Постанова

від 20.02.2012 по справі 2а/0570/1620/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 20 лютого 2012 р.                                                                       справа № 2а/0570/1620/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  13:56

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Михайлик А.С.

при секретарі                                                  Мороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                            

за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю

«Система адміністративних будівель»

до                              Державної податкової інспекції у Ленінському районі

м. Донецька

про                               визнання протиправними та скасування наказу,

скасування висновків акту

за участю:

від позивача:                     ОСОБА_1 (дов. б/н від 1 грудня 2011 року)

                                        ОСОБА_2 (дов. б/н від 20 листопада 2011 року)

від відповідача:          ОСОБА_3 (дов. № 4577/10/10-013-5 від 16 лютого 2012 р.)

                                        ОСОБА_4 (дов. № 4574/10/10-013-5 від 16  лютого 2012 р.)

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування наказу від 11 серпня 2011 року № 636 «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», скасування висновків акту від 25 серпня 2011 року № 2227/23-2/36167742. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач визначив допущені податковою інспекцією неточності в складеному акті перевірки, неотримання товариством повідомлення про початок проведення перевірки, що позбавило можливості надання додаткових документів для проведення перевірки. Крім цього, позивач зазначив,  що викладені в акту перевірки висновки  не відповідають вимогам чинного законодавства, засновані на припущеннях податкового органу без аналізу відповідних первинних документів товариства.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі. В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що виявлені позивачем неточності в акті перевірки не спростовують наявності порушень податкового законодавства, виявлених в ході проведеної перевірки, зауважували на тому, що податковою інспекцією не було допущено порушень порядку проведення перевірки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 36167742, що підтверджується свідоцтвом по державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 433652 (арк. справи 79).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків № 40/10/29-014-3 від 21 січня 2010 року позивач перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька (арк. справи 74).

В період з 11 серпня 2011 року по 16 серпня 2011 року Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Донецька проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 року по 31 липня 2011 року, за наслідком проведення якої складений акт  перевірки № 2227/23-2/36167742 від 25 серпня 2011 року (арк. справи 8-48).

У вступній частині акті перевірки зазначено, що перевірку проведено на підставі наказу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька № 636 від 11 серпня 2011 року «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Система адміністративних будівель» та на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із отриманням постанови слідчого ОВС ВРКС СВ ПМ ДПА України в Донецькій області від 10 серпня 2011 року про призначення позапланової перевірки у кримінальній справі № 75-11-05-141.

Згідно викладених в акті перевірки висновків, перевіркою встановлено порушення  товариством з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.3. статті 198 , пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижений податок на додану вартість на суму 238 975,00 грн. (у т.ч. за серпень 2009 року на 33 783,00 грн., вересень 2010 року на 117 000,00 грн., березень 2011 року на 41 346,00 грн., травень 2011 року на 48 846,00 грн.), завищено від'ємне значення податку на додану вартість на 42 688 814,00 грн. (у т.ч. за грудень 2009 року на 14 014 594,00 грн., січень 2010 року на 11 477 891,00 грн., лютий 2010 року на 17 196 329,00 грн.), що призвело до завищення податку, визначеного до бюджетного відшкодування на 42 688 814,00 грн. (у т.ч. за січень 2010 року на 14 014 594,00 грн., лютий  2010 року на 11 477 891,00 грн., березень 2010 року на 17 196 329,00 грн.). Крім цього, згідно пункті 2, 3 висновків акту перевірки позивачем  порушено підпункту 49.18.1 пункту  49.1. статті 49, пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України  через ненадання до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року та з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року.

Підстави дійдення зазначених висновків викладені на стор. 25-48 акту перевірки.

Згідно викладеного в акті  перевірку було проведено на підставі наступних документів: актів перевірки № 1235/23/36167742 від 26 березня 2010 року, № 1953/23/36167742 від 30 квітня 2010 року, № 4622/23/36167742 від 30 вересня 2010 року, висновку судової будівельно-технічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 3957/23 у кримінальній справі № 75-11-05-141 від 8 серпня 2010 року, завірених копій податкових накладних, наданих під час проведення попередніх перевірок, електронних реєстрів податкових накладних, договорів, документів на право власності, матеріалів зустрічних перевірок.

В судовому засіданні представниками відповідача було підтверджено, що внаслідок допущеної описки, замість довідок про проведення перевірок ним було зазначено акти перевірки.

