Постанова

від 10.05.2012 по справі 2а/0570/1620/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року справа №2а/0570/1620/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.,

секретар судового засідання Солодько О.І.

за участю сторін: представники позивача Кухар Ю.Д., Гринько І.С.

представники відповідача Кузьменко Н.Л., Сєвідова К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування наказу, скасування висновків акту, -

В С Т А Н О В И В :

03.02.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» (далі - ТОВ «Система адміністративних будівель») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька (далі за текстом ДПІ у Ленінському районі м. Донецька) про визнання протиправними та скасування наказу начальника ДПІ у Ленінському районі м. Донецька № 636 від 11.08.2011р. «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Система адміністративних будівель», скасування висновків акту перевірки від 25.08.2011р. № 222723-236167742. Позов обґрунтовано тим, що згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків виникає за умови вручення платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки копії наказу про її проведення під розписку. Підприємство не отримувало повідомлення та наказ про проведення перевірки, внаслідок чого було позбавлено можливості надати податковому органу необхідні документи. Крім того, позивач зазначив, що викладені в акті перевірки висновки, не відповідають дійсності, суперечать вимогам чинного законодавства, засновані на припущеннях податкового органу, без аналізу відповідних первинних документів товариства, які позивач надав суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2011 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний позивачем наказ про проведення перевірки прийнятий на підставі отриманої відповідачем постанови слідчого про призначення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Система адміністративних будівель» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 року до 31 липня 2011 року, що підтверджує наявність правових підстав у податкового органу для прийняття наказу про проведення такої перевірки. Суд не прийняв до уваги доводи позивача про неотримання наказу позивачем зазначивши, що дії стосовно направлення наказу про проведення перевірки є похідними та вчинені податковим органом після прийняття рішення про проведення перевірки (наказу), а тому не впливають на правомірність прийняття податковою інспекцією зазначеного наказу про проведення перевірки. Також суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на позбавлення його можливості надати будь-які додаткові документи до перевірки через неотримання спірного наказу, оскільки, за висновками суду, це свідчить лише про недотримання податковою інспекцією порядку проведення перевірки платника податків, а не про відсутність підстав для її проведення. Щодо позовних вимог про скасування висновків акту перевірки, суд першої інстанції зазначив, що акт перевірки є службовим документом, підтверджує факт проведення документальної перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства і не може бути, як в цілому, так і окремі його висновки, предметом спору. Крім того, зазначено, що оскільки позивач не надав суду жодного доказу, що висновками акту перевірки йому завдані будь-які негативні правові наслідки, заявлені позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спірним наказом ТОВ «Система адміністративних будівель» було позбавлено можливості виконати обов'язки щодо надання документів, оскільки повідомлення та наказ про проведення перевірки отримані після проведення перевірки. Акт перевірки порушує права позивача, оскільки висновки акту будуть оцінені як доказ у рамках кримінальної справи, що в свою чергу породжує правові наслідки для підприємства. Крім того, апелянтом зазначено, що документи, які були надані в ході розгляду справи судом першої інстанції, спростовують висновки податкового органу щодо порушення підприємством вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ТОВ «Система адміністративних будівель» є юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька.

Постановою слідчого ОВС ВРКС СВ податкової міліції Державної податкової адміністрації в Донецькій області від 10.08.2011р. у кримінальній справі № 75-11-05-141 за фактом умисного ухилення від сплати податків в бюджет в особливо великих розмірах невстановленими посадовими особами ТОВ «Система адміністративних будівель», призначено проведення спеціалістами ДПІ у Ленінському районі м.Донецька позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Система адміністративних будівель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. до 31.07.2011р. (а.с.89). Вказаною постановою слідчого ДПІ у Ленінському районі м.Донецька було доручено встановити чи законно здійснено розрахунок суми бюджетного відшкодування посадовими особами ТОВ «Система адміністративних будівель», оскільки є підстави вважати, що придбання основних фондів ТОВ «Система адміністративних будівель» за адресами м.Донецьк пр. Комсомольський, 8 та пр. Ілліча, 3, здійснено по завищеній ціні з метою умисного формулювання від'ємного значення податкового кредиту.

Для здійснення перевірки відповідачу були надані матеріали кримінальної справи, які містили документи та висновок судової будівельно-технічної експертизи № 3957/23 від 08.08.2011р.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 3957/23 від 08.08.2011р., станом на грудень 2009 рік можлива ринкова вартість нерухомих об'єктів становила: 90/100 частини будівлі 8 по пр. Комсомольському у м. Донецьку 9993438грн. без ПДВ; 10/100 частини будівлі 8 по пр.Комсомольському у м.Донецьку - 1110382грн. без ПДВ, 100/100 частина адміністративного будинку 3 по пр.Ілліча в м.Донецьку - 26454749грн. (а.с.91).

