Ухвала

від 20.02.2012 по справі 2а-10775/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10775/11/2670 Голо вуючий у 1-й інстанції: Патрат ій О.В.

Суддя-доповідач: Межеви ч М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адм іністративний суд у складі: г оловуючого - судді Межевича М.В., суддів Борисюк Л.П. та Глущ енко Я.Б., за участю секретаря Галай Т.О., представника позив ача Когут В.С. та представ ника відповідача Шуневич В .В., розглянувши у відкритом у судовому засіданні в м. Києв і апеляційну скаргу Державно ї податкової інспекції у Гол осіївському районі м. Києва н а постанову Окружного адміні стративного суду міста Києва від 18 жовтня 2011 року у справі з а адміністративним позовом Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Астра Рекордс»д о Державної податкової інспе кції у Голосіївському районі м. Києва про скасування пода ткового повідомлення - ріше ння від 15 вересня 2010 року № 0000702320/0, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного а дміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2011 року позо вні вимоги задоволено.

Відповідач просить скасув ати постанову суду першої ін станції та прийняти нову пос танову про відмову в задовол енні позовних вимог, посилаю чись на порушення норм матер іального та процесуального п рава.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представників сторін, перевіривши матеріал и справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшл а висновку, що апеляційна ска рга підлягає залишенню без з адоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшо в висновку, що податкове пові домлення-рішення ДПІ у Голос іївському районі м. Києва від 15 вересня 2010 року № 0000702320/0 є протип равним та підлягає скасуванн ю, оскільки відповідач, як суб 'єкт владних повноважень, не д овів правомірності їх прийня ття.

З таким висновком суду не мо жна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органо м було проведено документаль ну невиїзну перевірку ТОВ «А стра Рекордс»з питань деклар ування податкового кредиту т а податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 рок у, про що складено акт № 773/1-23-20/32525926 від 30.08.2010 року.

Під час перевірки були вста новлені порушення п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. с т. 7 Закону України «Про подато к на додану вартість», а саме: позивачем було сформовано по датковий кредит у розмірі 133672 г рн. за наслідками операцій з Т ОВ «Компанія «Лантана», яке з а даними автоматизованого сп івставлення податкових зобо в' язань та податкового кред иту в розрізі контрагентів м ає стан платника - «направле но повідомлення про відсутні сть за місцезнаходженням».

За наслідком складення вищ езазначеного акту відповіда чем прийнято податкове повід омлення - рішення № 0000702320 в ід 15.09.2010 року, яким нараховане п одаткове зобов' язання з под атку на додану вартість у роз мірі 195298,00 грн., з яких 133672,00 грн. - осн овного платежу та 61626,00 грн. - шт рафних (фінансових) санкцій.

Спеціальним законом, який в изначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, пер елік неоподатковуваних та зв ільнених від оподаткування о перацій, особливості оподатк ування експортних та імпортн их операцій, поняття податко вої накладної, порядок облік у, звітування та внесення под атку на додану вартість до бю джету на час виникнення прав овідносин є Закон України «П ро податок на додану вартіст ь»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у подальшом у - Закон України №168).

Відповідно до пункту 1.7 стат ті 1 Закону України №168 податко вий кредит - це сума, на яку пла тник податку має право зменш ити податкове зобов'язання з вітного періоду, визначена з гідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону У країни №168 податковий кредит з вітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податк у за ставкою, встановленою пу нктом 6.1 статті 6 та статтею 81 ць ого Закону, протягом такого з вітного періоду у зв'язку з: пр идбанням або виготовленням т оварів (у тому числі при їх імп орті) та послуг з метою їх пода льшого використання в оподат ковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку; придбанням (б удівництвом, спорудженням) о сновних фондів (основних зас обів, у тому числі інших необо ротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні кап італьні активи), у тому числі п ри їх імпорті, з метою подальш ого використання у виробницт ві та/або поставці товарів (по слуг) для оподатковуваних оп ерацій у межах господарської діяльності платника податку .

Закон України №168 визначає л ише два випадки, за яких немож ливе включення витрат по спл аті податку на додану вартіс ть до податкового кредиту зв ітного періоду. Так, відповід но до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного За кону, якщо платник податку пр идбаває (виготовляє) матеріа льні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаютьс я для їх використання в госпо дарській діяльності такого п латника, то сума податку, спла ченого у зв'язку з таким придб анням (виготовленням), не вклю чається до складу податковог о кредиту.

А згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього За кону, не підлягають включенн ю до складу податкового кред иту суми сплаченого (нарахов аного) податку у зв'язку з прид банням товарів (послуг), не під тверджені податковими накла дними чи митними деклараціям и (іншими подібними документ ами згідно з підпунктом 7.2.6 цьо го пункту).

У разі коли на момент переві рки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо вкл ючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними цим п ідпунктом документами, платн ик податку несе відповідальн ість у вигляді фінансових са нкцій, установлених законода вством, нарахованих на суму п одаткового кредиту, не підтв ерджену зазначеними підпунк том документами.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 За кону України №168, датою виникн ення права платника податку на податковий кредит вважаєт ься дата здійснення першої з подій: або дата списання кошт ів з банківського рахунку пл атника податку в оплату това рів (робіт, послуг), або дата от римання податкової накладно ї, що засвідчує факт придбанн я платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168 пла тник податку зобов'язаний на дати покупцю податкову накла дну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпункт ом.