На стор. 38 акту перевірки зазначено, що товариством позивача в порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України включений податок на додану вартість в сумі 192 129,00 грн. з вартості товарно-матеріальних цінностей (послуг) придбаних в контрагентів ТОВ «ТВІК СВК» (код ЄДРПОУ 36811425); ТОВ «Форекс Груп» (код ЄДРПОУ 36695428), ТОВ «Фірма Альфа-Імпекс» (код ЄДРПОУ 30600498), угоди з якими є нікчемними. В обґрунтування нікчемності вчинених правочинів з придбання товарно-матеріальних цінностей (послуг) відповідач послався на акти Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька № 3533/23-411/30600498 від 15 листопада 2010 року, № 3622/23-411/36695428 від 24 листопада 2010 року та акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 4674/15-4/36811425 від 18 липня 2011 року, згідно яких в ході проведених перевірок платників податків (контрагентів позивача) не підтверджено фактичного відбуття господарських операцій.  

На стор. 43 акту перевірки зазначено, що підприємством позивача на порушення пункту 198.3. статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України включений податок на додану вартість в сумі 46 486,00 грн. на  підставі податкової накладної, виданої підприємством, що не є платником податку на додану вартість (ТОВ «Хімхолдінг», код ЄДРПОУ 36252324).

На зворотному боці стор. 44 акті перевірки зазначено, що в порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач   до складу податкового кредиту грудня 2009 року, січня та лютого 2010 року включив податок на додану вартість   в сумі  42 688 814,00 грн. обчислений з вартості будівель, розташованих за адресою: м. Донецьк, пр-т Ілліча, 3 та м. Донецьк, пр-т Комсомольський, 8 придбаних від  ВАТ «Донецькавтотрнас» (ПАТ «Транспортні системи України», код ЄДРПОУ 20366602).

В обґрунтування наявності зазначеного порушення відповідач послався на висновок судової будівельно-технічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 3957/23 у кримінальній справі № 75-11-05-141 від 8 серпня 2011 року, якою визначено ринкову вартість придбаних позивачем будівель. Встановлена зазначеним висновком ринкова  вартість придбаних будівель є значно меншою ніж та, що визначена в договорах купівлі-продажу. Шляхом порівняння податку на додану вартість, обчисленого із вартості придбання будівель, визначеної в укладених договорах купівлі-продажу та ринкової вартості, визначеної висновком судової будівельно-технічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 3957/23 у кримінальній справі № 75-11-05-141 відповідачем було встановлено завищення податкового кредиту позивачем на 42 688 814,00 грн.

З 1 січня  2011 року основним нормативним актом, яким врегульовані відносини, що виникають у сфері оподаткування, зокрема, визначає порядок адміністрування податків т зборів, що справляються в Україні, компетенцію контролюючих органів, зокрема,  органів державної податкової служби, повноваження та обов'язки посадових осіб податкової служби  під час  здійснення податкового контролю, є Податковий кодекс України.

Згідно підпункту  41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.  

Таким чином, Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Донецька є контролюючим органом по відношенню до платника податків – ТОВ «Система адміністративних будівель».

Згідно пункту 20.1.4. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.   

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.   

Підпунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.11 Податкового кодексу передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання податковою інспекцією постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Виходячи зі змісту наведених положень Податкового кодексу України, наказ про призначення проведення перевірки приймається податковою інспекцією за умови наявності визначених законом підстав для її призначення.

За змістом наказу № 636  від 11 серпня 2011 року (арк. справи 104)  правовими підставами призначення перевірки відповідачем визначені  підпункт  20.1.4 пункту  20.1 статті 20, пункт 75.1 статті 75, підпункт  78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Оскаржуваний позивачем наказ про проведення перевірки прийнятий за наслідком отримання відповідачем постанови слідчого з ОВС ВРКС СВ ПМ ДПА у Донецькій області від 10 серпня 2011 року про призначення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Система адміністративних будівель» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 року по 31 липня 2011 року. В постанові про призначення перевірки від 10 серпня 2011 року проведення перевірки доручено Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька.

Правові підстави призначення перевірки у межах кримінальної справи визначені положеннями Кримінально-процесуального кодексу України.

Статтею 66 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено виключне право слідчого доручати конкретним особам чи установам проведення ревізій, перевірок, виключаючи будь-яке передоручення виконання поставлених ним завдань.

Відповідно до статті 114 Кримінально-процесуального кодексу України при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення. Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами (ч.4 ст.114 Кримінально-процесуального кодексу України).

Суд не приймає до уваги посилання позивача в обґрунтування неправомірності  прийнятого наказу на його неотримання позивачем, так як дії щодо направлення наказу про проведення перевірки є похідними та вчинюються податковим органом вже після прийняття рішення про проведення перевірки (наказу), а тому не впливають на прийнятий податковою інспекцією наказ про проведення перевірки. Так само й посилання позивача на позбавлення  його можливості надати будь-які додаткові документі до перевірки через неотримання спірного наказу можуть свідчити лише про недотримання податковою інспекцією порядку проведення перевірки платника податків, а не про відсутність підстав для її проведення.