На підставі вищевказаної постанови слідчого начальником ДПІ у Ленінському районі м.Донецька 11.08.2011р. відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України прийнято наказ № 636 «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Система адміністративних будівель» з 11.08.2011р. протягом 5 робочих днів щодо фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.07.2011р. (а.с.104).

Відповідачем копія наказу про проведення перевірки № 636 від 11.08.2011р. та повідомлення про проведення перевірки за № 19/23-113 були направлені на адресу позивача 11.08.2011р. та отримані ТОВ «Система адміністративних будівель» 29.08.2011р., тобто після проведення перевірки та складання акту перевірки (а.с.103, 105).

В період з 11.08.2011 р. до 16.08.2011 року ДПІ в Ленінському районі м. Донецька проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.07.2011 р., результати якої викладені в складеному акті № 2227/23-2/36167742 від 25.08.2011 року (а.с. 8-48).

Згідно висновків акту податковим органом встановлено порушення позивачем пункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.3. статті 198 , пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижений податок на додану вартість на суму 238975,00 грн. (у т.ч. за серпень 2009 року на 33783,00 грн., вересень 2010 року на 117000,00 грн., березень 2011 року на 41 346,00 грн., травень 2011 року на 48846,00 грн.), завищено від'ємне значення податку на додану вартість на 42688814,00 грн. (у т.ч. за грудень 2009 року на 14014594,00 грн., січень 2010 року на 11477891,00 грн., лютий 2010 року на 17196329,00 грн.), що призвело до завищення податку, визначеного до бюджетного відшкодування на 42688814,00 грн. (у т.ч. за січень 2010 року на 14014594,00 грн., лютий 2010 року на 11477891,00 грн., березень 2010 року на 17196329,00 грн.). Крім цього, згідно пункті 2, 3 висновків акту перевірки позивачем порушено підпункту 49.18.1 пункту 49.1. статті 49, пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України через ненадання до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року та з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року.

Податковим органом зроблені висновки (стр. 38 акту), що позивачем в порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України включений податок на додану вартість в сумі 192129,00 грн. з вартості товарно-матеріальних цінностей (послуг) придбаних в контрагентів ТОВ «ТВІК СВК» (код ЄДРПОУ 36811425); ТОВ «Форекс Груп» (код ЄДРПОУ 36695428), ТОВ «Фірма Альфа-Імпекс» (код ЄДРПОУ 30600498), угоди з якими є нікчемними.

В обґрунтування нікчемності вчинених правочинів з придбання товарно-матеріальних цінностей (послуг) відповідач послався на акти Державної податкової інспекції в Будьоннівському районі м. Донецька № 3533/23-411/30600498 від 15 листопада 2010 року, №3622/23-411/36695428 від 24 листопада 2010 року та акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 4674/15-4/36811425 від 18 липня 2011 року, згідно яких в ході проведених перевірок платників податків (контрагентів позивача) не підтверджено фактичного відбуття господарських операцій.

Крім того, відповідачем здійснено висновок (стор. 43 акту), що підприємством порушено пункт 198.3. статті 198, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме до податкового кредиту включений податок на додану вартість в сумі 46486,00 грн. на підставі податкової накладної, виданої підприємством, що не є платником податку на додану вартість ТОВ «Хімхолдінг», код ЄДРПОУ 36252324.

Також податковим органом зроблено висновок (стр. 44 акту), що в порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач до складу податкового кредиту грудня 2009 року, січня та лютого 2010 року включив податок на додану вартість в сумі 42 688 814,00 грн. обчислений з вартості будівель, розташованих за адресою: м. Донецьк, пр-т Ілліча, 3 та м. Донецьк, пр-т Комсомольський, 8 придбаних від ВАТ «Донецькавтотрнас» (ПАТ «Транспортні системи України», код ЄДРПОУ 20366602). В обґрунтування наявності зазначеного порушення відповідач послався на висновок судової будівельно-технічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 3957/23 у кримінальній справі № 75-11-05-141 від 08.08.2011 року, якою визначено можливу ринкову вартість придбаних позивачем будівель.

Відповідач дійшов висновку, що ринкова вартість придбаних позивачем будівель є значно меншою ніж та, що визначена в договорах купівлі-продажу. Внаслідок чого, шляхом порівняння податку на додану вартість, обчисленого із вартості придбання будівель, визначеної в укладених договорах купівлі-продажу та ринкової вартості, визначеної висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3957/23, податковий орган вважає завищеними звичайні ціни на будівлі і, відповідно, завищеним розмір податкового кредиту на 42688814,00 грн.

Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Підпунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.11 Податкового кодексу передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання податковою інспекцією постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених положень Податкового кодексу України, наказ про призначення проведення перевірки приймається податковою інспекцією за умови наявності визначених законом підстав для її призначення.

В судовому засіданні було встановлено, що підставою для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки стала постанова слідчого про призначення перевірки, винесена у кримінальній справі, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у податкового органу були законні підстави для прийняття керівником органу державної податкової служби рішення, оформленого наказом, щодо призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, і позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог щодо скасування акту перевірки №2227/23-2/36167742 від 25.08.2011 року, виходив з того, що акт перевірки є документом, прийняття якого, не спричинило для позивача будь-яких негативних правових наслідків.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Дослідженням змісту акту перевірки встановлено, що під час проведення перевірки відповідачем не отримувались і не вимагались від платника податків первинні документи - накладні, податкові накладні, акти приймання продукції, тощо. Крім того, в акті не зазначено, що такі документи були витребувані податковим органом саме після отримання постанови слідчого про призначення перевірки, або були наявними у розпорядженні податкового органу під час перевірки. В акті перевірки відповідач послався на свої листи від 14.06.2011р. № 20641/10/23-313-4, від 24.06.2011р. № 22332/10/23-113-6, від 04.08.2011р. № 27198/10/23-213-4, які направлялись на підприємства, ще до прийняття наказу № 636 від 11.08.2011р. про проведення перевірки на виконання постанови слідчого від 10.08.2011р.

Таким чином колегія суддів, дійшла висновку, що посилання позивача на відсутність у посадових осіб відповідача первинних документів при проведенні позапланової документальної перевірки заслуговують уваги, оскільки вищевказані запити податкового органу були складені ще до винесення постанови слідчого та видання наказу на проведення перевірки, тобто жодним чином не стосуються даної перевірки, призначеної на підставі п. 78.1.11 Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано суду доказів звернення до позивача з запитами, вимогами про надання первинних документів з метою об'єктивного встановлення та з'ясування обставин здійснення господарських операцій на виконання постанови слідчого.

В акті перевірки зазначено, що вона проведена на підставі наступних документів: актів перевірки № 1235/23/36167742 від 26 березня 2010 року, № 1953/23/36167742 від 30 квітня 2010 року, № 4622/23/36167742 від 30 вересня 2010 року, висновку судової будівельно-технічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 3957/23 у кримінальній справі № 75-11-05-141 від 8 серпня 2010 року, завірених копій податкових накладних, наданих під час проведення попередніх перевірок, електронних реєстрів податкових накладних, договорів, документів на право власності, матеріалів зустрічних перевірок.

В судовому засіданні встановлено, що фактично при проведені перевірки відповідачем були використані не акти, а довідки попередніх перевірок від 26 березня 2010р., 30 квітня 2010 року та 30 вересня 2010 року, в яких констатована відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Під час проведення попередніх перевірок, оформлених саме довідками №1235/23/36167742 від 26 березня 2010 року, № 1953/23/36167742 від 30 квітня 2010 року, №4622/23/36167742 від 30 вересня 2010 року, відповідачем досліджувалися первинні документи, і були зроблені висновки про правильність відображення ТОВ «Система адміністративних будівель» бюджетного відшкодування, а саме у декларації за січень 2010р. про бюджетне відшкодування у сумі у 16010718 грн., у декларації за лютий 2010 року про бюджетне відшкодування у сумі 13584249грн., у декларації за березень 2010 р. про бюджетне відшкодування у сумі 20373968грн.

Висновки акту перевірки стосовно порушення позивачем вимог податкового законодавства фактично ґрунтуються лише на змісті актів перевірки контрагентів ТОВ «ТВІК СВК», ТОВ «Форекс Груп», ТОВ «Фірма Альфа-Імпекс» про неможливість здійснення господарських операцій, вказує на "нікчемність" правочинів. Інших підстав для зменшення сум податкового кредиту в акті перевірки не зазначено.

Таким чином, висновки податкового органу побудовані на припущеннях, а не на перевірці факту здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що однією з причин, яка позбавила позивача можливості реалізувати свої права на надання під час перевірки документів та вплинула на правильність висновків акту перевірки, стало несвоєчасне отримання позивачем повідомлення та наказу про проведення перевірки, оскільки на час їх отримання акт перевірки був складений та направлений позивачу.

