 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений.

Статтею 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем.

Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Згідно з ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу:

(1) суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені;

(2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу;

(3) витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо:

індосаменту (статті 11 - 20);

строку платежу (статті 33 - 37);

платежу (статті 38 - 42);

права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54);

платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63);

копій (статті 67 і 68);

змін (стаття 69);

позовної давності (статті 70 і 71);

неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Згідно з ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" особа, що розмістила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед його законним володільцем солідарно. У разі задоволення вимоги законного володільця ордерного цінного паперу про виконання посвідченого цим папером зобов'язання однією або кількома особами з числа тих, хто має такі зобов'язання, особи, що індосували цінний папір, набувають право зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які мають зобов'язання за цінним папером.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно з ст. 198 Цивільного кодексу України особа, що розмістила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед її законним володільцем солідарно.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Отже, з урахуванням ухвали Господарського суду м. Києва від 03.08.2009 р. по справі № 23/257-б Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобіль-К" неможна вважати припиненим.

Приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт невиконання відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю «Анкар 10»та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мобіль-К" зобов'язань щодо оплати заборгованості за векселем АА №1214719, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми з цих відповідачів підлягають задоволенню, та вважає за можливе стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкар 10»та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіль-К" на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за векселем АА №1214719 та витрати на опротестування векселя нотаріусом у загальній сумі 982 500 гривень.

Також суд приходить до висновку, що в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних сіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ч. 3 ст. 96 Цивільного кодексу України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 140 Цивільного кодексу України учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Відповідно до ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником та боржник разом з поручителем відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Таким чином, в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 слід відмовити на підставі ст. 140 Цивільного кодексу України, оскільки, позивачем не надано, а судом не встановлено належних та достатніх доказів невнесення даним відповідачем частки до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкар 10".

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агенство «Верус» про стягнення суми 17 500 гривень, оскільки це господарське товариство є поручителем перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за зобов'язаннями ОСОБА_1, зобов'язання якої перед позивачем відсутні і у задоволенні позову до якої судом відмовлено у зв'язку з безпідставністю даних позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К»та Товариство з обмеженою відповідальністю "Анкар 10".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкар 10" (02097, м. Київ, вул. Милославська, буд. 58; і.к. ЄДРЮОФОП (ЄДРПОУ) 33942363) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К»(02232, м. Київ, вул. Милославська, буд. 58; і.к. ЄДРЮОФОП (ЄДРПОУ) 35369826), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; і.к. ЄДРЮОФОП (ЄДРПОУ) 14360570) заборгованість за простим векселем серії АА №1214719 у сумі 982 500 гривень (дев'ятсот вісімдесят дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути солідарно з відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкар 10" (02097, м. Київ, вул. Милославська, буд. 58; і.к. ЄДРЮОФОП (ЄДРПОУ) 33942363) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К»(02232, м. Київ, вул. Милославська, буд. 58; і.к. ЄДРЮОФОП (ЄДРПОУ) 35369826), на користь держави судовий збір у сумі 1700 гривень.

Стягнути солідарно з відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкар 10" (02097, м. Київ, вул. Милославська, буд. 58; і.к. ЄДРЮОФОП (ЄДРПОУ) 33942363) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль-К»(02232, м. Київ, вул. Милославська, буд. 58; і.к. ЄДРЮОФОП (ЄДРПОУ) 35369826), на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

В іншій частині позовних вимог Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "ПРИВАТБАНК" відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії цього заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 223 ЦПК України, - після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Трещов В.В.