Посилання позивача на відсутність підстав для проведення податковою інспекцією повторної перевірки, визначених підпунктом 78.1.12 статті 78 Податкового кодексу України також не приймаються судом до уваги, так як зазначеним підпунктом статті 78 Податкового кодексу України отримання постанови слідчого про призначення проведення перевірки  визначено окремою підставою для її проведення. Проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.11 статті 78 Податкового кодексу України не поставлено в залежність від проведення у минулому податковою інспекцією перевірок того ж самого звітного періоду. До того ж, згідно наданих позивачем довідок про проведення позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (арк. справи 36-48), податковою інспекцією перевірялися звітні податкові періоди січень – березень 2010 року, в яких на формування податкового кредиту позивача вплинули операції з придбання нерухомого майна.  Підставою для  призначення перевірки зазначених звітних податкових періодів у серпні 2011 року став висновок судової будівельно-технічної експертизи, проведеної у межах кримінальної справи № 75-11-05-141 від 8 серпня 2011 року, яким було встановлено ринкову вартість придбаних позивачем об'єктів нерухомості нижчою, ніж їх вартість, відображена в договорах купівлі-продажу.

З огляду на наведене, наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність передбачених підпунктом 78.1.11 статті 78 Податкового кодексу України фактичних підстав для призначення проведення позапланової перевірки позивача, а тому вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу про призначення перевірки є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про скасування висновків акту від 25 серпня 2011 року № 2227/23-2/36167742 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 86.1. статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року  за N 34/18772 (надалі – Порядок).

За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача відповідачем складений акт  № 2227/23-2/36167742 від 25 серпня 2011 року.

З висновках акту перевірки відповідно до вимог порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22 грудня 2010 року, відповідач, в результаті дослідження наявних в податкової інспекції документів висловив свою точку зору стосовно правомірності відображених в податковому обліку позивача господарських операцій. Суд зазначає, що надання оцінки встановленим в ході перевірки обставин та викладення податковим органом висновків є метою проведення перевірки та  обов'язком  органу державної податкової служби.

Суд зазначає про помилковість визначення позивачем у наданому позові висновків акту як рішення суб'єкта владних повноважень, зазначене твердження позивача суперечить пункту 3 Порядку, згідно якого актом є службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 7 Розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства,  у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Тобто сам собі акт, як і його складова частина – розділ «Висновки», являє собою документом, складанням якого оформлюється проведенням податковою інспекцією перевірки платника податків, спосіб оформлення реалізації наданих податковій інспекції повноважень на проведення перевірки.  Складова частина акту перевірки – висновки, не породжують для позивача будь-яких обов'язків, не носять обов'язкового характеру для нього, не встановлюють, не припиняють та не змінюють правовідносини, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для їх скасування.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що зазначені висновки акту перевірки порушують його права, оскільки зазначений акт буде долучений до матеріалів справи як доказ та у разі, якщо за результатами розгляду зазначеної кримінальної справи буде прийнятий обвинувальний вирок, на підставі пункту 58.4. статті 58 Податкового кодексу України буде прийнято податкове повідомлення рішення, з огляду на наступне.

Згідно положень Кримінально-процесуального кодексу України, призначенням якого є визначення порядку провадження у кримінальних справах, прийняттю судом обвинувального вироку передують стадії досудового слідства, вирішення питання про достатність зібраних доказів та можливості призначення справи до судового розгляду або повернення її на дослідування, закриття провадження та інше. Крім цього, згідно статі 67 цього кодексу суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.

Долучення акту перевірки до матеріалів кримінальної справи як доказу не свідчить про наявність порушення права позивача.

Порушення податковою інспекцією порядку проведення перевірки, як то не дослідження всіх документів, що стосуються проведення перевірки, викладення в акті перевірки суб'єктивних припущень, про які зазначається позивачем у  позові є порушеннями що стосуються порядку проведення перевірки та можуть бути визначені окремим предметом оскарження.

Згідно пункту першого статті 11 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - Кодекс) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 69 Кодексу передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Пунктом першим статті 71 встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження спричинення будь-яких негативних правових наслідків висновками акту перевірки, з огляду на що, заявлені позивачем вимоги  в частині скасування висновків акту  перевірки №  2227/23-2/36167742 від 25 серпня 2011 року не підлягають задоволенню.

За приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, положень Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року  за N 34/18772 та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування наказу від 11 серпня 2011 року № 636 «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», скасування висновків акту від 25 серпня 2011 року № 2227/23-2/36167742 – відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 лютого 2012 року у присутності представників позивача та відповідача.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 24 лютого 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                                Михайлик А.С.