Рішення

від 14.03.2012 по справі 5009/759/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/12/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.12 Справа № 5009/759/12

Суддя Гандюкова Л. П.

За позовом Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1 (690 32, АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеже ною відповідальністю “АТП 1232 7” (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасми нна, 5)

Третя особа, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою ві дповідальністю “Запорізьке міжміське бюро технічної ін вентаризації” (69063, м. Запорі жжя, вул. Горького, 23)

про визнання права вла сності на майно

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - ОС ОБА_1 (особисто, паспорт НО МЕР_4, вид. 08.02.1996 р.);

Від відповідача - ОСОБА_2 (дов. НОМЕР_3 від 01.1 1.2010 р.);

Від третьої особи - не з ' явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про визнання сторожки (літ. Ч- 2 інв. № 24303) площею 30,4 кв.м, асфальт обетонну територію (замощенн я інв. № 24305), загальною площею 48797 кв.м, що розташоване за адресо ю: АДРЕСА_2 - об' єктом не рухомості та визнання за від повідачем права власності на зазначене майно; зобов' яза ння відповідача передати поз ивачу сторожку (літ. Ч-2 інв. № 243 03) площею 30,4 кв.м, асфальтобетон ну територію (замощення інв. № 24305), загальною площею 48797 кв.м, що розташоване за адресою: АД РЕСА_2.

Ухвалою господарського с уду Запорізької області від 29.02.2012р. позовну заяву прийнято д о розгляду, порушено провадж ення у справі № 5009/759/12, справі при своєно номер провадження 20/12/12, залучено до участі у справі т ретю особу, яка не заявляє сам остійних вимог на предмет сп ору на стороні позивача - То вариство з обмеженою відпові дальністю “Запорізьке міжмі ське бюро технічної інвентар изації”, судове засідання пр изначено на 14.03.2012 р.

14.03.2012р. справу розглянуто, ого лошено вступну та резолютивн у частини рішення.

05.03.2012р. від позивача через кан целярію суду за вх. № 09-06/4869 надій шла письмова заява від 02.03.2012 р. п ро уточнення позовних вимог. У даній заяві позивачем змін ено розмір площі частини спі рного майна, а саме: уточнено, що площа сторожки (літ. Ч-2 інв. № 24303) становить не 30,4 кв.м, а 63,0 кв.м.

Відповідно до ст. 22 ГПК Украї ни позивач має право до почат ку розгляду господарським су дом справи по суті змінити пр едмет або підставу позову шл яхом подання письмової заяви .

Згідно з Постановою Плену му Вищого господарського суд у України від 26.12.2011 р. N 18 “Про деяк і питання практики застосува ння Господарського процесуа льного кодексу України судам и першої інстанції” під пред метом позову розуміється пе вна матеріально-правова вим ога позивача до відповідач а, стосовно якої позивач про сить прийняти судове рішення . Відтак зміна предмета позо ву означає зміну вимоги, з як ою позивач звернувся до відп овідача.

Враховуючи, що заява позива ча від 02.03.2012р. подана до суду до п очатку розгляду судом справи по суті, копія заяви направле на на адресу відповідача та т ретьої особи, що підтверджує ться фіскальними чеками №№ 2503 ,2504 від 05.03.2012р. та описами вкладен ня (а.с. 34-37), заява прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.

Позивач у судовому засід анні 14.03.2012 р. підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви ві д 02.03.2012 р., які мотивовані, зокрем а, наступним. Відповідно до до говору від 22.06.2011р. № 7, укладеному між позивачем та відповідач ем, позивач надав відповідач у безвідсоткову позику в роз мірі 100000,00 грн. строком до 31.12.2011р. Ві дповідно до п. 7 договору № 7 від повідач зобов' язався у разі неможливості вчасно поверну ти суму позики, передати у вла сність позивача нерухоме май но, що знаходиться по АДРЕС А_3 а саме: сторожку (літ. Ч-2 ін в. № 24303) та асфальтобетонну тер иторію (замощення інв. № 24305) заг альною площею 48797 кв.м. Відповід ач суму позики не повернув до теперішнього часу. На претен зію позивача від 19.01.2012 р. відпов ідач повідомив про неможливі сть виконання грошового зобо в' язання по договору № 7 у зв' язку зі скрутним фінансовим положенням, від передачі май на у власність позивача відм овився. У зв' язку з викладен им, позивач вимушений зверну тися до суду. Просить визнати сторожку (літ. Ч-2 інв. № 24303) площе ю 63,0 кв.м, асфальтобетонну тери торію (замощення інв. № 24305) зага льною площею 48797 кв.м, що розташ оване за адресою: АДРЕСА_2 - об' єктом нерухомого майн а; визнати за позивачем право власності на нерухоме майно : сторожку (літ. Ч-2 інв. № 24303) площе ю 63,0 кв.м, асфальтобетонну тери торію (замощення інв. № 24305) зага льною площею 48797 кв.м, що розташ оване за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов' язати відповідача п ередати позивачу сторожку (л іт. Ч-2 інв. № 24303) площею 63,0 кв.м, асф альтобетонну територію (замо щення інв. № 24305) загальною площ ею 48797 кв.м, що розташоване за ад ресою: АДРЕСА_2. Позовні ви моги обґрунтовані ст.ст. 181, 182, 328, 610, 611, 620, 1046, 1049 ЦК України, п. 7 договор у № 7 від 22.06.2011 р.

Відповідач просить відмов ити в задоволенні позовних в имог у повному обсязі. В письм овому відзиві відповідач заз начив, що суму позики в розмір і 100000,00 грн., отриману від позива ча по договору № 7 від 22.06.2011р., до т еперішнього часу не повернув . У відповіді від 01.02.2012 р. на прете нзію позивача від 19.01.2012 р., відпо відач просив надати додатков ий час на повернення позики, а ле позивач звернувся до суду . Зараз відповідачем доклада ється максимум зусиль для ст абілізації свого фінансовог о становища з метою виконанн я всіх своїх зобов' язань. У с удовому засіданні 14.03.2012 р. предс тавник відповідача усно підт вердив, що відповідач не пове рнув позивачу суму позики (100000, 00 грн.) у зв' язку зі скрутним ф інансовим становищем, яке ск лалося на підприємстві, але п ередавати спірне майно у вла сність позивача відмовляєть ся.

Представник третьої особи (ТОВ “ЗМ БТІ”) у судове засіда ння не з' явився, причини нея вки суду не повідомив, письмо ве пояснення по суті спору не надав. Ухвалу суду про поруше ння провадження у справі упо вноважена особа третьої особ и отримала завчасно, 03.03.2012 р.

Суд визнав наявні матеріал и достатніми для розгляду сп рави в порядку ст. 75 ГПК Україн и за відсутністю третьої осо би.

Дослідивши матеріал и справи, оглянувши оригінал и доказів, вислухавши поясне ння представників сторін, су д

ВСТАНОВИВ:

22.06.2011р. між ФОП ОСОБА _1 (позикодавець за договоро м, позивач у справі) та ТОВ “АТ П 12327” (позичальник за договоро м, відповідач у справі) укладе но договір № 7 безпроцентної п озики, за умовами якого (п. 1 дог овору) позикодавець у порядк у та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україн і законодавством, зобов' яза вся надати позичальнику безп роцентну позику, а останній з обов' язався прийняти позик у та повернути названу позик у позикодавцеві у визначений цим договором строк.

Відповідно до п. 4 дого вору № 7 позикою за цим договор ом є сума коштів у розмірі 100000,00 грн. Позикодавець надає визн ачену цим договором позику ч астками, розмір яких визнача ється за згодою сторін (п. 5 дог овору).

Строк використання п озики позичальником є наступ ним: до 31.12.2011 р. Цей строк може бут и продовжений за згодою стор ін, що оформлюється додатков ою угодою сторін до цього дог овору (п. 6).