За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Без дослідження (або врахування досліджень) первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податку, орган державної податкової служби не має можливості зазначати в акті перевірки висновки щодо нікчемності угод платника та неправомірного формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, і яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

На підтвердження реального характеру господарських операцій з придбання товарів (послуг) у контрагентів ТОВ «ТВІК СВК»; ТОВ «Форекс Груп» та ТОВ «Фірма Альфа-Імпекс», позивачем надано суду першої інстанції первинні бухгалтерські документи, які не були досліджені під час проведення перевірки податковим органом, зокрема: договори купівлі-продажу нерухомого майна, висновки оцінювача, податкові накладні, рахунки-фактура, акти здачі-прийняття робіт, договори оренди, видаткові накладні, договір поставки (а.с.49-73, а.с.113-130).

Щодо висновків податкового органу про завищення вартості нерухомого майна, придбаного позивачем у ВАТ «Донецькавтотранс», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1.18 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Як встановлено підпунктом 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств'', який був чинним на час дії спірних правовідносин, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи. послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 цього Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Отже, законодавство, яке було чинним на час дії спірних правовідносин, визначало звичайну ціну товарів (робіт, послуг) за ціною, визначеною сторонами договору.

Матеріали справи свідчать про те, що податковим органом під час проведення невиїзної перевірки не досліджувалися договори купівлі-продажу будівель, розташованих за адресою: м. Донецьк, пр-т Ілліча, 3 та м. Донецьк, пр-т Комсомольський, 8, придбаних від ВАТ «Донецькавтотрнас», висновки оцінювача Новікової Т.В. щодо вартості вказаних об'єктів нерухомого майна ( а.с. 49, 56, 62, 70). Відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності своїх дій та рішень, не спростовано, що сторони самостійно визначили звичайну ціну будинків та не доведено, що договори були укладені примусово, що обидві сторони договорів є взаємно залежними юридично та фактично, тощо, а також що визначена сторонами в договорі ціна не відповідає рівню звичайних цін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у податкового органу були відсутні підстави для висновку про порушення позивачем підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 42 688 814,00 грн.

Статтею 86 Податкового кодексу України визначено порядок оформлення результатів перевірок.

Згідно п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішення суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Колегія суддів приймає посилання апелянта на те, що висновки акту перевірки створюють певні правові наслідки для позивача. Із запровадженням Податковим Кодексом України чітких підстав та порядку проведення перевірки, акти перевірки встановлюють не тільки певні факти, але й створюють певні правові наслідки як для конкретної особи, так і в межах податкових правовідносин, оскільки є підставою для внесення змін в АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", як для особи що перевіряється так і для задіяних у процесі перевірки осіб.

З цією обставиною також пов'язаний обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права.

Податковим кодексом України в підпункті 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження або в судовому порядку.

Отже, аналіз зазначеної норми доводить, що платник податку може оскаржити до суду будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права, оскільки акт державного органу це офіційний письмовий документ, який породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Податкове повідомлення рішення не є єдиним документом, який породжує правові наслідки для платника податків.

Так, у межах спірних правовідносин податковий орган, встановивши факт заниження податку на додану вартість на суму 238975,00 грн., завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 42688814,00 грн., що призвело до завищення податку, визначеного до бюджетного відшкодування на 42688814,00 грн., податкове повідомлення-рішення не прийняв.

Висновок суду першої інстанції про те, що оскарження висновків акту перевірки є можливим лише, якщо його складено за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність не узгоджується з нормами податкового законодавства. Відсутність іншого порядку судового оскарження висновків актів перевірок податкових органів, при наявності створених ними правових наслідків безпосередньо (без прийняття податкових повідомлень-рішень) є підставою для їх оскарження в розумінні частини другої статті 2 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем вірно обрано спосіб захисту своїх порушених прав, шляхом оскарження висновків акту перевірки, оскільки вказаний документ є актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, він спричиняє виникнення прав та обов'язків позивача та його контрагентів.

Аналізуючи встановлені обставини справи в сукупності, з врахуванням норм наведених законів, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині скасування висновків акту перевірки від 25.08.2011р. № 222723-236167742 обґрунтовані і підлягають задоволенню шляхом визнання їх протиправними.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню частина судових витрат, сплачених позивачем, у розмірі 24,14грн.

Повний текст постанови виготовлено 15 травня 2012 року.

Керуючись статтями 11, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року, задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування наказу, скасування висновків акту, скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування наказу, скасування висновків акту, задовольнити частково.

Визнати протиправними висновки акту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька від 25.08.2011р. № 2227/23-2/36167742 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р.- 31.07.2011р.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Система адміністративних будівель» судові витрати у розмірі 24,14грн. (двадцять чотири гривні 14коп.) за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанову суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення її в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон