Рішення

від 16.06.2006 по справі 9/70-06-2629

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/70-06-2629

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2006 р.Справа  № 9/70-06-2629

За позовом: Приватного підприємства „Електрика”

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ірен-Агронатурпродукт”

Про стягнення 41376, 42 грн.

                                                                                        Суддя    Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача:    Калініна С.В. дов. №б/н від 06.03.2006р.

Від відповідача: Нестеренко О.М. дов. №156 від 10.05.2006р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Приватне підприємство „Електрика” звернулося до господарського  суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ірен-Агронатурпродукт” заборгованості в сумі  40768,45  грн.

У ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 41376, 42 грн.

          Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві.

          У судовому засіданні оголошувались перерви з 03.04.2006р. по 25.04.2006р., з 24.05.2006р. по 07.06.2006р., з 07.06.2006р. по 16.06.2006р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

На протязі 2005р. між ПП „Електрика” та СГ ТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” існували певні взаємовідносини. Відповідач СГ ТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” замовляв у позивача ПП „Електрика” продукцію, а позивач надавав продукцію відповідачу за що останній сплачував суму, виставлену в рахунку.

Так, 31.03.2005р. згідно накладної №0331/7 від 31.03.2005р. за довіреністю ЯИТ №754874 на Петрусенко В.І. позивач відпустив, а відповідач прийняв товар на суму 2846,60 грн. Кошти від відповідача надійшли 31.03.2005р. у сумі 2846,62 грн.

16.05.2005р. згідно накладної №0513/2 від 16.05.2005р. за довіреністю ЯИТ №754896 на Петрусенко В.І. позивач відпустив, а відповідач прийняв товар на суму 2181,48 грн. Кошти від відповідача надійшли 16.05.2005р.  у сумі 2181,48 грн.

03.06.2005р. згідно накладної №0518/07 від 03.06.2005р. відповідачем було замовлено товару на суму 760,74 грн., пізніше по накладній №06-14/29 від 14.06.2005р. відповідачем зроблено ще замовлення товару на суму 1015,20 грн. Товар був наданий відповідачу через представника Петрусенко В.І по довіреності ААД №855517 на загальну суму 1775,94 грн.

Враховуючи той факт, що сплата від відповідача за раніше отриманий товар не надходила, останній надав позивачу гарантійний лист №281 від 19.07.2005р., в якому просив відпустити продукцію та надати розстрочку по виплаті до 20.08.2005р.   

Згідно виставленого рахунку №0718/38 від 18.07.2005р. та накладної №Є-00000682 від 30.07.2005р. відповідачем було одержано через представника Петрусенко  В.І. за довіреністю ААД №855548 товар на суму 36569,26 грн.

15.08.2005р. згідно накладної №0815/10 представником відповідача Петрусенко В.І. було одержано товару на суму 2380,01 грн. За одержану продукцію відповідачем було сплачено 15.08.2005р. готівкою через касу банку позивачу суму у розмірі 2380,01 грн.

По накладній №0822/7 від 22.08.2005р. представником відповідача Петрусенко В.І. було одержану товару на суму 226,80 грн. За одержану продукцію відповідачем було сплачено 22.08.2005р. готівкою через касу банку позивача суму у розмірі 226,80 грн.

На телефонні дзвінки позивача з вимогами погасити свій борг відповідачем було перераховано на рахунок позивача суму у розмірі 3000 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.08.2005р.

Таким чином, згідно розрахунку позивача, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 35345,20 грн.

У відповідності до діючого законодавства, а зокрема до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем зроблено нарахування індексу інфляції та 3% річних: сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 37677,98 грн., 3% річних –706,90 грн.

Крім того, позивач  стверджує, що ним понесені збитки, пов'язані зі сплатою податкових штрафів, сума штрафів складає 2985,20 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача на момент розгляду справи становить  41376,42 грн.        

Відповідач позовні вимоги не визнає мотивуючи наступним.

На протязі 2005р. між позивачем та відповідачем існували взаємовигідні господарські стосунки, які заключалися в тому, що позивач пропонував придбати товар, що є в нього, а відповідач погоджувався його придбати на умовах відстрочки його оплати за взаємною домовленістю між керівниками підприємств.

Наприкінці  листопада минулого року позивач письмово запропонував відповідачу оплатити продукцію на суму 35345,20 грн., хоча порядок та строк оплати у листі не уточнені.

Відповідач стверджує, що як вбачається з матеріалів справи істотні умови угоди, а саме порядок та строк оплати продукції, сторонами узгоджені не були, відповідно, обов'язок по оплаті продукції відповідачем   до цього часу не виник.

Крім того, на його думку, з матеріалів справи слідує, що позивач не звертався до суду за захистом передбаченого порушеного права  з вимогою вирішити розбіжності, які виникли при  узгодженні істотних умов договору.

Також, відповідач зазначає, що позивач не звертався до суду в порядку ст. 213 Цивільного кодексу України стосовно тлумачення  угоди, яка існує між сторонами,  тобто його вимоги про стягнення коштів за продукцію в судовому порядку є необґрунтованими.

Відповідач не погоджується з  твердженням позивача, що між сторонами існували правовідносини, що засновані на договорі постачання, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що між ПП „Електрика” та СГ ТОВ „Ірен-Агронатурпродукт” не було укладено в письмовій формі договір поставки (купівлі-продажу) з дотриманням положень ст. 712 ЦК України та положень ст. ст. 264-271 ГК України, тобто кваліфікувати дані правовідносини між сторонами як постачання або купівлю-продажу товару -  неможливо.

Відповідач зазначає, що оскільки сторонами не досягнуто згоди по всім істотним умовам  угоди, а саме про строки та порядок оплати продукції, вимоги позивача про сплату боргу та річних з урахуванням індексу інфляції  також є необґрунтованими.

Відповідач вважає, що матеріали справи не містять даних про сплату відповідачем податкових штрафів з вини відповідача, а також доказів причинно-слідчого зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та негативними наслідками, що настали для позивача.

Відповідач стверджує, що між сторонами існують правовідносини, засновані на договорі комісії, строк оплати за вказане майно для комісіонера (СГ ТОВ „Ірен-Агронатурпродукт”) наступає лише після продажу товару третім особам.

Відповідач повідомив суд, що ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2003р. порушено провадження у справі про банкрутство СГ ТОВ „Ірен-Агронатурпродукт”  та введено мораторій на задоволення претензій кредиторів, а саме: на нарахування неустойки або інших санкцій за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань по сплаті податків та зборів.

          Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання зобов'язані  виконувати господарські зобов'язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Суд погоджується з точкою зору позивача, що між сторонами виникли фактично відносини, які регулюються  положеннями Цивільного кодексу України за договорами поставки, оскільки, відповідають всім ознакам даного виду договорів.

Ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі  35345,20 грн.

Оскільки відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання за договором, позивачем нараховані  37677,98 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 706,90 грн. 3% річних.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином позивачем правомірно нараховані 3% річних в сумі 706,90 грн. та борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 37677,98 грн.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання з його боку зобов'язань.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків /ст.611 Цивільного кодексу України/.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ірен-Агронатурпродукт” (67666 Одеська область Біляївський район с. Великий Дальник вул. Б. Хмельницького, 54, код 30818907, р/р 2600931389 в ТОВ КБ ФЕБ м. Одеси МФО 328599)  на користь Приватного підприємства „Електрика” (Одеська область Овідіопольський район с. Чорноморка, вул. Сьома, 3 кв. 16, код 32839599, р/р 26004054475306 Південне ГРУ ЗАТ КБ „Приватбанк” МФО 328704) основний борг  в сумі 35345 /тридцять п'ять тисяч триста сорок п'ять/ грн. 20 коп., 3% річних в сумі 706 /сімсот шість/ грн. 90 коп., індексу інфляції в сумі 2332 /дві тисячі триста тридцять дві/ грн. 70 коп., збитки в сумі 2985 /дві тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять / грн. 20 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 413 /чотириста тринадцять/ грн. 76 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.