Рішення

від 20.06.2006 по справі 26/117-06-2983

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/117-06-2983

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2006 р.Справа  № 26/117-06-2983

За позовом : відкритого акціонерного товариства „Кримм*ясо”

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІАДА ШИППІНГ”

про стягнення 30 9896,98 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю  представників :

від позивача : Шнякіна О.Д. за довіреністю;

від відповідача : Зубрицький О.А. за довіреністю;

Суть спору : позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача недостачі по договору на надання послуг по організації міжнародних та міжміських вантажних автоперевезень № 494 від 20.12.2004 р. в сумі 30196,98 грн., судових витрат - витрат пов*язаних з проведенням експертизи в сумі 700 грн., держмита, витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу, витрат пов*язаних з веденням судової справи по справі № 11\24-05-172 від 25.01.12006 р.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги не визнає, надав відзив на позов, у якому виклав свою думку відносно предмета спору.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

20.12.2004 р. між сторонами укладений договір № 494 на надання послуг по організації міжнародних та міжміських вантажних автоперевезень. ( а.с 8-12)

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору, яким сторонами визначений предмет та загальна сума договору, Виконавець, тобто відповідач ( далі –відповідач), зобов*язується від свого імені за дорученням Замовника, тобто позивача ( далі –позивача), за його рахунок та в його інтересах здійснити комплекс дій, пов*язаних з організацією міжнародних та міжміських вантажних автоперевезень вантажу позивача, в подальшому іменовані Вантажі. ( а.с. 8)

Згідно підпункту в) пункту 2.2 договору, яким передбачені права та обов*язки відповідача, відповідач зобов*язаний прийняти усі міри до забезпечення збереження перевізного вантажу та несе повну матеріальну відповідальність по відшкодуванню заподіяного и вигляді  втрати або пошкодження вантажу, у випадку його вини. ( а.с. 9)

Відповідачем 21 липня 2005 р. виписаний наряд № 074 на доставку на адресу позивача автотранспортом вантажу - соєвого изоляту у контейнері № ІVLU 8528962 у кількості 1200 од., вагою 24240 кг. за пломбою Н 502415, що прибув з Китаю по коносаменту NСLТА 399969 та знаходиться під митним контролем.

На виконання вказаного договору на автомашині держномер ВН 3410 АЕ, п/п ВН 7665 ХХ, по міжнародній товарно-транспортній накладній СМR № 074 по маршруту порт Одеса –Сімферополь було здійснено перевезення вантажу у кількості 1200 мішків, вагою брутто 24240 кг. (а.с 28)

Ця вага відповідає  вказаному коносаменту № NСLТА 399969  від 27 травня 2005 р. (а.с.18,19), інвойсу та комерційному рахунку № SР018СRUК від 10 травня 2005 р ( а.с. 20,24)

Згідно вказаному комерційному рахунку ціна за 24 МТ ( метрічну тону)  складає 47520 дол. США з рахунку 1980 дол. США/МТ.

Згідно платіжних доручень в іноземній валюті (ВКВ) № 25 від 19 травня 2005р. та № 37 від 8 липня 2005 р. позивачем  сплачено  9504 дол. США та 38016 дол. США, всього  47520 дол. США за 24 000кг. товару. ( а.с. 21,22)

При прийняття вантажу на митний склад тимчасового зберігання м. Симферополю, при наявності цілих пломб виявлено, що вантажу у контейнеру знаходится на 151 мішок менш, ніж зазначено у документах, тобто недостача товару складає 3020 кг. га суму 30196,98 коп.

При переваженні вантажу з судна на вказану машину було здійснено переваження вантажу та чиста вага вантажу склала 24500 кг., про що свідчить довідка ТОВ „Вторметекспорт” ( а.с. 27)

Згідно підпункту 13.3 пункту 13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97р.  N363, (далі –Правила перевезення) вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць.

У зв*язку з тим, що товар знаходився під митним контролем і перед цим контейнера також надходили з недостачею товару позивач попав у список порушників зовнішньоекономічної діяльності та ініціатором перевірки товару за кількістю виступила  Кримська митниця.

При перевірці ваги товару на Кримської митниці  27 липня 2005 р. було проведено експертиза, по результатам якої складний акт Э –289. Відповідно до цього акту встановлено, що у спеціалізованому контейнері, призначеному для перевезення вантажу морським транспортом з непорушеними пломбами Н-502415 TНЕ KLІСКЕР SЕАL та митного забезпечення прикордонної станції переходу № 500/031 в технічному та комерційному відношенні справному, фактична кількість мішків з протеїновим соєвим ізолятом „Изопро  5400 ЕМ” склало 1049 штук. загальною масою нетто 20980 кг.