За змістом підпункту п.п.7.4.5 п .7.4 ст. 7 Закону №168 не дозволяєтьс я включення до податкового к редиту будь-яких витрат по сп латі податку, що не підтвердж енні податковими накладними чи митними деклараціями, а пр и імпорті робіт (послуг) - акт ом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, яки й засвідчує перерахування ко штів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 За кону №168 бюджетному відшкодув анню підлягає частина такого від' ємного значення, яка до рівнює сумі податку, фактичн о сплаченій отримувачем това рів (послуг) у попередніх пода ткових періодах постачальни кам таких товарів (послуг).

Отже, з наведених законодав чих приписів випливає, що над ання податковому органу всіх належним чином оформлених д окументів, передбачених зако нодавством про податки та зб ори, з метою одержання бюджет ного відшкодування є підстав ою для його одержання, якщо по датковим органом не встановл ено та не доведено, що відомос ті, які містяться в цих докуме нтах, неповні, недостовірні т а (або) суперечливі, є наслідко м укладання нікчемних правоч инів або коли відомості ґрун туються на інших документах, недійсність даних яких уста новлена судом.

Податковий орган, в свою чер гу, не подав жодних доказів на підтвердження того, що платн ик податку (позивач у справі) д іяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які доп ускали його постачальники по другому ланцюгу, або що діяль ність платника податку спрям ована на здійснення операцій , пов' язаних з податковою ви годою, переважно з контраген тами, які не виконують своїх п одаткових зобов' язань, зокр ема й у випадках, коли такі опе рації здійснюються через пос ередників.

Отже, на момент укладання до говору та видачі податкових накладних, контрагент позива ча був зареєстрований як пла тник ПДВ, йому було видане від повідне свідоцтво, а тому від сутні підстави для того, щоб в важати податкові накладні, н а підставі яких позивачем сф ормований податковий кредит , такими, що не відповідають ви могам чинного законодавства та є недійсними.

Посилання апелянта на те, щ о платником податку надано д окументи, які є наслідком нік чемного правочину, колегією суддів не приймається до ува ги, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 час тини 2 статті 215 Цивільного код ексу України недійсним є пра вочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчем ний правочин).

В силу ст. 228 Цивільного кодек су України правочин вважаєть ся таким, що порушує публічни й порядок, якщо він був спрямо ваний на порушення конституц ійних прав і свобод людини і г ромадянина, знищення, пошкод ження майна фізичної або юри дичної особи, держави, Автоно мної Республіки Крим, терито ріальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, як ий порушує публічний порядок , є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Пост анови Пленуму Верховного Суд у України від 06 листопада 2009рок у № 9 «Про судову практику розг ляду цивільних справ про виз нання правочинів недійсними »при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу Ук раїни має враховуватися вина , яка виражається в намірі пор ушити публічний порядок стор онами правочину або однією з і сторін. Доказом вини може бу ти вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо з нищення, пошкодження майна ч и незаконного заволодіння ни м тощо.

Таким чином, колегія судді в зазначає, що апелянтом не на дано докази що підтверджують факт недійсності чи нікчемн ості договору

Отже, з наведених законода вчих приписів випливає, що на дання податковому органу всі х належним чином оформлених документів, передбачених зак онодавством про податки та з бори, з метою одержання бюдже тного відшкодування є підста вою для його одержання, якщо п одатковим органом не встанов лено та не доведено, що відомо сті, які містяться в цих докум ентах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслід ком укладання нікчемних прав очинів або коли відомості ґр унтуються на інших документа х, недійсність даних яких уст ановлена судом.

Аналіз наведених правових норм дає підстави колегії су ддів погодитись з висновком суду першої інстанції, що при йняті податковим органом пов ідомлення-рішення є необґрун тованими та безпідставними.

Доводи позивача щодо безпі дставного поновлення судом с троку звернення до суду, судо м апеляційної не приймаються до уваги, оскільки вказаний с трок було пропущено з поважн их причин, так як позивач лише 03.12.2010 року отримав оскаржуване податкове повідомлення-ріше ння.

Інші доводи апеляційної ск арги висновків суду першої і нстанції не спростовують і а пеляційним судом відхиляють ся, оскільки вони вже були пре дметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну п равову оцінку.

Оскільки судове рішення ух валене судом першої інстанці ї відповідно до норм матеріа льного права при дотриманні норм процесуального права, н а підставі повно і всебічно з ' ясованих обставин в справі , підтвердженими доказами, а д оводи апеляційної скарги вис новків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційн ої інстанції підстав для йог о скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Киє ва залишити без задоволення, а постанову Окружного адмін істративного суду міста Києв а від 18 жовтня 2011 року - без змі н.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення т а може бути оскаржена протяг ом двадцяти днів з дня склада ння в повному обсязі шляхом п одачі касаційної скарги безп осередньо до Вищого адмініст ративного суду України.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Борисюк Л.П.

Гл ущенко Я.Б.