Рішення

від 28.02.2012 по справі 7/552-54/472

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/552-54/472

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/552-54/472

28.02.12

За позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” м. Києва

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 5882581,43 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Ромась Д.М.,

від відповідача Сенчило В.В.

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 р., згідно з яким він зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній –оплачувати надані послуги.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом серпня-жовтня 2010 року питну воду та надані послуги водовідведення вартістю 14594255,71 грн., заборгувавши йому 5588466,46 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу за час прострочення 168080,78 грн., три проценти річних з простроченої суми 20437,98 грн., пеню 105596,21 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність у нього зобов'язання в частині оплати питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання.

Справа розглядається після скасування на підставі постанови Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2011 р. рішення господарського суду міста Києва від 28 квітня 2011 р., постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 липня 2011 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 березня 2002 р. між позивачем як правонаступником Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” та відповідачем укладено договір № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення.

За умовами договору позивач зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній –оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Кількість поданої води згідно п.п. 3.1, 3.2 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Кількість стічних вод згідно п. 3.3 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Строк оплати за договором відповідно до умов п. 3.4 встановлений п'ять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до розділу 7 договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання підлягають задоволенню частково, оскільки згідно з п. 3.13 чинних з жовтня 2008 р. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р., розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Поясненнями сторін, додатком № 1 до додаткової угоди до спірного договору від 10 січня 2007 р., рішенням господарського суду м. Києва від 5 квітня 2007 р. у справі № 7/133 між сторонами у справі, предметом розгляду якої було врегулювання переддоговірного спору, пов'язаного з укладенням додаткової угоди від 10 січня 2007 р., наявними у справі договорами відповідача з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії стверджується факт належності відповідачу частини теплових пунктів, з яких здійснюється гаряче водопостачання до належних йому будинків.

Доказів відчуження цим теплових пунктів на користь інших осіб суду не надано, тому доводи відповідача з цього приводу є необгрунтованими.

З поданих у справу розшифровок рахунків абонента слідує, що облік обсягів питної води для потреб гарячого водопостачання через теплові пункти, що належать відповідачу, проводився позивачем за визначеними ним кодами абонентів №№ 8-5, 8-131, 8-220, 8-239, 8-262, 8-280, 8-281, 8-304, 8-323, 8-343, 8-463, 8-584, 8-606 разом з обсягами питної води для потреб холодного водопостачання за цим договором.

Облік обсягів питної води для потреб гарячого водопостачання через теплові пункти, що відповідачу не належать, у цей період проводився ним за кодами абонента №№ 8-50005, 8-50131, 8-50220, 8-50239, 8-50262, 8-50280, 8-50281, 8-50304, 8-50323, 8-50343, 8-50463, 8-50584, 8-50606. Вартість цих обсягів питної води становить 3321459 грн.

Оскільки обов'язок по оплаті обсягів питної води для потреб гарячого водопостачання, поставленої до теплових пунктів, які відповідачу не належать, в останнього відсутній, то у позові про стягнення 3321459 грн. боргу слід відмовити.

Поданим позивачем розрахунком, який в частині визначення вартості питної води для потреб холодного водопостачання, гарячого водопостачання через теплові пункти, що належать відповідачу, та послуг водовідведення за період серпня-жовтня 2010 року відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору, проведений на підставі даних актів про зняття показань водолічильників, стверджується факт надання позивачем відповідачу протягом указаного періоду послуг водопостачання та водовідведення загальною вартістю 11272796,71 грн., у т.ч. у серпні – 3786672,65 грн., вересні –3814160,18 грн., жовтні –3671963,88 грн.

Частково поясненнями позивача, його розрахунком від 21 березня 2011 р., листом Комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр” від 16 квітня 2011 р., зведеними відомостями розщеплення оплат за серпень-жовтень 2010 року, частково зустрічним розрахунком відповідача, реєстрами погашення поточної заборгованості по пільгах і субсидіях стверджується факт оплати відповідачем одержаних за договором послуг у розмірі 9617217 грн. (9033144,68 грн. платежі через ГІОЦ + 584072,32 грн. оплати за орендарів, відшк. пільг та субсидій, перерахунки).

При цьому, з матеріалів справи слідує, що оплати у розмірі 1239469,81 грн. були зараховані позивачем в рахунок оплати питної води, використаної відповідачем для потреб гарячого водопостачання, обов'язок проводити оплату за яку у того був відсутній. Тому суд вважає, що ці кошти повинні бути зараховані в рахунок оплати послуг водопостачання і водовідведення за договором.

Таким чином, розмір оплат за серпень 2010 року становить 3084960,22 грн., вересень 2010 року –3115249,13 грн., жовтень 2010 року –3417007,65 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 1655579,71 грн. боргу (11272796,71-9617217).

Виходячи з дійсного розміру прострочених сум (у серпні 2010 року –701712,43 грн., вересні 2010 року –698911,05 грн., жовтня 2010 року –254956,23 грн.) з відповідача на користь позивача на підставі ст.ст. 624, 625 ЦК України з урахуванням заявленого періоду прострочення підлягає стягненню  грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення,  грн. три проценти річних з простроченої суми,  грн. передбаченої п. 4.2 договору пені виходячи з наступного розрахунку:

періодсума боргу/грн..індекс інфл./%збитки від інфл./грн.тривалість простроч./дн.3%/грн.пеня/грн.

серпень 2010701712,43104,6 32278,77724152,6021455,10

вересень 2010698911,05103,423762,98422412,6812465,51

жовтень 2010254956,23100,51274,7814293,371515,77

підсумок1655579,71

57316,53

6858,6535436,38

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” задовольнити частково.

Стягнути з з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Св'ятошинського району м. Києва (03170, м. Київ, вул. Прилужна, 6, код 03366552) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код 03327664) 1655579,71 грн. боргу, 57316,53 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 6858,65 грн. три проценти річних з простроченої суми, 35436,38 грн. пені, 7608,46 грн. витрат по оплаті державного мита за подачу позову, 7608,46 грн. витрат по оплаті державного мита за апеляційної та касаційної скарг, 70,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                           П.І.Паламар