Встановлено розходження з документами зазначеними у супровідних документах відправника менш на 151 мішок та 3020 кг. протеїнового соєвого ізоляту „Изопро  5400 ЕМ”.

З наведеного випливає, що відповідачем, як перевізником, порушені вимоги зазначеного вище  підпункту в) пункту 2.2 договору, тобто ним не забезпечено зберігання вантажу.

Заперечуючи проти вимог, представник відповідача зазначає таке.

Згідно пункту 17.21 вказаних Правил перевізник несе відповідальність за недостачу вантажу у випадку його прибуття  в несправному контейнері або з пошкодженими пломбами.

У даному випадку вантаж прибув у справному контейнері в цілими пломбами, таким чином підстав для відповідальності перевізника, та відповідача, яким лише організував перевезення немає.

Крім того, позивачем зазначено у позові, що згідно Правил перевезення в даному випадку не несе відповідальності  за недостачу вантажу та вини відповідача у недостачі вантажу немає.  

З цими запереченнями відповідача суд не погоджується за таких підстав.

Пунктом 17.21 вказаних Правил перевезення встановлено, що за невідповідність наявності вантажу документам на перевезення, недостачу, зіпсуття або ушкодження вантажу, який прибув у несправному контейнері або за несправною пломбою вантажовідправника, відповідальність перед вантажоодержувачем несе Перевізник, який доставив цей вантаж, якщо не доведе, що недостача, зіпсуття, ушкодження вантажу або невідповідність вантажу документам на перевезення сталися з вини вантажовідправника.

Ці заперечення суд до уваги не приймає і вважає безпідставними, оскільки між сторонами існують договірні відносини.

Крім того, предметом спору по даній справі є не спір про пошкодження або не пошкодження пломб та контейнеру, а втрата вантажу внаслідок його не зберігання відповідачем.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов*язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 193 Господарського кодексу України,  суб*єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов*язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.  

Статею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно вимог статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з  моменту  прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, у розмірі фактичної шкоди якщо не доведе,  що  втрата,  нестача,  псування  або  пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Зі змісту вказаних вимог закону випливає, що умови договору укладеного між сторонами мають переважене значення перед  вимогами Правил перевезення.

Посилання відповідача на зазначення позивачем у позову, що згідно Правил перевезення в даному випадку перевізник не несе відповідальності за недостачу вантажу та вини відповідача у недостачі вантажу немає і тому пункт 2.2 договору не може бути застосований до відповідача, є неправильним, оскільки даним пунктом Правил перевезення (п.13.3) передбачені умови видачі вантажу вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць, а не умови відповідальності перевізника.

Відповідачем не надано доказів, що недостача вантажу та невідповідність вантажу документам на перевезення сталися з вини вантажовідправника.

Вказане свідчить про порушення з боку відповідача вимог статей 525 та 526  Цивільного кодексу України, відповідно яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача частково обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково, в обсягу суми недостачі, витрат позивача за проведення експертизи в сумі 700 грн. перераховані ним платіжним дорученням №90 від 27 липня 2005 р. за проведення експертизи Товару 700 грн. у Регіональне представництво Торгово-промислової палати Криму в порядку ст. 44 ГПК України, держмита та витрат на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача держмита і витрат пов*язаних з веденням судової справи по справі № 11\24-05-172 від 25.01.2006 р. задоволенню не підлягають, оскільки не є предметом спору по даній справі. Крім того, дані вимоги повинні були розглядатись судом при вирішення спору по вказаній справі.    

Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов –задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІАДА ШИППІНГ” ( 65014, м.Одеса, вул. Буніна, 8; р/р 26004310982301 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209, код ОКПО 33137596) на користь  відкритого акціонерного товариства „Кримм*ясо” ( 95017, м.Симферополь, вул. Київська, 73; р/р 260099800372 КФ АКБ „Мрия”, МФО 384618, код ОКПО 00450660) : основний борг в сумі 30196 ( тридцять тисяч сто дев*яносто шість) грн. 98 коп..; судові витрати за проведення експертизи в сумі 700 (сімсот) грн.; держмита в сумі 308 (триста вісім) грн. 97 коп. та 118  ( сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог –відмовити.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.