У пункті 7 договору сто рони встановили, що після спл иву строку, визначеного в п. 6 ц ього договору, позичальник з обов' язується протягом одн ого банківського дня поверну ти позику позикодавцеві. В ра зі неповернення позики у вка заний термін позичальник зоб ов' язується передати у влас ність позикодавця наступне н ерухоме майно, а саме - сторо жка (літ. Ч-2 інв. № 24303) площею 63,0 кв. м, асфальтобетонна територія (замощення інв. № 24305) загальною площею 48797 кв.м. Вказане нерухо ме майно є власністю позичал ьника та знаходиться за адре сою: АДРЕСА_2.

Позика повертається у любий спосіб, що не суперечи ть чинному законодавству (п. 8) . Позичальник несе наступну в ідповідальність за цим догов ором: за несвоєчасне поверне ння позики - передає у власн ість позикодавцеві нерухоме майно, визначене в п. 7 цього до говору (п. 13).

Згідно з п. 16 договору, д оговір набуває чинності з мо менту його підписання і діє д о повного виконання сторонам и своїх зобов' язань за цим д оговором.

Як слідує з матеріалі в справи (а.с. 14-16), відповідач при йняв від позивача грошові ко шти на підставі договору поз ики № 7 від 22.06.2011 р.: у сумі 10000,00 грн., з гідно з квитанцією до прибут кового касового ордеру № 2311 ві д 22.06.2011 р., у сумі 10000,00 грн., згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2312 від 23.06.2011 р., у сумі 10000,00 грн., згідно з квитанц ією до прибуткового касового ордеру № 2313 від 24.06.2011 р., у сумі 10000,00 г рн., згідно з квитанцією до при буткового касового ордеру № 2314 від 22.06.2011 р., у сумі 10000,00 грн., згідн о з квитанцією до прибутково го касового ордеру № 2315 від 27.06.2011 р., у сумі 10000,00 грн., згідно з квит анцією до прибуткового касов ого ордеру № 2316 від 28.06.2011 р., у сумі 10000,00 грн., згідно з квитанцією д о прибуткового касового орде ру № 2317 від 29.06.2011 р., у сумі 10000,00 грн., з гідно з квитанцією до прибут кового касового ордеру № 2318 ві д 30.06.2011 р., у сумі 10000,00 грн., згідно з к витанцією до прибуткового ка сового ордеру № 2319 від 01.07.2011 р., у с умі 10000,00 грн., згідно з квитанціє ю до прибуткового касового о рдеру № 2320 від 02.07.2011 р. Всього відп овідачем від позивача було п рийнято суму позики в розмір і 100000,00 грн.

У відповіді на претен зію позивача від 19.01.2012 р. (а.с. 17) ст осовно повернення суми позик и в розмірі 100000,00 грн. або переда чі у власність нерухомого ма йна, згідно з умовами договор у № 7 від 22.06.2011р., відповідач зазна чив, що зобов' язується найб лижчим часом виконати свої г рошові зобов' язання. Врахов уючи неповернення відповіда чем суми позики, позивач звер нувся до суду з даним позовом .

Проаналізувавши норми чи нного законодавства, оцінивш и докази, вислухавши пояснен ня представників сторін, суд вважає позовні вимоги таким и, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно з ст. 15 Цивільного ко дексу України кожна особа ма є право на захист свого цивіл ьного права у разі його поруш ення, невизнання або оспорюв ання. Відповідно до ст. 16 цього Кодексу одним із способів за хисту прав є визнання права.

Приписами ч. 2 ст. 41 Конститу ції України встановлено, що п раво власності набувається в порядку, визначеному законо м.

Відповідно до приписів ст. 1 046 ЦК України за договором по зики одна сторона (позикодав ець) передає у власність друг ій стороні (позичальникові) г рошові кошти або інші речі, визначені родовими ознакам и, а позичальник зобов'язуєть ся повернути позикодавцеві т аку ж суму грошових коштів (су му позики) або таку ж кількіс ть речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укл аденим з моменту передання грошей або інших речей, визна чених родовими ознаками.

Договір позики укладаєтьс я у письмовій формі, якщо йо го сума не менш як у десять разів перевищує встановлени й законом розмір неоподатков уваного мінімуму доходів гро мадян, а у випадках, коли позик одавцем є юридична особа, - нез алежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК Укр аїни).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України по зикодавець має право на од ержання від позичальника пр оцентів від суми позики, якщо інше не встановлено договор ом або законом.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК Украї ни встановлено, що позичальн ик зобов'язаний повернути п озикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими оз наками, у такій самій кілько сті, такого самого роду та та кої самої якості, що були пер едані йому позикодавцем) у ст рок та в порядку, що встановл ені договором. Позика вваж ається повернутою в момен т передання позикодавцеві р ечей, визначених родовими оз наками, або зарахування грош ової суми, що позичалася, на йо го банківський рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у письм овій формі укладено договір № 7 від 22.06.2011р. позики грошових ко штів в сумі 100000,00 грн. Договір пі дписано представниками стор ін та скріплено печатками. В п ункті 1 договору сторонами ви значено, що позика, визначена у цьому договорі, надається п озичальникові (відповідачу) на безпроцентній основі.

Статтею 509 ЦК України визнач ено, що зобов'язанням є право відношення, в якому одна ст орона (боржник) зобов'язана вчинити на користь друго ї сторони (кредитора) певну д ію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утрима тися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку.

Зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інши х вимог, що звичайно ставлят ься (ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встан овлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає в иконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За ст. 610 ЦК України порушення м зобов'язання є його невикон ання або виконання з порушен ням умов, визначених зміст ом зобов'язання (неналежне в иконання). Боржник вважаєтьс я таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконанн я зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений д оговором або законом (ст. 612 ЦК У країни).

Пунктом 6 договору позики вс тановлено, що строк використ ання позики - до 31.12.2011р. Цей стр ок може бути продовжений за з годою сторін, що оформлюєтьс я додатковою угодою сторін д о цього договору.

Відповідно до усних поясне нь представників сторін, над аних у судовому засіданні, ст рок повернення позики сторон ами не змінювався, будь-яких д одаткових угод до договору п озики не укладалося, суду не н адано.

Згідно з п. 7 договору позики після спливу строку, визначе ного в п. 6 цього договору, пози чальник зобов' язується про тягом одного банківського дн я повернути позику позикодав цеві.

У письмовому відзиві відпо відача, що підтверджено усни ми поясненнями його представ ника в судовому засіданні, за значено, що відповідачем сум а позики не повернена.

У лютому 2012 р. позивач зверну вся з позовом, за яким порушен о провадження у даній справі , в якому просить визнати вище зазначене майно об' єктом н ерухомості, визнати за ним (по зивачем) право власності на д ане майно та зобов' язати ві дповідача передати майно поз ивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК Укра їни право власності набуваєт ься на підставах, що не заборо нені законом, зокрема із прав очинів. Даною нормою встано влюється презумпція правомі рності набуття права власнос ті, якщо інше прямо не виплива є із закону або не встановлен е судом.

Право власності у набувач а майна за договором виникає з моменту передання майна, я кщо інше не встановлено дого вором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК У країни).

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України д о нерухомих речей (нерухоме м айно, нерухомість) належать з емельні ділянки, а також об 'єкти, розташовані на земель ній ділянці, переміщення яки х є неможливим без їх знеціне ння та зміни їх призначення.

Як вбачається з оціночного акту та зведеного акту варто сті будівель та споруд техні чного паспорту, виготовленог о ОП ЗМ БТІ (а.с. 40-43), за адресою: АДРЕСА_2 розташовані, зокре ма, сторожка літ. Ч-2, інв. № 24303, пло щею 63,0 кв.м, має бетонний фундам ент, цегляні стіни; замощення інв. № 24305.

Судом встановлено, що догов ір позики позичальником (поз ивачем) виконаний - грошові кошти в сумі 100000,00 грн. передані відповідачу. В свою чергу, від повідач зобов' язання стосо вно повернення суми позики н е виконав, доказів поверненн я позики не надав.

Позивачем підставою позов ної вимоги про визнання за ни м права власності на нерухом е майно визначено договір бе зпроцентної позики від 22.06.2011 р. № 7, пунктом 7 якого передбаче но, що після спливу строку, в изначеного в п. 6 цього договор у, позичальник зобов' язуєть ся протягом одного банківськ ого дня повернути позику поз икодавцеві. В разі неповерне ння позики у вказаний термін позичальник зобов' язуєтьс я передати у власність позик одавця наступне нерухоме май но, а саме - сторожка (літ. Ч-2 ін в. № 24303) площею 63,0 кв.м, асфальтобе тонна територія (замощення і нв. № 24305) загальною площею 48797 кв.м . Вказане нерухоме майно є вла сністю позичальника та знахо диться за адресою: АДРЕСА_2 .

Як слідує із суті договору б езпроцентної позики від 22.06.2011р . № 7, позичальник несе наступн у відповідальність за цим до говором: за несвоєчасне пове рнення позики - передає у вл асність позикодавцеві нерух оме майно, визначене в п. 7 цьог о договору.

Статтею 204 ЦК України встано влена презумпція правомірно сті правочину: право- чин є пра вомірним, якщо його недійсні сть прямо не встановлена зак оном або якщо він не визнаний судом недійсним. Договір поз ики № 7 від 22.06.2011р. укладений у пис ьмовій формі відповідно до з аконодавства, у судовому пор ядку недійсним не визнавався , будь-яким чином не оспорював ся. Сторонами встановлено ст рок повернення позики - до 31.1 2.2011 р., який відповідач простро чив.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК Ук раїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень. Д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК Украї ни правосуддя у господарськи х судах здійснюється на заса дах змагальності та рівності всіх учасників судового про цесу перед законом і судом. Ст орони та інші особи, які берут ь участь у справі, обґрунтову ють свої вимоги і запереченн я поданими суду доказами.

Заперечення відповідача с тосовно тяжкого фінансового становища підприємства, що с тало причиною неповернення п озики в сумі 100000,00 грн. у термін, в становлений договором, та пе редчасне звернення позивача , на його думку, до суду з позов ом про визнання права власно сті, оскільки відповідач зве ртався з проханням надати до датковий час на повернення п озики, судом до уваги не берет ься з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 42 ГК Україн и підприємництво - це самості йна, ініціативна, систематич на, на власний ризик госпо дарська діяльність, що здій снюється суб'єктами господа рювання (підприємцями) з ме тою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Пі дприємництво здійснюється н а основі, зокрема, комерційно го розрахунку та власного ко мерційного ризику (ст. 44 ГК Укр аїни).

За ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допуска ється лише за згодою

сторін, якщо інше не встано влено договором або законом.

Зміна або розірвання до говору вчиняється в такій са мій формі, що й договір, що змі нюється або розривається, як що інше не встановлено догов ором або законом чи не випл иває із звичаїв ділового обо роту (ст. 654 ЦК України).

Пунктами 6, 19 сторони визначи ли, що строк користування поз ики може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюєть ся додатковою угодою сторін до цього договору. Зміни та до повнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є й ого невід' ємною частиною і мають юридичну силу у разі, як що вони викладені у письмові й формі та підписані уповнов аженими на те представниками сторін.

Судом встановлено, що зміни до договору позики від 22.06.2011р. с тосовно строку повернення су ми позики (так само як і будь-я кі інші зміни) сторонами не вн осилися.

Згідно з ст. 32 ГПК України док азами у справі є будь-які факт ичні дані, на підставі яких г осподарський суд у визначено му законом порядку встановлю є наявність чи відсутність о бставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які м ають значення для правильног о вирішення господарського с пору.

Беручи до уваги той факт, що відповідачем не надано суду доказів про повернення пози ки (грошових коштів у сумі 100000,00 грн.) чи-то доказів про передач у позивачу майна, визначеног о п. 7 договору позики від 22.06.2011 р. , суд вважає, що позовні вимоги про визнання спірних об' єк тів об' єктами нерухомості, визнання права власності на них за позивачем та зобов' я зання передати спірне майно позивачу основані на дого ворі, законі та підлягають за доволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з ві дповідача, оскільки спір вин ик внаслідок його неправильн их дій.

Позивачем при подачі позов у було сплачено судовий збір в розмірі 2000,00 грн., згідно з кви танцією № ПН2610 від 15.02.2012р. При под ачі заяві від 02.03.2012р. позивачем було здійснено оплату (допла ту) судового збору в розмірі 10 73,00 грн., згідно з квитанцією № П Н889 від 05.03.2012 р., та судового збору в розмірі 2000,00 грн., згідно з кви танцією № ПН992 від 05.03.2012р. Всього сплачено судовий збір у зага льному розмірі 5073,00 грн.

Позовні вимоги позивача ма ють майновий (визнання права власності) та немайновий (виз нання майна об' єктом нерухо мого майна та зобов' язання передати майно) характер.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” з а подання позовної заяви, що м ає одночасно майновий і нема йновий характер, судовий збі р сплачується за ставками, вс тановленими для позовних зая в майнового та немайнового х арактеру.

Статтею 4 Закону України “Пр о судовий збір” визначено, що за подання до господарськог о суду: позовної заяви майнов ого характеру справляється с удовий збір в розмірі 2% ціни п озову, але не менше 1,5 розміру м інімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінім альних заробітних плат; позо вної заяви немайнового харак теру - 1 розмір мінімальної з аробітної плати.

Таким чином, позивачем спла чено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено зак оном, на суму 927 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону Украї ни “Про судовий збір” сплаче на сума судового збору повер тається за ухвалою суду в раз і, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому ро змірі, ніж встановлено закон ом.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне, згід но зі ст. 44 ГПК України, ст. 7 Зако ну України “Про судовий збір ” повернути позивачу із держ авного бюджету суму 927,00 грн. за йво сплаченого, згідно з квит анцією № ПН992 від 05.03.2012 р., судовог о збору.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону У країни “Про судовий збір”, су д

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволь нити повністю.

Визнати сторожку (літ. Ч-2 інв . № 24303) площею 63,0 кв.м, асфальтобет онну територію (замощення ін в. № 24305) загальною площею 48797 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 - об' єктом нерух омого майна.

Визнати за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (69032, А ДРЕСА_1, ідентифікаційний н омер НОМЕР_1) право власно сті на нерухоме майно: сторож ку (літ. Ч-2 інв. № 24303) площею 63,0 кв.м , асфальтобетонну територію (замощення інв. № 24305) загальною площею 48797 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Зобов' язати Товариство з обмеженою відповідальністю “АТП 12327” (69083, АДРЕСА_2, код ЄДР ПОУ 36836130) передати Фізичній осо бі-підприємцю ОСОБА_1 (69032, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сторожку (лі т. Ч-2 інв. № 24303) площею 63,0 кв.м, асфа льтобетонну територію (замощ ення інв. № 24305) загальною площе ю 48797 кв.м, що розташовані за адр есою: АДРЕСА_2. Видати на каз.

Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю “А ТП 12327” (69083, АДРЕСА_2, код ЄДРПО У 36836130) на користь Фізичної особ и-підприємця ОСОБА_1 (69032, А ДРЕСА_1, ідентифікаційний н омер НОМЕР_1) суму 4146 (чотири тисячі сто сорок шість) грн. 00 к оп. судового збору. Видати н аказ.

Повернути Фізичній особі- підприємцю ОСОБА_1 (69032, АД РЕСА_1, ідентифікаційний но мер НОМЕР_1) із державного бюджету суму 927 (дев' ятсот дв адцять сім) грн. 00 коп. зайво спл аченого, згідно з квитанцією № ПН992 від 05.03.2012 р., судового збору .

Суддя Л.П. Гандюков а

Згідно з оригіналом

Спеціаліст О.І. Масліхіна

Рішення господарського с уду набирає законної сили пі сля закінчення десятиденног о строку з дня підписання. Р ішення підписано у повному о бсязі 19.03..2012 р.